Продукти переробки з твердої озимої пшениці є основою для виробництва високоякісних макаронних і круп’яних виробів. Їх широко використовують у хлібопекарській та кондитерській промисловості

На світовому ринку цінується велике з високою питомою вагою, склоподібне, бурштинового кольору зерно твердої пшениці, що накопичило 13–17% білка, має високу питому вагу (790 г/л і більше) та склоподібність — 75% і більше. Крім того, зерно не має походити від ГМО-сортів і мати радіоактивне й ентомолого-фітопатологічне засмічення. В товарних партіях твердої пшениці не має бути більше за 3% зерна м’якої пшениці, а сірих хлібів (жито, тритикале, ячмінь) — 2%.

Важливо також зазначити, що товарні партії твердої пшениці формуються тільки з білозерних сортів цієї культури. Пов’язано це не лише з товарною привабливістю різних продуктів з зерна твердої пшениці, а й із харчовою цінністю та економічною доцільністю. За борошномельними характеристиками борошно червонозерних твердих пшениць за виходу 70% і рівня зольності 0,5% має таку саму білизну, як борошно білозерної твердої пшениці за виходу 75%. Вихід борошна, залежно від сорту й агротехнічних умов вирощування, можна збільшити до 85–90% в разі задовільної його білизні. До того ж за високих виходів борошно білозерної пшениці містить значну частку висівок, що підвищує його харчову та дієтичну цінність. Важливо і те, що у сортів твердої пшениці практично відсутня активність поліфенолоксидази, що дозволяє виробу з борошна твердої пшениці зберігати білизну протягом тривалого часу до моменту випікання чи варіння.

Цінність зерна твердої пшениці на світовому ринку

Тверда пшениця, порівнюючи з м’якою, майже не осипається, менше уражується хворобами та шкідниками, стійкіша до вилягання. На родючих ґрунтах із дотриманням агротехнології дає високі й стабільні врожаї нарівні з найкращими сортами пшениці м’якої озимої.

Читайте також: Догляд за посівами озимих культур

Басейн Середземного моря (Південна Європа, Близько — Східна Азія та Північна Африка) є важливою зоною виробництва твердої пшениці й охоплює понад 75% посівних площ під цією сільськогосподарською культурою. Північний кордон вирощування твердої пшениці в обох півкулях практично збігається з північним кордоном степової зони. Це дозволяє стверджувати, що тверда пшениця за своєю природою є культура степової зони з континентальним кліматом, малою кількістю атмосферних опадів і досить високою відносною вологістю повітря.

В Україні можуть успішно вирощувати тверді пшениці різного типу розвитку, але найефективніше використовують осінньо-зимові запаси вологи озимі та факультативні сорти. Перші сорти озимої твердої пшениці Мічурінка і Новомічурінка створив академік Ф. Г. Кириченко в СГІ-НЦНС 1960 року. В результаті інтрогресивної гібридизації було створено велику кількість різноманітних форм твердої озимої пшениці з підвищеними адаптивними властивостями, що дозволило розпочати на їх основі селекційну роботу.

Підживлення твердої озимої пшениці

Підвищення врожаю зерна та його якості для озимої твердої пшениці неможливе без внесення достатньої кількості мінеральних добрив, особливо азотних. Виходячи з того, що у своїй більшості ґрунти південних регіонів України збіднені на мінеральні поживні речовини, сіяти на них озиму тверду пшеницю без унесення мінеральних добрив не рекомендується.

Суттєвий економічний ефект від підвищення врожаю зерна до 50–60 ц/га на звичайних чорноземах без пониження його технологічних якостей можливо отримати за наявності в ґрунті оптимальної кількості поживних речовин у доступних формах: N150-180, P2O5 40, K2O 40 кг д. р. на 1 га. Звичайно, це в сумі з тією кількістю поживних речовин, що лишилися в ґрунті після попередньої культури. Ось чому дуже важливо мати в господарстві кращі в цьому плані попередники. Під основний обробіток ґрунту доцільно внести повну норму фосфорно-калійних і 30–40% річної норми азотних добрив. Треба мати на увазі, що незбалансоване живлення посівів озимої твердої пшениці за переважного внесення азотних добрив може знизити стійкість рослин до грибних хвороб і насамперед до фузаріозу колоса.

Читайте також: Основне внесення мінеральних добрив під озиму пшеницю за умов критичного браку вологи в ґрунті

Другу частку азотних добрив 70–80 кг д. р. (аміачна селітра) ефективніше внести в осінній період після закінчення вегетації рослин пшениці шляхом підживлення зернотуковими сівалками або в кінці зими шляхом розсіювання їх по мерзлоталому ґрунту. Внесення аміачної селітри в зимовий чи ранньовесняний період сприяє швидкій регенерації надземної маси та кореневої системи рослин твердої пшениці, а також закладанню повноцінних репродуктивних органів. У зв’язку з цим строки та норми внесення азотних добрив мають дуже важливе значення для оптимального забезпечення рослин азотом упродовж вегетації і, відповідно — для збільшення врожаю зерна та підвищення його якості. Однією з вимог інтенсивної технології вирощування озимої твердої пшениці є роздрібне внесення азотних добрив, яке дозволяє рослинам раціональніше використовувати азот і зменшувати його втрати з ґрунту.

Наступне прикореневе підживлення — у фазу кущення — початок виходу в трубку дозою 50–60 кг N/га буде сприяти не лише збільшенню урожаю зерна, а й покращенню його якості. Відомо, що мінеральні добрива рослини використовують ефективно тільки за умов, коли в орному шарі ґрунту міститься 15–20 мм продуктивної вологи. Одним із найвагоміших показників якості зерна твердої пшениці є вміст білка в зерні. За недостатньої кількості вологи в ґрунті, в період ранньовесняного підживлення, на заміну сухих азотних добрив доцільне внесення водорозчинних комплексних добрив із мікроелементами в комплексі з 10–12% розчином карбаміду або карбамідно-аміачної суміші (КАС).

Такі підживлення за потреби доцільно суміщати з обробкою посівів пшениці гербіцидами, фунгіцидами й інсектицидами. Тобто в наступні періоди розвитку пшениці: кущення, вихід у трубку, колосіння за фізіолого-активної листкової поверхні рослин. Комплексне використання карбаміду, або КАС одночасно з водорозчинними комплексними добривами слід вносити тільки на основі листкової експрес-діагностики N-Tester і його науково обґрунтованої методики. Для зрівноваженого підживлення рослини важливі не лише макроелементи, а й мікроелементи. Разом із тим часто в період вегетації бувають обмеження щодо доступності елементів з ґрунту, особливо в період кущення і між фазами прапорцевого листка та виходу колоса. Холодні температури, посуха, несприятлива рН ґрунту можуть знизити засвоєння рослинами добрив і мікроелементів. Як наслідок, рекомендовано позакореневе листкове підживлення водорозчинними комплексними добривами з мікроелементами (B, Mn, Zn, Cu, Fe, Mo), що гарантовано забезпечує значний приріст урожаю зерна, підвищення вмісту білка в зерні з одночасним покращенням «сили» глютену пшениці твердої озимої.

Анатолій Паламарчук, канд. с.-г. наук, завідувач лабораторії
селекції пшениці твердої озимої Селекційно генетичного інституту — НЦНС

Наші партнери

Зміна клімату та сільське господарство в...

Зміни клімату загалом сприятливо впливають на продуктивність та якість плодоовочевих культур....

Система mini-till: перспективи мінімального...

Мінімальний обробіток є перспективним і відносно просто запроваджується на структурованих і добре...

12-корпусний плуг LEMKEN Eurotitan в СТОВ...

«Олстас-льон» є одним із найвідоміших господарств Чернігівщини, без перебільшення задаючи тон у...

АгроТренди

Люфа - вирощування та використання природної губки

852
Люфа є представником ліаноподібних рослин, з пагонами до 4-7 м завдовжки. Всі вони мають розгалужені вусики та шорсткості по ребрах. Листя - пальчато-п'ятилопатеві (іноді цілісні) і розташовані по...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

5543
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Виробництво та перспективи чорного часнику

12875
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.