Передпосівна обробка насіння сої

Є різні дані щодо потенційних втрат урожайності через нехтування протруюванням насіння перед сівбою. Усереднити їх можна приблизно так: якщо не провадити передпосівну обробку посівного матеріалу, то за несприятливих умов можна взагалі не виїздити комбайном у поле. У кращому разі втрати становитимуть не менше ніж 25% урожаю. Насіння сої до того ж потребує бактеризації — спеціальної обробки інокулянтами.

Інокуляцію проводять здебільшого саме на насінні сої, і вона є основною у передпосівній обробці насіння цієї культури. На думку одного з досвідчених агрономів, «без інокулянтів це буде не соя, а жах!» Відомий український конструктор обладнання для виробництва насіння Леонід Фадєєв вважає, що у найближчому майбутньому інокуляція стане обов’язковим елементом підготовки насіння всіх основних культур.

Інокуляція сої

Механізм інокуляції, або щеплення насіння бобових бактеріальними препаратами, що називаються інокулянтами, має такий вигляд.

Бульбочкові бактерії (ризобії) викидають тоненькі «волосини», інфікуючи кореневу систему рослин. У точці потрапляння бактерій до рослини формуються бульбочки, в яких стрімко розмножуться бактерії. Вони фіксують атмосферний азот, передаючи його рослинам у формі, яку ті легко можуть засвоїти, — іон амонію NH4+. Для кожного виду бобових створюють специфічний штам бактерій, завдяки якому з’являються бульбочки. Для сої — це винятково Bradyrhizobium japonicum.

З огляду на те що азотфіксація бульбочкових бактерій відбувається у симбіозі з рослиною, брак вологи чи, навпаки, перезволоження ґрунту впливають спочатку на рослину, і вже потім на бульбочки. Останній фактор особливо важливий, позаяк аеробні ризобії потребують кисневого живлення. Тому оптимальний показник вологоємності ґрунту для них дорівнює 60–70%. Відповідно, через перезволоження сповільнюється азотфіксувальна активність бульбочок. Вологоємність ґрунту нижча за 16–15% спричинює тимчасове повне припинення життєдіяльності ризобій, яка відновлюється із підвищенням рівня вологості ґрунту.

Завдяки механізму інокуляції насіння сої досягають подвійного ефекту. Окрім забезпечення безпосередньо посівів сої, значна частина азоту осідає у кореневій системі та пожнивних рештках сої, що стане чудовим джерелом живлення азотом для культур-наступників. Згідно з результатами досліджень, завдяки інокуляції фіксується, в середньому 200–250 кг атмосферного азоту, і приблизно третина його залишиться у запасі на полі.

Читайте також: Інтегрований захист сої

Важливо й те, що якісна інокуляція насіння сої дає змогу підвищити вміст білкових речовин у бобах, отже, підвищити якість урожаю. І звісно ж, вищий порівняно з не обробленим інокулянтами насінням приріст — у середньому, в межах від 300 до 450 кг/га. Опосередковано інокуляція допомагає боротися із забур’яненістю посівів, позаяк під сою вносять або невелику норму азотних добрив, або не вносять зовсім. Відповідно, розвиток бур’янів у міжряддях уповільнюється через азотне голодування.

Достатньо поширеною помилкою є відмова від інокуляції насіння у короткоротаційній сівозміні за повторного вирощування сої. Підставою для цього слугує той факт, що частина бульбочкових бактерій осідає у ґрунті, живлячись органікою. Навряд чи такий підхід є правильним, бо виживає вельми незначна частка ризобій, і при цьому їх природні штами за ефективністю азотфіксації істотно поступаються тим, що виведені в лабораторних умовах. До того ж через недостатню їх кількість не можна сподіватися на нормальну інокуляцію.

На ринку України понад 50% пропозиції інокулянтів становлять вітчизняні препарати відомих виробників. Це Ризогумін, до складу якого входять гумінові кислоти, Ризоактив, Біомаг СОЯ, БТУ, Нітрофікс та інші. Так само широкою та якісною є лінійка імпортних препаратів: ХайСтік, Різап, Оптимайз тощо.

Фунгіцидні та інсектицидні протруйники

Є різні технології нанесення пестицидів на посівний матеріал сої. Розрізняють сухе та напівсухе протруювання, інкрустацію насіння і дражування.

Насіння сої може бути уражене патогенами таких грибів, як Aspergillus, Penicillium, Rhizopus та ін., що спричинюють появу гнилі. Найпоширенішими захворюваннями сої є борошниста роса, антракноз, пурпурова плямистість насіння, стеблова гниль тощо.

Сьогодні на ринку України цілком достатньо ефективних фунгіцидних протруйників сої. Це — ВіалТрас Т, Февер, Сферіко, Вітавакс, Фундазол, Максим XL та ін.

Не менш представницьким є спектр інсектицидних протруйників сої: Табу, Круїзер, Стандак дію, Команч ВГ та ін.

Як свідчать дослідження провідних виробників насіння та препаратів для захисту рослин, фунгіцидне й інсектицидне протруєння насіння, насамперед насіння сої, якщо правильно його провести, дає змогу згодом істотно заощадити на кількості обприскувань, забезпечивши приріст урожайності від 15 до 20%. Звісно, за умови, що використовували якісний посівний матеріал.

Поєднання інокулянтів і протруйників

Важливим елементом передпосівної обробки насіння сої є правильне поєднання інокулянтів із хімічними препаратами. Ризобії — живі організми, тому вони можуть по-різному реагувати на контакт із пестицидами, що використовують як протруйники, та мінеральними добривами. За негативної реакції вони істотно знижують свою активність, аж до повного її зупинення.

Тому, якщо потрібно провести протруєння речовинами, не сумісними із життєдіяльністю бактерій, це бажано зробити заздалегідь, принаймні за 14 діб до сівби.

Та найбільш популярні та ефективні протруйники сої цілком мирно уживаються із ризобактеріями: Круїзер 350 FS, Максим XL, Апрон XL, Фундазол, Вітавакс 200 та ін. Однак при цьому рекомендується підвищити дозу інокулянту у півтора-два рази.

Ризобактерії

Rhizobium — бактерія, що живе у ґрунті і здатна взаємодіяти з кореневою системою бобових, формуючи колонії у прикореневих бульбочках. Прикореневі бульбочки фіксують атмосферний азот, передаючи його рослині у легкозасвоюваній формі. Натомість рослина передає ризобіям цукри

Сухі інокулянти наносять на сухе і вже протруєне насіння. Цей процес називається послідовною аплікацією. Рідкі інокулянти можна наносити разом із фунгіцидами або інсектицидами — у процесі одночасної аплікації.

Утім, найкраще інокуляцію насіння проводити безпосередньо перед висівом, якщо можливо — навіть у день сівби. У цьому разі ліпше застосовувати препарати у рідких формах, позаяк їх можна поєднувати з протруйниками і мікроелементами. Хоча, як свідчить практика, це далеко не завжди дає змогу забезпечити якість обробки посівного матеріалу.

Обробка насіння сої мікроелементами

Визначальним стартовим мікроелементом для сої є молібден, від якого прямо залежить формування міцної розгалуженої кореневої системи. Відповідно, однією з найпоширеніших речовин для передпосівної обробки насіння сої є молібденовокислий амоній у кількості до 50 г на 1 ц. Так само добре майбутні сходи рослин реагують на бор у поєднанні з молібденом і кобальтом.

Хороший ефект дає так звана подвійна інокуляція, коли першу обробку посівного матеріалу провадять за три місяці перед сівбою, наносячи молібденовокислий амоній, нітрат кобальту і борну кислоту. А вже безпосередньо перед висівом насіння застосовують біологічні інокулянти.

Читайте також: Строки й особливості сівби сої

Утім, не менш ефективним є застосування для передпосівної обробки насіння комплексних добрив, які містять цілу низку мікроелементів. Так само — біодобрив, у складі яких є мікроелементи. Це Наноактиватор, Реаком Плюс, Віталист, Наномікс, Аватар, Інтермаг, Екорайз тощо.

Важливо!

Особливо закцентуємо увагу на тому, що хоча багато агровиробників задля економії намагаються обробляти насіння самотужки, це далеко не завжди є найкращим рішенням.

По-перше, якість обладнання для протруювання майже завжди поступається заводському. Та й протруювання насіння у польових умовах часто-густо містить низку ризиків щодо якості.

По-друге, кваліфікація персоналу є непорівнянною. Доволі часто у господарствах цю технологічну операцію доручають самим механізаторам, і виконують вони її просто серед поля. Результат неважко спрогнозувати, адже люди часто не бажають цього робити, мотивуючи небезпекою для здоров’я і відсутністю додаткової плати за цю роботу. Зрештою, механізаторові здебільшого байдуже, яке насіння він посіє в землю — його цікавить власний виробіток за кількістю гектарів.

По-третє, навіть у заводських умовах досягти стовідсоткової якості передпосівної обробки насіння буває непросто. Необхідно забезпечити повне покриття оболонки насінини, рівномірність нанесення тощо. Часом неякісне змішування насіння із протруйником призводить до того, що половина насінин отримує подвійну дозу препарату, а решта — лише 50%.

Ігор Павлюк