Втрати від соняшнику зростали — на півдні знайшли заміну

Соняшник почав системно втрачати врожайність на полях одного з південних господарств ще у 2018 році — і тягнув за собою вниз усі культури, посіяні після нього. Замість боротися з наслідками, там вирішили прибрати причину. Найцікавіше — що показала статистика за найпосушливіші сезони.

Про це повідомляє AgroPortal.ua

У фермерському господарстві «ГЛЕК», що на півдні України, олійний льон повністю витіснив соняшник із сівозміни. Про це розповів голова ФГ Андрій Повод.

Господарство працює в зоні, де ключовим обмежувальним фактором є волога: навіть за бездоганної технології дефіцит опадів може звести врожай до мінімуму. Тому ще до повномасштабного вторгнення тут перейшли на No-till — заради збереження вологи та структури ґрунту.

Переломним став 2018 рік: соняшник почав системно знижувати врожайність, а культури після нього розвивалися помітно гірше. У 2019-му господарство не стало гратися з дослідними ділянками — під олійний льон одразу відвели 10% усіх оброблюваних площ.

Льон виграє в соняшнику одразу за сімома параметрами

За словами Андрія Повода, культура має комплекс переваг: вища посухостійкість і менша потреба у волозі, коротший вегетаційний період і менший ризик потрапити під літні температурні піки, нижчий коефіцієнт водоспоживання, широкий спектр дозволених гербіцидів для контролю бур'янів, менше виснаження ґрунту, стабільний попит на внутрішньому та експортному ринках і хороша маржинальність за нижчих витрат.

Економіку підтверджує й наука: за розрахунками Інституту олійних культур НААН, вирощування льону обходиться в 1,1–1,3 раза дешевше, ніж виробництво соняшнику. Насіння культури охоче купує ЄС, а профільні науковці називають олійний льон серед найприбутковіших культур сезону-2026.

До вторгнення господарство впроваджувало льон виключно власним коштом. У 2022 році під час окупації підприємство було повністю знищене. Сьогодні виробництво відновлюють: сільгосптехніку для посіву та збирання у тимчасове користування надає Благодійний фонд «Жнива Перемоги», а врожай зберігають у полімерних рукавах від USAID АГРО.

Читайте також: Прибуток 100 тис. з гектара — фермер знайшов прибуткову нішу

Озима пшениця після льону дає на тонну більше

П'ятирічна статистика за 2019–2021 та 2024–2025 роки дозволила господарству зробити обґрунтовані висновки. Врожайність льону стабільно на рівні або вища за соняшникову, технологія не складніша, адаптація до посушливих років — краща. Окремий аргумент воєнного часу: на щойно розмінованих полях широкий вибір гербіцидів, дозволених на льоні, допомагає швидко очищати землю від бур'янів. А озима пшениця після льону формує в середньому на 1 т/га більше, ніж після соняшнику.

«Після посушливого 2025 року багато господарств почали шукати альтернативу соняшнику. Ми ж до цього були готові — маємо п'ятирічний досвід та відпрацьовану технологію. Наразі готові ділитися досвідом, насінням і технологічними рекомендаціями з колегами», — каже Андрій Повод.

Наступний крок — запуск перероблювання олійного льону з виробництвом продукції з доданою вартістю: проєкт був близький до реалізації, але знищення господарства у 2022 році відтермінувало плани. Торік ФГ «ГЛЕК» стало фіналістом Всеукраїнського конкурсу «СИЛА АГРОЗМІН» у номінації «Прибуткова ніша».