Удобрення озимих зернових

Добрива є одним із найефективніших і швидкодійних чинників підвищення врожайності пшениці та поліпшення якості зерна.

Великий позитивний вплив добрив на продуктивність пшениці пояснюється тим, що в ґрунті поживні речовини містяться у важкорозчинній формі, а фізіологічна активність кореневої системи її недостатньо висока. Тому застосування добрив під озиму пшеницю забезпечує досить високі прирости врожаю на всіх ґрунтових відмінах.

Розроблення системи удобрення озимих зернових і насамперед озимої пшениці базується на необхідності найповнішого забезпечення рослин елементами живлення з урахуванням потреби в них на кожному етапі розвитку.

Під пшеницю вносять, як правило, мінеральні добрива, а органічні — під попередник або пар. Гній або компости рекомендується вносити безпосередньо під пшеницю тільки на бідних ґрунтах, у яких уміст гумусу не перевищує 2,2%. Середня норма гною на чорноземних ґрунтах становить 20–25 т/га, по інших ґрунтах — 30–35 т/га.

Читайте також: Вирощування якісного зерна твердої озимої пшениці в Україні

Мінеральні добрива можна вносити під основний обробіток восени, давати в рядки під час сівби й підживлювати ними посіви під час вегетації. Повну норму фосфорних і калійних добрив треба вносити під основний обробіток.

Мінеральні добрива найраціональніше вносити на заплановану врожайність. За їх застосування особливу увагу звертають на забезпечення пшениці азотними добривами. Їх слід вносити так, щоб рослини були забезпечені азотом постійно і в достатній кількості впродовж усієї вегетації. За браку азоту рослини погано кущаться, утворюють щуплий колос із меншою масою 1000 зерен. Надмірне азотне живлення також шкідливе: викликає сильний ріст рослин восени, і вони втрачають морозо- та зимостійкість, рослини в посівах загущуються, взаємозатіняються через надмірне кущення, знижуючи продуктивність фотосинтезу, більше уражуються хворобами, урожайність їх зменшується, як і за браку азоту.

На чорноземних ґрунтах Північного Степу України вносять по 45–60 кг/га мінеральних добрив.

Норми мінеральних добрив і співвідношення у них азоту, фосфору і калію залежать також від попередників озимої пшениці. За її розміщення в сівозміні після чистих парів уносять повне мінеральне добриво, після зернових бобових рослин і багаторічних бобових трав застосовують мінеральні добрива з підвищеними нормами фосфорних і калійних та зменшеними — азотних, після гречки — з підвищеними нормами азоту, після цукрових буряків — калію.

Ефективність мінеральних добрив залежить від строків сівби пшениці. За ранньої сівби, особливо в умовах достатнього зволоження і теплої осінньої погоди, озиму пшеницю удобрюють тільки фосфорно-калійними добривами, вносячи 80–90% загальної кількості, розкидачами НРУ–0,5, ІРМГ–4, РУМ–5, РУМ–8 або КСА–3 під основний обробіток ґрунту.

Читайте також: Догляд за посівами озимих культур

Під пшеницю пізніх строків сівби на бідних ґрунтах після непарових попередників крім фосфорно-калійних добрив уносять стартові дози азотних добрив, які поліпшують кущення рослин і сприяють швидшому наростанню вегетативної маси.

Високу ефективність має внесення гранульованих добрив у рядки під час сівби на 3–5 см глибше і вбік від висіву насіння, дозою N_10-15P_10-15K_10-15.

Оскільки практично всі азотні добрива є легкорозчинними, то за потреби невелику частину їх вносять восени, а решту — під час весняно-літніх підживлень у фазах найбільшої потреби їх для росту і розвитку рослин. Застосовують їх з використанням показників проведених діагностик живлення — ґрунтової, листкової, тканинної, а також на підставі візуальних спостережень за ростом і розвитком рослин.

Юрій Мащенко, завідувач науково-технологічного відділу
збереження родючості ґрунтів ІСГС НААН, канд. с.-г. наук,,
експерт-дорадник з питань рослинництва;
Олег Гайденко, вчений секретар, завідувач відділу
маркетингу та наукового забезпечення трансферу інновацій
ІСГС НААН, канд. техн. наук, с. н. с., дорадник
з питань механізації сільського господарства та
економіки сільськогосподарського виробництва;
Анна Ткач, молодший науковий співробітник лабораторії землеробства ІСГС НААН