За яких умов і технологічних підходів доцільна десикація соняшнику

Застосування такого агрозаходу, як десикація, має свої особливості в Україні. Найчастіше у вітчизняних виробників вона асоціюється із соняшником. Саме в посівах цієї культури переважно застосовують ті чи інші препарати для хімічного підсушування рослин. Тож досвід десикації соняшнику в багатьох господарств є. Але форс-мажорні обставини цього сезону спонукають ще раз зважити всі аргументи за і проти.

Втрати від перестою

Застосування десикантів на соняшнику у світовій практиці має досить давню історію. Це пов’язано, зокрема, із самими біологічними особливостями рослини. Вирощуючи недостатньо вирівняні сорт/гібрид, штучна десикація дозволяла полегшити збирання, а також не затягувати з обмолотом. Та й нині пізній вихід комбайнів у поле часто збільшує втрати від осипання, особливості за генетичної уразливості кошика. За вітряної погоди також спостерігається вилягання, ламаються стебла соняшнику тощо. Соняшник, що довго сохне, — ласа здобич для птахів, гризунів, навіть кабанів. Особливо це вдається взнаки, коли через ті чи інші обставини, соняшник лишається в полі на зиму. Тож зрозуміло, що десикація та вчасне збирання дозволяють уникнути значних втрат урожаю.

Збереження кількості та якості

На зрошуванні взагалі часто трапляється небажаний green effect, тобто рослини задовго лишаються зеленими. Тут теж без десикантів не обійтися. Крім того, особливо за вологої погоди, кошики та сім’янка ушкоджуються цілою низкою патогенів: сіра та біла гнилі, фомопсис тощо. Що крім зниження кількісних показників врожаю суттєво відбивається на якісних: зниженні олійності, зростанні кислотного числа тощо. Підсушування дозволяє припинити ураження та розвиток хвороб. Наприклад, отримані дані свідчать, що за вологості нижчої від 32%, збудники білої гнилі фактично не мають можливості для ураження рослини. Окрім запобігання втрат від хвороб десикація сприяє якіснішому наливанню зерна, зростанню його ключових товарних показників.

Читайте також: Особливості застосування діючих речовин для десикації

Спалення бур’янів

Пізні бур’яни в посівах соняшнику теж можуть становити серйозну проблему. Наприклад, високорослі амброзія та біла лобода чи осоти, щириця й ін. в нижньому ярусі. Окрім конкуренції з культурою в період наливання зерна вони забивають жатки під час збирання. Якісно проведена десикація усуває ці труднощі, полегшує і пришвидшує обмолот соняшнику, дозволяє достатньо чітко спланувати збиральну компанію.

Доцільність і час

Зазвичай за використання добре вирівняних у часі дозрівання гібридів особливої потреби в десикації все ж не виникає. Її застосовують переважно на великоплідних гібридах і за форс-мажорних обставинах у посівах. Бо за всієї своєї користі десикація має бути економічно доцільною, адже сама обходиться недешево. Перед ухваленням рішення про її проведення слід всебічно оцінити стан посівів: рівномірність дозрівання кошиків, вологість насіння, ураження патогенами, засміченість бур’янами, наявні та прогнозовані погодні умови.

Найголовніше в проведенні десикації соняшнику, як і інших культур, це її час. Зарано обробити посіви — це ризик втратити в олійності насіння. А запізня обробка позначиться на врожайності й будуть марно витрачені чималі кошти.

Ставка на гліфосат

Важливий також правильний вибір препарату. Зазвичай вибирають між продуктами на основі гліфосату або дикватів. Гліфосатні десиканти показані насамперед у разі сильної засміченості, адже вони мають потужну системну дію на бур’яни та викорінювальну дію. Але ці препарати працюють повільніше (від двох тижнів і до місяця перед обмолотом), тим самим знижуючи вплив на розвиток патогенів. Також імовірний значущий фітотоксичний вплив. Тому насіннєві посіви гліфосатними продуктами не обробляють, щоби уникнути зниження схожості насіння тощо.

Дикватний еталон

Препарати на основі диквату працюють м’якіше та швидше, ефект видно вже через 3–7 діб, менш уразливі до опадів, оперативно стримують розвиток патогенів. Хоча є і певні недоліки — наприклад, контроль тільки надземної частини бур’янів — переваги дикватів за десикації соняшнику переважають. Недарма еталоном десикації, наприклад, стали препарати лінійки Реглон на основі солі диквату диброміду. Навіть з’явився вислів «регланізація» в агрономічній спільноті. За умови якісної регламентованої обробки за тиждень чи дещо більше вологість насіння соняшнику знижується на 25–30 %, що дозволяє почати збирання, яке до того ж спрощується. Наводять дані, що врожайність культури в нормальних умовах після десикації підвищується на 2–3 ц/га, зростають якісні показники зерна. А в разі значного поширення гнилей чи інших хвороб додатково зберігається врожай 4–12 ц/га. Такого ефекту вдається досягнути завдяки оригінальній формуляції, що суттєво покращує дію активної речовини.

Читайте також: Збираємо врожай без втрат

Правильне рішення

Можна сформулювати кілька правил, які варто врахувати, коли в господарстві постає питання про десикацію:

• всебічний моніторинг стану посівів: вологість насіння, рівномірність дозрівання, рівень ураження патогенами та засміченості. Це дозволить ухвалити рішення про необхідність чи, навпаки, недоцільність десикації;
• Зважений вибір препарату для обробки
• Якщо дещо спрощувати, то механізм дії гліфосатів дещо повільніший, системний і жорсткіший (певне фітотоксичне пригнічення насіння та можлива післядія на наступну культуру), але вони добре контролюють навіть злісні бур’яни. Диквати працюють швидше (висушуючи рослину і стримуючи патогени) та м’якіше, але підземну частину бур’янів не знищують;
• Аналіз наявних і передбачуваних погодних умов. Якщо тривають рясні затяжні дощі, відбувається багаторазове намокання кошиків, випадають сильні осінні роси, то ймовірність отримати бажаний результат від десикації падає. Також слід зважати, що для кращої ефективності роботи дикватів їх варто вносити ввечері або за хмарної погоди. Обробку слід проводити за оптимальної температури та вологості, швидкість вітру не має перевищувати 3–5 м/с, у разі роси чи туману рекомендується припинення робіт до висихання;
• Вибір правильного часу для обробки. Похибка може досить суттєво позначитися на ефективності та рентабельності агрозаходу. Уважається, що за нерівномірного дозрівання починати десикацію слід, коли побуріють приблизно 70–80% кошиків і вологість насіння буде близько 20–25%. Щодо обробки Реглон, то рекомендовано вносити препарат, коли кошики набули жовтого забарвлення, листочки обгортки побуріли, а вологість насіння зазвичай не перевищує 30–35%. У разі суттєвого ураження гнилями допускається обробка за вологості 40%, але не більше, щоб не порушити процеси накопичення насінням олії;
• Використання достатньо чистої води, без органічних і мінеральних домішок, для приготування робочого розчину. Також слід звертати увагу на її жорсткість і кислотність, бо ефективність роботи того ж диквату може падати через їх зависокі показники;
• Належна доза препарату й норма витрати робочої суміші. Якщо є різні варіан­ти дозування, то вибирати потрібний слід з урахуванням фітосанітарного стану посіву. Наприклад, за значної засміченості бур’янами чи ураженні патогенами доцільно обирати посилену норму внесення. Оптимальна норма витрати води залежить від рівня облиствлення культури та забур’яненості: чим вище — тим більше.
• Використання належних розпилювачів та їх належне налаштування. Від цього залежить якість і щільність покриття препаратом. Так, рекомендуються так звані 3D-розпилювачі, які дозволяють значно знизити втрати робочого розчину від знесення та суцільність покриття. Бажано дотримуватися оптимальної швидкості обприскувача під час десикації в 10–12 км/год.
• Десикація та збирання мають працювати в злагодженому ритмі. Площа, яка одночасно обробляється, має відповідати добовому виробітку комбайнів (краще навіть бути дещо меншим). Це оптимізує навантаження на техніку та процес збирання.

Іван Кандул