FMC і AGRONIX представили результати дослідження ефективності агродронів на вебінарі

Сучасне агровиробництво дедалі частіше звертається до дронів як до інструменту точного землеробства. Проте наскільки ефективні ці технології у реальних умовах? Чи завжди агродрони дійсно працюють на результат? FMC та AGRONIX провели спільне дослідження, щоб знайти відповідь на це питання — і поділилися висновками під час вебінару «Обприскування дронами: де втрачається ефективність та як це виправити?»

Участь у заході взяв також Микола Черняк, СЕО AGRONIX, який акцентував на важливості комплексного підходу до впровадження агродронів та поділився баченням розвитку технологій у найближчі роки.

Ключова теза: «Агродрон — це не просто літальний апарат із баком, це ціла система, яка вимагає точного налаштування, обліку погодних умов і вибору правильного моменту для обробки».

Кораген^® чи Вантакор^®: що тестували?

Все почалося з практичного запиту: чи буде працювати інноваційний інсектицид Вантакор^® при ультранизьких нормах виливу, що застосовуються з дронами? В США препарати на основі молекули Rynaxypyr^® зареєстровані для використання при ультрамалих нормах обприскування у нормі 20 л/га. В Україні ж загальноприйняті норми при використанні інсектицидів дронами становлять 6 л/га.

Тому для дослідження обрали норму 6 л/га, порівнюючи Вантакор^® з відомим препаратом Кораген^®, який уже має авіаційну реєстрацію в Україні. Незважаючи на неідеальні умови, перші результати вразили: більший відсоток крапель з Вантакором^® досягав рівня качана, і в результаті ефективність препарату виявилася вищою, ніж у Корагену^®. Це стало приводом для глибшого аналізу.

Агродрони: дані без прикрас

Володимир Салієнко, менеджер із захисту польових культур FMC зазначив, що однією з головних проблем стало те, що в Україні фактично відсутні наукові методики тестування агродронів для внесення ЗЗР. На ринку — десятки компаній, але об'єктивні випробування майже не проводяться. Всі запевняють: «Працює нормально», але де докази?

Команди AGRONIX та FMC зосередилися на чітких вимірюваннях: рівень зараження шкідниками до та після обробки, покриття, вплив погодних умов. Серед найкритичніших факторів — температура, інверсія повітря, вологість і якість робочого розчину. Один із прикладів — кубова бочка з Корагеном^®, що стояла на сонці, — довів, наскільки швидко препарат втрачає стабільність.

Порівняння з традиційними методами дало очікуваний результат: за певних умов дрони показують дещо нижчу, але технічно достатню ефективність, що відкриває шлях для раціонального їх використання.

Тестування: як це було насправді

Вікторія Балас, менеджер проєктів FMC розповіла, що попередні випробування були радше пошуковими — вони не дозволяли сформувати чіткі рекомендації. Тому було вирішено провести масштабне тестування із залученням міжнародного досвіду, сучасних методів оцінки та врахуванням десятків змінних: висота польоту, норма виливу, типи ад’ювантів тощо.

Під час тестувань довелося працювати в дуже обмежених часових вікнах — ідеальні умови для внесення тримаються всього кілька годин. Окремий виклик — збір даних із водочутливого паперу, що вимагає точної координації.

Але результат того вартий: вдалося знайти оптимальний баланс між витратами, продуктивністю та ефективністю, а також напрацювати реальні рекомендації для аграріїв, які хочуть використовувати дрони не «для галочки», а з максимальною віддачею.

Для тих, хто бажає глибше зануритися в тему, запис вебінару доступний на YouTube-каналі компанії AGRONIX після реєстрації. Це більше ніж просто презентація — це розбір ключових помилок, з якими стикаються навіть досвідчені агровиробники.

Чому в Україні стають популярними агродрони 

Тестування агродронів: як це було насправді 

Агродрони: Під час тестувань довелося працювати в дуже обмежених часових вікнах