Як повернути життя кожному метру української землі?

Відновлення родючості ґрунтів – це складний багатоетапний процес, де немає простих рішень. І висновок тут один: відновлення потребує синергії, де держава гарантує безпеку, наука дає інструменти діагностики та ефективні рекомендації, міжнародні партнери – ресурси, а наші аграрії демонструють свою незламну працю. Потрібно об'єднувати зусилля, щоб повернути життя кожному метру української землі.

Такі висновки зробили учасники шостої Міжнародної конференції з відновлення родючості ґрунтів, яку наприкінці минулого року провела команда BTU спільно із партнерами. На події зібралися представники органів державної влади та бізнесу, передові науковці і освітяни заради об’єднання зусиль у приверненні максимальної уваги суспільства до цієї проблеми.

Протягом 26 років компанія BTU впроваджує біотехнологічні рішення для збереження родючості ґрунтів. З метою висвітлення всіх напрацювань та об’єднання однодумців навколо спільної мети збереження здоров'я ґрунтів, була створена платформа BTU Soil Health для впровадження реальних кроків щодо позитивних змін у сільськогосподарському землекористуванні.

Владислав Болоховський, засновник платформи BTU Soil Health, генеральний директор групи компаній BTU, к. с.-г. н.

«Наразі ми всі відчуваємо вплив війни на агросектор та земельні ресурси України, – зазначив засновник платформи BTU Soil Health, генеральний директор групи компаній BTU, к. с.-г. н. Владислав Болоховський. – Ми втратили близько 19% посівних площ від початку повномасштабного вторгнення, а понад 5 млн га орних земель в Україні на сьогодні не використовуються. Наразі Україна є найбільш замінованою країною у світі. За даними уряду на березень 2024-го року площа замінування сягає 139 тис. км², або біля 23% території.

Незважаючи на те, що є багато викликів та загроз, пов'язаних з деградацією ґрунтів, увага світової спільноти до проблеми мілітарно порушених ґрунтів, на жаль, залишається недостатньою. Це ми бачимо, відвідавши провідні міжнародні заходи, наприклад, Eurosoil 2025 – найбільша Міжнародна конференція з ґрунтознавства, яка присвячена здоров'ю та родючості ґрунтів, де розглядаються різні питання, окрім впливу воєнних дій на стан ґрунтів. І завдяки присутності українських науковців нарешті про проблему заговорили та глибоко розкрили питання шляхів відновлення».

На сьогодні організатори провели вже вшосте конференцію. Проте щороку з'являються нові виклики, бо світ змінюється. За один лише 2025 рік глобально на планеті людство втратило від деградації, знеліснення, ерозії більше 30 млн гектарів землі, яка ще декілька років тому давала можливість вирощувати урожаї. Це катастрофічний тренд, тому що ресурс зменшується, а кількість людей, яких потрібно годувати, збільшується. Зараз глобальне потепління катастрофічно впливає на температурні режими, на землю, на родючість, на продуктивність, тому тема надзвичайно важлива.

Олександр Домбровський, президент «МХП Еко Енерджи», голова правління Global 100% RE Ukraine

«Питання відновлення родючості українських ґрунтів – це не просто проблема, а національний виклик для всієї країни, і не тільки для країни, – наголосив президент «МХП Еко Енерджи», голова правління Global 100% RE Ukraine Олександр Домбровський. – Українські чорноземи завжди були житницею, де ми вирощували і забезпечували продовольчу безпеку не тільки для України, але й для Європи та багатьох країн світу. На сьогоднішній день у світі вже проживає більше, ніж 8 мільярдів і 250 мільйонів людей, населення планети збільшується, а це означає, що цих людей потрібно годувати. Для цього у нас повинен бути земельний ресурс, щоб можна було вирощувати продукти харчування, корми і багато чого іншого. На жаль, в Україні війна, замінування, вибухи ще більше поглибили кризу і катастрофу сьогодення. Але іншого варіанту не маємо, бо є країна, земля, люди, тому треба робити все можливе і неможливе заради наших майбутніх поколінь».

Забруднення ґрунтів, як мінами, так і різними токсичними речовинами, які внаслідок вибухів потрапляють у ґрунт, – це питання дуже актуальне і в рамках євроінтеграції. Як відомо, безпечність харчування є однією з основ філософії Євросоюзу.

Олексій Пінчук, директор департаменту сільського розвитку Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України

«В Україні зараз трохи недооцінюється момент вступу в ЄС і рівень забрудненості ґрунтів. Адже ми будемо вимушені провести всі необхідні аналізи на 20% орних земель, тобто майже на 5 мільйонах гектар, продемонструвати їх в ЄС і розповісти про план відновлення. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, займається цим питанням вже протягом декількох років. Ми ініціювали спільний проєкт Міністерства та Продовольчої сільськогосподарської організації ООН «ФАО» із розмінування земель та відновлення ґрунтів, який діє з 2023 року, також отримали підтвердження про додаткове фінансування від держави Катар в розмірі 10 мільйонів доларів на допомогу в розмінуванні і, що важливо, на відновлення забруднених ґрунтів», – повідомив директор департаменту сільського розвитку Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, Олексій Пінчук.

За словами кандидатки біологічних наук, керівниці проєктів R&D Kernel, наразі хіміка-дозиметриста 13 броп «Хартія» НГУ Катерини Шаванової, про відновлення родючості ґрунтів говорять останні 100 років, з того часу, як з'явилася наука ґрунтознавство. Але очевидно, що з початком повномасштабного вторгнення на території України ми вступили до нової фази.

Катерина Шаванова, керівниця проєктів R&D Kernel, хімік-дозиметрист 13 броп «Хартія» НГУ

«На жаль, війна йде поруч з інноваціями. З'являються нові технології розмінування, а також технології відновлення родючості ґрунтів. І Україна знову стає полігоном для випробування. Нам треба пам'ятати, що кращих експертів у світі, ніж ті, що є в Україні зараз, мабуть, не існує. Тому ми мусимо цю експертизу набирати, обговорювати її в експертному середовищі та ділитися напрацюваннями», – підсумувала ведуча конференції Катерина Шаванова.

Стратегія відновлення українських ґрунтів

Бойові дії в Україні охопили великі території і ведуться переважно в зоні розташування чорноземних ґрунтів, які мають високу потенційну родючість. Саме тому важливо, щоб наукові спільноти зосереджували всі свої зусилля на відновленні пошкоджених воєнними діями ґрунтів зі сподіванням на міжнародну допомогу. Останніми роками фахівцями Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» розроблено ґрунтово-картографічні матеріали, які дозволяють оцінити масштаби пошкодження для планування заходів щодо відновлення родючості та раціонального використання ґрунтів.

«Заходи із відновлення ґрунтів потрібно починати з розмінування пошкоджених територій, як силами самих фермерів, якщо ушкодження не значні, так і за допомогою спеціальних служб ДСНС та різних міжнародних організацій. Необхідна і інвентаризація стану земельних угідь та проведення ґрунтових обстежень проблемних ділянок, розробка картографічних матеріалів щодо стану земель з метою виявлення порушення ґрунтового покриву та організації їх моніторингу. Після розмінування та моніторнгу необхідне проведення заходів з рекультивації та культуртехнічної меліорації на ґрунтах, що зазнали механічної деградації. Цей процес передбачає: збір і вивезення залишків боєприпасів і воєнної техніки, засипання порушених ділянок поверхні ґрунту, вирівнювання поверхні з одночасним, у разі потреби, зняттям верхнього забрудненого або засміченого шару. Надалі необхідно проводити заходи з застосування мінімального безполицевого або нульового обробітку на ґрунтах з ознаками фізичної деградації, де системи сівозмін і удобрення мають бути максимально спрямовані на збереження та нагромадження в ґрунті органічної речовини. Ефективним має бути застосування культуртехнічних заходів та проведення плантажної оранки з загортанням забрудненого токсикантами верхнього шару ґрунту з проведенням детоксикації ґрунтів, що включає промивання, внесення адсорбентів – поглиначів токсичних речовин і фітомеліорацію», – наголосила Ірина Пліско, д. с.-г. н., с. н. с., завідувачка лабораторії геоекофізики ґрунтів імені акад. НААН В.В. Медведєва ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського».

За даними Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки Міністерства оборони України, нині вибухонебезпечними предметами і залишками війни забруднено 139 тис. км², із яких 14 тис. км² – це водні об'єкти. Станом на 1 листопада 2025-го року через інциденти із вибухонебезпечними предметами вже постраждало 1347 осіб цивільного населення. І серед представників різних професій найбільше постраждали саме фермери – 247 осіб. Тому безпека якраз аграрного сектора є одним із основних пріоритетів.

Юрій Ситник, начальник управління екологічної безпеки Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки Міністерства оборони України

«Все починається з гуманітарного розмінування територій. Після цього обов'язково треба провести контроль якості розмінування, бо маємо справу із серйозним ворогом. Вже акредитовано лабораторію, яка першою має можливість виїхати на ці ділянки, які після здійснення заходів контролю, можуть вважатися потенційно безпечними в плані вибухової небезпеки. Фахівці лабораторії в польових умовах проводять скринінгові експрес-методи і відбір проб, а потім подальші дослідження в стаціонарних умовах. Чесно кажучи, якби не міжнародна допомога, яка почала надходити в Україну, то нам нічого не вдалося б. Ми звернулися до міжнародних організацій, які офіційно акредитовані в Україні, та отримали від них допомогу, зокрема прилади, які надають перші негативні чи позитивні результати. В рамках співпраці з міжнародними організаціями також проводили відповідні навчання, тренінги для наших фахівців та лаборантів», – повідомив Юрій Ситник, начальник управління екологічної безпеки Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки Міністерства оборони України.

Що ж таке здоров'я ґрунтів?

Найточніше визначення терміну «здоров’я ґрунтів» дали фахівці експертної групи по ґрунтах при ООН: «Здоров'я ґрунтів – це здатність підтримувати продуктивність, біорізноманіття і екосистемні функції.

На сьогодні чіткого списку показників, за якими можна повністю визначити здоров'я ґрунту, ще не існує. Але вже є розуміння екологів, ґрунтознавців, біологів про те, що тут мусить бути широка палітра хімічних, фізичних, фізико-хімічних і обов'язково біологічних показників.

«Наш інститут працює безпосередньо для аграріїв, – повідомила виконавча директорка BTU Institute of Biotechnology, доктор сільськогосподарських наук Світлана Корсун. – Ми визначаємо вміст біогенних елементів, які знаходяться в рухомій формі і гарно споживаються рослиною, фізико-хімічні властивості ґрунту, його фітопатологічний стан і спрямованість мікробіологічних процесів. І ось ці показники, якщо їх аналізувати системно, дають нам розуміння про вектор спрямування процесів: деградація ґрунтів чи, навпаки, їхнє відновлення.

Світлана Корсун, виконавча директорка BTU Institute of Biotechnology, доктор сільськогосподарських наук

В умовах порушення агроландшафтів воєнними діями потрібно звернути більше уваги на екотоксикологічний стан ґрунту. Потрібен контроль вмісту важких металів, залишків нафтопродуктів, ракетного палива, вибухових речовин тощо. Втім, коли до нас звертаються аграрії за діагностикою стану посівів культур на полях, порушених війною, коли ніхто вже не пам'ятає, що там вибухало і де горіла техніка, то тут основним мірилом забруднення ґрунту повинні бути рослини, які вирощуємо на цьому ґрунті, їхній розвиток, урожайність, якість продукції», – переконана експертка.

Принагідно Світлана Корсун нагадала про здобутки компанії BTU: «Якщо у аграріїв є проблеми із ґрунтами, то у нас в BTU є таке дитя, народжене біотехнологами компанії в 2022-му році, це продукт «Ecostern Detox». Цей препарат, внесений у ґрунти, дозволяє зменшити токсичність сполук, які потрапили штучно, особливо, якщо вони органічного походження, а також збільшити потенціал рослин та їх виживання», – наголосила виконавча директорка BTU Institute of Biotechnology.

Технології для збереження родючості ґрунтів

Досвід практичного втілення регенеративних практик в Україні вже налічує близько 30 років. Ще з 90-х років українські аграрії почали поступово впроваджувати їх у своїх господарствах. Але новий імпульс відбувся з початком війни. Якщо раніше для багатьох це було просто цікавою теорію, яка відкладалась на перспективу, то зараз аграрії шукають для себе в першу чергу стійкість до невизначеності під час війни. Регенеративні практики почали сприйматися як практична відповідь на ризики, а кліматичні зміни лиш підсилили цей запит.

Михайло Драганчук, експерт з регенеративного землеробства, засновник YouTube каналу No-Tiller

«Якщо говорити про найпопулярніші регенеративної практики, це, звісно, еволюція землеобробки – відбувається відмова від оранки і це вже не викликає великого спротиву, аграрії зменшують глибину обробки та переходять до мінімальних технологій. У кожного своя швидкість на цьому шляху і кожен іде так, як йому дозволяє контекст, але рух в цьому напряму відбувається. Все більше набуває популярності практика вирощування покривних культур. Ще один дуже важливий момент – це зменшення пестицидного навантаження на ґрунт та рослини і цьому спонукають як економічні причини, так і екологічні. І також як альтернативу не тільки в Україні, а й глобальний тренд, вже розглядаємо використання біопрепаратів у захисті і живленні рослин. Ці практики наразі є найбільш популярними та вживаними аграріями», – зазначив Михайло Драганчук, відомий український експерт з регенеративного землеробства, засновник YouTube каналу No-Tiller, автор книги «No-till для початківців» та організатор масштабних конференцій, зокрема ReAgro (ЛабораторіяNo-till).

Практичний досвід застосування біотехнологій

З 2014 року в ПП «Барбет», поля якого розташовані на півдні та в центральній частині України, взяли тренд на вирощування органічних зернових, зернобобових та олійних культур. Познайомилися із спеціалістами компанії BTU і відтоді почали співпрацю. За словами головного агронома підприємства Олександра Гожа, в першу чергу почали працювати з ґрунтом та підібрали сівозміну під агрокліматичну зону, в якій знаходилось господарство.

Олександр Гож, головний агроном ПП «Барбет»

«Коли починали працювати, досліджували кожен препарат за ефективністю та спиралися на закони економіки, які ніхто не відміняв. Можу сказати, що використання органічних біофунгіцидів за вартістю рівноцінно застосуванню оригінальних хімічних продуктів. Найперші два препарати, в яких побачили ефективність, вносили у ґрунт, це Екостерн Бактеріальний та Граундфікс. Всі культури, які вирощуємо, залежні від вмісту поживних елементів в ґрунті. В органічному виробництві не можемо застосовувати жодних хімічних добрив, працюємо за допомогою біопрепаратів із ґрунтом, накопичуємо позитивний баланс запасів поживних речовин в ньому. Тому ми запровадили сівозміну, в якій більше 20% бобових, є покривні культури, сидеральні пари, комплексно застосовуються мікробіологічні продукти.

Сьогодні захист ріпаку – найбільш складної культури, дорівнює в межах 100-110$ на гектар. Що стосується шкідників, то не всі види можна проконтролювати на 100% за рахунок біоінсектицидів. Але думаю, рішення в найближчому майбутньому буде, адже компанія BTU працює в цьому напрямку. Загалом технологія працює і ми отримуємо гарні результати та приємні відгуки про вирощену органіку. Експортуємо органічну продукцію в багато країн Європи та США», – розповів головний агроном ПП «Барбет» Олександр Гож.

Вже понад 14 років компанія Kernel використовує біологічні препарати в технологіях виробництва. Як повідомив заступник керівника науково-дослідного відділу з мікробіології Михайло Журба, починали з біодеструкторів, щоб пришвидшити розкладання решток кукурудзи, оскільки сівозміна дуже насичена цією культурою.

Михайло Журба, заступник керівника науково-дослідного відділу з мікробіології Kernel

«Уже не перший рік ми бачимо зміни мікробіологічних та агрохімічних показників. Саме тому, деструктори є невідʼємним екологічним та агротехнологічним рішенням при вирощуванні наших культур. Для цього була й створена мікробіологічна лабораторія. Ми перевіряли як вітчизняних виробників, так і зарубіжних. Побачили, що третина біопрепаратів взагалі не відповідала заявленим характеристикам. В іншій третині біоагент був присутній, але титр, тобто його кількість, була недостатньою. І лише третина препаратів дійсно відповідали зазначеним характеристикам виробника. Біопрепарати, які приходили на дослідження, спочатку перевіряли у мікробіологічній лабораторії, а далі закладали дрібноділянкові досліди, дивилися на перших етапах як відбуваються процеси мінералізації решток за контрольованих умов. Після випробування багатьох варіантів внесення та норм препаратів, вибирали ті, які дійсно працюють і від яких є результат. Як приклад, внесення біопрепаратів на основі гриба роду Trichiderma sp., в середньому пришвидшує розкладання решток кукурудзи на 30% за сезон», – розповів Михайло Журба, заступник керівника науково-дослідного відділу з мікробіології компанії Kernel.

У ПП «Західний Буг» вже протягом семи років застосовують технологію Strip-Till. Посіви були в основному озимих культур, але від минулого року перейшли на більш складну технологію і почали вирощувати кукурудзу та цукрові буряки.

Андрій Кисельов, старший агроном ПП «Західний Буг»

«Чим менше зайвих рухів проводимо з ґрунтом, тим краще, і потім простіше культурам. На поля вносимо біопрепарати на основі грибів Триходерма – це і деструктор і антагоніст, тобто можна забрати певний відсоток проблеми з ґрунтовими патогенами. Також свої ґрунти розкислюємо, тобто вносимо дефекат. Strip-Till домінує, але класичний ґрунтообробіток заходить на поля раз у чотири роки, як обов'язково частинка технології. Все одно з’являється заселення живими організмами, тобто це гризуни, слимаки, з якими треба боротись все ж таки більше механічним шляхом. Як мінімум можемо економити вже від 50 до 80 доларів на гектарі тільки за рахунок проведення ґрунтообробітку по такій технології. Якщо говорити про результати, то маємо однакові врожайності майже всіх культур, а ріпак в складніші роки навіть дає приріст за рахунок збереження вологи, кращі сходи й підвищену врожайність. Останні результати досліджень показали приріст 13,5 тонн цукрових буряків з гектара, вирощених по Strip-Till. Переводячи в гроші, це майже 500 $ на гектарі додаткових вигод тільки за рахунок одної технології», – повідомив Андрій Кисельов, старший агроном ПП «Західний Буг».

Дмитро Зайцев, начальник управління розвитку та інновацій «Контінентал Фармерз Груп»

Про практичний кейс застосування біопрепаратів, зокрема поєднання бактеріальних інокулянтів із фунгіцидно-інсектицидними протруйниками насіння, розповів Дмитро Зайцев – начальник управління розвитку та інновацій «Контінентал Фармерз Груп». Науково-дослідний відділ компанії упродовж року в лабораторних і польових умовах тестував різні сценарії внесення інокулянтів з метою оцінки сумісності препаратів, вивчення впливу умов застосування та термінів зберігання насіння на життєздатність штамів, а також збереження ефекту у поєднанні з протруйниками. Також Дмитро Зайцев наголосив на важливості збереження незамінного ресурсу агровиробництва – ґрунтів: «У агровиробника є один ресурс та інструмент виробництва – це його земля. І тому очевидні речі, що внесення органічних добрив, застосування сидеральних практик, проведення меліоративних засобів, організація правильного руху техніки по полю, системна робота з мікробіотою покращує родючість ґрунтів. І таких пазлів складається досить багато. Всі ці практики ми в першу чергу робимо для того, щоб українські поля продовжували бути родючими через 5, 10, 50 і 100 років».

Компанія МХП активно рухається у напрямку відновлення ґрунтів та збереження екосистеми

Вже понад рік тому було прийнято стратегічне рішення про впровадження нового проєкту, мова йде про індустріальну інсектологію. МХП планує наприкінці першого кварталу 2026 року запустити індустріальний пілотний завод із виробництва білка та жиру з комах. Промислове розведення комах є не лише способом отримання альтернативних протеїнів і жирів для кормів, а й стратегічним елементом управління родючістю ґрунтів, оскільки в процесі вирощування личинок утворюється цінний зоокомпост. «Протягом 2026-го року плануємо виробити першу партію органічних висококонцентрованих добрив десь біля 1000 тонн», – повідомив Сергій Мельничук, радник голови правління МХП з наукових питань, доктор с.-г. н., академік НААН України.

Сергій Мельничук, радник голови правління МХП з наукових питань, доктор с.-г. н., академік НААН України

Такого виду добрива можуть стати економічно виправданим, як інструмент з відновлення родючості ґрунтів, особливо в умовах зниження вмісту гумусу та деградації структури орних земель так і інструмент рекультивації та ремедіації ґрунтів на землях, що зазнали впливу воєнних дій.

Підготовка кваліфікованих фахівців – запорука здорових ґрунтів

Проблема відновлення ґрунтів фундаментальна, а її вирішення має починатися із якісної освіти. Наприклад, у НУБІП України, як повідомила проректорка з наукової роботи та інноваційної діяльності Оксана Тонха, вже розроблено освітньо-професійну програму «Охорона та технології відновлення ґрунтів». В її рамках готують фахівців, які вивчають та опановують знання для збереження і відновлення ґрунтів, які нам необхідні вже сьогодні.

Оксана Тонха, проректорка з наукової роботи та інноваційної діяльності НУБІП України

На сьогодні, опитування роботодавців свідчать, що саме сільське господарство і переробна промисловість потребують значну кількість фахівців. Відповіддю на цю потребу став проєкт «Агрокебети», який має на меті підготувати мультифункціональних менеджерів для аграрного сектору.

Олена Ковтун, к. е. н., заступниця генерального директора УКАБ

«УКАБ у партнерстві з НУБІП України розробили нову програму – це саме ті знання, які необхідні для сучасних менеджерів. Однозначно, запобігати відтоку та поверненню нашої молоді може синергія бізнесу та освіти. Зараз 12 закладів вищої освіти залучені в програму, 210 студентів другого року навчання плюс 138 студентів першого року навчання і 520 випускників. Перевагою даного проєкту є синергія бізнесу, університету і здобувачів. Для бізнесу – це кадровий резерв без адаптаційного часу», – розповіла Олена Ковтун, к. е. н., заступниця генерального директора УКАБ з питань співпраці з аграрними освітніми закладами та науково-дослідними установами, програмна координаторка проєкту «Агрокебети», завідувачка кафедри адміністративного менеджменту за зовнішньоекономічної діяльності НУБІП України.

Україна активно інтегрується до вимог ЄС, що тягне за собою і відповідність екологічного законодавства. Це безпосередньо впливає на вимогу до підготовки та перепідготовки фахівців-екологів, які потрібні ринку вже сьогодні.

Людмила Циганок, президентка Асоціації професіоналів довкілля, генеральна директорка «Офісу сталих рішень»

«Працюючи з фахівцями бізнесу, науковцями і освітянами, видно, що навчальні програми дещо відстали від реалій сьогодення. Попри те, що так багато зусиль докладається, треба бігти ще швидше. Посилюються як стандарти, так і вимоги до спеціалістів. Асоціація професіоналів довкілля готова бути містком, який дозволяє покращувати програми у навчальних закладах. На сьогодні вже працюємо з 56-ма закладами вищої освіти, які готують фахівців зелених професій, не лише екологів, але й юристів, інженерів, гідрологів, геологів», – повідомила Людмила Циганок, президентка Асоціації професіоналів довкілля, генеральна директорка «Офісу сталих рішень».

Тож відновлення родючості ґрунтів – це багатоступеневий процес, який потребує синергії держави, науки, міжнародних партнерів і щоденної праці аграріїв. Здорові ґрунти – це не окрема технологія чи тренд, а результат системних рішень, доступних аграріям будь-якого масштабу, які працюють на довгострокову продуктивність і стійкість українського сільського господарства.