З огляду на строки розвитку, характер живлення імаго або личинок, фенологію ріпаку озимого комплекс фітофагів умовно можна поділити на шість основних еколого-економічних груп:

• перша – ті, що пошкоджують лише листя;

• друга – шкідники бутонів і суцвіть;

• третя – шкідники стебел і пагонів;

• четверта – шкідники стручків;

• п’ята – сисні шкідники, які пошкоджують усі вегетаційні органи;

• шоста – шкідники, що пошкоджують насіння ріпаку під час зберігання.

Вороги листя

Перша група – це комплекс польових слимаків, хрестоцвіті блішки, ріпаковий пильщик, капустяна міль, капустяна совка. Ці фітофаги пригнічують ріст і розвиток рослин через те, що зменшують площу листкової поверхні або навіть повністю знищують сходи.

Найбільшої шкоди в період сходів ріпаку озимого заподіюють личинки ріпакової блішки. Вони відроджуються із яєць, що перезимували, навесні за температури повітря понад 7 ºС. Рослини ріпаку ярого в цей період зазнають найбільшої шкоди. Личинки, живлячись листям, не лише пошкоджують вегетативні органи, а й сприяють ураженню хворобами різної етіології. У літній період комаха перебуває у добре затінених місцях – найчастіше поблизу місця появи. На початку осені ріпакові блішки мігрують на посіви ріпаку озимого. Комаха заселяє та пошкоджує посіви, розміщені поблизу тогорічних, або там, де створилися сприятливі умови для збереження жуків упродовж літа.

Ступінь пошкодження визначають у фази сходів – другої пари справжніх листків. Захисні заходи проводять, якщо шкідник пошкодив 10% листкової поверхні. Тому в ріпакосійних регіонах України, де обробка насіння інсектицидними протруйниками є невід’ємною частиною технології вирощування, ці комахи не мають економічного значення (їх щільність не перевищує 5 шт./м²).

Серед шкідників сходів ріпаку озимого провідне місце посідає ріпаковий пильщик. Найшкідливіші личинки (несправжньогусениці) цієї генерації. Вони скелетують листки, залишаючи недоторканими лише дрібні жилки. Характерно, що активність живлення підвищується за сухої і теплої погоди, хоча гусениці старших віків шкідника витривалі також до нічних заморозків. Навіть за температури повітря мінус 1 ºС вночі та 7 ºС удень вони здатні продовжувати живлення.

Читайте також: Захист ріпаку в умовах кліматичних змін

Передпосівна обробка насіння також зменшує втрати врожаю від цього шкідника. За високої щільності шкідника – більше ніж 3 личинки на 1 м² – доцільною обробити посіви інсектицидом.

Капустяна міль (Plutella maculipennis Curt.) належить до родини серпокрилих молей – Plutellidae. За сприятливих умов вона створює загрозу сходам ріпаку озимого. Проте чисельність, отже, й шкідливість комахи впродовж років неоднакова. Є припущення, що масова поява молі пов’язана з міграцією метеликів з інших стацій під впливом фронтальних процесів у атмосфері. Місцеві популяції фітофага можуть бути більш чисельними лише у другій половині літа і за високих температур. Для обмеження чисельності капустяної молі значну роль відіграють погодні умови, паразити (що розвиваються за рахунок гусениць і лялечок молі) та хвороби. Прогноз чисельності фітофага (ЕПШ становить 7 гусениць на рослину) дасть змогу приймати оптимальні рішення щодо застосування хімічних прийомів регуляції чисельності.

Капустяна совка – дуже поширений поліфаг. На посівах ріпаку озимого небезпеку становлять гусениці другої генерації. Зокрема, гусениці капустяної совки першого віку скелетують листя знизу, залишаючи епідерміс, другого і третього – вигризають у листі отвори, а останніх – з’їдають листя майже повністю, лишаючи лише великі жилки. Найчастіше трапляється у районах із підвищеною вологістю, особливо в заплавах річок. Підвищенню її чисельності сприяють метеорологічні умови: тепла і помірно волога погода, наявність нектароносів, що цвітуть під час льоту метеликів. Через високу вологість повітря гусениці гинуть, а відсутність нектароносів різко знижує плодючість самиць.

Заходом боротьби із цим шкідником є комплекс агротехнічних, хімічних та біологічних прийомів. Хімічний метод полягає в обприскуванні посівів інсектицидами, дозволеними для використання, за перевищення шкідником ЕПШ (дві гусениці на рослину).

Шкідник бутонів і суцвіть

До другої групи належать види шкідників, весняний розвиток і максимальна шкідливість яких збігаються з початком формування і формуванням бутонів і суцвіть. Це ріпаковий квіткоїд та оленка волохата. Жуки пошкоджують бутони і суцвіття, що негативно впливає на продуктивність рослин.

Ріпаковий квіткоїд з’являться на посівах ріпаку на початку фази бутонізації. Імаго квіткоїда зимує у місцях із деревною рослинністю, проте щільність запасу шкідника, що зимує, зазвичай різниться за роками, що зумовлено погодними умовами осіннього періоду. Поява фітофага на рослинах ріпаку озимого збігається з початком утворення репродуктивних органів. Насамперед вони прогризають бутони, а в період цвітіння живляться тичинками і маточками, не нехтуючи при цьому і пелюстками квіток. Яйця відкладають у бутони. Личинки, що відродилися, зазвичай загрози не становлять. Інтенсивне заселення – понад три личинки на один бутон – може спричинити втрату врожаю насіння.

Масове заселення рослин шкідником збігається з початком фази цвітіння ріпаку. Шкідливість залежить від ступеня пошкодження та фази розвитку ріпаку. Наприклад, пошкодження у фазі великого бутона, що затягнувся, відчувається більше, ніж пошкодження під час цвітіння. Пошкоджені рослини нерівномірно завершують цвітіння, що ускладнює збирання культури.

Моніторинг чисельності шкідника проводять за допомогою пасток жовтого кольору, що містять фіксувальну рідину (етиленгліколь). Плануючи захисні заходи для боротьби з ріпаковим квіткоїдом, зважають на чисельність жуків, час їх появи, фазу розвитку і густоту стояння рослин. Щільність квіткоїда на ріпаку налічує 4–6 жуків на рослину.

Оленка волохата не належить до спеціалізованих шкідників ріпаку озимого і трофічно пов’язана із квітучою рослинністю. У результаті потепління клімату ареал цього фітофага розширився із півдня на північ. Останніми роками його спостерігають на посівах ріпаку майже по всій території України.

Жуки вилітають навесні і живляться суцвіттями ранньоквітучих рослин. Надалі перевагу надають плодовим деревам, на яких виїдають бутони і квітки. За відсутності таких рослин масово заселяють посіви ріпаку, на якому в роки масового розмноження упродовж нетривалого періоду пошкоджують генеративні органи (виїдають тичинки і маточки квіток). Особливо відчутні пошкодження комаха заподіює у посушливі роки.

Орієнтовно рішення про застосування заходів для обмеження оленки волохатої приймають, коли знаходять одну комаху на рослині за заселеності 30% рослин. Хоча оленка волохата заселяє ріпак озимий на початку цвітіння, обробка посівів проти ріпакового квіткоїда має обмежити шкідливість і цього фітофага. Але застосування інсектицидів під час цвітіння ускладнюється через те, що разом з оленкою знищуються і комахи-запилювачі.

Шкідники стебел і пагонів

До третьої групи шкідників належать комахи, які пошкоджують стебла і пагони ріпаку. що, своєю чергою, уповільнює ріст рослин і знижує їх продуктивність і стійкість до вилягання. Типовими представниками цієї групи є великий ріпаковий і стебловий капустяний прихованохоботники. Навесні ще до початку розвитку листя ріпаку озимого за температури повітря понад 7 °С рослини заселяє великий ріпаковий прихованохоботник. Візуально пошкоджені рослини можна впізнати за S-подібно зігнутим стеблом, що інколи розтріскується.

Для прогнозування появи жуків на торішньому ріпаковому полі встановлюють принади (дві чашки з розмеленим насінням ріпаку). Рішення щодо захисних заходів приймають залежно від кількості жуків, фази розвитку рослин і віддаленості від поля, на якому ріпак вирощували торік. За наявності двох жуків на 1 м² проводять захисні заходи.

Шкідники стручків

Унаслідок пошкодження стручки деформуються, передчасно дозрівають і розтріскуються, що суттєво знижує врожай насіння. До цієї групи шкідників належать ріпаковий насіннєвий прихованохоботник і стручковий капустяний комарик.

Ріпаковий насіннєвий прихованохоботник належить до родини довгоносиків (Curculionidae). Він пошкоджує генеративні органи. За характером пошкоджень належить до шкідників насіння.

Зимують жуки під різними сухими рослинними рештками, лісовою підстилкою, у місцях, де вони перебувають наприкінці літа і восени. Перші жуки ріпакового насіннєвого прихованохоботника з’являються на рослинах родини капустяних навесні, за середньодобової температури 7…9 °С, хоча для реактивації комах сприятлива середньодобова температура повітря 6 °С. За середньодобової температури 14…16 °С жуки масово заселяють посіви. Як правило, цей період припадає на кінець квітня – початок травня у фазі цвітіння. Заселення рослин і щільність шкідника поступово збільшуються і до кінця червня сягають максимуму.

Характер пошкодження жуками (невеликі виразки на стеблах, бутонах, квітконіжках) не спричинює відчутної шкоди рослинам. Самиці відкладають яйця в молоді стручки, прогризаючи отвір у їх стінках. Цей період розпочинається наприкінці травня і закінчується в середині червня. Що більше утворюється стручків на рослині, то інтенсивніше їх заселяють шкідники.

Залежно від температури повітря на 5–7-му добу у стручку відроджуються личинки, які живляться молодим насінням. Надалі вони розвиваються в тому самому генеративному органі. За період живлення одна личинка знищує, в середньому, дві-три насінини.

Читайте також: Весняний захист озимого ріпаку

Отвором, що зробила самиця ріпакового насіннєвого прихованохоботника, користується капустяний стручковий комарик, або галиця, відкладаючи через нього у стручок до 25 яєць. Здорові міцні рослини ріпаку здатні компенсувати втрату до 5% стручків.

Захисні заходи розпочинають за чисельності шкідника орієнтовно один комарик на дві рослини, а за інтенсивного заселення ріпаковим насіннєвим прихованохоботником – один комарик на три-чотири рослини. Контроль ускладнюється тим, що через малий розмір комарика (1,5 мм) його важко виявити.

Оскільки конкретних строків проведення хімічних обробок проти фітофага не встановлено, рекомендується обприскувати посіви у фазі бутонізації. Так розв’язують два завдання: по-перше, обмежують контакт комах-запилювачів, які з’являються на посівах у період цвітіння ріпаку озимого, з обробленими рослинами; по-друге, захищають посіви від ще одного небезпечного шкідника генеративних органів — ріпакового квіткоїда.

Сисні шкідники

Комахи-фітофаги з колючо-сисним ротовим апаратом належать до п’ятої групи шкідників. Вони пригнічують ростові процеси, зменшують надходження поживних речовин до різних органів рослин. Як наслідок – знижується врожай ріпаку та його якість.

Серед представників цієї групи виділяють капустяну попелицю і комплекс хрестоцвітих клопів: ріпакового, капустяного і гірчичного. Капустяна попелиця пошкоджує ріпак озимий впродовж усього періоду вегетації: від початку літа до осені та навесні. Восени активна, якщо попередні місяці виявилися сприятливими для розвитку, а осінь – сонячною і теплою. Ступінь пошкодження попелицею істотно залежить від погодних умов (її розвитку сприяє посушлива погода). Посіви ріпаку шкідник заселяє вогнищами, як правило, по краях поля. Найвищу загрозу майбутньому врожаю спричинюють пошкодження рослин у фазі цвітіння.

Проте необхідність захисних заходів безпосередньо проти попелиці важко спрогнозувати, оскільки розмноження фітофага залежить від погодних умов. Якщо у 25% рослин 10% довжини пагонів заселено попелицею, обробка інсектицидами проти шкідника економічно виправдана.

Комплекс хрестоцвітих клопів живиться на рослинах із родини капустяних. Для обмеження шкодочинності хрестоцвітих клопів вдаються до профілактичних і захисних заходів:

• дотримання сівозміни і просторової ізоляції посівів капустяних культур або взагалі вилучення їх із чергування;

• знищення поблизу полів і на пустирях бур’янів із родини капустяних до цвітіння;

• обробка інсектицидами навесні проти клопів, які перезимували, за наявності вогнищ суріпки, гулявника та інших капустяних бур’янів.

Степан ЛОЗЕНКО, спеціально для Агрономії Сьогодні

Конструкції комбінованих ґрунтообробних агрегатів

Під час виконання технологічних операцій агрегати не повинні погіршувати структуру ґрунту й...

Послуги для сироварів: щоб було легше...

Сироваріння відіграє важливу роль в економіці багатьох країн світу. В Україні ця галузь...

Захист дерев від патогенів

У системних фунгіцидів, як і у фунгіцидів контактної дії, виділяють препарати, ефективні проти...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

40816
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

28762
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

15459
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.