Що потрібно для забезпечення якісного й безпечного сушіння насіння культури

Сушіння та зберігання олійних багато в чому відрізняється від роботи із зерновими. Особливо це стосується ріпаку, доведення врожаю якого до потрібних кондицій — досить складний і вкрай відповідальний процес. Аби не зазнати суттєвих втрат цієї прибуткової культури, варто дотримуватись певних чітких правил щодо її сушіння та подальшого зберігання

Чистота врожаю

Якісне зберігання в коморі закладається ще на полі. Процес збирання, по можливості, врожаю має мінімізувати втрати, механічні пошкодження насіння та його засмічення. Хоча уникнути очищення насіння ріпаку від домішок зазвичай не вдається. З огляду на особливості культури рекомендується здійснювати його у два етапи. Спочатку відділяють великі та легкі компоненти, а потом виокремлюють решту домішок, занадто дрібне насіння тощо. Як правило, для цього застосовують очисну машину, що поєднує звичайне механічне просівання з відповідними ситами під дрібнозернисту культуру й аспірацію — очищення повітряним потоком.

Зволікання неприпустиме

Слід урахувати, що ріпак — культура ніжна, особливо що стосується зібраного насіння. Врожай, вологість якого перевищує 8%, зберігати насипом на токах понад добу не варто. Фахівці застерігають, що сукупний вплив підвищеної вологості й високої температури під час зберігання — це очевидний ризик самозігрівання та псування. Адже за поєднання відносної вологості повітря 70%, вологості насіння ріпаку понад 8% і температури приблизно +25 °С починають розвиватися грибні патогени. Оскільки велику партію ріпаку для потоку сформувати доволі складно через мінімально допустимий строк його зберігання без обробки, то досить часто насіння доводиться сушити порційно.

Визначальна вологість

Загалом для надійного зберігання насіння тривалий час основним показником є кондиційна вологість. За перевищення верхньої, критичної межі кондиційної вологості насіння посилюються ферментативні процеси, що активізують обмін речовин. З клітин вивільняється волога, яка активізує життєдіяльність насіння, що загрожує зниженням його якості та псуванням.

У кожної культури рівень кондиційної вологості насіння свій і визначається хімічним складом запасних поживних речовин. Для зерна злакових культур, що містять велику кількість гідрофільних речовин, зокрема білків, крохмалю, цукрів тощо і незначний уміст жирів, кондиційна вологість становить близько 12–15%. Інша справа — з олійними культурами. На відміну від зернових вони мають підвищений уміст гідрофобних речовин — ліпідів, тобто олії. А тому оптимальна вологість для зберігання олійних істотно нижча — від 6 до 11% залежно від умісту олеїнової та лінолевої жирних кислот. У насінні ріпаку показник олійності ледь чи не найвищий — до 50–54%. Тому критична межа вологості насіння для нього зазвичай у середньому становить 8%.

Залежність від ­олійності

Варто врахувати, що рівень олійності насіння ріпаку безпосередньо впливає на їх кондиційну вологість. Наприклад, насіння ріпаку зі скромним умістом олії (до 35%) можна деякий час безпечно зберігати за вологості до 9% й температури близько 25 °C. Проте для врожаю з олійністю близько 50% (що характерно для більшості сучасних гібридів і сортів) за тієї самої температури вологість насіння має бути 6,5–7,0%.

Техніка безпеки для насіння

Відтак сушіння здебільшого є питанням першочергової ваги. Сушіння насіння ріпаку має свої особливості, як порівнювати із зерном злакових культур, і вимагає м’якішого режиму. Так, насінню культури, що містить великий відсоток олії й білка, властивий навіть значний ризик самозаймання в результаті недотримання температурних режимів. Цьому сприяє також скупчення на стінках камери нагріву, теплообмінника, інших елементах сушарок олійного пилу. Тому дуже важливо проводити заходи з очищення сушарок у процесі роботи, не давати вологому зерну злежуватися в шахтах, утворюючи непрохідні ділянки, що згодом може призвести до займання.

М’який температурний режим

І сам ріпак погано витримує високі температури. За теплового впливу в насінні ріпаку відбуваються негативні фізико-хімічні та біохімічні зміни в ріпаку, згортання білка тощо. Нагрівання зародка насіння до температури +50…+60 °C веде до втрати життєздатності та споживчих якостей. Зазначається, таке насіння ріпаку після тривалого зберігання придатне тільки для виробництва низькоякісної олії, шроту в кормових цілях тощо.

Це зумовлює необхідність ведення технологічного процесу сушіння за м’якіших режимів, порівнюючи із зерном злакових культур. Слід урахувати, що чим менший показник вологості, тим нижчою має бути температура сушіння. Тому в роботі з ріпаком продуктивність сушарки як мінімум вполовину нижча проти сушіння зернових чи соняшнику, хоча культура і швидше віддає вологу.

Чинники ефективності

На ефективність сушіння також впливає опір проходженню теплового агента через шар насіння. Як правило, він підвищується зі збільшенням щільності шару та його висоти за вертикальної циркуляції. Проти насіння пшениці насіння ріпаку набагато гірше продувається, що теж позначається на швидкості сушіння навіть за умов потужної вентиляційної системи.

До того ж ріпак дуже схильний до плинності — і по цьому показнику значно переважає ту саму пшеницю, соняшнику чи кукурудзу. Відтак виникає потреба в ретельній герметизації всіх стикувальних швів виробничого обладнання. Це стосується транспортного обладнання й, особливо, самої зерносушарки. В сушильному агрегаті має бути відсутні щілини, люфт деталей обладнання тощо.

Вимоги до вентиляції

За спекотної погоди та незнач­ного перевищення вологості деякі агровиробники просто продувають зовнішнім повітрям у зерносушарці без приєднання агента, щоб зняти зайві 1–2% вологи. Система вентиляції зерносушарки має бути обладнана заслінками для регулювання вентиляції, адже насіння ріпаку має невелику вагу і за потужних режимів вентилювання може видуватися. Необхідним етапом для збереження якості насіння ріпаку є також його охолодження до температури 15–20 °С після сушіння.

Силосне досушування

Для зберігання ріпаку в силосах використовують відповідні аероднища з урахуванням дрібних розмірів насіння. Як правило, це решітки з діаметром отворів 1,5 мм. Часто агровиробники закладають у силоси насіння ріпаку з дещо підвищеною вологістю, щоб за спекотної погоди вони підсихали до потрібного показника. Також силоси активно вентилюють у нічний час. Система вентиляція має бути потужною, бо проміжки між дрібним насінням дуже малі, і воно схильне до злипання.

Також існує поетапний метод сушіння ріпаку, який спочатку передбачає попереднє підсушування насіння до вологості на 2–3% вище від цільової. Потім його поміщають у силоси, де кілька годин витримують, що вирівнює вологість у масиві та знижує ризик розтріскування. На кінцевому етапі здійснюється активне вентилювання, що дозволяє випаровувати вологу, що скупчилася в проміжках між насінням.

Іван Кандул