
Теф: чому вирощування древнього африканського злаку стає цікавим в Україні
- Деталі
- Нішеві культури
- 240
Останнім часом у світі зростає популярність такої екзотичної культури, як теф. Її споживання вважається напрочуд корисним для здорового способу життя та харчування. В Україні інтерес до тефу виникає, швидше, не від хорошого життя. Волатильність ринку основних культур, труднощі з їх збутом змушують звертати все більшу увагу на малі культури. І злак із найменшим у світі зерном тут може бути справді цікавим своєю високою харчовою цінністю й універсальністю. Адже теф — це популярний суперфуд для людини та суперкорм для тварин
Загублене зерно
У багатьох країнах Східної Африки цей злак вирощують уже кілька тисячоліть — і його зерно є основним харчовим продуктом для мільйонів місцевих мешканців. Сама назва рослини походить від ефіопського слова teff (лат. Eragrostis tef) — загублений. Імовірно, через те, що малесенькі (120–150 зерняток діаметром 0,8–1 мм важать як одне зерня пшениці) зерна легко розлітаються за поривів вітру та губляться. Залежно від кольору насіння розрізняють червоний / коричневий і білий теф, що вважається ціннішим за харчовими характеристиками.
Теф відкрив Америку
Стебло теф заввишки 40–60 см (злак ще називають карликовим просом). Суцвіття становить довгу пухку і пониклу до землі волоть із безліччю дрібнесеньких круглих насінин. Рослина являє собою потужне кущення, швидке зростання та самозапилення. А завдяки високій поживності, багатому вітамінно-мінеральному складу, швидкому зростанню, кулінарній універсальності та багатопрофільному застосуванню теф набуває все більшої популярності.
Зокрема, у США теф фактично знайшов собі нову батьківщину. Принаймні це стосується його генетично модифікованих різновидів. Нещодавно місцеві вчені вивели новий напівкарликовий сорт шляхом редагування геному. Зменшена висота рослини має забезпечити кращу стійкість до вилягання, яке призводить до суттєвих втрат урожаю. Сам факт, що культуру активно досліджують і піддають генним модифікаціям, уже є свідченням того, що в ній вбачають великий потенціал.
Африканський король суперфуду
А в споживанні, зокрема, у сфері здорового харчування теф, уже став визнаним суперфудом, перевершивши за популярністю ті самі кіноа й амарант. Злак не містить глютену, що стимулює попит на зерно для виробництва харчових продуктів для людей із його неприйняттям. У крупі практично немає фітинової кислоти, як міститься в багатьох злакових культурах і заважає повноцінному засвоєнню їжі. Окрім того, мініатюрність зерна унеможливлює відокремлення зародка від лушпиння, що зберігає дуже високий уміст клітковини під час подрібнення.
Знахідка для здорового харчування
Також теф вирізняється винятковим багатством основних поживних речовин. Його зерно дуже калорійне, до того ж із низьким глікемічним індексом. Завдяки достатній кількості білка і складних вуглеводів теф надовго насичує організм, позбавляючи почуття голоду на кілька годин. З тим нормалізує роботу травної системи, покращує метаболізм і сприяє зниженню ваги.
Зокрема, він має рекордний уміст кальцію і легкодоступного білка. А заліза в ньому в 3–5 разів більше, ніж у пшениці. Свою корисну роль відіграє і великий уміст вітамінів — А, Е, РР, групи В — і мікроелементів (магній, фосфор, мідь, марганець, цинк, селен тощо). Їх поєднання робить теф важливою складовою здорового харчування. Так, вітамін Е, селен і цинк захищають від вільних радикалів, підвищують імунітет, блокують і сприяють виведенню з організму токсинів. А вчені з Університету Північної Кароліни (США) з’ясували, що зерно теф проявляє потужні антиоксидантні властивості. Зокрема, підвищує рівень глутатіону — молекули-антиоксиданту — в клітинах людини. Антиоксиданти нейтралізують нестабільні молекули в організмі, тим самим зменшуючи пошкодження клітин, знижують ризик серцево-судинних захворювань тощо. Що цікаво: кориснішим в цьому сенсі є зерно червоного різновиду злаку.
Суперкорм для тварин
Окрім того, теф є своєрідним суперфудом і для тварин. Недарма свого часу цей злак визнали найперспективнішою кормою культурою у світі, яка може використовуватися у вигляді сіна, сінажу, силосу тощо. Така посилена увага до теф пояснюється його високою продуктивністю — він встигає за досить короткий вегетаційний період сформувати до 5–12 т/га зеленої маси з високими поживними якостями.
Інші кормові трави також можуть давати такий великий урожай, але фахівці зазначають, що тільки теф забезпечує стабільно високу якість зеленої маси незалежно від укосу. Також фахівці зазначають, що сіно теф не містить нітратів, нітритів та інших шкідливих для здоров’я худоби речовин. Натомість його вирізняє, порівнюючи з іншими кормовими травами, підвищений уміст поживних речовин, мікроелементів тощо.
Стійкий борець із бур’янами
Теф — рослина справді невибаглива, легко адаптується до різних ґрунтово-кліматичних умов. Він легко адаптується до різних умов вологозабезпечення й може добре рости як в умовах посухи, так і в заболоченій місцевості. Хоча найкраще цій культурі підходять родючі супіщані ґрунти.
Що важливо: цей африканський злак відмінно конкурує з бур’янами, даючи можливість економити на гербіцидах. Хоча сорти цього злаку значно відрізняються між собою, та вчені вважають, що загалом рівних цій культурі в стійкості до бур’янів практично не існує. Також зазначається стійкість теф до багатьох хвороб і ураження шкідниками.
Технологія по мінімуму
Сівба теф за термінами збігається із сівбою ранніх зернових, хоча і пізніші терміни допускаються. У будь-якому разі сіяти варто в добре прогрітий ґрунт — оптимальний температурний діапазон може становити 11–18 °C. Також варто врахувати, що ця рослина походить зі спекотної Африки й не витримує заморозків.
Окрім часу сівби важливе значення має також глибина висіву. Оптимальною вважається 0,3–0,6 см, а якщо заглибити насіння на 1 см і більше, воно не зможе зійти. Залежно від технології норма висіву може коливатися від 5 до 10 кг/га. Загалом правильно посіяти й контролювати його якість досить непросто.
Пізніше теф не вимагає особливо складного догляду. Втім, варто зазначити, що на початку росту він особливо потребує вологи, оскільки має поверхневу, хоча добре розгалужену, кореневу систему. І в разі поганого вологозабезпечення розвиток рослини може суттєво сповільнитися. Хоча надалі це відставання за сприятливих погодних умов може бути надолужене.
Щодо живлення, то тут достатньо мінімальних норм азоту (30–50 кг/га). Для підвищення якісних характеристик за використання теф на корм худобі інколи рекомендують вносити фосфор і сірку в незначній кількості.
Також на початкових етапах росту все ж бажано захистити культуру від бур’янів. Більш-менш активно конкурувати з ними теф починає тільки наприкінці першої декади після появи сходів. Однак щодо гербіцидного захисту, то тут непотрібно ніяких складних та економічно затратних схем. Як правило, достатньо застосувати доступні препарати на основі 2,4-д.
10 000 насінин із рослини
Зерно зазвичай повністю дозріває через 3–4 місяці після сівби, з тим одне-єдине суцвіття теф може дати до 1000, а одна рослина — до 10 000 зернят. Якщо насіння потерти, то на долоні буде помітний червонуватий або білий наліт (залежно від кольору зерна). Це свідчить про настання фізіологічної стиглості зерна. І зі жнивами не варто затягувати, бо насіння легко осипається й розноситься вітром.
Іван Кандул