Захист посівів озимих зернових від шкідливих організмів

Осінній період вегетації 2023 року характеризувався подовженим періодом. У посівах озимих зернових культур спостерігався розвиток борошнистої роси, септоріозу листків, плямистостей на ячмені, тому необхідність застосування фунгіцидів виникне вже у весняний період. З потеплінням рекомендується проводити постійний фітосанітарний моніторинг посівів для своєчасного застосування засобів захисту рослин.

Ранньовесняне боронування посівів і підживлення азотними й іншими мінеральними добривами буде сприяти оздоровленню посівів. Добрива підвищують стійкість рослин проти злакових мух завдяки більшій кущистості.

У посівах пшениці озимої, які на час припинення вегетації находились у фазі сходів — третього листка у весняний період, значної шкоди можуть завдати злакові мухи. Весняне покоління злакових мух за звичайних умов більш значної шкоди завдає ярим колосовим культурам, але на нерозкущених посівах пшениці озимої їх шкода може бути також високою. Для збереження стеблостою озимини за чисельності 40–50 мух на 100 помахів сачка доцільна обробка одним із інсектицидів: Альфагард 100, к. е. (0,10–0,15 л/га), Бі-58 новий, к. е. (1,5 л/га), Біммер, к. е. (1,0–1,5 л/га), Данадим стабільний, к. е. (1,0–1,5 л/га).

Досить актуальним у весняний період буде застосування гербіцидів. Після відновлення вегетації пшениці озимої важливо на всіх полях провести обстеження на наявність бур’янів і за потреби внести гербіциди.

Економічним порогом шкідливості (ЕПШ) бур’янів у посівах пшениці озимої є понад 16 шт. однорічних бур’янів та пнад один пагін багаторічних видів на 1 м².

Для знищення дводольних бур’янів у посівах пшениці озимої застосовують препарати трьох груп:

1. Похідні бензойної кисло­­­ти — Банвел, Діален Супер. Гербіциди цієї групи ефективні проти багаторічних видів бур’янів. Їх можна застосовувати до кінця фази кущіння при температурі +10…+15 °С.

2. Сульфонілсечовини — Гранстар, Логран, Пік. Препарати цієї групи більш ефективні проти однорічних дводольних бур’янів, ніж проти багаторічних. Ці гербіциди забезпечують ефективність за знижених температур — +5…+10 °С. Можливе застосування до фази прапорцевого листка включно.

3. Триазолпіримідини — Дербі, Вердіс, Трайдент, застосовують до фази прапорцевого листка включно в широкому діапазоні температур — від +5 до +25 °С. Ефективно діє на однорічні дводольні, зокрема на перерослі бур’яни. Існують також комбіновані гербіциди — Голіаф, Гранстар Голд, Лінтур, Мікодин, які забезпечують високу ефективність завдяки поєднанню двох діючих речовин.

За раннього розвитку хвороб і високого інфекційного фону першу фунгіцидну обробку проводять у фазу кущення — початок виходу пшениці в трубку. Внесення фунгіцидів у цей час зазвичай поєднується з унесенням гербіцидів, інсектицидів або регуляторів росту. Цільовими хворобами є борошниста роса, септоріоз листя, піренофороз (жовта плямистість). Застосовують один із фунгіцидів: Капало (1,0–1,5 л/га), Рекс Плюс (0,8–1,2 л/га), Абруста (0,7–1,0 л/га), Імпакт К (0,6–0,8 л/га), Тілт Турбо (0,8–1,0 л/га). Рекс Плюс гарантує ефективний захист посівів протягом 30 днів, а Капало — 40. Мінімальна середньодобова температура для застосування Капало, Рекс Плюс, Тілт Турбо знаходиться на рівні + 5 °С і вище. Діючі речовини Імпакт К є відносно стабільними як за понижених (+ 7…+ 10 °С), так і за оптимальних (+ 18…+ 22 °С) температур повітря.

Високоефективною для захисту від борошнистої роси є обробка посівів фунгіцидами на основі флутріафолу (Імпакт 25% к. с.), проквіназиду (Таліус 20% к. е.), пропіконазолу (Імпера Голд 49% к. е.), карбендазиму (Дерозал 50% к. с.), метрафенону (Флексіті 30 % к. е.).

___________________

Застосування фунгіцидів по прапорцевому листку — традиційний час проведення другої фунгіцидної обробки

___________________

Застосування фунгіцидів по прапорцевому листку — традиційний час проведення другої фунгіцидної обробки. Цільові хвороби — септоріоз листя, піренофороз (жовта плямистість) і бура іржа. Метою цієї фунгіцидної обробки є захист від хвороб прапорцевого, підпрапорцевого і третього листків, які відповідають за надходження майже 80% пластичних речовин до зернівки під час наливання зерна. Високу ефективність у цей час застосування забезпечує фунгіцид Адексар СЕ Плюс (додаткова прибавка врожаю навіть за відсутності хвороб).

Оптимальним часом проведення третьої фунгіцидної обробки вважається початок — середина цвітіння. Цільовими об’єктами у цей період є септоріоз листя й колоса, піренофороз (жовта плямистість), бура і стеблова іржі, фузаріоз колоса, вторинна інфекція (альтернаріоз, оливкова пліснява тощо). Найефективнішими фунгіцидами на даний період для захисту від хвороб колосу є Рекс Дуо 49,7% к. е., Фолікур 25% к. е., Оріус 25% к. е., Імпакт Т 30% к. е., Фалькон 46% к. е., Солігор 42,5% к. е.

Одним із найнебезпечніших шкідників пшениці озимої в зоні Степу, який впливає на якість клейковини, є клоп шкідлива черепашка. Заселення посівів дорослими клопами відбувається на початку фази виходу в трубку, а відродження личинок — у період формування зернівки — молочної стиглості зерна. Через втрату якості клейковини борошно стає непридатним для хлібопечення за наявності 3% пошкоджених клопами зерен. Такий рівень пошкодження спостерігається за чисельності 3–5 личинок на м². За пошкодження понад 12% зерна відбувається деградація клейковини. Згідно з ДСТУ 3768:2010, кількість пошкодженого насіння не має перевищувати 0,3–0,5%.

Для запобіганням таким втратам проводять хімічний захист посівів проти дорослих клопів, що перезимували, і личинок. Високу ефективність під час масового заселення посівів клопами мають крайові обробки посівів одним з інсектицидів: Актара (0,1–0,14 кг/га), Бі-58 новий (1,5 л/га), Фастак (0,1–0,15 л/га), Протеус (0,5–0,75 л/га) та ін.

Оптимальним строком знищення личинок є час появи в посівах 15–20% личинок третього віку. На цей час відбувається повне відродження личинок із відкладених яєць. Обробку бажано провести в стислі строки, до появи личинок четвертого віку. Запізнення на 3–4 дні знижує ефективність захисту на 20% і більше. В цей період крім личинок хлібних клопів шкоди зерну завдають личинки пшеничного трипса (ЕПШ 40–50 екз./колос), злакові попелиці (ЕПШ 20–30 екз./стебло), хлібні жуки (ЕПШ 3–8 екз./м²).

Оптимальним строком захисту посівів пшениці озимої від личинок клопа-черепашки та супутніх видів шкідників є фаза формування — початок молочної стиглості зерна. У період обробки слід ураховувати температурний режим. За температури повітря до +22…+25 °С доцільно застосувати один з інсектицидів з групи піретроїдів: Фастак (0,1 л/га), Ф’юрі (0,07 л/га), Бульдок (0,25 л/га). Карате Зеон 050 CS (0,2 л/га) можна застосовувати за температури повітря до +30 °С. Якщо температура повітря вища ніж +30 °С, доцільніше обробити посіви Актарою 25WC (0,14 кг/га).

Агротехніка ранніх сільськогосподарських культур

Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва спрямована на підвищення обсягів виробництва й отримання продукції високої якості. Такі чинники, як низька якість насіннєвого матеріалу, недостатнє живлення, ґрунтово-кліматичні умови, дії хвороб і шкідників, порушення агротехніки однозначно знижують урожайність сільськогосподарських культур і не дозволяють їм повною мірою реалізувати свій генетичний потенціал. Степовий регіон України характеризується комплексом несприятливих абіотичних чинників, які негативно впливають на ріст, розвиток сільськогосподарських культур, суттєво знижують їх продуктивність.

Аналіз кліматичних чинників Степової зони України виявляє стрімкі зміни погодних умов зі значними коливаннями температури й кількості опадів, а найбільшим ризиком нестабільності сільськогосподарського виробництва є інтенсивність, тривалість і поширення посух. У зоні нестійкого і недостатнього зволоження одним із найважливіших завдань є накопичення й збереження ґрунтової вологи за осінньо-зимовий період. Запаси продуктивної вологи у ґрунті є основним чинником зв’язку між ґрунтом і рослиною, який має вирішальне значення для отримання дружних сходів і подальшої вегетації ранніх ярих сільськогосподарських культур. Недостатня кількість вологи в ґрунті не лише негативно впливає на розвиток культури, а й значною мірою знижує ефективність елементів технології вирощування. Для чорноземних ґрунтів оптимальною вологозабезпеченістю вважається значення НВ = 180–200 мм, для суглинистих — 170–180 мм, для супіщаних — 150–160 мм, піщаних 80–120 мм. Зниження вологи в ґрунті до 70–80% НВ (для чорноземів до 140–160 мм) характеризує задовільну вологозабезпеченість.

___________________

Продуктивна волога ґрунту — важливий комплексний показник зволоження сільськогосподарського поля та рослин, що включає режим опадів, випаровування, вологообмін ґрунту по вертикалі, стоку

___________________

Продуктивна волога ґрунту — важливий комплексний показник зволоження сільськогосподарського поля та рослин, що включає режим опадів, випаровування, вологообмін ґрунту по вертикалі, стоку. Попри складність визначення вона є найточнішим показником оцінки вологозабезпеченості. Пов’язуючи цю величину та потреби рослин у вологі для різних періодів розвитку, оцінювання вологозапасів ґрунту виконують для таких шарів ґрунту:

• орний шар ґрунту завглибшки 0–20 см — запаси вологи дуже низькі — 5 мм і менше; недостатні — 5–19 мм,
• задовільні — 20–29 мм, оптимальні — 30–40 мм;
• шар ґрунту 0–50 см — недостатні запаси вологи, що менше 30 мм, оптимальні 60–80 мм;
• шар ґрунту 0–100 мм — недостатні запаси вологи 80–130 мм, оптимальні 160–180 мм.

За дуже низьких (менше як 5 мм) запасів продуктивної вологи в орному (0–20 см) шарі ґрунту сходи не з’являються. Дев’ять сухих декад за вегетацію практично призводять до загибелі зернових. За надмірного зволоження ґрунту визначальну роль у розвитку культур відіграє не кількість вологи й поживних речовин, а кількість повітря в ґрунті. Необхідна для рослин інтенсивність газообміну між ґрунтом і атмосферою спостерігається за вмісту повітря у ґрунті в межах 13–35% ПВ і залежить від потреб культур. Брак кисню згубніший для рослин, ніж брак вологи. Надмірно вологий ґрунт шкідливий не лише в період росту і розвитку культур, а й до сівби, тому що в ґрунті уповільнюються мікробіологічні процеси, що призводить до зниження родючості ґрунту. Надмірно зволожені ґрунти негативно діють на рослини не лише кількістю вологи, а й тривалістю періоду перезволоження. Так, п’ять перезволожених днів у фазу сходи — кущіння знижують урожай зернових до 70–80%.

Завданням передпосівного обробітку ґрунту є: створення дрібногрудкуватого посівного шару з оптимальною для проростання насіння структурою й рівною поверхнею ґрунту для запобігання випаровуванню вологи; очищення поля від сходів бур’янів; створення посівного ложа і обробіток на глибину закладання насіння для уникнення «зависання насіння» і поганого його контакту з ґрунтом.

В умовах поточного року за підготовки ґрунту до сівби ранніх ярих зернових, особливо на площах вирівняних з осені, доцільно обмежитися боронуванням, або замість боронування провести передпосівну культивацію та сівбу. Основна мета передпосівного обробітку ґрунту — створення посівного шару оптимальної будови з найкращим поєднанням водного, повітряного і теплового режимів ґрунту для проростання насіння та подальшого росту і розвитку культурних рослин; активізацію мікробіологічної діяльності та утворення доступних поживних речовин для рослин. Створення ідеального посівного ложа сприяє дружному проростанню насіння й забезпечує відповідні умови для отримання швидких і рівномірних сходів. Передпосівну культивацію необхідно проводити по діагоналі або під кутом 15–17 °С до напрямку основного обробітку ґрунту безпосередньо перед сівбою. Глибина передпосівної культивації має бути рівномірною (±1 см), близькою до заданої глибини загортання насіння. Насіннєве ложе має бути ущільненим, а посівний шар — пухким, дрібногрудочкуватим. Кількість грудок діаметром 20–25 мм не має перевищувати 4–10 %.

Назар Умрихін, канд. с.-г. наук, завідувач
науково-технічного відділу рослинництва ІСГС
НААН, експерт-дорадник з питань рослинництва
Тетяна Алмаєва, наукова співробітниця лабораторії
біоадаптивних технологій в АПВ ІСГС НААН
Олег Гайденко, канд. техн. наук, старш. наук.
співроб., учений секретар ІСГС НААН, дорадник
з питань механізації сільського господарства
та економіки сільськогосподарського виробництва