Як попередити хвороби кукурудзи
- Деталі
- Зернові культури
- 1110
У боротьбі із захворюваннями кукурудзи важливе значення мають агротехнічні заходи, спрямовані на відчутне зменшення резервацій інфекції і підвищення стійкості рослин проти хвороб. До них належать: дотримання правильних сівозмін, строків сівби тощо. Основними заходами в боротьбі з сажковими хворобами є сівозміна з науково обґрунтованим чергуванням культур.
Агротехнічні заходи захисту проти комплексу хвороб кукурудзи
Часте вирощування кукурудзи на одному й тому самому полі або монокультура її призводять до накопичення у ґрунті збудників сажкових хвороб, гельмінтоспоріозу, диплодіозу тощо. Правильне чергування культур у сівозміні сприяє зменшенню інфекції багатьох хвороб, оскільки частина збудників гине, не знайшовши рослини-живильника, а деякі відмирають унаслідок появи іншої мікрофлори в ризосфері рослин. Для біологічного очищення ґрунту від багатьох збудників хвороб потрібно не висівати кукурудзу на одній і тій самій площі протягом двох-трьох років. За сильного розвитку таких хвороб, як летюча сажка й ризоктоніоз, повторно вирощувати кукурудзу на тому самому полі можна через чотири-п’ять років. Поля у сівозміні розміщують так, щоб посів кукурудзи поточного року не був поряд із торішнім. Це зменшує поширення інфекції хвороб на нові посіви кукурудзи. Не слід також розміщувати посіви проса й могару поблизу кукурудзи, оскільки це може призвести до посилення розвитку бактеріозу на качанах унаслідок пошкодження їх хлібними клопами.
У степових і деяких інших зонах України можна висівати кукурудзу по кукурудзі на товарне зерно й силос, але при цьому слід вдаватися до додаткових заходів контролю за хворобами та шкідниками.
Читайте також: Азотне підживлення кукурудзи: підвищуємо врожайність
Розміщення кукурудзи по кукурудзі, а також після ячменю призводить до найбільшого ураження пухирчастою сажкою. Менше всього уражуються рослини кукурудзи, які вирощуються після озимої пшениці, що зумовлено кращою її фітосанітарною дією на грунт з точки зору очищення від патогенів.
Таким чином, в умовах північного Степу доцільніше розміщувати кукурудзу після озимої пшениці. Різкий вплив попередників на розвиток збудників сажок кукурудзи обумовлено зміною фунгіcтазису грунту під впливом кореневих виділень і пожнивних решток рослин. Кореневі виділення озимої пшениці, ймовірно, виводять патогенів зі стану спокою. Тобто кореневі виділення з озимини можуть викликати загибель патогена і природну дезинфекцію ґрунту.
Удобрення посівів — додатковий захист від хвороб
Важливу роль у підвищенні стійкості кукурудзи до основних хвороб відіграють добрива. Підвищується вона за внесення органічних і мінеральних добрив, особливо фосфорних і калійних, а також мікродобрив. Захищають посіви кукурудзи від летючої сажки, як і від пухирчастої. У захисті насіння та проростків культури від сажки важлива його ретельна підготовка до сівби: вилучення хворих та недорозвиненних зерен, протруювання за 4–40 днів до сівби. У боротьбі з летючою сажкою на посівах добре вносити азот у грунт в нітратній формі.
Препарати для протруювання насіння кукурудзи
Внесення під кукурудзу меліорантів і органічних добрив впливає на ураженість кукурудзи основними хворобами. Ефект зниження ураження на 20–40% спостерігався на ділянках, де застосовували органно-мінеральний компост за посіву в кількості 20 т/га. Незначне зниження розвитку гельмінтоспоріозу до 10% відмічено у разі внесення вапнякових матеріалів на підкислених ґрунтах. Однак надлишкове удобрення підвищує сприйнятливість рослин до гельмінтоспоріозу.
Ранній гібрид — менше проблем?
Науковці встановили, що кременисті ранньостиглі форми кукурудзи генетично більш сприйнятливі до летючої сажки в порівнянні з зубовидними пізньостиглими. Рекомендуються ультраранні гібриди для вирощування у конкретних грунтово-кліматичних зонах.
Стеблові гнилі — хвороба старіючих рослин. Середньостиглі та середньоранньостиглі сорти є стійкими до стеблових гнилей. Значна шкідливість стеблових гнилей проявляється в умовах посухи.
Система, яка розроблена Інститутом зернового господарства УААН, передбачає виведення та районування стійких проти хвороб сортів і гібридів; оздоровлення насіння; боротьбу з хворобами в період вегетації рослин; вирощування непошкодженого, доброякісного врожаю і запобігання його втратам під час зберігання, а також карантинні заходи. Створення й районування стійких проти хвороб гібридів і сортів кукурудзи.
Найрадикальнішим і економічно найефективнішим методом боротьби з хворобами кукурудзи є створення стійких проти них гібридів і сортів.
Є багато захворювань кукурудзи, що виникають у різні періоди вегетації рослин. Ступінь розвитку деяких із них залежить від екологічних умов певної зони. Тому селекційні роботи слід спрямовувати на створення таких гібридів і сортів кукурудзи, які мали б групову стійкість проти найшкідливіших для певної еколого-географічної зони хвороб.
У районах із високою вологістю ґрунту та недостатнім його прогріванням насамперед потрібно створювати сорти з підвищеною стійкістю проти пліснявіння насіння і хвороб сходів. В умовах надмірної вологості грунту в період достигання й збирання кукурудзи важливою є селекція на стійкість проти хвороб качанів, особливо таких, у боротьбі з якими малоефективні інші методи. Досвід деяких зарубіжних і вітчизняних вчених свідчить, що селекцією можна підвищити стійкість кукурудзи навіть проти таких хвороб, як бактеріальне в’янення, пухирчаста сажка тощо.
Для виробництва можна рекомендувати низку сучасних сортів і гібридів, яким треба приділити увагу за комплексом у них цінних ознак, у т. ч. стійкістю проти пухирчастої сажки.
Проте слід пам’ятати, що стійкість гібридів добре проявляється у першому поколінні, а в дальших вона помітно зменшується. Правильній оцінці стійкості гібридів і сортів кукурудзи проти хвороб сприяє робота сортодільниць у різних зонах України.
Сіємо кукурудзу в оптимальні строки
Велике значення для підвищення стійкості кукурудзи проти хвороб має сівба насіння в оптимальні строки, коли температура грунту сягає 9…12 °C. Рання сівба кукурудзи за нижчих температур призводить до посилення ураженості насіння пліснявінням, стебловими й кореневими гнилями, а пізня — до розвитку пухирчастої та летючої сажок і більшої сприйнятливості рослин до нігроспорозу, а також до пліснявіння качанів у полі й під час зберігання.
Ефективним заходом боротьби з пліснявінням насіння й проростків є правильна глибина його загортання. Для степової і лісостепової зон кукурудзу зазвичай рекомендують висівати на глибину 8 см, у більш зволожених зонах на важких за механічним складом грунтах — 4–5 см, легких — 6–8 см. Визначаючи глибину загортання насіння, треба враховувати також зволоженість орного шару грунту. Одним зі способів боротьби є сівба зрілим, добре виповненим насінням, яке дає могутніші сходи та менш сприйнятливе, ніж недозріле, до ураження грунтовими грибами. У районах недостатнього зволоження після сівби кукурудзи рекомендується провадити коткування, що поліпшує умови проростання насіння, зменшує його пліснявіння й ураженість стебловими та кореневими гнилями.
Застосування хімічних засобів захисту культури
Важливе значення у зниженні шкідливості від хвороб має якість насіння. Їх калібровка спільно з протруєнням ефективними препаратами попереджає розвиток на насінні і проростках більшості патогенних грибів.
Встановлено, що за рахунок протруєння значно зменшується пліснявіння проростків, підвищується польова схожість насіння гібридів кукурудзи. Рослини менш уражуються летючою сажкою і кореневими гнилями. Протруєння вважається ефективною і обов’язковою технологічною операцією у системі післязбиральної обробки та зберігання насіння кукурудзи. На кукурудзообробних заводах її виконують після повного очищення і сортування насіння одночасно із пакуванням готової продукції.
Читайте також: Гібриди кукурудзи на зрошенні
Для сівби слід застосовувати високоякісне насіння, яке за сортовою чистотою, типовістю, енергією проростання і схожістю відповідає державному стандарту. Для запобігання ураження проростків кукурудзи плісеневими грибками, кореневими й стебловими гнилями, сажковими хворобами насіння протруюють фунгіцидами. На полях із великою кількістю пожнивно-кореневих решток, які залишаються після кукурудзи, або стерньових попередників на поверхні, в окремі роки існує загроза зростання в 1,5–2,0 разів ураження рослин кореневими та стебловими гнилями. У зв’язку з цим обробка насіння фунгіцидами набуває першочергового значення. Для ефективного поєднання заходів боротьби зі шкідниками й хворобами рекомендовано застосовувати бакові сумішки протруйників інсектицидної та фунгіцидної дії.
Таким чином, для захисту сходів кукурудзи найкраще використовувати інкрустацію насіння інсектофунгіцидними сумішами з комплексонатами мікродобрив, що дає можливість підвищити рентабельність виробництва. У порівнянні з бінарною сумішшю ця комбінація зменшує собівартість зерна на 20–30 грн/т та збільшує рентабельність на 7–11%.
Ігор Сторчоус, канд. с.-г. наук