Чи можна залишати кукурудзу в полі?

2022 рік, на превеликий жаль, можна упевнено назвати сезон недозбираних кукурудзи і соняшнику. Нині експерти називають різні дані щодо обсягів цих культур, котрі ще лишилися в полі. Найбільш песимістичні оцінки свідчать про 40% незібраної кукурудзи та 20% соняшнику.

Зрозуміло, що на полях врожай лишається незібраним не від хорошого життя чи якихось примх агровиробників. Причини цього є очевидними. Перш за все, це відверто несприятлива для жнивування осіння погода, котра встановилася ще, мабуть, і вересня місяця. Трішки сонячних днів у жовтні не змінили суттєво назагал безрадісну картину із багнюкою, дощами та мокрим снігом. Загнати комбайни у поле в більшості випадків практично неможливо.

І якби ще ці комбайни були у достатній кількості… Впродовж 9 місяців активних бойових дій, спричинених агресією рашистів до України, викрадено, знищено та пошкоджено тисячі одиниць зернозбиральної та транспортної техніки. Не секрет, що значна частка комбайнів базувалася саме у південних районах України, аби по мірі дозрівання врожаю пересуватися північніше.

Окрім цього, дедалі більшої ваги набирають песимістичні економічні оцінки доцільності збирання кукурудзи. Якщо із соняшником справа виглядає трохи краще і його таки якось доберуть на полях, то ціна на кукурудзу нині така, що особливого сенсу витрачати «солярку» на те, щоб її зібрати, немає. І це ще ми не говоримо про сушіння кукурудзи із вологістю від 25% - і до нескінченності. Про супердорогий природний газ не може бути й мови в такому разі, та й солому чи щепу використовувати для цього теж може бути недоцільним.

Читайте також: Пізнє збирання кукурудзи

Ясна річ, що жоден фермер просто так не покине зерно у полі. Ті, хто не має можливості зібрати кукурудзу до нового року, очевидно, що орієнтуватимуться на погожі січневі-лютневі дні, аби порятувати бодай щось. В крайньому разі посіви цієї культури достоять і до березня.

Але тут відразу виникає купа проблемних питань.

По-перше, зерно кукурудзи, котре простояло зиму в полі, матиме набагато нижчі товарні якості, якщо взагалі їх матиме. Це розтріскане, вражене пліснявою зерно, над яким активно потрудилися різноманітні гризуни і птахи. Продати його комусь в якості фуражного чи тим більш, продовольчого буде неможливо. Хіба що як сировину найнижчого ґатунку під виробництво спирту чи біопалива.

По-друге, зібрати чи не зібрати кукурудзу – це одне, проте виникає логічне запитання: а що робити із полем? Адже на ньому потрібно сіяти соняшник, сою чи яру пшеницю, а тут стирчать стебла на необробленому грунті. Відповідно, доведеться робити додаткові технологічні проходи, палити «солярку» і все одно якість такої передпосівної підготовки майже гарантовано негативно відобразиться на наступній культурі.

Читайте також: Що потрібно враховувати, вибираючи посівний матеріал кукурудзи

Тому все ж таки, бажано зробити все можливе і неможливе, щоб дозбирати «королеву полів» взимку. Якщо зерно буде продати складно, то краще його реалізувати за низькими цінами чи навіть роздати в борг селянам, аби ті годували ним худобу. Однак це буде краще, аніж розгрібатися із гнилим зерном та необробленим полем навесні.

В крайньому разі варто дозволити збирати кукурудзу всім бажаючим, однак із умовою, щоб вони зрубували і відтягували вбік стебла рослин. Таким чином, на полі буде бодай якийсь лад і набагато легше буде підготувати його навесні.