Заборона ЗЗР в Україні: чим замінити 101 діючу речовину

Гармонізація з європейськими правилами захисту рослин зачепить не всі культури однаково. Для картоплі й сої заміну забороненим препаратам знайти вдасться — а от соняшник, ріпак і горох ризикують залишитися без ефективного контролю бур'янів узагалі. Науковці вже назвали речовини, яким альтернативи в Україні практично немає.

Наразі в Україні дозволено близько 251 чинної речовини засобів захисту рослин. Відповідно до вимог ЄС, 101 з них підлягає забороні — тобто застосовувати можна буде лише 150. За дослідженням науковців НУБіП України, найбільше постраждають інсектициди: майже 57% доведеться зняти з обігу. Для фунгіцидів цей показник становить 35,3%, для гербіцидів — 35,5%, для інших речовин — близько 41%. Загалом під заборону підпадає 40,2% усіх чинних речовин.

Про це під час Дискусійного Соєвого Клубу повідомив доцент кафедри землеробства та гербології НУБіП України Микола Косолап, передає AgroPortal.ua.

Для соняшнику й ріпаку заборонені гербіциди замінити нічим

Найгостріша ситуація — з гербіцидами. За словами Косолапа, 13 досліджених чинних речовин містяться у 268 препаратах, і всі вони підлягають забороні. Ці речовини застосовують проти бур'янів на основних культурах — гороху, сої, ріпаку, картоплі, цукрових буряках, кукурудзі, соняшнику. І якщо на картоплі та сої систему захисту можна перебудувати іншими дозволеними речовинами без втрати ефективності, то на соняшнику, горосі та ріпаку дозволених альтернатив просто недостатньо, щоб стримати бур'яни.

Найпроблемніший S-метолахлор: заміни йому практично немає, хіба що на кукурудзі. Імазапір не можна замінити на соняшнику та ріпаку — там доведеться змінювати сам сортовий склад культури. Загалом із 13 заборонених гербіцидних речовин замінити реально лише три: флурохлоридон, бромоксиніл і топрамезон.

З інсектицидами трохи легше, але теж непросто: лише 46 препаратів можна замінити іншими дозволеними без втрати біологічного контролю шкідників. Найменше проблем із фунгіцидами — тут повністю або частково замінюваними є 67 препаратів. Окремий ризик — обмеження акарицидів, що може вдарити по насінництву, особливо сої, та пришвидшити появу резистентних шкідників.

Соняшникове поле, вражене бур'янами. Фото з відкритих джерел

Читайте також: Захист рослин під загрозою — реформа зачепить 40% полів

Інтегрований захист стане обов'язковим, а не бажаним

Реформа — це не лише вилучення речовин, а й зовсім інший підхід до обліку й обґрунтування ЗЗР. Як пояснює провідний консультант Центру аграрного розвитку ТОВ «Західний Буг» Роман Дубінін, інтегрований захист рослин (IPM) стане обов'язковим: фермеру доведеться доводити, проти якого саме шкідливого об'єкта застосовується препарат і чому без нього не обійтися. Пріоритет, згідно з директивою ЄС, надаватиметься профілактиці, а не прямому застосуванню хімії.

До 2028 року, коли закон має набути чинності, перелік чинних речовин в Україні мають гармонізувати з європейським. Паралельно постає питання простежуваності: системного контролю залишків пестицидів в Україні поки немає, журнали обліку ведуться безсистемно, тоді як ЄС вимагає уніфікованих електронних стандартів. За словами Дубініна, без спецдозволу на застосування в регіоні потрібний препарат може стати просто недоступним для купівлі. Додатковий ризик — MRL: перевищення норми залишків або її відсутність автоматично закриває партії шлях на ринок ЄС.

Що варто робити фермеру вже сьогодні: формувати резервні схеми захисту, чергувати препарати різних груп за механізмом дії (HRAC/FRAC/IRAC), переходити до інтегрованого захисту з моніторингом і шкодочинним порогом, суворо дотримуватися сівозміни та агротехніки, вносити профілактичні біопрепарати й підтримувати ґрунтову мікробіоту. І головне — рахувати не ціну препарату, а вартість контрольованого ризику: саме ця логіка стане основою захисту рослин у найближчі роки.

Моніторинг на шкідливі організми. Фото з відкритих джерел

Редакція «Агрономія Сьогодні»