Чому несправжня борошниста роса є справді унікальною загрозою соняшнику

Цю інфекцію навіть називали рослинним Covid. Не за етіологічними ознаками, а з огляду на стрімке поширення та труднощі в діагностиці й профілактиці/лікуванні. Через це в передвоєнному 2021 році несправжню борошнисту росу визнали найпроблемнішою хворобою останніх сезонів у посівах соняшнику. Погодні умови цьогоріч теж викликають занепокоєння в агровиробників

Погода прогнозує

Затяжні дощі та досить низькі середньодобові температури, їх постійне коливання сприяють розвитку низки хвороб у посівах соняшнику. І насамперед такі умови є ідеальними для розвитку пероноспорозу / несправжньої борошнистої роси / НБР. А якщо врахувати, що в деяких регіонах — особливо південних — соняшник фактично став монокультурою внаслідок економічних і погодних чинників, урахувати низький агрофон і загалом складну фітопатологічну ситуацію, проблема може постати гостро.

Звичайно, рівень зараження залежатиме від якості обробки посівного матеріалу, стійкості до хвороби самих гібридів тощо. Але як би не хотілося мінімізувати застосування фунгіцидів на культури за таких сутужних економічних умов, до агрохімічних заходів слід бути готовим. І моніторинг посівів слід проводити регулярно — не лише з огляду на загрозу ураження пероноспорозом. Та в останньому випадку він повинен бути особливо ретельним, адже ця хвороба має кілька форм розвитку, зокрема приховану.

Формена головоломка

Збудник пероноспорозу — гриб Plastopara helianthi Hov. Він поширений у всіх зонах, де вирощують соняшник. Але особливу проблему ця хвороба становить в умовах північного Степу та Лісостепу. Первинне ураження рослин відбувається внаслідок проникнення гриба в разі проростання в кореневу систему культури за достатньо помірних температур і вологої погоди.

Хвороба має системний характер, уражаючи всю рослину, і може розвиватися впродовж усього циклу вегетації. Проблема переноспорозу — це багато в чому проблематичність діагностики. Виділяють кілька форм НБР на соняшнику, але щодо їх кількості й характерних ознак думки розходяться.

____________________

Симптоми ураження несправжньою борошнистою росою можуть бути різними в різні фази розвитку культури. Серед них — карликовість рослин, укорочування міжвузлів і потовщення стебел, гофрованість листків із частковим знебарвленням

____________________

Фітопатологи зазначають, що симптоми ураження несправжньою борошнистою росою можуть бути різними в різні фази розвитку культури. Серед них — карликовість рослин, укорочування міжвузлів і потовщення стебел, гофрованість листків із частковим знебарвленням. Протягом вегетаційного циклу, залежно від стадії розвитку соняшнику та міри ураження, хвороба може проявлятися в різних формах.

Перша форма. Вона проявляється, як правило, у фазу «сходи (сім’ядолі) — 2–6 листків». Рослини відстають у рості, листя дрібне, хлоротичне, з білим щільним нальотом спороношення на нижньому боці. Кошики або утворюються, або утворюються дрібні і насіння. Taкi pocлини переважно гинyть, a якщo дocягaють фaзи цвiтiння, тo нa ниx yтвopюютьcя дpi6нi, дiaмeтpом 2–3 cм кoшики бeз насіння.

Друга форма. Недорозвиненість рослин у фазу від 6-ї пари листків до формування насіння. Проростки утворюються з недорозвиненим корінням, рослини карликові з укороченими внacлiдoк yтвopeння нeдopoзвинeними міжвузлями й потовщеними стеблами. З верхнього боку листка утворюються світло-зелені розпливчасті плями, з нижнього — білий наліт спороношення. Листя гофроване, нa вepxньому боці лиcткa з’являєтьcя cвiтлo-зeлeнa плямиcтicть, a нa нижньому — бiлyвaтo-cipий нaлiт. Такі рослини проходять усі фази розвитку, і цвітіння зокрема, але yтвopюють дрібні кошики зі щуплим і порожнім насінням. Як і в першому випадку друга форма є наслідком насіннєвої та ґрунтової інфекції.

Третя форма. Це наслідок вторинного зараження рослин. Вторинна інфекція спричинена конідіями (зооспорангіями), які переносять вітер, дощ і комахи. Рослини нормально розвиваються, але листя має білий наліт спороношення на нижньому боці та жовті плями — на верхньому. Кошики утворюються дрібні, насіння недорозвинене з низькими якісними показниками.

Четверта форма. Наслідок ураження кошика вторинною інфекцією в період цвітіння. Типові хлоротичні плями на листках зі спороношенням гриба відсутні. Хворі рослини за висотою та розміром кошиків не відрізняються від здорових, але мають зовнішні ознаки хвороби у вигляді потовщених стебел із бурим забарвленням судин на поперечному зрізі. Місце прикріплення черешків листя до стебла також потовщене.

Найвиразніше ця форма ураження переноспорозом проявляється у вигляді засихання квіток в окремих частинах кошика та появі на тильному боці темно-зелених плям. Ураження зав’язі в кошиках спостерігається після частих опадів у другій половині вегетації. Насіння невиповнене і є джерелом поширення хвороби, тому що може потрапити у насіннєвий матеріал на ділянках гібридизації.

П’ята форма. Прихований перебіг хвороби без очевидних зовнішніх симптомів. За цієї малопомітної форми розвитку хвороби грибниця локалізується в прикореневій частині стебла, звідки поширюється в прикореневу частину стебла на висоту 10–25 см від кореневої шийки. Симптоми ураження майже непомітні, тільки на стеблах знизу можуть з’явитися характерні темно-зелені плями. Але pocлини навіть на високому агрофоні показують низьку продуктивність із гіршими показниками олійності тощо. Загалом втрати врожаю можуть становити до 40–50%.

Такі форми розвитку несправжньої борошнистої роси небезпечні тим, що їх майже неможливо вчасно виявити на соняшнику. І, відповідно, вжити необхідні заходи, що дозволяють не допусти поширення інфекції та зростання її шкідливості.

Загроза з першого погляду

З огляду на різноманітні прояви та форми ураження пероноспорозом і потенційний ризик великих втрат врожаю економічний поріг шкідливості — це вже перші ознаки хвороби. Фахівці наголошують: втрати врожаю за відсутніх заходів боротьби з несправжньою борошнистою росою можуть сягати 20–30%, а в особливо запущених формах навіть кажуть про повну загибель посіву.

Превентивний комплекс

Для мінімізації ураження посівів соняшнику несправжньою борошнистою росою рекомендується комплекс завчасних заходів як на агротехнічному, так і на генетичному й агрохімічному рівнях:

• вирощування стійких гібридів. Провідні компанії проводять цілеспрямовану селекційну роботу в цьому напрямі, і на ринку існує низка гібридів із підвищеною стійкістю до НБР;
• обробка якісними фунгіцидними протруйниками системно-контактної дії для обробки насіння;
• знищення падалиці, що слугує резерватом патогенів, деструкція рослинних решток після збирання;
• вирощування соняшнику в сівозміні з поверненням на поле не раніше, як через 8 років;
• дотримання просторової ізоляції (500–1000 м) посівів соняшнику від полів, де його вирощували в попередній сезон.

Фунгіцидний вибір

Далеко не всі ці заходи є легкодосяжними в реальній практиці виробництва. Тому часто за виявлення симптомів хвороби доводиться працювати фунгіцидами від фази 4–6 листків для контролю вторинної інфекції. Але проблемність НБР полягає ще в тому, що її збудник належить до групи так званих ооміцетів (несправжньо-росяних грибів). А більшість фунгіцидних продуктів на ринку розраховано на протидію справжнім борошнисторосяним грибам — аскоміцети (борошнисторосяні), базидіоміцети (іржасті хвороби), дейтероміцети (септоріози) тощо. То ж, скажімо, популярні продукти класу триазолів на НБР просто не діють.

Хоча препаратів для контролю переноспорозу на ринку не бракує. У цьому разі слід працювати продуктами на основі таких діючих речовин, як азоксистробін, карбендазим, азоксистробін, цимоксаніл, фамоксадон, металаксил, пікоксістробін, дімоксістробін тощо. Також варто використовувати багатокомпонентні препарати, адже, як правило, за сприятливих для цього умов у посівах соняшнику є й інші грибні патогени.

Таке обприскування в ранніх фазах може загрожувати істотним фітотоксичним впливом на рослину. Тому більше як дві обробки — після 4–6 листків і на початку цвітіння — проводити не радять навіть за значного ураження. А для зняття стресу, ефективнішої роботи фунгіцидів та підвищення комплексного імунітету соняшнику варто подумати також над застосуванням антистресантів-стимуляторів, живленням мікродобривами з набором потрібних культурі елементів — магнію, молібдену, міді, цинку й ін.

Степан Коцький