Agrifood. Стратегії виробництва та переробки у відповідь на виклики мінливого світу

14 лютого Міжнародна Фінансова Корпорація (IFC), у партнерстві з Міністерством фінансів Чеської Республіки та у співпраці з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), провели в Празі панельну дискусію «Agrifood. Стратегії виробництва та переробки у відповідь на виклики мінливого світу» у межах 22-ї Міжнародної конференції BLACK SEA GRAIN.EUROPE від УкрАгроКонсалт.

Панельна дискусія була організована як частина проєкту IFC з підвищення стійкості агробізнесу, метою якого є сприяння інвестуванню в приватний сектор в сталі та стійкі харчові екосистеми в Україні та в країнах Центральної та Східної Європи.

Перед початком обговорення модератор панелі Катерина Фостер, Керівниця Проєкту, Виробництво, Агробізнес та Послуги у Європі Міжнародної Фінансової Корпорації (IFC), презентувала ключові аспекти роботи організації та її роль у підтримці агробізнесу, зокрема в Україні та Центральній Європі. Вона підкреслила, що IFC допомагає компаніям на ранніх етапах розробки проєктів, надаючи підтримку у проведенні техніко-економічних обґрунтувань, аналізу ринку та діагностики. Крім того, IFC пропонує широкий спектр фінансових інструментів, включаючи кредити, облігації, участь в капіталі та фінансування, пов’язане зі стійким розвитком, що допомагає залучати інших кредиторів для співфінансування проєктів, дозволяючи компаніям забезпечити необхідні ресурси для реалізації амбітних ініціатив.

Важливим аспектом виступу стали критерії, яким повинні відповідати проєкти для отримання підтримки IFC. Ці критерії включають комерційну життєздатність проєкту, його розташування в країнах, що розвиваються, а також дотримання високих стандартів ESG (екологічні, соціальні та управлінські стандарти). IFC використовує ретельний підхід до документації, яка включає опис проєкту, технічні дослідження, інформацію про спонсорів та оцінку екологічного та соціального впливу.

Спираючись на три десятиліття підтримки приватного сектору України з боку IFC – з інвестиціями приблизно в $3 мільярди – IFC прагне підтримувати країну та її динамічну бізнес-спільноту. Українські виробники та переробники агропродукції відіграють вирішальну роль у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки і IFC продовжуватиме зміцнювати стійкість агросектору за допомогою інноваційних консультаційних та фінансових послуг», – наголосила Катерина Фостер.

Надалі подія продовжилась обміном думок експертів українських та європейських агрокомпаній, громадських асоціацій та профільних організацій. Вони обговорили виклики та можливості для українського агросектору в контексті інтеграції з ЄС, фокусуючись на таких проблемах як переробка, торгівля, екологічні стандарти, енергетична незалежність та ринкова конкуренція.

Олег Хоменко, генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», висловив занепокоєння щодо невизначеністі навколо продовження автономних торговельних преференцій (АТП). Він наголосив, що ця невизначеність становить значні ризики для українського агробізнесу, особливо коли вона залежить від політичних міркувань. Хоменко зазначив: "Якщо АТП не будуть продовжені, це може коштувати українським виробникам понад 4 мільярди доларів. Альтернативою є реалізація пункту угоди Україна-ЄС, який передбачає довгострокову передбачуваність торгівлі через реформи та гармонізацію законодавства. Українські представники ведуть переговори з ЄС, щоб зміцнити свої позиції, забезпечивши вигідні умови співпраці.

Зі свого боку, Ольга Трофімцева, керівниця напряму сільськогосподарської та продовольчої безпеки Ukraine Facility Platform, додала: «Невизначеність у торговельних відносинах між Україною та ЄС є серйозним викликом, але Україна може стати розв’язанням багатьох проблем ЄС, зокрема у сфері продовольчої безпеки та стратегічної автономії. Замість того, щоб розглядати Україну як конкурента чи загрозу для європейських фермерів, варто бачити її як партнера, який може допомогти ЄС. Коли ж дискусії навколо інтеграції України часто фокусуються лише на конфліктах у сфері сільського господарства, наприклад, експорті м’яса птиці, важливо виходити за межі цих питань і бачити ширшу картину».

«Успішна євроінтеграція можлива лише за умови реформ у сфері агро, боротьби з корупцією та відповідності європейським стандартам якості. Водночас відкритим залишається питання субсидій, оскільки ЄС не має коштів для фінансування такої великої аграрної країни, як Україна. Проте головне – це адаптація до нових реалій та використання конкуренції як стимулу до розвитку», – зауважив Цезар Георге, засновник AGRIColumn.

Анджей Шурек, невиконавчий директор ІМК, генеральний директор InnerValue, говорив про проблему конфлікту між польськими й українськими фермерами: «Сутність непорозумінь є не лише економічною, а й політичною та емоційною, особливо в контексті виборів у Польщі. Польське сільське господарство, у зв’язку з історичними особливостями, має велику кількість малих ферм, які стикаються з проблемами прибутковості через зростання витрат. Україна конкурує на рівні масштабів виробництва, тоді як у Польщі аграрна сфера сприймається як стиль життя, а не лише бізнес. Польські продовольчі та логістичні компанії, які працюють з українською сировиною, також страждають від блокад і протестів, тому важливо розглядати ситуацію комплексно, а не лише через призму окремих секторів».

Крім цього, Дмитро Радченко, директор Березанської філії «Української молочної компанії», розповів про виклики, з якими мала справу його молочна ферма під час війни, зокрема руйнування ланцюгів постачання, енергетичні перебої та нестачу робочої сили: «Врятувати виробництво “Української молочної компанії” допомогла власна біогазова станція, яка забезпечила енергонезалежність і стабільність роботи. Однак головною проблемою і зараз є дефіцит кадрів, оскільки багато молодих працівників мобілізують». Він також підкреслив важливість відновлюваної енергетики, зокрема біогазу, як перспективного напряму для українського агросектору в контексті інтеграції з ЄС.

Панельна дискусія підкреслила значний потенціал для розвитку українського агросектору в контексті євроінтеграції. Проте, також було наголошено на необхідності комплексних реформ, модернізації виробничих потужностей та чіткої стратегії адаптації до нових ринкових реалій. Подолання регуляторних бар'єрів, впровадження інновацій у переробці, забезпечення стабільності логістичних ланцюгів і доступ до довгострокового фінансування залишаються ключовими аспектами.

IFC разом із Міністерством фінансів Чеської Республіки та УКАБ щиро вдячні спікерам і учасникам за ґрунтовну дискусію та цінні думки. Об’єднуючи зусилля бізнесу, інвесторів, держави та міжнародних партнерів, ми можемо забезпечити сталий розвиток галузі, інтеграцію в європейські ринки та зміцнення продовольчої безпеки України та світу.