Вчені найшли рослину, яка може вижити в космосі

Японські вчені з’ясували, що спори моху Physcomitrium patens вижили після дев’яти місяців у космічному вакуумі на МКС, зберігши здатність до проростання. Це відкриття свідчить про потенціал використання моху для створення первинних екосистем на інших планетах, таких як Марс або Місяць.

Дослідники з Японії провели унікальний експеримент на зовнішній обшивці Міжнародної космічної станції, щоб перевірити межі витривалості живих багатоклітинних організмів. Об’єктом уваги стали спори поширеного на Землі виду рослин, які залишили у суворих умовах безповітряного простору та жорсткого випромінювання на тривалий термін.

Отримані результати дослідження фундаментально змінюють уявлення біологів про можливості виживання земної флори за межами нашої планети, адже рослина не просто пережила випробування, а й здебільшого зберегла свої можливості до проростання.

Вид Physcomitrium patens – розгалужений земний мох. У науковому світі ці рослини часто порівнюють із тихоходами – мікроскопічними тваринами, що відомі своєю невразливістю до екстремальних факторів.

Команда вчених під керівництвом Томомічі Фуджити з Університету Хоккайдо закріпила капсули зі спорами моху на зовнішній поверхні МКС. Протягом дев’яти місяців зразки перебували під впливом космічного вакууму, відчуваючи на собі різкі перепади температур та інтенсивне ультрафіолетове випромінювання, згубне для людей.

Результат експерименту став справжньою сенсацією: після повернення зразків на Землю з’ясувалося, що понад 80 відсотків спор зберегли здатність до проростання.

За словами Томомічі Фуджити, команда очікувала майже нульового рівня виживання, проте реальність виявилася протилежною: більшість спор залишилися неушкодженими, йдеться в дослідженні на сторінках iScience. Це відкриття свідчить про те, що навіть крихітні рослинні клітини мають вбудовані механізми захисту, які дозволяють їм витримувати умови, смертельні для людини та більшості інших організмів.

Ця неймовірна витривалість має глибоке еволюційне коріння. Вважається, що саме подібні захисні механізми дозволили предкам сучасних бріофітів (мохів, печіночників та антоцеротових) здійснити історичний перехід з водного середовища на сушу близько 500 мільйонів років тому.

Ті перші наземні “першопрохідці” навчилися витягувати поживні речовини безпосередньо з каміння, що згодом призвело до формування ґрунтів і поширення життя на планеті.

Сьогодні ці властивості моху викликають жвавий інтерес у контексті тераформування інших небесних тіл. Здатність виживати у вакуумі та відновлюватися після жорсткого опромінення робить мох ідеальним кандидатом для створення первинних екосистем на Марсі або Місяці.

Пише seeds.org.ua.