Кожен агроном, який колись вирощував ріпак, знає реальні «можливості» окремих видів шкідників. Якщо посіви невчасно або неякісно обприскали або не подіяв препарат, урожай можна втратити впродовж короткого періоду буквально на десятках га. Залишати такі «залисини» здатен цілий ряд видів шкідників.

Окрім цього, окремі види заподіюють шкоди у конкретні фази розвитку рослин ріпаку. Такими є, насамперед, ріпаковий квіткоїд та оленка волохата, які «спеціалізуються» на бутонах і суцвіттях рослин у період цвітіння. Відповідно, врожайність знижується.

Ріпаковий квіткоїд

Імаго ріпакового квіткоїда зимує в лісосмугах. Його чисельність безпосередньо залежить від погодних умов осені. Дорослі особини ріпакового квіткоїда з’являються на посівах ріпаку вже на початку фази бутонізації. Вони пошкоджують бутони, а вже під час цвітіння живляться тичинками, маточками і пелюстками квіток. Саме тому важливо не проґавити із захисними заходами і вчасно провести інсектицидну обробку протягом суворо визначеного періоду.

Капустяна тля

Ріпаковий квіткоїд відкладає яйця в бутони, тому наявність більш ніж трьох личинок в одному бутоні є критичною. До того ж пошкоджені ріпаковим квіткоїдом рослини нерівномірно завершують цвітіння, що надалі ускладнює збирання врожаю цієї культури.

Читайте також: Ярий ріпак: весняна альтернатива

Ознаки пошкодження рослин ріпаковим квіткоїдом зовні схожі на наслідки стресових явищ. Надто коли рослини під впливом стійких високих температур, нестачі вологи або живлення скидають бутони. Наявність шкідників визначають візуальним обстеженням бутонів рослин. Моніторинг чисельності шкідника проводять за допомогою пасток жовтого кольору, що містять
етиленгліколь.

Натомість оленка волохата є спільним головним болем і в традиційному рослинництві, і в садівництві. Унаслідок загального пом’якшення кліматичних умов цей, колись суто південний, теплолюбний шкідник «розперезався» фактично по всій території України.

Оленка волохата

Виліт дорослих особин оленки волохатої відбувається ранньої весни коли розквітають рослини, цвітом яких вони харчуються. За віддаленості від населених пунктів і садів ці жуки масово заселяють посіви ріпаку, на якому в роки масового розмноження упродовж нетривалого періоду істотно пошкоджують генеративні органи. При цьому активність цього виду шкідників чітко залежить від вологості — у посушливі сезони оленка волохата більш активно пошкоджує цвіт.

Починати боротися проти поширення оленки волохатої потрібно, коли спостерігають одну особину на рослину за заселеності 30% рослин. Здебільшого можна поєднувати заходи боротьби проти ріпакового квіткоїда і проти оленки волохатої. Однак є низка технологічних проблем. По-перше, обрати ефективний препарат, який не буде токсичним для комах-запилювачів. По-друге, в Переліку немає препаратів, які рекомендують для боротьби на посівах ріпаку.

Значною загрозою для посівів озимого ріпаку є різні види прихованохоботників. Так, рано навесні, коли температура стабільно перевищує 7 °C, активізується і заселяє рослини ріпаку великий ріпаковий прихованохоботник. Вже за температури понад 10 °C, яка тримається протягом кількох днів, цей шкідник відкладає яйця на пагони. Упродовж останніх сезонів цей процес припадає на початок — середину квітня. Візуально пошкоджені рослини визначають за S-подібно вигнутим стеблом. Захищатися від прихованохоботника краще превентивно або за наявності двох особин шкідника на 1 м².

Великий ріпаковий прихованохоботник

Дещо нижчою візуально є шкідливість стеблового капустяного прихованохоботника. Личинки цього шкідника ріпаку потрапляють із листя на пагони, а потім проникають до середини стебла, м’якушем якого харчуються. Тому на посівах ріпаку складно одразу ідентифікувати наявність стеблового капустяного прихованохоботника. Надалі це призводить до вилягання посівів і передчасного дозрівання, а зрештою — до втрати не менш ніж 15–20% урожаю.

Не менш шкідливий і ріпаковий насіннєвий прихованохоботник, який пошкоджує генеративні органи. Дорослі його особини активізуються за середньодобової температури повітря у ме­жах 14–16 °C і масово заселяють посіви. Зазвичай це трапляється безпосередньо перед цвітінням озимого ріпаку.

Загалом пошкодження рослин жуками у вигляді дрібних вигризань на різних частинах рослин не є критичним. Однак отвором у стручках, що вигризають самиці ріпакового насіннєвого прихованохоботника, користується капустяний стручковий комарик, або галиця, який відкладає через нього у стручок до 25 яєць. Тому дуже бажано провадити захист за наявності однієї особини галиці на кожні дві рослини ріпаку, а за наявності ріпакового насіннєвого прихованохоботника — одного комарика на три-чотири рослини.

Насіннєвий прихованохоботник

Злісним шкідником ріпаку озимого є капустяна попелиця. Вона може завдавати шкоди посівам протягом усього періоду вегетації. Ступінь пошкодження рослин попелицею зростає в міру посилення посушливої погоди. Попелиці заселяють посіви ріпаку цілими осередками і становлять якнайбільшу загрозу рослинам у фазі цвітіння. Тому захист проти капустяної попелиці бажано поєднувати із внесенням інсектицидів проти інших видів шкідників, зокрема квіткоїдів.

Важливо звертати увагу й на шкоду від хрестоцвітих клопів, які роблять «уколи» на листках ріпаку і висмоктують вміст клітин. У результаті вони знебарвлюють листки, й на місці уколу з’являються білі плями, що зливаються у плями більшого розміру, від яких листок скручується і висихає. Як наслідок, пошкоджені стручки формують щупле насіння. Погодні умови також є маркером розвитку цього виду, позаяк хрестоцвіті клопи активізуються за високої температури повітря.

Читайте також: Захист ріпаку в умовах кліматичних змін

Звісно, цей перелік далеко не повний. В озимого ріпаку, як і в кожної поширеної сільгоспкультури, не бракує ворогів починаючи від сівби і завершуючи визріванням урожаю та його зберіганням. Тому агроном найчастіше має обирати поміж двох не вельми привабливих варіантів. Перший — зробити все як слід, провести потрібну кількість обробок і в результаті перевитратити кошти, знизивши рентабельність роботи. Другий — доекономитися до того, що вже не буде що збирати, бо все з’їдять шкідники.

Тому доцільно напрацювати власну реальну технологію із залученням консультантів, компаній — виробників і продавців препаратів. Сьогодні таку послугу пропонують практично всі провідні компанії. Такий варіант буде набагато більш раціональний, аніж гадати на кавовій гущі. Як то кажуть, одна голова — добре, а дві краще.

Принаймні можна дійти головного безапеляційного висновку про те, що краще спрацювати на випередження, превентивно, аніж потім намагатися встигнути за темпами розвитку шкідників.

Василь Черкас

Ресурсоощадні технології вирощування зернових —...

Аналізуючи сучасний стан АПК України, слід зазначити, що він є одним з основних...

BEDNAR на Дні поля AGRO Challenge

На даному Дні поля AGRO Challenge компанія BEDNAR з нашими дилерами АМАКО, НФМ АГРО та Тайтен...

Сучасні провідні рішення в технології...

Нині соняшник — це дещо більше ніж просто велика культура, у вирощуванні якої українські...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

40013
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

28226
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

14989
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.