Актуальні виклики в захисті соняшнику у 2025 році: аналіз поширення хвороб та методи боротьби з ними

Соняшник — золотий символ українського агробізнесу.

Важко уявити українські поля без золотавих кошиків соняшнику. Квітка сонця стала не просто культурою, а справжнім символом аграрної могутності України на світовій арені. Кожен третій-четвертий гектар наших полів прикрашають соняшники — це приблизно 5 млн га, для порівняння, це як 20 територій Люксембургу!

У світовому масштабі соняшник вирощується на площі близько 27–28 млн га. Після України, серед цивілізованих країн світу, найбільші площі під ним зайняті в країнах ЄС (4,3–4,5 млн га), Аргентині (1,6–1,7 млн га) й Туреччині (0,7–0,8 млн га).

Соняшник став справжньою «валютною скарбничкою», оскільки Україна забезпечує майже половину світового експорту цього продукту! В цифрах це виглядає вражаюче: щорічно країна виробляє 12–13 млн т насіння і близько 5 млн т олії.

Соняшник — це не просто культура, це ціла індустрія, що забезпечує роботою тисячі людей, від фермерів до працівників переробних підприємств. Розвинена інфраструктура переробки дозволяє створювати додану вартість всередині країни, а не експортувати сировину.

Проте є і виклики, зокрема перенасичення сівозміни, і, як наслідок, зростаючі ризики ураження хворобами та подальше розширення ареалу вовчка соняшникового. Гострою проблемою цього року став дефіцит вологи в зоні Степу, що призвів до катастрофічних наслідків, особливо для ярих культур, і змушує розглядати альтернативи для соняшнику як культури.

Мінливі погодні умови безпосередньо впливають на видовий склад хвороб не тільки на соняшнику, а й на будь-якій культурі, адже від температурного режиму та рівня вологозабезпечення залежатимуть строки появи тих чи інших хвороб та інтенсивність їх розвитку.

Погодні умови сезону 2025 року, як завжди, мали свої особливості, зокрема, прохолодна весна з поверненням холодів сприяла ураженню рослин дифузною формою несправжньої борошнистої роси. Надалі опади, що випадали в травні-червні у Лісостеповій зоні, сприяли поширенню таких плямистостей листя, як септоріоз, альтернаріоз та фомоз. Опади в липні, що збіглися з фазою цвітіння соняшнику, спричинили ураження кошиковою формою склеротиніозу. Ну і, звісно, іржа, яка вже стала традиційною хворобою Центру й Сходу України за посушливих умов.

Тож пропонуємо підбити підсумки сезону, виділивши кілька ключових хвороб соняшнику, з якими найчастіше стикалися аграрії в цьому та попередніх роках, і розглянути найбільш дієві методи боротьби з ними.

Несправжня борошниста роса — підступний противник із глибини

Несправжня борошниста роса соняшнику, збудником якої є Plasmopara halstedii, становить серйозну загрозу для посівів, особливо на ранніх етапах розвитку. Патоген здатний зберігатися в ґрунті до 8–10 років, що робить його особливо небезпечним. Характерною особливістю хвороби є системне ураження рослин, що призводить до значних втрат урожаю. Загалом ця хвороба має 6 форм розвитку, у кожної з яких є свої особливості.

1. Раннє ураження сходів. На сходах з'являється білий борошнистий наліт, рослини сильно відстають у рості з дрібними листками та тонким стеблом. Висота уражених рослин не перевищує 30 см, більшість гине, а ті, що виживають, формують дрібні кошики без насіння.

2. Карликова форма. Рослини можуть сягати висоти 45–100 см із деформованими листками, на яких формуються світло-зелені плями без чітких меж по жилках листа. Характерне потовщення стебла і формування дрібних кошиків з недорозвиненим насінням.

3. Локальна форма. Проявляється у вигляді хлоротичної плямистості на листках, що має кутасту форму й обмежена жилками листа, та білувато-сірого нальоту на нижній частині плям.

4. Прихована коренева форма. Патоген локалізується в кореневій системі та прикореневій зоні. Виявляється лише при розрізі стебла за наявністю жовтувато-коричневого забарвлення тканин і темно-зелених плям на прикореневій частині.

5. Пізнє ураження. Проявляється під час цвітіння у вигляді ділянок засохлих квітів на кошику та потемнінням тканин його зворотного боку. Характеризується значним зниженням натури насіння.

6. Латентна насіннєва форма. Є наслідком пізнього ураження і характеризується відсутністю зовнішніх ознак, при цьому насіння інфіковане.

Рис. 1. Друга (дифузна) форма розвитку несправжньої борошнистої роси соняшнику

Найчастіше ми стикаємося з другою формою, але є багато дискусій стосовно третьої, локальної форми розвитку. Річ у тім, що дуже часто другу форму розвитку через характерні симптоми на листках хибно сприймають за локальну й вирішують застосовувати спеціалізовані фунгіциди, наприклад цимоксаніл, що насправді є безсилим проти такого типу розвитку. Аргументом на користь цього рішення часто виступає і бажання запобігти зараженню сусідніх, здорових рослин. Однак, окрім додаткових затрат на фунгіцидний захист, таке рішення в підсумку буде малоефективним проти септоріозу, фомозу та інших поширених хвороб соняшнику, збудниками яких є вищі гриби. Доцільність застосування спеціалізованих проти ооміцетів фунгіцидів також буде під сумнівом за відсутності опадів та температури повітря понад 25 °С й через низьку вірогідність перезараження за таких умов. Тож як відрізнити дифузну й локальну форми? Характерним симптомом 1-ї та 2-ї форм (ураження через ґрунт) є спороношення з нижнього боку листка по його жилках (рис. 1), що свідчить про системне поширення хвороби по рослині. Для локальної форми (рис. 2) характерні прояви у вигляді плямистості, що й підказує нам, що зараження відбулося саме спорами, які потрапили на здорові рослини через повітря, оскільки прояв локалізований у місці їх потрапляння та проникнення.

Рис. 2. Локальна форма розвитку несправжньої борошнистої роси соняшнику

Нагадаємо, що найбільш дієвими методами для обмеження поширення пероноспорозу, крім сівозміни, є добір стійких гібридів та посів в оптимальні строки.

Альтернаріоз — хвороба стресових умов

Соняшник переважно уражується двома видами альтернаріозу: Alternaria helianthi та Alternaria alternata. Найпоширенішим і найшкодочиннішим вважається A. helianthi, який спричиняє появу темно-коричневих плям із концентричними колами на листках, стеблах і кошиках. A. alternata зазвичай проявляється як вторинний патоген, що атакує вже ослаблені рослини, формуючи дрібніші плями без чітко вираженої зональності. На сьогодні альтернаріоз (його види) — одна з найпоширеніших хвороб соняшнику в усіх зонах його вирощування. Збудники Alternaria Spp. особливо активізуються при чергуванні посушливих періодів з короткочасними дощами. На листках з'являються характерні темно-коричневі плями, уражується й стебло та кошик. Хвороба здатна розвиватися за широкого діапазону температур, але оптимальними значеннями вважаються +25–27 °С та періодичне зволоження. Інтенсивність розвитку захворювання сягає максимуму в другій половині вегетації (рис. 3). Проте останніми роками спостерігається ураження культури вже і на ранніх етапах розвитку.

Рис. 3. Розвиток альтернаріозу на соняшнику в другій половині вегетації 2025 року

Економічні втрати від альтернаріозу визначаються комплексним впливом на продуктивність культури. За сприятливих для розвитку патогену умов редукція врожайності може сягати 20–30 %. Патологічний процес супроводжується зниженням маси 1000 насінин і зменшенням олійності на 5–8 %. Особливе значення має погіршення якісних показників олії внаслідок накопичення мікотоксинів.

Зазвичай у полі ми можемо бачити ситуацію, коли на ранніх етапах за наявності вологи домінуючою хворобою є септоріоз, а коли кількість опадів зменшується й підвищується температура повітря, інтенсивніше починає розвиватися саме альтернаріоз. Окрім агротехнічних методів боротьби проти альтернаріозу, важливе значення має і фунгіцидний захист. Зважаючи на поширення альтернаріозу, на сьогодні при виборі фунгіциду для захисту соняшнику слід приділяти особливу увагу його ефективності проти цієї хвороби, а саме його профілактичним якостям та терміну дії в поєднанні з лікувальними й спиняючими властивостями.

Іржа — пізнє ураження, що бере початок з весни

Puccinia helianthi проявляється переважно у другій половині вегетації (рис. 4а), але насправді розвиток іржі починається ще на ранніх етапах росту й розвитку рослин з ецидіальної стадії (рис. 4б), що можна знайти, наприклад, на падалиці соняшнику в зернових колосових культурах чи кукурудзі. Тому в зонах із високою вірогідністю розвитку цієї хвороби важливо, щоб фунгіциди, які застосовуються під час ранніх стадій розвитку соняшнику, також забезпечували достатню ефективність і проти іржі. Крім внесення фунгіцидів, важливе значення має вчасне знищення падалиці соняшнику, посів в оптимальні строки й добір стійких гібридів.

Рис. 4. Ураження іржею соняшнику на пізніх стадіях (а) та ецидіальна стадія на падалиці соняшнику (б)

На сьогодні ідентифіковано понад 100 патотипів збудника іржі соняшнику (Puccinia helianthi). Найбільш детально расовий склад патогену вивчений у США, де ідентифіковано близько 35–40 найпоширеніших рас. У Європі, включаючи Україну, регулярно виявляють 15–20 основних рас. Важливо відзначити, що процес расоутворення динамічний, і нові раси з'являються постійно, особливо в регіонах інтенсивного вирощування соняшнику. Це ускладнює селекцію на стійкість та вимагає постійного моніторингу популяції патогену.

Генетична стійкість є ключовим і найбільш економічно та екологічно ефективним інструментом контролю іржі соняшнику. Сучасна селекція досягла значних успіхів, створивши гібриди з генами стійкості R1–R16, які забезпечують захист проти більшості поширених рас патогену. Проте існують і певні виклики, як от поява нових вірулентних рас іржі, що може випереджати створення стійких гібридів, складність поєднання в одному гібриді множинної стійкості до різних рас. Тому більш повного контролю іржі можливо досягти, застосовуючи комплексну систему заходів, що включатиме генетичну стійкість у поєднанні з хімічним захистом та агротехнічними прийомами.

Склеротиніоз — подвійна загроза

Склеротиніоз, спричинений Sclerotinia sclerotiorum, на соняшнику проявляється у двох основних формах:

• Прикоренева форма характеризується побілінням та розм'якшенням тканин кореневої шийки. Уражені рослини в'януть і часто ламаються при сильному вітрі. Всередині стебла формуються чорні склероції — стадія спокою патогену.
• Кошикова форма проявляється під час наливу насіння. На тильному боці кошика утворюються водянисті плями, що у вологу погоду можуть покриватися білим міцелієм. Уражені кошики загнивають, що призводить до значної втрати врожаю та погіршення його якості.

Боротьба з прикореневою формою склеротиніозу (рис. 5) базується передусім на превентивних заходах, серед яких ключову роль відіграє дотримання науково обґрунтованої сівозміни з поверненням соняшнику на попереднє поле не раніше ніж через 6–7 років. Важливим є і додержання оптимальної густоти посіву для запобігання загущенню, створенню сприятливого мікроклімату для розвитку патогену й ураження більшої кількості рослин. Описані заходи можуть поєднуватися з іншими способами боротьби, наприклад використанням біологічних препаратів та селекційно-генетичного методу, проте жоден із цих методів як окремо, так і разом, не забезпечує повного контролю прикореневої форми склеротиніозу.

Рис. 5. Прикоренева форма склеротиніозу

Для обмеження поширення кошикової форми білої гнилі (рис. 6) доцільним є застосування дієвих фунгіцидів саме під час цвітіння соняшнику (BBCH 61–65). Важливо проводити профілактичні обробки ще до появи симптомів захворювання, оскільки лікувальна дія препаратів обмежена особливістю розвитку самого склеротиніозу — розщеплення клітинних стінок та руйнування тканин рослин. Слід зважати на те, що період від зараження до появи перших симптомів складає 7–10 днів, й у разі зволікання з обробкою фунгіцидами може значно вплинути на ефективність останніх.

Рис. 6. Кошикова форма склеротиніозу

Проте з досвіду років із поширенням кошикової форми склеротиніозу не варто переоцінювати ефективність фунгіцидів, навіть тих, що вважаються стандартами в контролі цієї хвороби, оскільки загальновідоме правило наголошує на тому, що успішність обробки на 50 % залежить від дії препарату, а решта 50 % від того, чи вчасно ми його застосуємо і як ми його нанесемо на цільовий об’єкт, у нашому випадку на кошик, а з цим у нас часто виникають труднощі.

Ефективність фунгіцидного захисту проти склеротиніозу значно підвищується при поєднанні його з інсектицидним захистом та оптимальною густотою рослин. Своєчасне збирання врожаю при досягненні фізіологічної стиглості, в тому числі завдяки десикації, запобігає розвитку хвороби на пізніх стадіях, що дозволяє запобігти втратам урожаю та погіршенню його якості. Додатковий захист забезпечує вибір стійких гібридів з певними морфологічними особливостями, що перешкоджають накопиченню вологи в кошику (його нахил, опушення).

Сподіваємося, наведена вище інформація, допоможе вам більш виважено підійти до побудови системи фунгіцидного захисту соняшнику на новий сезон та підібрати найефективніше рішення в умовах конкретної зони вирощування. В цьому контексті варто зазначити, що компанія «Сингента» сьогодні пропонує доволі широкий портфель фунгіцидів для захисту основної олійної культури України, включно з цікавими новинками.

Фунгіцид Міравіс^® Макс, створений на основі Адепідину^®, представляє собою інноваційну трикомпонентну комбінацію, що, крім вказаної речовини, також містить дифеноконазол та азоксистробін.

Дифеноконазол відіграє ключову роль у забезпеченні лікувальної дії. На відміну від інших триазолів, він характеризується повільнішим, але рівномірнішим переміщенням у тканинах рослини. Така особливість зумовлена специфічною молекулярною структурою, що забезпечує поступове вивільнення діючої речовини, а отже, й тривалішу дію.

В комбінації з системними властивостями дифеноконазолу та пролонгованим захистом Адепідину^® азоксистробін забезпечує комплексний захист соняшнику від основних збудників хвороб. Азоксистробін, як представник класу стробілуринів, блокує мітохондріальне дихання патогенів, що доповнює дію Адепідину^®. Така подвійна дія на дихальний ланцюг патогенів забезпечує сильний фунгіцидний ефект і знижує ризик розвитку резистентності.

В підсумку Міравіс^® Макс демонструє високу ефективність проти ключових хвороб соняшнику, зокрема листкових плямистостей, як от септоріоз, альтернаріоз та фомоз, з чим можуть виникати проблеми в «заточених» під контроль білої гнилі інших SDHI фунгіцидів. До того ж Міравіс^® Макс досить ефективний у пригніченні склеротиніозу. Тестування in vitro показали співставну або вищу ефективність проти білої гнилі в порівнянні з основними стандартами, але, починаючи з концентрацій значно нижчих, аніж у вказаних стандартів.

Тож ми бажаємо вам чистих листків та прибуткових урожаїв з фунгіцидами компанії «Сингента»!

Олександр Соловйов, менеджер з технічної підтримки,
напрям «Фунгіциди на технічних культурах»,
компанія «Сингента»