Будьмо відвертими: українських фермерів ніхто особливо не балував пільговими умовами співпраці навіть до початку повномасштабної війни. Безвідсоткові кредити та відтермінування платежів отримували переважно тільки ті агровиробники, котрі мали тривалу позитивну історію відносин із фінансовою установою чи постачальником продукції. Незрівнянно складніше людям ведеться нині, коли отримати додаткове фінансування, щоб закрити сезонні витрати, практично неможливо.

Утім, що відбувається нині, краще за нас розкажуть наші сьогоднішні співрозмовники — керівники фермерських господарств із різних регіонів України. Усі вони протягом останніх двох воєнних років наразилися на значні фінансові труднощі, що поставили під загрозу саме існування бізнесу. Як їм вдалося подолати ці виклики — це їхня розповідь…

Володимир ЛІСОВИЙ, ТОВ «АПК Архат» (Київська область)

— Часи нині дуже і дуже складні, але потрібно їх пережити. Від ефективності роботи аграрного сектору залежить вкрай багато. Про паритет цін поміж вирощеним урожаєм і витратами на вирощування не мені вам розповідати…

Ми підлаштовуємося під нинішні реалії плавно, без різких рухів. Зокрема, лишили сівозміну такою, якою вона була до війни, — кукурудза, пшениця, соняшник, соя. Плануємо збільшити клин бобових горохом — від 50 до 150 га.

Мусили «утиснутися» в придбанні нової техніки, хоча є машини, що вже відпрацювали свій ресурс і їх варто було б замінити. Раніше можна було б щось придбати за нульовою ставкою чи взяти в лізинг, тепер це нереально. Але якось викручуємося і ще й віддали шість одиниць техніки для фронту. Бо якщо не будемо годувати свою армію, то доведеться чужу…

У 2022 році ще спрацювали за технологією, закладеною 2021 року. Натомість нині доводиться економити, переходячи на безвідвальний обробіток і скорочуючи норми міндобрив. Хорошого у цьому нічого немає, адже це обов’язково відгукнеться на наступних урожаях.

Особливо гострою я бачу проблему вирощування безпосередньо хліба, тобто пшениці. Два роки поспіль ми витрачаємо на неї більше, ніж заробляємо. Врожайність поки що тримаємо на рівні 7–8 т/га, але вже страждає класність зерна. Якщо так буде й далі, то фермери перестануть сіяти пшеницю, і країна постане перед проблемою дефіциту продовольчого зерна. З цим щось треба робити на рівні держави.

Натомість якусь прибутковість демонструють ріпак, соняшник і соя. Перші дві культури вирощуємо на рівні майже 4 т/га, із соєю складніше, бо ця культура є доволі примхливою. Тому орієнтуватимемося більше на горох. З кукурудзою складніше через високі витрати як на вирощування, так і на сушіння зерна.

_____________________________

Нам потрібні були оперативні кошти на закупівлю ресурсів, але отримати їх у банків було неможливо. На техніку гроші ще можна було якось позичити, але на ЗЗР та міндобрива — ні. Тому програма підтримки «Кредитний Коридор» з боку компанії ADAMA нам дуже стала в пригоді

_____________________________

Дуже гостро стоїть проблема кваліфікованих кадрів, бо багато механізаторів пішло до лав ЗСУ. Замінити їх немає ким. Тому вважаю, що не варто гнатися за збільшенням обсягу земельної площі й краще якісніше обробляти те, що є.

Минулої весни фінансове становище господарства стало досить сутужним. Нам потрібні були оперативні кошти на закупівлю ресурсів, але отримати їх у банків було неможливо. На техніку гроші ще можна було якось позичити, але на ЗЗР та міндобрива — ні. Тому програма підтримки «Кредитний Коридор» з боку компанії ADAMA нам дуже стала в пригоді. Завдяки їй нам, без перебільшення, вдалося встояти на ногах.

Я добре знаю препарати ADAMA впродовж багатьох років, і враження щодо їх якості завжди були позитивними. Тому можливість отримати товарний кредит у вигляді ЗЗР цього виробника та ще й міндобрив стала дуже хорошою новиною. Мені дуже подобається, що ADAMA надає можливості для маневру. Хочеш — розраховуйся зерном, хочеш — грошима. Помірна передоплата, ціна на продукцію фіксується — ми спокійно взяли й розрахувалися кукурудзою та пшеницею. Нам було справді вигідно відправити зерно на ADAMA — без жодного головного болю і бути певними, що до нас вчасно надійдуть якісні пестициди та добрива.

Маю сказати, що свого часу я довго займався дистрибуцією ЗЗР і вважаю, що ADAMA дуже правильно робить, що співпрацює напряму з агровиробником. Плюс — провадить ефективну консультаційну підтримку. Приїжджають їхні спеціалісти, ми радимося, визначаємо, які препарати вносити, коли, у якій нормі… Система працює, і ми працюємо, причому в нормальному режимі. Нині в нашому господарстві препаратам ADAMA належать відсотків 80–90, і показують вони себе гарантовано ефективно.

Щиро дякую нашим партнерам — компанії ADAMA і сподіваюся, що ми разом переживемо ці складні часи. Планів у нас, попри все, багато.

Ростислав МИХАЙЛЮК, ТзОВ «Соколівка-Лан» (Львівська область)

— Ми обробляємо 580 гектарів земель у Стрийському районі, на яких вирощуємо пшеницю, ріпак, соняшник, кукурудзу та сою. Господарство має змогу протистояти нинішнім складним умовам, зокрема, ще й тому, що ми маємо всі необхідні машини й агрегати і нікого не наймаємо. Колектив господарства налічує 11 працівників. Також торік встановили сучасний комплекс для післязбиральної доробки врожаю — від очищення до сушіння. Ще маємо власні склади для зерна.

Хоча намагаємося заощаджувати пальне, але такі культури, як озимий ріпак обов’язково потребують попередньої оранки. Під інші культури застосовуємо глибоке розпушення та дискування. Але це того варте, бо зібрали торік 4,3 т/га ріпаку. Більшу частину врожаю експортували до Польщі та Угорщини. Втім, беручи до уваги солідні витрати на вирощування, великих заробітків тут не було.

Так, доводиться заощаджувати там, де це є доцільним, бо такі нині часи. Ніхто не думав на початку 2023 року, що будуть такі низькі ціни на зерно. Окрім того, у регіоні багато потужних холдингів, і з ними непросто конкурувати, зокрема, за вартістю оренди паїв.

Утриматися на плаву за таких умов нам вдалося передусім завдяки гнучкості й адаптивності. За кордоном ціни на зерно були вищими, тому ми знайшли можливість 2022 року експортувати понад 70% вирощеного врожаю й отримати додаткові кошти.

_____________________________

Ми переглянули всі можливі варіанти й однозначно зупинилися на програмі «Кредитний Коридор» компанії ADAMA. По-перше, тому що тут пропонують гнучкі умови розрахунку. По-друге, в ADAMA — гарантовано якісні препарати. По-третє, отримали міндобрива в кредит, чого взагалі на ринку ми не бачили, бо добрива зазвичай продають за передплатою

_____________________________

Однак 2023 року внаслідок відомих причин експортувати було складно, тому все довелося реалізувати за низькими цінами на внутрішньому ринку. Без альтернатив та ще й із затримкою платежів з боку покупців зерна.

Мусили шукати обігові кошти, а фінансування на прийнятних умовах нині знайти дуже складно. Але, як відомо, такі невеликі аграрні господарства, як наше, вміють добре рахувати гроші, бо це запорука нашого виживання. Ми переглянули всі можливі варіанти й однозначно зупинилися на програмі «Кредитний Коридор» компанії ADAMA. По-перше, тому що тут пропонують гнучкі умови розрахунку. По-друге, в ADAMA — гарантовано якісні препарати. По-третє, отримали міндобрива в кредит, чого взагалі на ринку ми не бачили, бо добрива зазвичай продають за передплатою. Завдяки цьому ми втрималися на ногах.

Для розрахунку за отримані ЗЗР та міндобрива ми мали змогу обрати або зерно, або гроші. Порахували логістику й вирішили, що нам вигідніше розрахуватися саме коштами. Вийшло дуже зручно.

Також дуже добре себе показали власне препарати ADAMA. Я у сільському господарстві працюю з 2010 року і широко їх застосовував раніше. Особливо можу виділити такі препарати, як гербіциди КАЛІФ і МІСТРАЛЬ, а також фунгіцид КУСТОДІЯ із відмінним стоп-ефектом. Неодноразово переконувався, що економити на ЗЗР не можна у жодному разі, тому ADAMA пропонує вигідне рішення і фінансове, і агрономічне. У них дуже лояльна цінова політика, на сьогодні в Україні є небагато альтернатив такій співпраці.

Умови роботи сьогодні справді складні, тому ми шукаємо нові шляхи підвищення рентабельності виробництва: тваринництва, переробки тощо. Плануємо започаткувати м’ясний напрям ВРХ. Також придивляємося до такої цікавої культури, як квасоля. Хоча ці всі проєкти потребують значних коштів, не забуваємо про наших захисників, допомагаючи військовим частинам ЗСУ.

Сергій ДЗУМАН, ФГ «Титан Агро» (Миколаївська область)

— Наше господарство засновано 2013 року. Від початку ми взяли високі темпи, зосередившись на інтенсивному овочівництві. Площа оброблюваних земель досягала 500 га — із них до 100 га овочів, а як основна культура виступали томати. Ми постачали свою продукцію багатьом відомим переробникам, таким як «Сандора», Херсонський плодоовочевий комбінат та ін.

Частина площ (150–170 га) перебувала під краплинним зрошенням. Технологія була чітко відпрацьована, і ми вкладали краплинну стрічку вже разом із сівбою насіння овочів. Кожен працівник знав свою справу, і ми працювали дедалі ефективніше з кожним днем. А 2021 року спробували вже кукурудзу на крапельному зрошенні, отримавши 14 т/га врожаю майже з базовою вологістю. Господарство активно розвивалося, але в наші плани втрутилася повномасштабна агресія з боку росії.

24 лютого 2022 року я приїхав на роботу. Хлопці кажуть: війна почалася… А ми вже з 18 лютого повним ходом працювали в полі, підживлюючи озимину та боронуючи поля. Того дня ще працювали, а наступного — забирали й ховали техніку. 26 лютого брат пішов воювати, а ми повністю зупинили роботу. Далі були бої й часткова окупація.

Ми підтримували наших військових як могли. Годували, заправляли й ремонтували техніку, допомагали евакуювати загиблих і поранених. Водночас намагалися приводити до ладу те, що було пошкоджене, зокрема розбирали зруйновані будівлі. Березень і квітень 2022 року були дуже складними…

Перед повномасштабною війною я посіяв 50 га ярого ячменю. Думав встигну посіяти хоча б соняшник, але не вийшло. Пригадую, як напівжартома-напівсерйозно казав військовим: хлопці, виженіть їх до вересня! А чому до вересня? Бо в мене проста арифметика: озимі сіяти треба! Але реальність виявилася іншою. Ми пробували заходити в поле і розміновувати, проте заледве минало хвилин 15, як ворог починав пристрілюватися. Тому постійно зупинялися, чекали. Всі поля практично розмінували власними силами, але на одне, особливо захаращене вибухонебезпечними предметами поле, нам дали військових саперів. Відсіятися 2022 року ми не змогли, але хоча б розмінували поля та позбивали велетенські бур’яни.

Коротко кажучи, після нашої довоєнної, майже ідеальної технології, довелося братися до того, щоб хоч якось довести ґрунти до ладу, вичистивши їх від бур’янів. На це все і на все інше потрібно було багато грошей, а от заробити їх тоді на той час було майже ніде…

Порахували, як працюватимемо далі. Я бігав від одного банку до іншого, але нічого хорошого там не почув. У нас вже були кредити, взяті ще до початку повномасштабної війни. Однак банки поводяться так, що їх це не торкнулося — от і добре, а все інше — це твої проблеми. Ніякі наші папери їх не цікавили — нараховують відсотки і — все. Мовляв, ми вас розуміємо, але не можемо піти назустріч. Перепозичався у друзів, хто міг — той допоміг, бо наприкінці року потрібно було віддати кошти. Дякувати Богу, вийшло.

Але надалі також були потрібні гроші для роботи. Я беру свої технологічні карти й підставляю туди всі культури, добрива, ЗЗР, ціни — все-все, а потім вимальовую потрібний бюджет.

Мені підказали, що є така собі Влада Шестакова з компанії ADAMA — поговори із нею. Я їй зателефонував, змалював ситуацію. Влада сказала, що нічого обіцяти не може, але переговорить із керівництвом. За два-три дні вона мене набрала і сказала, що підставимо вам плече! Якби не це, то не знаю, що далі б робили. В межах програми «Кредитний коридор» мені дали на 2023 рік із відтермінуванням платежу потрібні ЗЗР. Крім того, відтермінування платежу погодили також і на міндобрива! Вже допомогли і на 2024 рік. Я розрахувався на 60% урожаєм кукурудзи, а частину заборгованості мені реструктурували на наступний рік.

_____________________________

В межах програми «Кредитний коридор» мені дали на 2023 рік із відтермінуванням платежу потрібні ЗЗР. Крім того, відтермінування платежу погодили також і на міндобрива! Вже допомогли і на 2024 рік

_____________________________

До того ж дали справді ефективні препарати. Я користувався ними і раніше, наприклад, класні гербіциди АГІЛ та ПРОМЕТРЕКС. Нам вдалося напрацювати оптимальну технологію вирощування, і нині ми вже можемо нормально працювати. Причому фахівці ADAMA нам усіляко допомагають в агрономії.

Дуже сподіваюся, що з такою підтримкою нам вдасться знову міцно стояти на ногах і реалізувати довоєнні плани, яких я не скасую у жодному разі. Хочу побудувати сховища для всієї вирощеної продукції, щоб не залежати від посередників, і підвищити рентабельність вирощування овочевих та інших культур.

Олександр КАРПЕНКО, директор департаменту технічної підтримки та маркетингу

— В березні мину­лого року спіль­но з USAID ми почали роботу над проєктом «Кредит­ний Коридор». Відтоді товарні кредити було надані більше ніж 180 дрібним і середнім сільгоспвиробникам на загальну суму понад 9 млн доларів (зокрема міндобрив на понад 2 млн дол.). Особливої уваги заслуговують аграрії, що перебувають у так званій червоній зоні (або зоні високого ризику — деокуповані, постраждалі від активних бойових дій). Їм як нікому важко отримати вчасну підтримку задля продовження роботи в полі. Частка товарних кредитів у цих регіонах становила близько 2 млн доларів. Нині спільна мета номер один — перемогти, і ми докладатимемо всі можливі зусилля задля її досягнення. 

Вікторія ПОПРОЦЬКА, керівниця служби регіональних продажів ТОВ «АДАМА Україна»

— Проєкт «Кредитний коридор» отримав позитивний відгук від багатьох фермерів в Україні. Вони вважають цю програму важливим кроком у сприянні розвитку сільського господарства, бо вона надає доступ до фінансових ресурсів без складних процедур, довгих очікувань і без залучень банківських установ. Крім того, програма надає гнучкі умови погашення кредиту, що дозволяє фермерам планувати свої фінансові потоки з урахуванням сезонних особливостей. Усе це робить «Кредитний коридор» привабливим інструментом для розвитку та підтримки сільського господарства.

Проєкт «Кредитний Коридор» реалізується завдяки підтриманню американського народу, наданому через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яку виконує компанія Chemonics International.

Яна Касторнова: «Використання енергії сонця...

За 12 років на ринку зеленої енергетики компанія «Солар Фемілі» вибудувала продуктивні та надійні...

Регламентний та управлінський облік на зерновому...

Зерновий елеватор є ключовим елементом інфраструктури сільського господарства, який забезпечує...

Максим® Кватро — сучасне рішення передпосівного...

Вирощувати кукурудзу останніми роками стало ризиковано й клопітно. Нині важко вгадати можливий...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

48950
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

31969
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

18022
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Corteva Agriscience представляє новий...

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.