Потреби клієнтів — споживати український якісний продукт

2023 року мінімальна ринкова ціна закупівлі кілограма товарної картоплі має бути 5,70 грн з ПДВ.

Вітчизняні виробники овочів і картоплі 2022 року мали можливість продавати свою продукцію за вигідними цінами. Адже вони вирощують товарну продукцію переважно для потреб локальних споживачів в Україні. Очікується, що 2023 року ця тенденція зберігатиметься й надалі. Овочівництво лишатиметься важливим напрямом забезпечення продовольчої безпеки України. Проте будуть і зміни.

Покупцям важливо споживати якісну городину. Українські торговельні мережі, які активно співпрацюють із фермерами, враховують потреби своїх клієнтів і ставатимуть ще ретельнішими у перевірках. Тому виробникам важливо не лише вирощувати добрий урожай, а й зважати на допустимий рівень пестицидних решток у готовій продукції та ґрунті. З хворобами та шкідниками також потрібно боротися, але не всі препарати якісні й допустимі. Саме так можна схарактеризувати теми цьогорічної «Картопляної й овочевої майстерні» від компаній «Сингента» та «Агріко Україна». З виробниками та представниками торговельних мереж менеджери та експерти цих компаній обговорили основні тенденції розвитку ринку картоплі в Україні поточного року. Також презентували нові засоби захисту рослин, гібриди овочів від «Сингенти» та сорти картоплі від «Агріко».

Україна рухається в напрямі євроінтеграції. У Євросоюзі турбуються про здоров’я власних громадян, тому контролюють застосування препаратів у вирощуванні агропродукції.

Торік Україна офіційно отримала статус кандидата на членство у ЄС, і рух у цьому напрямі триває. Українським виробникам потрібно готуватися до нових тенденцій. За словами технічного експерта напряму захисту овочів та картоплі компанії «Сингента» Володимира Борисенка, захистити сільськогосподарську культуру — не проблема, бо існує на ринку України багато різних препаратів. Проте зібрати якісний урожай овочів і картоплі й додатково після всього циклу захисних дій отримати ще й допустимі показники залишків пестицидів у товарній продукції — досить непросто. «У Європі немає такої проблеми. Є препарат або діюча речовина, які там зареєстровано і протестовано. Також визначено кількість діючої речовини, яку фермер має використати за сезон. Якщо овочі не відповідатимуть нормі, їх утилізують. В Україні інша ситуація. Великий вибір різних пестицидів у вільному доступі. Немає і повноцінного контролю за їх застосуванням. Препарати дієві, але з погляду безпечності, то складне питання, що отримає споживач у підсумку. Багато діючих речовин, які є доступними нині, будуть забороненими незабаром. Препарати на базі цих діючих речовин просто зникнуть із ринку. Фермери мають цікавитися цим питання, і вже планувати систему захисту, — наголосив експерт.

Незважаючи на війну, окупацію нашої землі ворогом, багато економічних проблем, торговельні мережі забезпечили потребу в українських продуктах. Мережі зацікавлені у співпраці з прямими виробниками агропродукції й надалі. Наприклад, торговельна мережа «Метро Кеш енд Кері Україна» 2023 року планує перезапустити проєкт «Фермове». Як зауважила категорійний менеджер напряму «фрукти та овочі» цієї мережі Олена Сучик, потреби клієнтів — не лише поїсти, а й споживати український якісний продукт. Потрібно забезпечити асортимент і рівень якості продуктів, які мають бути на полицях. «Завдання для фермерів — вирощувати те, що потрібно, і належної якості. Маємо намір збільшити кількість локального продукту. Комусь допоможемо знайти шляхи збуту продукції. Інших це змусить вийти на новий рівень якості та стандартів. Треба розвиватися на європейському рівні. На сайті компанії фермери можуть подати заявку на співпрацю. Суть проєкту полягає в тому, що у співпраці з компанією «Сингента» плануємо з фермерами асортимент овочів, який потім протягом сезону готові викупити й покласти на полицю. Кількість продукції наперед проговорюємо. Також співпрацюємо з ресторанами, з готелями. Багато запитів, які закриваємо імпортними продуктами. А дуже хочеться мати локальне виробництво хорошої якості. Треба показати на міжнародному рівні, що Україна, навіть у складній ситуації може зробити прорив в овочівництві», — наголосила представниця торговельної мережі.

Олена Сучик

Про позитивний досвід вирощування та реалізацію товарної картоплі розповів керівник «Агріко Україна» Микола Гордійчук. За його словами, існує такий міф, що картопля може коштувати дешево — 3–4 грн за кілограм. Мають почути як продавці, так і виробники, що дешевої картоплі не буває. Якісний продукт має коштувати дорого. «Якщо фермер думає, “не буду сіяти пшеницю чи кукурудзу, а посаджу картоплю, бо це дешевше”, то така думка абсолютно неправильна. Картопля — одна з найбільш капіталомістких культур, як і овочі. У середньому затрати на її вирощування можуть становити до 200 тис. грн на гектар. Якщо у виробника 25 га землі — це 5 млн гривень потрібно покласти в ґрунт. Тому як мінімум 5,70 грн з ПДВ має коштувати кілограм товарної картоплі на продаж», — переконаний виробник.

Він також додав, що співпраця з національними торговими мережами давала можливість своєчасно виплачувати заробітну плату та не звільняти працівників під час воєнного стану. «Кожні три тижні приходить оплата за твій продукт. Можна далі планувати діяльність. Середня ціна, за якою продавали картоплю, була трохи вищою за ринкову. Якщо товарну картоплю насипом продавали за 5–6 грн за кілограм, то наша, упакована в пакети в середньому від 7,40 до 8,20 грн за кілограм», — розповів пан Гордійчук.

Отож фермерів, які вирощують якісні та безпечні овочі під супермаркети, ставатиме більше, бо це закономірний процес. Як свідчить практика, інколи овочівництвом можна заробити хоч якісь гроші, коли ціни на традиційні зернові критично низькі. Проте виробники мають цікавитися в торговельних мереж, а на які ж саме овочі є попит. Відповідно, їх і вирощувати. Це можуть бути як традиційні культури, так і нішеві. Якщо буде продукція гідної якості, то вже не магазини диктуватимуть умови, а фермери їм. За низькими цінами точно не продаватимуть.

Коментарі

Володимир Борисенко, технічний експерт напряму захисту овочів та картоплі ТОВ «Сингента»

— Під час вирощування постає багато запитань і проблем у фермерів. Вони можуть бути як локальні, так і масові. Саме тому виникає потреба в нових методиках і визначеннях. Наприклад, вірусна інфекція може становити суттєву проблему на овочевих культурах. Раніше «Сингента» не завозила тестових систем. Розуміючи, що на ринку ця проблема має масовий характер, компанія починає інвестувати гроші в такий напрям — придбаває обладнання, напрацьовує методики аналізу, дізнається, які є найсучасніші методики у світі. Відгуком на запит із ринку з боку компанії є така відповідь. Те саме щодо шкідників і хвороб, тобто не лише препарат підбирають, а й загалом технологію. Так, продаємо препарати, але також надаємо технологію, яка дозволяє ефективно все застосовувати. Практика показує, що мало мати препарат. Є багато недоліків, нерозуміння ефективності того чи іншого технологічного методу. Фермеру здається, що норма водовиливу на гектар може бути 200 л, а насправді — 230 л. І ці 30 л будуть принципово важливими.

В Україні є регламенти з переліком пестицидів й агрохімікатів, які дозволено сьогодні. На препаратах є тарна етикетка, на якій зазначено і норми, які потрібно для застосування, а також період очікування до збирання врожаю чи виходу людей у поле для ручної роботи. Виробники повинні цим цікавитися й розуміти. Якщо не контролюється певним чином, то дає можливість до неправильних рухів. Тому фермери зрізують, наприклад, капусту для продажу не на 14-й день після обробки препаратом, як потрібно, а на 4–10-й день. Як наслідок, до споживача вона потрапляє з перевищеним пестицидним умістом. Лабораторні аналізи відразу виявлять проблему. Не завжди є розуміння у виробників, чому важливо дотримуватися рекомендацій.

 

Володимир Іванець, керівник ТОВ «Лан-К» (Київська область)

— Здаю зразки вирощеної овочевої продукції на аналіз до лабораторії. Але сумніваюся, що їх роблять старанно. Дуже складно знайти баланс і виростити хороші овочі з допустимою нормою пестицидного залишку. Якщо будуть посилюватися вимоги до овочевої продукції від торговельних мереж, то будемо пробувати й дотримуватися їхніх рекомендацій.

Вирощуванням овочів задоволений. В аграрному бізнесі загалом 20 років. Овочівництво веду 10 років. Вирощуємо різні види капусти, овочеву кукурудзу, редис і буряк. Основні ділянки в господарстві під зерновими та технічними культурами — під овочами близько 10% полів. Цього року завдяки їм трималися на плаву. Всі оборотні кошти для заробітної плати, для покриття оренди паїв фактично йшли від реалізації овочів. Якщо взяти кукурудзу і пшеницю, то її вирощували в чистий збиток. Можна продати все, але за низькою ціною. Засоби захисту рослин, добрива, пальне — все прив’язується до курсу долара США. Якщо 2021 року пшеницю й кукурудзу продавали по 300 дол. США за тонну, а соняшник — по 700 дол. США, то 2022 року ціни були вдвічі меншими, а то навіть утричі.

Думаємо про наступну посівну. Але основну продукцію ще не продали. Чекаємо, може, на якихось 100–300 грн за тонну підвищиться ціна. Тенденція намічається щодо кукурудзи. Була ціна на рівні 5 тис. за тонну, то тепер вже 6–6,5 тис. за тонну пропонують. Почекаємо ще 2–3 тижні й будемо її реалізовувати.

 

Олександр Єгоров, керівник ФГ «Світ ланів» (Київська область)

— В овочевому бізнесі — вже третій рік, а загалом у сільському господарстві — 15 років. Спеціалізуємося на вирощуванні зернових, а кукурудза — основна культура. Щодо картоплі, то весь посівний і товарний матеріал згорів на початку війни на сховищі біля Великої Димерки (Київська область), куди їх завіз на зберігання. Там усе розбомбили вороги. 2022 року були тільки експериментальні поля картоплі. Говорити, що вона була в товарних кількостях, не доводиться. Просто експериментально посадив те, що було. Все, що планувалося, помножилося на нуль. Настрій на цей рік тільки позитивний. Але планів ще остаточних не маємо. Все залежить від того, як вдасться виграти від інших напрямів бізнесу. Овочівництво, на мою думку, перспективний напрям вирощування. Як вдаватиметься надалі вирощувати картоплю — прогнозувати складно, але подивимося.

 

Микола Гордійчук, керівник ТОВ «Агріко Україна», виробник

— Усі працюють над тим, щоб зустріти виклики ринку насамперед кліматичні. Бачимо, що посушлива зона в Україні зміщується на північ. Сьогодні вирощувати картоплю в Київський і Чернігівській областях є ризикованим. Почали більше працювати над тим, щоб приділити увагу фермерським сортам, які є стійкими до високих температур і невибагливими до кількості добрив. Безумовно живлення важливе. Але є сорти, що дуже залежать від вологи та мінеральних добрив, а є менш залежні. Такими є сорти Арізона і Парадізо. Вони навіть у засушливих умовах дають добрий урожай. А також коли не достатня кількість азоту на 20–30% менше, вони все одно свою базову врожайність 27–30 т/га дадуть. Нині фермери складають бюджетний варіант живлення, економний варіант системи захисту. Завдяки правильно підібраному сортовому складу можна отримати добрий урожай картоплі. Сьогодні потрібно балансувати між вартістю добрив і тією врожайністю, яку очікуєш. Фермери економлять на добривах не від хорошого життя. Є обмеженість у доступі до фінансів. Проблеми з продажем зернових культур у зв’язку з російською агресією й перекриттям портів, тож багато фермерів сьогодні сидять на врожаї минулого року і не мають оборотних коштів, щоб закупити добрива і насіння на наступний сезон. Тому більшу увагу треба приділити вибору сорту, щоб отримати нормальний урожай за такої системи живлення.

Україна взагалі характеризується тим, що більшість картоплі, 95%, вирощують домогосподарства. Мало фермерів, які вирощують цю культуру, тому що картопля потребує багато капіталовкладень. Картопляною саджалкою нічого, крім картоплі, вже не посадиш, на відміну від зернової сівалки, якою можна різну зернову групу сіяти. Говоримо про унікальну техніку. Щоб картоплю зберегти впродовж сезону, мають бути спеціально обладнані вентильовані сховища. І так само потрібна техніка для збирання, а також спеціальне обладнання сортування й пакування картоплі. Фермери обмежені у фінансах. Складно отримати кредит. Він повинен мати заставу, яка вдвічі більша за цей кредит. Тому не думаю, що буде більше фермерів вести картопляний бізнес. Ті самі фермери, що вже його ведуть, не можуть зупинитися, бо багато коштів вклали в техніку й обладнання.

Підготувала Тетяна Ковальчук