Насичення сівозмін просапними культурами з одночасним зменшенням площ під бобовими посилює процеси мінералізації гумусу. З метою зменшення питомої ваги просапних культур та приведення їх у відповідність з рекомендаціями щодо оптимального співвідношення у сівозмінах різних ґрунтово-кліматичних зон, необхідно забезпечити науково обґрунтоване чергування культур і пару в сівозміні.
Щороку нам доводиться щось випилювати у своєму саду. Десь підсохли кінчики пагонів, а десь висохла ціла гілка. В окремі сезони трапляється, що відразу гине все дерево цілком. Це засмучує нас, приносить додаткові турботи та хвилювання. Проте займаючись садом, треба розуміти, що рослини схильні до захворювань. І в одних випадках їм можна і потрібно допомогти, а в інших необхідно бути готовим замінити на новий саджанець або навіть вибрати новий сорт. Причин усихання плодових дерев багато. Усі вони не однозначні. Давайте розберемося, із чим пов'язане це явище.
Аби яблуні стабільно плодоносили, потрібно забезпечити їм достатній догляд впродовж усього сезону. Особливо важливими для цього є осінні заходи.
Для закладання саду доцільно використати насамперед економічно вигідні сорти яблуні зимового строку достигання, які користуються підвищеним попитом на ринку, транспортабельні та здатні добре зберігатись. У промислових насадженнях слід вирощувати до п’яти зимових сортів яблуні, якими займають 70-80% площі.
Садозміна, як і сівозміна, є науково обґрунтованим чергуванням порід на одній території у часі чи у просторі. Особливості самої садозміни в тому, що це більш відповідальний процес, аніж просте чергування однорічних польових порід. Адже всі плодові є багаторічними, і тому помилки в доборі порід даватимуться взнаки протягом усієї наступної експлуатації насаджень зниженням продуктивності відносно проектних показників.
У садівництві найважливішими чинниками підвищення продуктивності насаджень та збільшення прибутку з одиниці площі насаджень є не лише добір сорту, а й технології. В інтенсивному садівництві велике значення має добір підщеп. Саме підщепи забезпечують адаптивність насаджень до місцевих ґрунтових умов і дають змогу максимально розкрити потенціал саду.
Останніми роками у всіх розвинених країнах світу розширюється закладання інтенсивних садів на низькорослих клонових підщепах, де врожайність досягає 40–50 т/га. Уже на третій рік після посадки, в той час як класичні сади через 6–8 років збільшують врожайність фруктів і більш ніж удвічі економічну ефективність виробництва. Інтенсивне садівництво підвищує продуктивність шляхом скорочення потреби в працівниках і зниження витрат на прибирання
Догляд садів — це безперервний процес, який не закінчується ані після збирання врожаю, ані взимку. Одразу після збирання останнього яблука садівник починає готувати насадження для якомога вищого врожаю майбутнього року. Адже господар має справу з багаторічними деревами, продуктивність яких не в останню чергу залежить від того, наскільки добре збережуться рослини взимку. А взимку відбувається багато складних процесів, які несприятливо впливають на рослини.
Зберігання плодів є важливим економічним чинником. Ціна на врожай наприкінці сезону та після спливу певного періоду різниться у 5–10 разів. Втрати від зберігання плодів у непристосованих приміщеннях зводять нанівець увесь прибуток.
