Нашестя сарани — 2025

Сарана — загроза врожаю, виклики для аграріїв та основні методи боротьби

Південь — епіцентр вторгнення

Південні регіони України стали першими, хто відчув на собі удар сарани влітку 2025 року. У Запорізькій області, зокрема в Кушугумській громаді, комахи заполонили поля, дороги, паркани та навіть будинки. Місцеві жителі повідомляють, що сарана знищує городи, лишаючи після себе голу землю. У Херсонській області зафіксовано активність італійської сарани (Calliptamus italicus), яка завдала значних збитків соняшниковим полям і посівам зернових. На Одещині фермери спостерігали масові переміщення комах, що знищували молоді культури, зокрема кукурудзу та пшеницю.

За оцінками Держпродспоживслужби, втрати врожаю в найбільш постраждалих господарствах сягають 20–30%. У деяких випадках фермери втрачають до половини своїх посівів.

Давня проблема

Нашестя сарани не є новим явищем для України.

У 2000-ні роки локальні спалахи сарани фіксували в Херсон­ській, Запорізькій і Миколаївській областях. Тоді проблему вдалося взяти під контроль завдяки швидкому реагуванню та застосуванню інсектицидів. У 2010-ті роки спалахи були менш масштабними, але окремі регіони, зокрема Крим, періодично потерпали від сарани.

Сучасне нашестя 2025 року вирізняється не лише масштабами, а й швидкістю поши­рення.

Причини спалаху популяції

Спалах популяції сарани в Україні спричинено кількома чинниками, що взаємодіють, створюючи ідеальні умови для розмноження комах. Зокрема, експерти зазначають:

• Кліматичні зміни й аномальна спека. Тривалі періоди високих температур і посухи, які спостерігали в Україні останні роки, сприяють швидкому розмноженню сарани. Теплі зими дозволяють личинкам виживати, а спекотне літо пришвидшує їхній розвиток;
• Зменшення обробітку земель. Через війну та економічні труднощі значна частина несільськогосподарських угідь, таких як занедбані поля чи узбіччя доріг, не обробляють. Ці території стають ідеальними для відкладання яєць сарани;
• Відсутність природних ворогів. Популяція птахів, таких як шпаки, баклани чи чаплі, що є природними хижаками сарани, зменшується через деградацію екосистем тощо. Це дозволяє комахам розмножуватися безконтрольно;
• Міграція видів. Зміна кліматичних умов робить Україну уразливою до міграційних видів сарани, які раніше були характерні для Південної Європи, Центральної Азії чи Африки. Наприклад, марокканська сарана (Dociostaurus maroccanus) дедалі частіше з’являється в регіоні.

Регіональний виклик

Проблема нашестя сарани не обмежується Україною — сусідні країни також стикаються з подібними викликами.

Румунія й Болгарія

У Румунії, зокрема в регіоні Добруджа, зафіксовано активність марокканської сарани, яка знищує посіви зернових культур. Місцеві фермери повідомляють про втрати, що сягають 15–25% урожаю в окремих районах. Уряд Румунії виділив кошти на обробку полів інсектицидами.

У Болгарії проблема найгостріше відчувається в південно-східних областях, де сарана пошкодила поля пшениці та ячменю. Влада країни проводить моніторинг ситуації й співпрацює із сусідніми державами.

Європейський Союз

Проблема сарани дедалі більше турбує країни Європейського Союзу, де комахи завдають значних збитків агросектору, особливо на півдні континенту. Складна ситуація наразі в Іспанії. Так, в Андалусії фермери втратили до 30% урожаю зернових через марокканську сарану.

В італійському регіоні Сардинія оголошено надзвичайний стан у сільському господарстві через масові нальоти сарани. Комахи знищують виноградники, оливкові гаї та посіви зернових. Щодо Франції, то південні регіони країни стикнулися з локальними спалахами популяції сарани.

Показово, що Європейське агентство з безпеки харчових продуктів (EFSA) у звіті за липень 2025 року попередило, що сарана становить серйозну загрозу для продовольчої безпеки Європи.

Сучасні методи боротьби

В ідеалі боротьба із сараною вимагає комплексного підходу, який поєднує традиційні методи з інноваційними технологіями.

Найпоширенішим способом боротьби є застосування інсектицидів. У Запорізькій, Херсонській та Одеській областях із липня 2025 року проводять масштабні обробки полів. Найчастіше застосовують піретроїди та фосфорорганічні сполуки, які ефективно знищують сарану.

Серед переваг такого методу можна зазначити можливість обробки великих площ за короткий час і швидке знищення великих популяцій комах. Водночас це вимагає значних фінансових ресурсів, інсектициди можуть отруювати бджіл, птахів і забруднювати водойми. Крім того, сарана поступово адаптується до дії пестицидів.

Останніми роками більше уваги приділяють також біологічним методам. Зокрема, препарати на основі грибка Metarhizium acridum уражають сарану, не завдаючи шкоди іншим видам. У Європі, зокрема в Іспанії, такі методи вже застосовують доволі успішно. За допомогою птахів, низки видів ящірок можна певною мірою контролювати популяцію сарани.

Залучення цифрових технологій

Сучасні технології теж відкривають нові можливості для боротьби із сараною. У Франції та Італії дрони застосовують для виявлення скупчень сарани й точкового нанесення інсектицидів. Системи штучного інтелекту, які аналізують дані зі супутників і прогнозують міграційні шляхи сарани, уже застосовують у Європі. У деяких країнах фермери користуються спеціальними додатками для повідомлення про появу сарани, що дозволяє владі оперативно реагувати.

Іван Кандул