Чому обов’язково варто зробити аналізи грунтів на своїх полях

До аналізів грунту у нас спостерігається неоднозначне ставлення. Нібито усі чудово знають та розуміють, що маючи на руках точні дані зі вмісту у грунті макро- та мікроелементів, а також органічної речовини і рівня Ph, можна спрацювати набагато ефективніше.

Однак, по-перше, не кожен готовий віддати по декілька доларів на гектарі за аналізи. Тим більш, якщо і так щороку вдається отримувати нормальні врожаї. По-друге, поняття «точні аналізи» впродовж останніх років перетворилося на річ вельми умовну, оскільки далебі не всі лабораторії роблять якісні дослідження. Скажімо так: результаті аналізів грунтів різних лабораторій можуть суттєво відрізнятися, що, ясна річ, нервує аграріїв, котрі платять за ці аналізи грубі гроші. Відповідно, якщо ми прагнемо отримати точні дані по своїх полях, то краще заплатити один раз більшу суму, аніж декілька разів - дещо менші, не отримавши адекватного результату.

Отже, під час прийняття рішення про доцільність проведення аналізів грунтів на полях господарства потрібно врахувати низку важливих речей. Передусім зрозуміти, що ці дані нам конче необхідні навіть у тому разі, коли ми не збираємося займатися точним землеробством. Не обов’язково складати надточні карти врожайності і встановлювати характеристики кожного квадратного метра поля. Найголовніше, що нам потрібно: мати чітке уявлення, підкріплене цифрами, про склад, кислотність та природну родючість наших грунтів і побачити різницю поміж окремими полями та різко відмінними ділянками в межах одного поля.

В окремих випадках такі точні дані дозволяють здійснювати без перебільшення глобальні звершення. Передусім на думку спадають історії про те, як в господарстві роблять ставку на якусь культуру, скажімо, картоплю, та не можуть отримати нормального результату по врожайності декілька сезонів поспіль. Після цього виявляється, що в грунті гостро бракує такого ключового для цієї культури мікроелементу як молібден. Зрештою його вносять, і все завершується хепі-ендом.

Не менш поширеною є проблема із нестачею цинку та міді на кукурудзі, що незрідка є однією із головних причин недобору врожаю.

Також можна по-хорошому позаздрити тим господарствам, котрим вдається бодай раз на 5-6 років кинути на кожне поле пару десятків тон гною під плуг. В цьому разі грунти будуть більш-менш забезпечені усіма мікроелементами, окрім хіба що бору та марганцю, вміст яких потрібно регулярно контролювати.

Замало просто отримати цифри вмісту елементів у грунті і на їх підставі робити якісь розрахунки норм внесення. Хочемо ми того чи ні, але маємо вирахувати, враховуючи кислотність грунту (до речі, визначається кілька типів кислотності: водна, сольова і гідролітична) кількість доступної діючої речовини. По фосфору та калію це може бути одна п’ята чи взагалі одна десята частина наявної кількості. Особливу увагу звертаємо на такий малорухомий елемент як фосфор.

Існує також ціла низка нюансів, що прямо впливають на засвоюваність макроелементів та зрештою – на фінальну врожайність. Передусім це наявність рухомої сірки в грунті, від чого залежить ступінь засвоєння мінерального азоту. За умови дефіциту сірки її обов’язково слід внести навіть ціною застосування меншої кількості NPK. Аналогічним чином поширюється розуміння важливості іншого мезоелементу – магнію, що пояснює зростаючу популярність такого виду мінеральних добрив як сульфат магнію. Додамо сюди і потребу у кальцієвмісних добривах як обов’язковій умові нормально засвоєння кореневою системою рослин поживних речовин.

В господарствах площею понад 2 тисячі гектарів може бути доцільним придбання власного обладнання для проведення аналізів грунтів. Це дасть змогу заощадити кошти, частіше здійснювати аналізи, бути впевненими в їх точності і звичайно ж надавати послуги сусідам. На ринку предостатньо обладнання цього типу.