Догляд за ранньовесняними посівами пізніх термінів сівби

За умов воєнного лихоліття страждають і хлібороби, і лани. Осіння посівна-2022 видалася дуже складною для пшениці: пізня сівба, брак мінерального живлення тощо. Озимий зерновий клин у країні істотно зменшився — і він далеко не в кращому стані. Та вчасні й дієві заходи з догляду за посівами після відновлення вегетації дозволять у багатьох випадках сподіватися на добрий урожай

Пізній вихід у поле і брак добрив

Вирощування озимих зернових завжди має ризик з огляду на можливий вплив несприятливих погодних умов. Але осіння посівна компанія — 2022 мала свої вимушені особливості. На проблемний стан посівів пшениці в багатьох господарствах істотно вплинули два чинники у своїй взаємодії: неоптимальні терміни сівби та брак добрив.

В Україні пшеницю висівають десь із першої декади вересня до першої декади жовтня. Найсприятливіші умови складаються за середньодобової температури +13…+17 °С, а термін осінньої вегетації становить 40–50 днів. Оптимальні строки виходу в поле можуть коливатися залежно від регіону, вологості/вологозабезпечення і температури повітря.

Та тогорічну посівну відзначали, як ніколи, пізні терміни сівби. Дощовиті вересень і жовтень, проблеми з енергопостачанням, що затягнуло обмолочення кукурудзи, — все це позначилося на даті виходу в поля. В деяких регіонах до цього додалися ще й недавні бойові дії, заміновані поля тощо.

А затягнуті посіви, зазвичай, це вже ослаблені посіви, бо не дополучили своє за скорочений строк розвитку восени. Науковці називають ще такі негативні чинники, як загущення, завелика глибина висіву, які часто практикують на пізніх термінах заради кращої перезимівлі. На практиці це часто приводить до зворотних наслідків. Попри всі зусилля й хитромудрі операції агронома, такі посіви мають проблеми з перезимівлею, відновленням вегетації та формуванням доброго врожаю.

Читайте також: Яра пшениця для сівби та пересівання

До цього всього додаються ще й проблеми з мінеральним живленням. Фахівці вважають, що без унесення добрив пізні посіви взагалі приречені на відставання в розвитку. Але через захмарні ціни чимало господарств не вносили азотні добрива восени. Відтак, з відновленням вегетації доведеться докласти максимум зусиль, щоб витягнути врожай. Або махнути на нього рукою, що навряд чи є доцільним рішенням.

Особливості весняного живлення

Навесні потрібен ретельний аналіз полів для розуміння заходів, як слід вжити для догляду за посівом. Насамперед слід думати все ж про ті самі добрива, яких рослині бракувало восени. Рекомендується, наприклад, вносити азот у нормі щонайменше 30–60 кг д. р., залежно від стану посівів, попередників тощо. Слід урахувати, що коли температура шару ґрунту, де розвивається коренева система, нижча за +5 °С, то з ефективністю засвоєння нітратного азоту виникнуть проблеми.

Як правило, підживлюють аміачною селітрою. Наводяться цифри, що підживлення пшениці аміачною селітрою може підвищити врожайність на 8–12 ц/га, а внесення карбаміду, що більш вибагливий до погодних умов, суттєво менше — тільки на 4–7 ц/га. Хоча це достатньо умовно — і на практиці залежить від низки чинників — насамперед технологічних. Хорошим варіантом може бути й підживлення пшениці рано навесні карбамідно-аміачною сумішшю. Поготів, що ціни на КАС, як правило, дещо менші.

Не одним азотом

Азот, звичайно, всьому голова. Ранньовесняне підживлення — це краще кущення та зростання кореневої системи, активізація фотосинтезу, покращення якості зерна та продуктивності. Але не варто забувати, наприклад, про фосфор. Його дефіцит помітним є саме під час формування кореневої системи. Фахівці також наголошують, що брак фосфору навесні може призвести до суттєвого зниження засвоєння рослиною азотних добрив.

Тому доцільним може бути внесення складних добрив з водорозчинними формами азоту по мерзлоталому ґрунту. Якщо вкрай потрібно реанімувати ослаблений посів, то варіантом є позакореневе підживлення азотом, збагаченим мікродобривами, гуміновими препаратами, різного роду антистресантами зі стимулювальним ефектом. Хоча, за нашим часом, це задоволення мало кому доступне по бюджету.

Коткування для кращого споживання

Досить ефективним і до того ж не надто затратним заходом для забезпечення хороших стартових умов рослинам навесні може стати звичайне коткування за зниженої швидкості агрегата. Наводяться дані, що весняне випадання рослин завдяки цьому зменшити на 12–30%.

Агротехнічний захід сприяє осіданню ґрунту після низьких температур, руйнує ґрунтову кірку і щілини у верхньому шарі. Кореневу систему і вузол кущіння таким чином прикочують, удавлюють у ґрунт для забезпечення належного контакту з ґрунтовими частинками. Таким чином покращується засвоєння вологи та поживних речовин. Але, як не дивись, а ці поживні речовини все ж потрібно внести, щоб сподіватися на добрий результат.

Підсівання для збереження зернового клину

І все ж пізня сівба та не кращі попередники, несприятливі погодні умови восени та взимку, ураження хворобами й шкідниками, дефіцит мінерального живлення або його повна відсутність можуть датися взнаки. Якщо не говорити про повну загибель посівів озимої пшениці, то їх зрідженню можна зарадити підсіванням.

Якщо на 1 м² площі є не менше як 400 рослин озимої пшениці, такий посів вважається відмінним. Як добрий оцінюють 300–400 рослин/м², задовільним — 200–300, поганий — менше як 200. Якщо ж на полі близько 150 рослин, то не варто відразу опускати руки та вдаватися до пересівання. В принципі, існує чимало культур, якими можна підсіяти проблемне поле зі зрідженими сходами, вимерзанням, вимоканням рослин тощо.

Читайте також: Чи варто пересівати озимину

Це можуть бути скоростиглі сорти ярої пшениці чи ячменю, вівса чи проса. Вони здатні максимально використати ґрунтову вологу та запас поживних речовин. Фахівці, зокрема, звернули увагу на ярий ячмінь, бо у цієї культури настання збиральної стиглості якщо не повністю збігається, то досить наближене до озимої пшениці. Також розділення зерна цих двох культур після збирання врожаю дещо простіше.

Останнім часом почали звертати увагу і на яре тритикале. Серед переваг цієї культури як підсівний варіант називають досить низьку собівартість вирощування, адаптивність і технологічність, універсальність використання зерна. Підсівання проводять упоперек рядків озимої пшениці. Попереднє внесення азотних добрив, як і з іншими культурами для підсівання озимини, конче рекомендується.

Так, весняний догляд за проблемними посівами озимої пшениці, особливо пізніх термінів сівби та з дефіцитом мінерального живлення восени — справа копітка. Вона потребує ресурсів, зусиль і правильних агрономічних рішень. Але відстояти свій зерновий клин навіть за складних обставин вегетації — можливо. І в багатьох випадках потрібно.

Степан Коцький