Кукурудза має надзвичайно високий продуктивний потенціал, тому вважається однією з найважливіших культур у сучасному землеробстві. Це зумовлено її морфобіологічними ознаками, які визначають пристосувальні реакції на умови вирощування, забезпечують ефективне використання поживних речовин, вологи та енергії сонця.

Водночас уповільнений ріст і розвиток кукурудзи на початку вегетації (до фази 5 листків), широкорядний спосіб сівби та значна потенційна засміченість ріллі провокують зростання шкідливості першої, найпотужнішої, а також наступних, менш агресивних, генерацій бур’янів. У зв’язку з цим останнім часом відбувається інтенсивний пошук шляхів оптимізації форм і методів інтегрованої системи боротьби з дикорослими видами у посівах цієї культури. Поряд з удосконаленням операцій механізованого догляду за рослинами набувають поширення технологічні схеми на основі застосування потужних ґрунтових і страхових гербіцидів.

Мета досліджень — визначити агроекономічну ефективність різних технологічних систем гербіцидного захисту посівів кукурудзи залежно від рівня шкідливого тиску бур’янів і умов погоди.

Роботу проводили у 2018–2020 рр. на дослідному полі Інституту зернових культур НААН України (Дніпропетровська обл.). Агротехніка вирощуваних культур, за винятком досліджуваних заходів, загальноприйнята для зони Степу.

Установлено, що дієвість системи захисту посівів кукурудзи від бур’янів значною мірою визначається гідротермічними умовами погоди. До прикладу, 2018 року спостерігали порівняно низьку ефективність ґрунтових гербіцидів на початку вегетації кукурудзи. Рівень забур’яненості посівів на 30-й день після загортання препаратів (25.05 — фаза 3–5 листків) оцінювався як високий (вар. 3–5, 21,6–25,6 шт./м²). Це явище зумовлено особливостями гідротермічних умов 3-ї декади квітня і травня під час набухання і проростання насіння бур’янів. Для вказаного періоду були притаманні різкі коливання температурного режиму повітря, вдень воно прогрівалось до +27…+32 °С, вночі охолоджувалось до +4…+7 °С, температура на поверхні ґрунту варіювала від +52…+60 °С до +2…+6 °С. За такої погоди може відбуватися досходове загартування набубнявілого або пророслого насіння бур’янів і збільшуватися їх резистентність до гербіцидів.

______________________

Дія ґрунтових гербіцидів найліпша в помірно теплу погоду з температурою повітря +15…+20 °С і вологістю ґрунту понад 20%

______________________

Як відомо, дія ґрунтових гербіцидів найліпша в помірно теплу погоду з температурою повітря +15…+20 °С і вологістю ґрунту понад 20%. Вологий ґрунт — необхідний чинник для прояву фітотоксичності хлор­ацетамідів, оскільки діючі речовини препаратів активні тільки в ґрунтовому розчині. Відсутність продуктивних опадів, висока температура повітря і суховій протягом перших 5–7 днів після внесення гербіцидів призвели до швидкої втрати вологи з верхнього шару чорнозему, що унеможливило належне контролювання першої хвилі бур’янів.

Натомість у 2019–2020 рр. достатня зволоженість верхнього (0–10 см) шару ґрунту, а також періодичні дощі різної інтенсивності у травні сприяли суттєвому підвищенню фітотоксичної спроможності досходових препаратів. Кількість вегетуючих бур’янів тут за 30-денної експозиції дорівнювала 3,4–6,4 шт./м².

Певні розбіжності спостерігали й щодо видового складу шкідливого угрупування на час застосування післясходових хімікатів. Так, 2018 року в агроценозі домінували: лобода біла — 31,8%, тонконогові (мишій зелений, куряче просо) — 29,9%, амброзія полинолиста — 26,1%. В умовах 2019 року переважну більшість становила щириця звичайна (58%) та злакові однорічники (23%), 2020-го — щириця звичайна (80%) і лобода біла (14%).

Варіювання погоди, динаміки проростання та флористичного спектра бур’янів за роками зумовили різну здатність гербіцидних систем щодо контролю фітосанітарного стану посівів протягом перших 45–50 днів після сівби кукурудзи. 2018 року найбільшу кількість бур’янів першої хвилі (у відносних величинах) знищувала бакова сумішка страхових хімічних продуктів у складі Фронтьєр Оптіма КЕ (диметенамід, 720 г/л) + Стеллар РК (топрамезон, 50 г/л + дикамба, 160 г/л) + ПАР Метолат. Технічна ефективність їх проти всіх біогруп дикорослої флори становила 89,1%.

Водночас, за даними обліків, проведених 2019–2020 рр., виокремлено технологічні схеми, що поєднували досходові та післясходові препарати (Дуал Голд КЕ (С-метолахлор, 960 г/л) + Стеллар РК (топрамезон, 50 г/л + дикамба, 160 г/л) + ПАР Метолат, Акріс СЕ (диметенамід П, 280 г/л + тербутилазин, 250 г/л) + Кельвін Плюс ВГ (дикамба, 424 г/кг + дифлуфензопір, 170 г/кг + нікосульфурон, 106 г/кг) + ПАР Хастен. Частка знешкоджених засмічувачів у цих випадках досягала 97–100%.

Особливістю 2019 року була висока строкатість появи сходів бур’янів у часовому вимірі й формування специфічного різновікового угрупування, у якому особини суттєво відрізнялись між собою за фазами розвитку і біометричними показниками. Як наслідок, під час обробки токсикантами посівів кукурудзи спостерігали явище так званого «вегетативного укриття», коли більш розвинуті широколисті рослини верхнього ярусу (щириця звичайна) захищали від прямого контакту з робочим розчином низькорослі бур’яни (мишій зелений). Цим частково можна пояснити досить велику залишкову кількість тонконогових, виживання яких у системах захисту, побудованих на застосуванні тільки страхових гербіцидів, у середньому дорівнювало 26,3%.

В умовах 2020 року в агроценозі спостерігали жорстку конкуренцію за життєвий простір між видами бур’янів. До прикладу, локалітети щириці повністю витісняли амброзію та сильно пригнічували лободу, яка мала блідо-зелене забарвлення, тоненьке стебло і намагалась вижити за рахунок лінійного росту. Помічено певну закономірність щодо просторового розміщення смітних рослин (переважно в міжряддях кукурудзи). Одним із імовірних пояснень такого розподілення можна вважати знищення їх проростків анкерними сошниками просапної сівалки, внаслідок чого забур’яненість посівів у рядках виявилась значно меншою, ніж у міжряддях.

Унаслідок високої строкатості в термінах появи сходів бур’янів, як і 2019 року, під час обприскування зафіксовано явище, коли більш розвинуті особини верхнього ярусу захищали від безпосереднього попадання робочого розчину менші за розміром екземпляри дикорослої флори.

Привертає увагу відсутність в асоціації (за обліків 4 червня) злакових однорічних бур’янів, частково пов’язана, ймовірно, з недостатнім теплозабезпеченням ґрунту. Відомо, що кожен вид має свої індивідуальні термічні константи початку й тривалості проростання насіння. Відтак, за даними Інституту зернових культур, за температури ґрунту +6…+8 °С сходи лободи білої з’являються через 10 днів, амброзії полинолистої і щириці звичайної — через 20 днів, мишію зеленого — через 40 днів, а просо куряче не проростає взагалі. За підвищення температурних значень до +10…+12 °С терміни проростання всіх означених видів мало різняться і варіюють в межах 10–15 діб.

Сприятливе поєднання елементів погоди навесні 2020 року забезпечило високу ефективність досходових гербіцидів. Якщо середня фонова засміченість посівів становила 146,6 шт./м² (вар. 1, 6, 7, 8), то на захищених ділянках вона дорівнювала 4,0 шт./м² (вар. 3, 5).

Додаткове внесення тут страхових препаратів дозволило майже повністю знищити першу хвилю смітної рослинності. За відсутності в посівах злакових однорічників (види мишію, куряче просо) досить ефективним виявилось післясходове застосування суміші хімікатів у складі: Стеллар РК (топрамезон, 50 г/л + дикамба, 160 г/л) + Акріс СЕ (диметенамід П, 280 г/л + тербутилазин, 250 г/л) + ПАР Метолат (вар. 7), яка знешкодила 95,3% шкідливих особин вихідної генерації.

За деякими позиціями відстежували закономірності, характерні для всього періоду досліджень. Зокрема, серед досходових гербіцидів кращі результати щодо контролю дикорослих видів отримано від застосування препарату Акріс СЕ, до складу якого входить діюча речовина диметенамід-П (ділянка 5). Розчинність його дещо вища, ніж в ацетохлору та S-метолахлору, що робить диметенамід П мобільнішим і доступнішим для проростків бур’янів. У середньому за 2018–2020 рр. після 30-денної експозиції (на час унесення післясходових препаратів) тут налічувалось 9,7 шт./м² смітних рослин проти 11,3–12,4 шт./м² у вар. 3, 4.

В умовах 2018 року найвищу врожайність зерна кукурудзи на гербіцидному агрофоні (7,85 т/га) одержано від застосування (фаза 3–5 листків культури) бакової суміші — Фронтьєр Оптіма КЕ (диметенамід, 720 г/л) + Стеллар РК (топрамезон, 50 г/л + дикамба, 160 г/л) + ПАР Метолат. Інші комбінації хімічних речовин виявились менш ефективними.

У 2019–2020 рр. за рівнем урожайності перевагу мали технологічні системи, що поєднували ґрунтові та страхові гербіциди, зокрема вар. 3, 5. Позитивна синергія різних за механізмом і тривалістю впливу, а також за ступенем фітотоксичності діючих компонентів сприяла належному знищенню бур’янової рослинності та формуванню продуктивності в межах 5,92–6,98 т/га.

______________________

За середньої врожайності зерна на гербіцидному агрофоні 6,52–6,85 т/га отримано досить високі показники економічної ефективності вирощування кукурудзи

______________________

Рентабельність виробництва продукції є визначальним критерієм успішного господарювання в умовах конкурентного ринкового середовища. За середньої врожайності зерна на гербіцидному агрофоні 6,52–6,85 т/га отримано досить високі показники економічної ефективності вирощування кукурудзи. Розбіжності за варіантами досліду були зумовлені, головним чином, рівнем продуктивності посівів і вартістю засобів захисту рослин. Застосування препаратів, які мають відносно низьку вартість або невеликі норми витрати в разі сприятливої метеоситуації дає змогу суттєво підвищити прибутковість виробництва. Натомість за використання порівняно високих доз дорогих гербіцидів для компенсації додаткових витрат різниця в урожайності на користь останніх має бути близько 0,5 т/га.

З погляду економічної доцільності в лінійці препаратів для комбінованого захисту посівів вирізнялись такі партнери: Дуал Голд КЕ (С-метолахлор, 960 г/л) — до сівби + Стеллар РК (топрамезон, 50 г/л + дикамба, 160 г/л) + ПАР Метолат — по сходах. Перевагу цього сполучення зафіксовано у 2019–2020 рр. і в середньому за період досліджень (рентабельність — 151,5%). Номенклатурний ряд бакових сумішей післясходових гербіцидів очолили формуляції варіантів 6,7 (рентабельність — 148,7–149,6%).

Висновки

За посушливих умов протягом 5–7 днів після внесення досходових гербіцидів (2018 р., середня фонова забур’яненість посівів — 37 шт./м²) за показниками технічної ефективності, урожайності й рентабельності виробництва зерна перевагу мала страхова система хімічного захисту культурних рослин на основі бакової суміші післясходових препаратів: Фронтьєр Оптіма КЕ (диметенамід, 720 г/л) + Стеллар РК (топрамезон, 50 г/л + дикамба, 160 г/л) + ПАР Метолат. За сприятливої погоди для прояву фітотоксичності ґрунтових гербіцидів (2019–2020 рр., фонова забур’яненість посівів — 129–147 шт./м²) найкращі результати з погляду прибутковості вирощування кукурудзи отримано за комбінованої системи контролю шкідливих особин: Дуал Голд КЕ (С-метолахлор, 960 г/л) — до сівби + Стеллар РК (топрамезон, 50 г/л + дикамба, 160 г/л) + ПАР Метолат — по сходах. Найкращим досходовим хімічним продуктом виявився Акріс СЕ (диметенамід П, 280 г/л + тербутилазин, 250 г/л).

Андрій Горбатенко, Володимир Судак,
Володимир Чабан, Сергій Семенов
ДУ Інститут зернових культур НААН

Конструкції комбінованих ґрунтообробних агрегатів

Під час виконання технологічних операцій агрегати не повинні погіршувати структуру ґрунту й...

Послуги для сироварів: щоб було легше...

Сироваріння відіграє важливу роль в економіці багатьох країн світу. В Україні ця галузь...

Захист дерев від патогенів

У системних фунгіцидів, як і у фунгіцидів контактної дії, виділяють препарати, ефективні проти...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

40816
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

28762
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

15459
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.