Вплив сортів на забезпечення стабільного врожаю

Високу віддачу від вкладень у технології вирощування культур можна отримати тільки на сортах із високим генетичним потенціалом урожайності та якості зерна, з достатньо високим рівнем адаптації до відповідних ґрунтово-кліматичних умов, стійкості до хвороб і шкідників

Можна ретельно виконувати всі агротехнічні операції технології вирощування, але за сівби неякісним за посівними властивостями й сортової чистоти насінням результат отриманого врожаю буде мінімальним. У зв’язку з цим генетичний потенціал сільськогосподарських культур реалізується за різними причинами на 25–60%. Насіннєвий матеріал високих репродукцій забезпечує приріст урожаю на 0,3–0,7 т/га.

Сорт є основою виробництва з властивими йому біологічними особливостями. Без нього неможливі високі врожаї, бо він є унікальною біологічною основою інтенсивних технологій, а отже, незамінним чинником. Загалом сорту як носію багатьох корисних біологічних і господарських властивостей належить важлива роль у підвищенні ефективності землеробства та розвитку ринкових відносин. Від генотипу сорту значною мірою залежить реалізація біопотенціалу поля, ефективність організаційно-технічних заходів вирощування сільськогосподарських культур.

Правильний вибір сорту в поєднанні з технологією вирощування є визначальним чинником підвищення врожайності.

__________________________

У зоні недостатнього зволоження на парових попередниках слід висівати напівкарликові сорти інтенсивного та вискоінтенсивного типу, а після непарових — пластичні універсальні сорти інтенсивного та напівінтенсивного типу

__________________________

У зоні недостатнього зволоження на парових попередниках слід висівати напівкарликові сорти інтенсивного та вискоінтенсивного типу, а після непарових — пластичні універсальні сорти інтенсивного та напівінтенсивного типу.

Несвоєчасна сортозаміна та висівання насіння низьких репродукцій призводить до значного зниження врожайності. Максимальна реалізація генетичних можливостей сорту можлива за чіткого дотримання технологічних вимог його вирощування. Сортів, стійких до безвідповідального ставлення до них, не існує.

Потенціал сорту реалізується повною мірою, коли агротехніка відповідає його біологічним властивостям. Наприклад, сорти озимої пшениці за ступенем інтенсивності й реакцією на умови вирощування можна залічити до трьох типів — високоінтенсивні, інтенсивні та напівінтенсивні. Вони по різному реагують на агрофон, рівні агротехнологій, формуючи, відповідно, різну продуктивність.

Високоінтенсивні сорти

Мають генетичний потенціал продуктивності понад 10 т/га. Вони переважно напівкарликові або короткостеблові з високою стійкістю до вилягання, здатністю рослин засвоювати вищі дози добрив. Для реалізації потенціалу їм потрібен високий агрофон, кращі попередники, добре ресурсне забезпечення та чітке дотримання всіх елементів інтенсивних технологій і агротехнологічного процесу. На низьких агрофонах після задовільних і гірших попередників за порушення агротехніки та несприятливих і екстремальних умов ці сорти можуть не лише не мати переваг, а й знижувати показники продуктивності й продовольчих якостей зерна більшою мірою, ніж інші типи сортів.

До високоінтенсивних сортів належать Смуглянка, Благодарка одеська, Досконалість одеська, Золотоколоса, Перемога одеська, Мудрість одеська, Мелодія одеська, Наснага, Фортеця, Катруся одеська та інші.

Інтенсивні сорти

Мають також високий генетичний потенціал за рівнем урожаю — 9–10 і більше тонн із гектара. Стійкість до вилягання трохи нижча. Сорти цього типу є дуже цінними як у господарсько-економічному, так і в агрономічному відношеннях. Поряд із високим потенціалом урожайності більшість із них мають добрі адаптивні властивості. Їх можна культивувати як в умовах високого ресурсного забезпечення, так і на середньому агрофоні. Вони менше реагують на попередники, але добре — на агрофон, мають високий нижній поріг урожайності на середніх агрофонах.

До цього типу належать сорти озимої пшениці: Сториця, Тітона, Дачнянка, Віген, Місія одеська, Нива одеська, Гурт, Перевага, Гарантія одеська, Подолянка, Фаворитка, Миронівська сторічна, Легенда Миронівська та ін.

Сорти напівінтенсивного, або універсального, типу

Мають дещо нижчий потенціал урожайності — 7–8 т/га. Але разом із тим сорти цього типу характеризуються кращими адаптивними властивостями, екологічною пластичністю, морозо- й зимостійкістю, посухостійкістю, регенераційною здатністю після перезимівлі, більшою кущистістю. Сорти такого типу менше реагують на попередники й терміни сівби, мають переваги за розміщення після непарових і задовільних попередників, агротехнологічних відхилень і браку ресурсів. Вони стабільніші за врожайністю в несприятливих умовах середовища. До них належать сорти озимої пшениці: Нота одеська, Оранта одеська, Дума одеська, Оптима одеська, Ліра одеська, Октава одеська, Журавка, Шестопалівка, Шпалівка, Оберіг миронівський, Миронівська слава та ін.

Таблиця. Урожайність сортів ячменю озимого після попередника соя Інституту сільського господарства степу НААН

Продуктивність різних за скоростиглістю й інтенсивністю вирощування сортів озимих зернових постійно вивчають на полігоні Інституту сільського господарства Степу НААН, що дає можливість визначати на найближчі роки програму ведення насінництва найперспективніших сортів, придатних до вирощування в умовах регіону.

Серед ячменів озимих вирізняють типово озимі форми та сорти-дворучки. Серед типово озимих ячменів у Кіровоградській області висівають такі сорти, як Зимовий, Трудівник, Айвенго, Академічний, Палладін Миронівський, Жерар та ін. З дворучок поширеними є Достойний, Дев’ятий вал, Валькірія, Скарб Пальміри, Снігова королева, Тутанхамон, Сейм, Ковчег та ін. В умовах потепління клімату сорти-дворучки набувають певних переваг. Вони в результаті високої чутливості до короткого дня менше реагують на коливання температури в зимовий період і тому, як правило, краще зимують. Восени сорти-дворучки пізніше закінчують вегетацію, навесні раніше її відновлюють, що дає змогу краще розвиватися за пізніх строків сівби, а також повніше використовувати запаси зимової вологи, що особливо актуально за весняних посух, які спостерігаються в останні роки. У разі пошкодження чи загибелі від морозів їх насінництво легко відновити за сівби в лютневі вікна чи навесні.

Цінною особливістю дворучок є те, що вони не переростають в умовах теплої зими, бо мають сильну фотоперіодичну реакцію й, допоки день короткий, накопичують біомасу, але не переходять до наступних етапів розвитку.

Отже, для зменшення негативного впливу чинників навколишнього середовища, ефективнішого використання агроекологічних умов, агрофонів, попередників у господарствах доцільно впроваджувати систему сортів, що доповнюють один одного, висіваючи по 3–4 сорти в оптимальні для них терміни.

Назар Умрихін, завідувач науково-технологічного
відділу рослинництва ІСГС НААН, канд. с.-г. наук,
експерт-дорадник з питань рослинництва
Віталій Іщенко, заступник директора з наукової
роботи ІСГС НААН, д-р с.-г. наук, експерт-
дорадник з питань рослинництва
Галина Козелець, завідувачка лабораторії селекції
та насінництва зернових і технічних культур ІСГС НААН,
канд. с.-г. наук, експертка-дорадниця з питань рослинництва
Олег Гайденко, учений секретар, завідувач
науково-технологічного відділу маркетингу та наукового
забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН, канд. техн. наук,
ст. наук. співроб., дорадник з питань механізації сільського
господарства та економіки сільськогосподарського виробництва