Інтегрований захист сої

Комплексний підхід до захисту сої дасть змогу зменшити пестицидне навантаження на посіви і збільшить урожайність культури.

Аграрії нині мають застосовувати методи та способи захисту рослин винятково раціонально з огляду на структуру популяції в агроценозі і ступінь небезпеки від шкідливих організмів, щоб зменшувати їх шкідливість до економічно невідчутного рівня, що поєднано в єдину інтегровану систему захисту рослин. Ця система передбачає використання стійких сортів і гібридів; впровадження агротехнічних заходів, що зменшують розмноження та поширення шкідливих організмів; ставлять за пріоритет екологічної безпеки та економічну доцільність хімічних заходів і найбільш ефективні способи застосування пестицидів.

Що і хто шкодить

Соя на всіх етапах органогенезу пошкоджується багатьма видами шкідників. У сприятливі для розвитку шкідників роки врожайність сої може знизитися на 90%, середні втрати щороку сягають 15–20%. В Україні відомо понад 100 видів шкідників сої. Найбільшу небезпеку для рослин певні фітофаги можуть становити у фази сходів, закладання генеративних органів та наливання — достигання зерна. Насіння, що проростає у ґрунті, і сходи у травні пошкоджують личинки паросткової мухи, пластинчастовусих жуків, гусениці підгризаючих совок. Личинки вгризаються у зерно, що проростає, поблизу паростка або об’їдають його з боку, пошкоджують сім’ядолі, точку росту і проростки. Пошкоджене насіння може швидко загнити і не дати сходів. Посіви зріджуються, продуктивність пошкоджених рослин знижується. Пошкодження сприяють проникненню та розвитку в рослинах грибних і бактеріальних хвороб.

Сім’ядолі та першу пару справжніх листків пошкоджують різні види листогризних шкідників: довгоносики (смугастий і щетинистий бульбочкові), личинки зеленого коника, саранові. Довгоносики можуть заподіяти значної шкоди, об’їдаючи сходи сої, а їх личинки знищують бульбочки на корінні. Часто траплялися випадки знищення листків на сходах сої. Шкодочинність довгоносиків залежить від їх чисельності, зволоження ґрунту, погодних умов весняного періоду, строків сівби культури, відстані посівів сої від посівів багаторічних бобових трав тощо. Протягом вегетаційного періоду на листках сої живляться також сисні комахи (клопи, трипси, попелиці, цикадки). У місцях їх живлення листя знебарвлюється, на зеленому фоні вирізняються світлі плями різної величини. Живлення клопів на сої спостерігається від фази сходів до достигання зерна. Особливо небезпечні пошкодження посівів під час сухої і спекотної погоди.

Загалом більш розвинені рослини пошкоджують різні види гусениць із родини совок, хвилівок, п’ядунів, ведмедиць, листовійок. Вони пошкоджують трійчасті листки, грубо їх об’їдаючи або проїдаючи наскрізь.

Суттєвий недобір врожаю і погіршення якості насіння можуть спричиняти хвороби. Недобір урожаю насіння від хвороб залежно від сорту і технології вирощування може коливатися від 15 до 60% і більше, при цьому істотно погіршуються посівні й технологічні якості насіння.

Протягом останніх років поширеними хворобами сої на Прикарпатті є: аскохітоз, пероноспороз, борошниста роса, іржа, фузаріоз, септоріоз, антракноз. Поширення більшості хвороб залежить від погодних умов періоду і технології вирощування культури. Забур’яненість посівів також негативно впливає на продуктивність рослин. На засмічених полях знижується польова схожість культури й істотно сповільнюються її ріст і розвиток, втрачається значна кількість урожаю. Бур’яни є кормовою базою для багатьох шкідників, сприяють поширенню збудників хвороб, погіршують якість продукції, ускладнюють збирання врожаю та його переробку. Тому вкрай необхідно боротися з бур’янами за допомогою передпосівної підготовки ґрунту і після сівби.

Читайте також: Строки й особливості сівби сої

Також на посівах сої зафіксовано випадки шкідливого впливу гербіцидів. Хімічні пошкодження гербіцидами виникають у разі їх неправильного застосування — недотримання строків обробки, умов і доз, або в разі занесення повітряними масами із сусідніх полів під час їх обробки. Препарати проникають у тканини рослин і спричинюють тяжкі фізіологічні порушення.

Одним із проявів хімічного пошкодження сої гербіцидами є опік листя. Він має вигляд жовто-бурих плям різної форми та розміру, що безладно розкидані поверхнею листя. Крім опіків, зокрема від препаратів типу ацетохлор, 900 г/л, спостерігається деформація листя — закручування країв листкових пластинок. За незначного ступеня пошкоджень рослини сої можуть відновити ріст і розвиток після того, як засохне й опаде пошкоджене листя. Система заходів захисту сої від шкідників, хвороб і бур’янів включає основні організаційно-господарські й агротехнічні заходи.

Забезпечення дотримання сівозмін

Результати досліджень свідчать, що оптимальними попередниками сої є зернові колосові (озима пшениця та ярі пшениця, овес, ячмінь), кукурудза, картопля, цукрові буряки. Не бажана монокультура — для попередження розвитку інфекції висівати сою на попереднє місце можна не раніше як за 3–4 роки. Для обмеження чисельності шкідників і збудників хвороб після стернових попередників виконують дво-триразове дискування з наступною оранкою плугом із передплужником на глибину 22–25 см, а після кукурудзи і цукрових буряків — на глибину 27–30 см. Розміщення посівів на відстані не менше ніж 1 км від однорічних бобових (люпин, горох, квасоля) і багаторічних бобових трав, лісосмуг, акацієвих і декоративних насаджень, городів, які є резерваціями шкідників і збудників хвороб. Передпосівна обробка насіння захисними і стимулювальними препаратами є ефективним та екологічно безпечним заходом, який захистить рослини сої на перших етапах їх розвитку (насіння, проростки, сходи) від шкідливих організмів, посилить стійкість рослин до стресових погодних умов, створить сприятливі умови для появи дружних сходів, росту і розвитку рослин і зрештою істотно підвищить урожай. Проти збудників грибних і бактеріальних хвороб ефективним є передпосівне (за 3–6 тижнів) протруювання насіння одним із препаратів: Максим XL 035 FS, т. к. с. — 1 л/ т, Ламардор 400 FS, ТН — 0,15 л/ т. Проти комплексу наземних і ґрунтових шкідників сходів (дротяників, личинок пластинчастовусих жуків, бульбочкових довгоносиків, озимої совки, паросткової мухи тощо) застосовують інсектицидний протруйник Табу, КС (0,4–0,6 л/ т). У день сівби посівний матеріал сої обробляють штамами азотфіксуючих бактерій.

Для підвищення врожайності й імунітету рослин до хвороб насіння інкрустують Біонокулянтом — БТУ — т, п. (1–4 кг/т), біопрепаратом Екскалібр, капсульований порошок, п. (125 г на 325 мл нехлорованої води для 80 кг насіння). Сівба в оптимальні строки, коли ґрунт прогріється до 10 °C, кондиційним насінням високоврожайних сортів, зароблення на глибину 3–4 см залежно від типу ґрунту, післясходове боронування, міжрядні обробітки — за таких умов можна отримати дружні сходи, ріст рослин буде інтенсивним, підвищиться стійкість до хвороб. Гарні результати у боротьбі з широким спектром бур’янів, що вегетують, дає внесення за 2–3 тижні до оранки ґрунтових гербіцидів. Для боротьби з бур’янами, як до сходів, так і в період вегетації культури, залежно від виду бур’янів існує широкий спектр хімічних сполук, що внесені до переліку препаратів, дозволених до використання в Україні. У період вегетації культури в разі появи на листках перших ознак аскохітозу, пероноспорозу, борошнистої роси, іржі, фузаріозу, септоріозу, антракнозу та інших хвороб посіви сої слід обробляти препаратами: Фортеця Тотал ЕС, КЕ (1 л/ га), Бенорад, ЗП (1,5 кг/га), Абакус, к. е. (1,5 л/ га) та інших.

Іванна ШОЛОНКЕВИЧ, старший науковий співробітник
Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН