Як обрати телескопічний навантажувач для господарства

Висота підйому і максимальна вага, яку при цьому можна покласти до ківша, не єдині критерії вибору телескопічного навантажувача. Вони обов’язково мають корелюватися із умовами роботи та завданнями, котрі виконуватиме машина. Річ у тім, що максимальний виліт стріли потрібен далеко не завжди, тому захоплюватися характеристиками довжини стріли на кшталт 7,5 м чи 8,5 м слід з розумом. Вони можуть або не придатися зовсім, або ж навіть утруднювати, скажімо, перевантаження зерна у бортову машину.

Для чого застосовуються телескопічні навантажувачі? Окрім підіймання сипучих вантажів переважно це застосування вил на стрілі для складання різноманітних тюків і рулонів соломи чи сіна. Ясна річ, що досить часто існує потреба нагромадити «піраміду» якомога вище, аби заощадити корисну площу. В цьому разі довга стріла звісно знадобиться. Те ж саме можна сказати про необхідність засипати зерно на значній висоті.

Але якщо планується, що машина працюватиме у доволі тісному приміщенні чи захаращеному подвір’ї, наприклад, біля будівництва, то бажано обирати її габарити таким чином, щоб там можна було розвернутися. Причому не три рази обережно, а по триста разів за день. Так само, якщо ми засипатимемо зерно в машини із висотою борту біля 4 метрів, то буде достатньо телескопічного навантажувача із 6-метровим вильотом стріли.

Разом з тим при виборі телескопічних навантажувачів слід розуміти, що продавці іноді занадто вільно «граються» із цифрами. Як правило, чим більший виліт стріли, тим менший вантаж вона потягне. Це логічно, тому якщо 7-метрова стріла може підняти, наприклад, 3 тонни на висоту 4 метри, то на максимумі ця вага буде вочевидь меншою, скажімо 2 чи навіть 1,5 тонни. Відповідно, при виборі моделі ми радимо уточнювати реальні показники її вантажопідйомності.

Важливо також враховувати за яким принципом здійснюється виліт стріли. Зазвичай, у дешевших моделях використовується ланцюгова конструкція. В принципі вона працює нормально, однак при цьому страждає точність роботи, оскільки з часом ланцюги розтягуються. Натомість цього недоліку позбавлені телескопічні навантажувачі, в конструкції яких з цією метою встановлено гідроциліндри. Тому краще тут звичайно не економити, якщо планується інтенсивна експлуатація машини.

Це ж саме можна сказати і про вибір моделі за таким критерієм як тип трансмісії. Найчастіше це гідродинамічна трансмісія або гідростатична. Перша розрахована на більш надійну експлуатацію, однак друга більш довговічна. Хоча в даному разі не варто особливо ламати голову: в усіх моделях провідних виробників телескопічних навантажувачів цей елемент продумано до дрібниць і реалізовано якнайкращим чином.

Ми не будемо говорити про типи рами у телескопічних перевантажувачах. Скажемо просто: нормальний виробник металу на неї не шкодує, і це відразу помітно.

Слід розуміти, що у такій машині оператор може провести не один день підряд, виконуючи монотонну і непросту роботу. Під час кожної із сотень чи навіть тисяч таких операцій підряд потрібна виняткова точність роботи: тюк на тюк, згори ще один тюк, ще один, ще один… Чи під’їхав, вивернув колеса, загріб зерно, розвернувся, під’їхав, засипав у отвір завальної ями, ненабагато ширший за розмір ковша – і так багато-багато разів…

Що це означає? Передусім те, що ергономіка кабіни має бути просто ідеальною, як і система управління. Чим менше рухів робить оператор, тим краще. В кабіні має бути оптимальна температура, мінімум шумів і вібрацій. Оглядовість – стовідсоткова, бо при роботі, скажімо, на току не штука зачепити когось чи щось під час одного із незліченних монотонних маневрів. Тому при виборі моделі потрібно обов’язково сісти в кабіну і спробувати попрацювати бодай хвилин 10-15. Цьому сприяють і різноманітні системи сповіщення, котрі допомагають оператору уникнути якихось непередбачених зіткнень чи ударів.

Як би ми того не хотіли уникнути, але іноді доводиться провадити вантажні роботи за не дуже безпечних умов. Та в принципі робота в режимі максимального навантаження на стрілу по суті своїй є не вельми комфортною. Тому важливим є конструктивно передбачений захист від перекидання. Це може бути низький центр ваги або ж амортизований міст, котрий уберігає машину від сильних вібрацій під час роботи. Аналогічним чином будуть доречні і електронні системи, що контролюють перевантаження та відслідковує позаштатні операції.

Маневреність телескопічного навантажувача, широка варіативність руху стріли, точність виконання операцій різним обладнанням – це все має значення, що відчуває досвідчений оператор буквально за декілька хвилин. В разі потреби ковшем чи вилами навантажувача вправний механізатор може відкрити пляшку пива чи припалити цигарку від запальнички. Та з іншого боку, такі тонкі операційні можливості забезпечує не лише досвід та вправність оператора, але й конструктивна досконалість машини.

Завважимо, що в окремих випадках доречною буде наявність автоматичних систем миттєвого зважування вантажу під час кожного його переміщення. З одного боку це дає змогу оптимізувати роботу телескопічного навантажувача, а з іншого – контролювати ресурси і провадити їх додатковий поточний облік. Тобто, ми можемо порівняти отримані дані при завантаженні зерна, сіна чи піддонів із цінним вантажем, і зробити відповідні висновки.

Певну вагу має і здатність телескопічного навантажувача достатньо швидко рухатися власним ходом, і проїздити, скажімо, так не найсприятливішими маршрутами. Себто, має значення розмір кліренсу цих машин, тип приводу, наявність крабового ходу і т.д. При цьому бажано, щоб більшість регулювань здійснювалися автоматично – безпосередньо із кабіни машини.