Висока потенційна забур’яненість ґрунту пояснюється здатністю бур’янів легко адаптуватися до умов навколишнього середовища. На підставі багаторічних спостережень науково-дослідних установ України (ННЦ Інститут землеробства НААН України, Інститут захисту рослин НААН України, Інститут біоенергетичних культур та цукрових буряків, Інститут зернових культур НААН України та інші) встановлено, що всього 10% обстежених площ мають незначну забур’яненість, 60% площ — середню (10–50 шт./м²) і 30% ріллі — сильну забур’яненість (понад 50 шт./м²). Потенційна забур’яненість ріллі становить від 400–500 млн до 1–2 млрд шт./га насінин

Ураховуючи високий рівень забур’яненості, вирощування кукурудзи практично неможливе без регламентованого застосування найефективніших гербіцидів різного спектра дії на бур’яни. Обмеження розвитку бур’янів за допомогою хімічних засобів захисту — це важливий агрозахід, результативність якого залежить від правильного вибору гербіциду з досить широкого асортименту препаратів за дотримання нормативних регламентів їх застосування фірмою-виробником для максимального впливу на бур’яни без надмірного навантаження на навколишнє середовище.

Критичний період впливу бур’янів на кукурудзу становить 40–50 днів, він триває від сходів і до викидання волотей — цвітіння. Біологічною передумовою забур’янення є повільний ріст рослин кукурудзи на початку вегетації, особливо за широкорядного способу сівби, що створює сприятливі умови для проростання насіння бур’янів. Особливістю вирощування кукурудзи є те, що всі основні дії із захисту від бур’янів мають бути проведені до сходів культури, що передбачає застосування ґрунтових гербіцидів. Надалі для боротьби з бур’янами можна застосувати гербіциди.

Однак застосування гербіцидів не завжди є високоефективним у зв’язку з низьким проникненням діючої речовини через восковий наліт, епідерміс листків бур’янів. Для нівелювання чинників слабкого проникнення діючих речовин гербіцидів у листкові пластинки бур’янів на сучасному етапі розвитку захисту рослин застосовують прилипачі.

Призначення прилипачів

Прилипачі — це група ад’ювантів, завдання яких полягає в забезпеченні швидкого і якісного розтікання робочого розчину по поверхні й проникнення його в об’єкт обробки. Важливою характеристикою є інертність прилипача до робочого розчину і поверхні об’єкта обробки, таким чином, зміна хімічних характеристик пестицидів унеможливлюється, а поверхня листків лишається не пошкодженою.

За останні п’ять років прилипачі стали невіддільною частиною системи захисту рослин. Серед них з’явилося багато нових препаратів, що сприяють якісному внесенню гербіцидів, але потребують подальшого вивчення їх ефективності через зміну погодно-кліматичних умов регіону. Серед прилипачів значний інтерес мають такі препарати, як Ад’ювант Синерджі SOC, Еко Ойл Спрей, Естерліп й ін. Прилипачі також мають велике значення для зменшення собівартості та підвищення ефективності засобів захисту рослин, вони допомагають закріпити робочий розчин препаратів на листковій поверхні та зерні, запобігаючи їх стіканню й пролонгуючи їх дію у часі.

Читайте також: Стимулятори росту рослин у посівах кукурудзи Північного Степу України

Окрім того, у зв’язку зі зміною клімату, появою нових сортів/гібридів, технологій вирощування, хімічних засобів захисту рослин виникає необхідність і надалі вивчати біологічну (технічну) ефективність гербіцидів у взаємодії з прилипачами для виявлення найкращих і найоптимальніших комбінацій застосування та розроблення регламентів їх природоохоронного застосування для захисту від бур’янів посівів кукурудзи.

Характеристики дослідження

Мета дослідження — виявити ефективність дії гербіцидів у поєднанні з прилипачами на бур’яни в посівах кукурудзи, а також їх вплив на ріст і розвиток рослин культури.

Дослідження проводили на науково-дослідному полі навчально-наукового центру Дніпровського державного аграрно-економічного університету протягом 2019–2021 рр. на чорноземах звичайних малогумусних середньопотужних пилувато-середньосуглинкових на лесі. Ґрунти відзначаються високою потенційною і ефективною родючістю: вміст гумусу в орному (0–30 см) шарі становить 3,9%, загального азоту — 0,22%, рухомого фосфору — 0,13%, обмінного калію — 2,2%.

Потенційна засміченість ґрунту в місцях проведення дослідів вегетативними органами розмноження багаторічних коренепаросткових бур’янів становила: 100–120 тис. шт./га (тобто середня) і насінням малорічних — 800–900 млн шт./га в орному шарі (висока).

Агротехніка вирощування кукурудзи (середньоранній гібрид Полтава 270 МВ) відповідала зональним рекомендаціям. Попередник пшениця озима, оранку проводили на глибину 25–27 см, навесні ґрунт вирівнювали зубовими боронами, під передпосівну культивацію вносили добрива N30P50. Гербіциди в досліді вносили малогабаритним обприскувачем ОМ-4, розробленим кафедрою загального землеробства та ґрунтознавства ДДАЕУ та ТОВ «Агромодуль». Кукурудзу сіяли сівалкою VESTA 8 PROFI. Забур’яненість посівів кукурудзи визначали шляхом накладання по найбільшій діагоналі ділянок у 10 точках облікових рамок (0,25 м²) із визначенням їх кількісно-видового складу й наступним перерахунком рясності на 1 м² поля. Визначення забур’яненості проводили перед внесенням гербіциду та після 25 діб після внесення.

Урожай кукурудзи визначали шляхом виламування качанів в двох несуміжних рядків довжиною 14,3 м з наступним аналізом структури і визначенням виходу зерна та перерахунком його на стандартну вологість 14%. Забур’яненість посівів соняшнику визначали кількісно-ваговим методом. Ефективність дії страхових гербіцидів розраховували за загальноприйнятою методикою.

Гідротермічні умови у 2019–2021 рр. в зоні проведення досліджень характеризувалися нерівномірним розподіленням елементів погоди в часі. Характерна особливість початку весни 2021 р. — це досить різкі коливання плюсових (вдень) і мінусових (вночі) температур повітря, що стримувало настання фізичної стиглості ґрунту. У квітні фіксувалося стрімке наростання середньодобових температур із підвищенням до багаторічної норми 1,8–3,5 °С. Абсолютний температурний максимум (+30…+33 °С) припав на першу (2020 і 2021 рр.), другу та третю (2019 р.) декади травня.

Метеоситуація літньої пори вирізнялась нерівномірним розподіленням опадів у часовому вимірі, так сумарна кількість атмосферних опадів, які отримали протягом літа, дорівнювала у 2019 р. — 147,3 мм, 2020 р. — 90,9 мм, 2021 р. — 323,1 мм, що становило, відповідно, 85, 60 та 97% норми. Строки їх випадання у більшості випадків збігалися з критичними фазами водоспоживання соняшнику (цвітіння, наливання сім’янок), що негативно впливало на його врожайність.

Кожного року впродовж літа спостерігали кілька періодів спекотної погоди, коли температура повітря досягала позначки +35…+38 °С, ґрунту — +55…+65 °С. Найпосушливішим видався у 2019 р. — червень, у 2020 р. — липень, а у 2021 р. — серпень.

Загалом погодні умови під час проведення досліджень можна оцінити як відносно сприятливі для кукурудзи. Несприятливі умови зволоження для вирощування кукурудзи були у 2020 р. Гідротермічний коефіцієнт у період найбільшого водоспоживання рослин у фази викидання волотей і цвітіння (липень) дорівнював: у 2019 р. — 0,8, у 2020 р. — 0,7, у 2021 р. — 1,0. Показник ГТК менший за 0,7 свідчить про наявність ґрунтово-повітряної посухи, яка негативно впливає на формування і наливання зерна кукурудзи.

Читайте також: Основні вимоги до якості посівного матеріалу кукурудзи

За конкурентоспроможністю щодо біологічного пригнічення бур’янів кукурудза значно поступається зерновим колосовим суцільної сівби (пшениці, ячменю, вівса), однак переважає сорго. Тобто кукурудза потребує надійного захисту на 1–5 етапах органогенезу насамперед від першої, найпотужнішої хвилі бур’янів, бо в цей проміжок часу культурні рослини не здатні заповнити вільні екологічні ніші в агрофітоценозі. Після змикання рядків і формування потужної кореневої системи рослини кукурудзи позбавляють бур’яни живлення й успішно конкурують за життєвий простір.

Посіви кукурудзи весною протягом 2019–2021 рр. відзначалися високою забур’яненістю, особливо амброзією полинолистою (Ambrosia artemisiifolia L.) та лободою білою (Chenopodium album L.). Саме ці бур’яни створювали потенційно найбільшу загрозу втрат урожайності зерна кукурудзи, тому потребували першочергового знищення. Окрім них у посівах також було виявлено щирицю загнуту (Amaranthus retroflexus L.), портулак городній (Portulaca oleracea L.) та ін.

Висновки

Аналізуючи дані технічної ефективності гербіцидів у поєднанні з прилипачами слід зазначити, що застосування прилипача позитивно впливало на збільшення ефективності дії гербіциду. Якщо розглядати контроль (римсульфурон, (40 г/га) без прилипача), то тут помічено суттєві розбіжності з варіантами, де застосовували як застарілі прилипачі, так і нові дослідні.

Витривалі бур’яни, що не були знищені гербіцидом у посівах кукурудзи, негативно впливали на її ріст і розвиток. Так, визначення висоти рослин як одного з важливих морфологічних показників указує на те, що рослини кукурудзи суттєво реагували на зміни умов вирощування.

Закономірно мінімальною висоти рослин кукурудзи була на контролі (без прилипача) — 250,0 см. Зниження висоти рослин кукурудзи було виявлено також і за зниження норми внесення Римсульфурону до 25 г/га — 260,0 см, або на 5 см порівняно до використання римсульфурону нормою 40 г/га.

Дослідження з питань технології вирощування кукурудзи свідчать, що формування максимального врожаю зерна можливе тільки у разі, коли чинники життєзабезпечення оптимізовані на всіх етапах органогенезу зернової культури. Адже розвиток бур’янів призводить до перерозподілення поживних речовин і вологи на їх користь, а це, своєю чергою, зумовлює зниження врожайності кукурудзи в найбільш несприятливі погодні періоди.

Окрім забур’яненості урожайність зернової культури загалом корегували також погодні умови вегетаційного періоду, зокрема вологозабезпеченість посівів, адже в період вегетації, а саме у 2019 та 2020 рр., спостерігалися посушливі умови, які суттєво впливали на врожайність кукурудзи. Так, у середньому по варіантах досліду врожайність за 2019–2021 рр. становила від 5,30 до 8,99 т/га.

Олександр Цилюрик, Юрій Ткаліч
Дніпровський державний аграрно-економічний університет

Мальчувальний метод обробітку ґрунту в Степу...

Експлуатація та інтенсивна експлуатація чорноземів Степу протягом тривалого періоду призвело до...

Труднощі захисту дерев в інтенсивних садах від...

Застосування в системі захисту плодових насаджень фунгіцидів різних хімічних груп — обов’язкова...

Дмитро Шацман: «Вирощування класичних гібридів...

У перший рік війни українська насіннєва компанія «Євросем» не зменшила посіви насіння соняшнику, а...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

36702
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

26085
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

13469
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.