Посівна на носі: чому потрібно обробляти насіння

Сезон збирання врожаю вітчизняні аграрії розпочали із різними настроями. Веселіше, аніж торік, коли посуха накрила майже всю Україну, проте і в 2021 році вистачає негативних моментів. Десь залило, десь поклало всю пшеницю, а багато де буйним квітом розгулялися захворювання рослин. Причому повсюдна проблема №1 – істотне запізнення в розвитку рослин, кволі сходи та спричинені цим втрати врожайності.

Не хочеться відкривати Америку, але навряд чи наступного року буде все ідеально. Аграрний сезон – він такий, з чимось густо, а з іншим – пусто. Як не посуха, то надмірні опади, град чи пізні приморозки. До цього слід бути готовими і одним із реально дієвих елементів для пом’якшення потенційних проблем із посівами є підвищена увагу до сівби насіння.

Загалом це повсюдна світова тенденція, починаючи із суперточних швидкісних посівних агрегатів, та закінчуючи унікальними новітніми обробками для зниження впливу стресових факторів. Ось, наприклад, свіжа новина – в Масачусетському технологічному університеті (США) вигадали як допомогти насінині нормально прорости за умов нестачі вологи.

З цією метою насінина вкривається двома шарами селевої плівки, створеної на основі природного покриття насіння деяких стійких до посухи культур. Під цю плівку розміщують законсервовані ризобактерії, а також високоефективні органічні добрива. Дослідження свідчать, що така технологія є дійсно високоефективною і дає змогу проростати насінини навіть за жорстких посушливих умов.

Незалежно від цієї конкретної розробки слід констатувати, що в світовому аграрному комплексі зростає увага до посівних якостей насіння та до його підготовки до сівби. Впроваджуються нові технології калібрування посівного матеріалу, які дають змогу підібрати по-справжньому сильне здорове насіння, що гарантовано проросте і дасть міцін сходи. Приємно, що перед ведуть тут в тому числі і українські виробники обладнання.

Саме тому не варто економити ані на насінні, ані на обладнанні для його калібрування та протруєння. Заощаджена тисяча-друга євро в інакшому разі може обернутися мільйонними збитками. Це нікому не потрібно.

Наступний момент – це посилена увага до обробки посівного матеріалу. На жаль, і досі в багатьох господарствах в Україна передпосівна обробка насіння вважається чимось таким, не дуже обов’язковим. Мовляв, в крайньому разі обробимо якимось дешевим інсектицидом, щоб дротяник не поїв, а все інше – лише марно витрачені кошти…

І це - в майже суціль заражених-перезаражених грунтах, замучених куцою сівозміною, дискуванням та економією на фунгіцидах. Тому навіть здорова насінина без фунгіцидного протруйника може вирости в щось хороше лише за умови вдалих погодних умов та нормального фітосанітарного стану поля. Таке поєднання, на жаль, трапляється дедалі рідше.

Причому хороший фунгіцидний протруйник незрідка виступає в ролі дієвого стимулятора росту, захищаючи молоду кореневу систему рослин від впливу стресових факторів, в тому числі і посухи. Це потужний фізіологічний інструмент і він цілковито виправдовує свою немаленьку вартість.

Ще менше і досі використовуються різноманітні мікродобрива та стимулятори росту, включаючи навіть недорогі гумати. Чимало фермерів і досі притримується думки, що, мовляв, у грунті все і так є, і наше завдання – просто докидати туди NPK, і бажано – у якомога більш дешевій формі. А ті всі мікроелементи на оболонці насінини – то все маркетинг…

Може воно і так, якщо на вашому полі ідеальний грунт, в який раз на 4-5 років вноситься по 60 т/га перегною, а дощі випадають як у Німеччині. І ще й град із пізніми приморозками трапляється раз на сто років. Смішно ж, правда? Річ у тім, що кожна сільгоспкультура має специфічний набір мікроелементів, які для неї є просто незамінними. Для сої це бор, молібден та кобальт, для кукурудзи – цинк, для соняшнику – бор та цинк.

Обробивши насіння відповідними мікродобривами та давши швидко доступні припосівні фосфорні добрива, ми робимо усе для того, щоб воно проросло, а сходи могли нормально розвиватися а складних умов вегетації. Звісно, що чудес не буває, але так у рослин однаково буде набагато більше шансів. І економія тут навряд чи доречна – вочевидь, що німці та американці від нас не дурніші, якщо звертають увагу на такі «дрібнички».

Те ж саме можна сказати і про таку дискусійну річ як гумати, які останніми роками в Україні набувають все більш офіційного статусу. Достатньо сказати, що деякі відомі виробники насіння вже обов’язково обробляють свій посівний матеріал якісними гуміновими препаратами. Отже, у цьому є очевидний сенс.

Ясна річ, що від цього всього можна відмовитися і продовжувати працювати як раніше. І навіть збирати відмінні врожаї і мати чудову рентабельність. Але у сучасному сільському господарстві через погодні умови дедалі частіше відіграє ключову роль його величність Випадок. І ось завдяки таким тонким інструментам в підготовці посівного матеріалу ми маємо змогу бодай трохи усунути його зі сцени, на другий план. Гірше точно не буде.