Вирощування соняшнику: використання регуляторів росту рослин

Одним із резервів підвищення врожайності сільськогосподарських культур є застосування в технологіях вирощування регуляторів росту, які знаходять усе більше застосування в сучасних технологіях виробництва продукції рослинництва як у світі, так і в Україні

До регуляторів росту належать природні й синтетичні органічні сполуки, які в малих дозах активно впливають на обмін речовин рослин, викликаючи стимуляцію або пригнічення їх росту і морфогенезу.

Біостимулятори на основі гумінових кислот відомі своїм корисним впливом на обмін речовин рослин. За передпосівного оброблення насіння вони підсилюють метаболічні процеси, підвищують урожайність, якість продукції та стійкість рослин до стресів, сприяють повнішому використанню потенціалу сортів і гібридів сільськогосподарських культур. Обробки вегетуючих рослин стимулюють ріст і розвиток наземної біомаси та кореневої системи, активізують обмін речовин, забезпечують живлення мікроелементами. Завдяки цим чинникам підвищується інтенсивність фотосинтезу, а отже, і швидкість споживання рослиною поживних речовин. У результаті підвищується продуктивність сільськогосподарських культур і значно поліпшується якість продукції.

Вплив біопрепаратів на підвищення врожайності рослин

На сьогодні в «Державному реєстрі пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» зареєстровано понад 50 біостимуляторів на основі гумінових кислот. Серед них — досліджувані комплексні гумінові Препарат №1 і Препарат №2. Базовою сировиною для виготовлення цих препаратів є біогумус — продукт переробки органічних відходів каліфорнійськими черв’яками. До їх складу входять усі розчинні й активні компоненти вермикомпосту: гумати, фульвокислоти, амінокислоти, вітаміни, природні фітогормони, рістстимуляційні речовини, а також понад 50 різних мікро-, макроелементів і мезоелементів.

Читайте також: Продуктивність соняшнику та регулятори

Ураховуючи роль біопрепаратів у підвищенні врожайності та якості сільськогосподарської продукції, ми провели експериментальні та виробничі дослідження протягом 2013–2017 рр. на дослідних полях філіалу кафедри рослинництва, селекції та насінництва Подільського державного аграрно-технічного університету в ПФ «Богдан і К» Коломийського району Івано-Франківської області із застосування їх у технологіях вирощування соняшнику в умовах Прикарпаття.

Енергія проростання насіння соняшнику

Препарат №1 і №2 за сумісного передпосівного оброблення насіння й обприскування рослин соняшнику досліджуваних гібридів значно впливали як на польову схожість, так і на густоту стояння й виживання рослин.

Застосування обох регуляторів росту для передпосівного оброблення насіння та одно- і дворазового обприскування рослин соняшнику під час вегетації рекомендованою дозою сприяло покращенню польової схожості насіння соняшнику досліджуваних гібридів, забезпечило оптимальну густоту стояння рослин і їх виживаність, що дало змогу надалі забезпечити збільшення врожайності насіння соняшнику та покращити його якість.

Формування врожаю сільськогосподарських культур є сукупністю процесів живлення, росту, розвитку й перетворення речовини і енергії. Ростові процеси, розвиток репродуктивних органів визначаються рівнем забезпечення рослин вологою і поживними речовинами, фізичними й хімічними властивостями ґрунту, гідротермічними показниками в період вегетації культури й іншими умовами зовнішнього середовища.

Фенологічні спостереження, проведені 2013–2017 pp., засвідчили, що ріст рослин соняшнику значною мірою залежав від погодних умов, які складалися на період вегетації культури, регуляторів росту і сортових особливостей культури.

Тривалість вегетаційного періоду

Тривалість вегетаційного періоду є складною полігенною ознакою, що залежить від взаємодії генотип-середовища, тому йому не можна дати стабільну паспортну характеристику для усіх випадків. Спектр генів під кожною ознакою буде змінюватися від зміни одного середовища на інше і рік від року. Ми розглядали довжину як усього вегетаційного періоду, залежно від погодних умов року, впливу біопрепаратів на різних гібридах соняшнику, так і окремих періодів вегетації: сівба-сходи, сходи-бутонізація, бутонізація-цвітіння, сходи-цвітіння, цвітіння.

Тривалість вегетаційного та міжфазного періодів в усі роки дослідження залежала від погодних умов і змінювалася під впливом регуляторів росту. Встановлено коливання цих параметрів у межах 2–4 діб.

Вплив способів застосування регуляторів росту рослин на ураження хворобами гібридів соняшнику

Однією з причин низької урожайності соняшнику є значне ураження рослин хворобами, які знижують також якість вирощеного насіння й продуктів його переробки. До найпоширеніших і найшкідливіших хвороб належать септоріоз, альтернаріоз, біла та сіра гнилі, фомопсис, іржа, несправжня борошниста роса, попеляста гниль, фомоз, суха гниль кошиків, фузаріозне, вертицильозне та бактеріальне в’янення, аскохітоз, філостиктоз та інші. Вони спричиняють передчасне відмирання листікв, стебел і кошиків. Крім прямих втрат врожаю від надламування уражених стебел і вилягання рослин унаслідок поживного дисбалансу погіршуються властивості насіння: маса 1000 насінин зменшується в 1,5–2,0 рази, олійність знижується на 4,5%, змінюється жирнокислотний склад олії.

Зважаючи на це, проведення заходів, спрямованих проти найпоширеніших і найшкідливіших хвороб, — це вкрай складне завдання, вирішення якого залежить від ефективності фітосанітарного оздоровлення агроценозів у господарствах за допомогою польової сівозміни, дотримання якої підвищує біологічну активність ґрунту.

Як показали результати наших досліджень, застосування нових гумінових препаратів призводить до зменшення захворюваності рослин соняшнику.

Вплив способів застосування регуляторів росту на продуктивність гібридів соняшнику

Результатами дослідження сумісного передпосівного оброблення насіння й обприскування встановлено, що в середньому за 2013–2017 рр. у варіантах за передпосівного оброблення насіння й одноразового обприскування рослин соняшнику Препаратами №1 і №2 урожайність була на 9,7–12,6%, а за дворазового обприскування, відповідно, на 14,2–16,4% вищою, як порівняти з контролем. У середньому за роки дослідження найвища урожайність спостерігалась на варіанті допосівного оброблення насіння Препаратом №2 дозою 1 та дворазового обприскування рослини соняшнику цим препаратом і становила 3,78 т /га, що на 0,56 т/га більше проти контролю. Найвищу урожайність на цьому варіанті отримано 2017 року — 4,12 т/га, що на 0,74 т/га більше проти контролю, а найменшу — 3,40 і 3,5 т/га у менш сприятливі за кліматичними умовами 2014 і 2015 років.

Читайте також: Як підвищити якість обробки насіння соняшнику

Найбільшу врожайність отримано у 2017 році — 3,96 т/га, або на 0,83 т/га більшу проти контролю, а найменшу — в середньому 3,36 3,44 т/га у менш сприятливі за кліматичними умовами 2014 і 2015 роки.

Регулятори росту і показники якості насіння соняшнику

Дослідженнями багатьох наукових установ установлено, що нагромадження олії в насінні соняшнику здійснюється в три етапи. На початку наливання насіння, за високої вологи й інтенсивного поділу накопичуються в основному вуглеводи, а фосфоліпіди використовуються для побудови клітинних мембран. Для другого періоду характерне зниження вологості насіння, активне накопичення жирів і білків. Уміст вуглеводів знижується, в олії повільно зникають вільні кислоти й гліцериди. На останньому етапі відбуваються подальше зниження вологості, припинення анаболічних процесів, насіння набуває здатності проростати.

Кислотне число (мг/КОН на 1 г олії) є одним з основних показників якості продукції, з яким тісно пов’язана якість виробленої олії й показує кількість рідкого калію в міліграмах, потрібного для нейтралізації жирних кислот, що містяться в 1 г олії. Чим нижче кислотне число, тим вища якість олії. За реалізації насіння соняшнику на переробні підприємства визначення кислотного числа обов’язково, залежно від отриманих результатів насіння поділяються на 3 класи: вищий — кислотне число не більше за 1,3 мг/КОН; 1-й — 1,4–2,2 мг/КОН; 2-й — 2,3–5,0 мг/КОН. За кислотні більшої ніж 2,3 мг/КОН олія є непридатною для харчування без попереднього рафінування (нейтралізації кислотності), а за 6,0 мг/КОН і більше її можна використовувати тільки для технічних потреб.

За результатами досліджень, найкращі якісні показники продукції досліджуваних гібридів соняшнику отримано в досліді сумісного передпосівного оброблення насіння й одно- і дворазового обприскування рослин під час вегетації.

Іван Сендецький, Подільський державний аграрно-технічний університет
Володимир Сендецький, канд. с.-г. наук, Івано-Франківська
філія ДУ «Інститут охорони ґрунтів України»
Володимир Матвієць, канд. с.-г. наук
Наталія Матвієць
Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна
станція ІСГ Карпатського регіону НААН