Весняний раціон

Які види добрив доцільно використати під стартове живлення ярих культур

Традиційно ми вносимо навесні класичні азотні добрива, лаштуючи їх головним чином під передпосівний обробіток грунту. Найчастіше це - аміачна селітра та карбамід, і такий підхід вважається універсальним і цілком виправданим.

Карбамід цінний своєю пролонгованою дією, а селітра, навпаки – це легкодоступний азот, який досить швидко вимивається із грунту. Тому своєчасне внесення карбаміду під передпосівний обробіток дає змогу наситити грунт азотом в цілому, однак «крупинка» селітри дає необхідний азот сходам тут і зараз, забезпечуючи їх стрімкий розвиток.

На жаль, подекуди одночасно із насінням вносять такі добрива як нітроамофоска, які часто у принципі не можуть вчасно бути засвоєними кореневою системою молодих рослин. Натомість дуже непогано показують себе легкорозчинні комплексні добрива імпортного виробництва, які зорієнтовані на швидке забезпечення сходів належним комплексом макро- та мікроелементів. При цьому незважаючи на їх доволі високу ціну, є сенс заощадити на нормі внесення, вигравши при цьому на якості.

_______________________

Від необхідності дати певну норму азоту навесні ми нікуди не подінемося

_______________________

Так чи інакше, та від необхідності дати певну норму азоту навесні ми нікуди не подінемося. Ліпше це робити диференційовано, давши більшу частину при передпосівній підготовці, а меншу – в рядок. На останній аспект слід звернути особливу увагу, оскільки внесення добрив при посіві в декілька разів підвищує концентрацію солей в зоні розвитку кореневої системи молодих рослин.

Це може призвести до сповільнення розвитку сходів і навіть до отруєння і серйозної інтоксикації. Це особливо важливо враховувати при застосуванні таких популярних добрив як амофос чи діамофос.

Досить часто агрономи нехтують тим фактом, що нормальне засвоєння азоту є неможливим без достатньої кількості доступної сірки в грунті. Особливо це важливо, коли мова йде про вирощування чи присутність в сівозміні такої сіркозалежної культури як ярий та озимий ріпак.

Відповідно, якщо на полі давно вносилися сірковмісні добрива чи існують підстави, а краще точні дані, що свідчать про дефіцит сірки, дуже доречним буде внесення такого простого, але ефективного добрива як сульфат магнію. Сульфат магнію вносять зазвичай у нормі 100 кг/га, що забезпечує посіяні культури двома ключовими мезоелементами.

Варто переглянути власне ставлення до забезпечення рослин фосфором, яким загалом грунти нібито забезпечені, та при цьому елемент є фактично нерухливим у грунті. Відсоток засвоєння фосфору зі складу традиційних мінеральних добрив де-факто рідко перевищує показник 9-10%.

Тому є сенс давати при посіві відносно невеликі норми комплексних легкорозчинних фосфорвмісних добрив, у складі яких доступність фосфору є в декілька разів вищою. Великим плюсом такого підходу є те, що можна підібрати вид добрива під конкретну культуру, давши водночас в рядок легкодоступні азот, фосфор, сірку та ключові мікроелементи.

_______________________

Стримуючим фактором зростання як врожайності культур, так і загальної рентабельності роботи господарств, є відсутність точних всебічних аналізів мінерального складу

_______________________

Суттєвим стримуючим фактором зростання як врожайності культур, так і загальної рентабельності роботи господарств, є відсутність точних всебічних аналізів мінерального складу та властивостей грунтів.

По-перше, деякі агрономи за інерцією кидають в землю гранули з тим розрахунком, що частина буде засвоєна, а інше – знадобиться наступного сезону. Хтозна, може й знадобиться, а може й перейде в недоступні форми…

Тому краще зробити бодай мінімальну кількість аналізів, аби в загальних рисах розуміти, що є, а чого немає.

По-друге, особливо не замислюючись, ми із року в рік, вносимо в підкислені чи кислі грунти такі ж кислі добрива. Так, більша кількість їх не спрацює, тому ймовірно варто кардинально поміняти або технологію обробітку грунту, або ж підходи до підживлення. Це не конче має бути внесення вапна у кінських дозах. Можна давати навесні кальцієву селітру і нічого більше, а з осені – кальцієвмісний фосфоритний розкислювач. В цьому разі впродовж кількох років доступними поступово ставатимуть ті елементи, що були зв’язані.