Сівба озимої пшениці: помилки, що коштують урожаю

Озима пшениця здається невибагливою культурою, на якій легко зрізати витрати, — і саме тут ховається найдорожча помилка сезону. Дешеве не протруєне насіння з низькою схожістю не просто дає зріджені сходи: воно закладає недобір урожаю ще до того, як поле піде в зиму. А деякі втрати рахуються цілими центнерами з гектара.

З обробітком ґрунту під озиму пшеницю справи простіші, ніж під ріпак: насіння ранніх зернових можна висівати у належно оброблену стерню, заощаджуючи на пальному. Але ця простота оманлива — вона працює лише за бездоганного дотримання технології. Доведеться гарантовано зняти загрозу бур'янів і обробити посівний матеріал ефективними протруйниками, що захищають і від шкідників, і від хвороб.

Сівба без протруйника заборонена законом і зберігає до тонни зерна

Питання фунгіцидних протруйників для пшениці і ячменю — не місце для економії: прорахунки тут обертаються суттєвими втратами врожайності. Технологічно правильне застосування сучасних високоефективних протруйників на ранніх зернових, за різними оцінками, дозволяє зберегти від 0,3 до 1 тонни зерна з гектара за нормальних умов вегетації, а за несприятливих — незрівнянно більше. До того ж висівати не протруєне насіння в Україні прямо заборонено чинним стандартом (СОУ 01.1-37-429:2006) — це не рекомендація, а вимога.

Крім тривалого захисту від патогенів, сучасні препарати для обробки насіння дають помітний фізіологічний ефект: рослини менше страждають від стресів і краще розвиваються, що особливо важливо для нормального входження в зимовий спокій. Тут є нюанс, про який знають не всі: деякі протруйники на основі триазолів (наприклад, тебуконазол) мають легкий ретардантний ефект і можуть трохи пригнічувати проростання до фази 2–3 листки. На пізніших стадіях різниця зазвичай нівелюється, але враховувати це при виборі препарату варто. Ще один орієнтир: після кукурудзи, ріпаку, сої чи гороху в рештках накопичується збудник фузаріозу, тож під ці попередники слід обирати протруйник із захистом кореневої системи.

Окремий обов'язковий елемент — регулятори росту на озимих. Вони не дають рослинам перерости, зміцнюють їх і сприяють накопиченню запасів поживних речовин перед зимою. Це ще одна стаття витрат, на якій економити не варто.

Читайте також: Економія на протруйнику обертається втратою поля

Стартове живлення й гумати рятують за обмеженого бюджету

Чому якість самого насіння така критична, показують цифри: зниження польової схожості лише на 1% дає недобір урожаю зернових на 1–2%, а висівання насіння, у якому механічно пошкоджено 10% зерен, знижує врожайність більш як на центнер з гектара. Тому дешеве насіння сумнівної якості — це не економія, а відкладені втрати.

Для стартового розвитку ранні зернові обов'язково потребують доступного азоту й фосфору, а також мікроелементів — міді, марганцю, молібдену, нехай навіть у невеликих кількостях. Їхню нестачу усувають обприскуванням сходів або, за можливості сівби з рідкими добривами, відповідною сумішшю.

Якщо ж бюджет на мінеральне живлення обмежений, варто застосувати бодай гумати перевіреного виробника. Коштують вони відносно недорого, але оброблене ними насіння плюс одне листове внесення покращують здатність кореневої системи самостійно добувати поживу з ґрунту. А це означає, що посіви озимих значно легше переживуть стресові періоди, яких не бракує вже восени.

Осінні сходи озимої пшениці. Фото з відкритих джерел

Редакція "Агрономія Сьогодні"