Диференційована сівба: зробити різницю!

Ефективне впровадження технології змінних норм висіву дає змогу заощаджувати від 5 до 8% посівного матеріалу, підвищуючи загальну врожайність на полі до 10%.

Точне землеробство — поняття широке і поєднує в собі цілий комплекс менш чи більш технічно складних для освоєння та впровадження елементів. Одним із найпоширеніших серед них назагал є технологія диференційованого висіву насіння або ж змінних норм. Вона передбачає можливість відключення секцій сівалки під час роботи з метою висівання більшої чи меншої кількості насінин у розрахунку на одиницю площі.

Впродовж останніх років в аграрному комплексі України накопичився вже достатній досвід застосування диференційованого висівання насіння у великих та малих господарствах за різноманітних умов. Ми маємо усі підстави стверджувати, що ця технологія себе цілковито окупає завдяки збільшенню продуктивності сівби та економії посівного матеріалу. Втім, це лише тактичні переваги, оскільки не менш перспективною є можливість підвищити економічну ефективність вирощування сільгоспкультур на кожному гектарі поля.

Наголосимо на відносній доступності технології диференційованої сівби для тих господарств, у яких використовують сучасні сівалки. Для перших кроків у цьому напрямку буде достатньо виділення найпростіших критеріїв, таких як рельєф та зволоженість поля разом із даними картування врожайності, а переобладнати під змінний висів можна майже кожну сучасну модель сівалки.

Як відомо, точне землеробство — це не просто рух полем трактора з агрегатом за точно заданими координатами. Це лише один із бажаних результатів. Головні переваги цієї технології: можливість заощаджувати ресурси та підвищувати врожайність окремих ділянок полів, оптимізуючи використання кожного гектару землі.

Відповідно, технічне переоснащення посівного агрегату під можливість відключення секцій та різну густоту висіву в автоматичному режимі дає змогу працювати з кожним клаптиком поля окремо.

Читайте також: На якій швидкості сіяти кукурудзу

Ця технологія має починатися з картування врожайності, яке здійснюють під час збирання врожаю з використанням зернозбиральних комбайнів, обладнаних спеціальними датчиками. Їх застосування дає змогу не просто отримати дані щодо врожайності на конкретному полі, а й з’ясувати відмінності між врожайністю на окремих ділянках поля. Масштаби такої «сітки» можуть бути різними. Зазвичай, вони коливаються між 3 та 10 гектарами.

На підставі такої інформації плануючи надалі сівбу на цьому полі, ми отримуємо попередні дані щодо налаштування змінних норм висіву на кожній із виділених нами зон поля. Однак поки лише на примітивному рівні, оскільки важливо не просто отримати інформацію, що тут ми зібрали 13 тон кукурудзи, а тут — 8, а виявити причини такого різнобою. І за можливості — вжити заходів для вирівнювання диспропорції щодо врожайності культур.

Знову ж таки мусимо говорити про найпростіший тимчасовий підхід до диференційованої сівби та про перспективу.

Що стосується першого, то у більшості випадків різницю врожайності в межах одного поля можна пояснити такими факторами як неоднорідний рельєф та ступінь зволоженості ділянки. Себто, в улоговині ближче до підземної вологи і врожайність вища, на пагорбі — відповідно нижча. Тому збільшивши норму висіву в улоговинах та знизивши — на узвишшях, ми водночас маємо змогу заощадити посівний матеріал і отримати максимальну врожайність на найродючіших ділянках поля.

Як варіант ми можемо здійснити самостійні вимірювання щільності ґрунту на різних ділянках поля за допомогою пенетрометрів та виявити, що причиною низької врожайності є неоднорідність поля і наявність плям зі значними ущільненнями. Відповідно, ми можемо спрямувати потужний глибокорозпушувач для вибіркового руйнування ущільнень, заощадивши пальне та подолавши фактор, що негативно впливає на родючість ділянки.

Однак на цьому швидше за все наші реальні можливості підвищення економічної віддачі від поля закінчуються і ефективність диференційованого висіву залежатиме від застосування повного спектру переваг точного землеробства, включаючи аналізи ґрунтів, визначення електропровідності ґрунту, диференційованого внесення тощо. Проте це вже інша історія.

Де-факто у більшості випадків технічна можливість працювати зі змінними нормами висіву перетворюється на доволі дієвий економічний інструмент в руках, скажімо так, небайдужого агронома. В принципі, якщо агроному байдуже скільки посівних одиниць буде використано на конкретному полі, та чи вдасться, трохи помудрувавши, підвищити валовий збір зерна на бодай 4–5%, то за це не варто й братися. Якщо ж у господарстві дбайливо ставляться до кожної заощадженої гривні на посівний матеріал та до кожного додатково вирощеного центнеру зерна, то, вочевидь, диференційований висів є доцільним.

Тим паче, що небайдужий агроном чи керівник господарства, який працює на тих самих полях упродовж декількох років, чудово знає кожне поле і кожну його ділянку, починаючи від рельєфу поверхні й закінчуючи власне родючістю ґрунту. Тому, спираючись на дані щодо врожайності, можна, посидівши декілька вечорів, принаймні приблизно розпланувати поля: де підвищити густоту сівби, де залишити такою як була, а де взагалі спрацювати по мінімуму, бо більше там і не витиснеш…

Наш досвід спілкування з керівниками господарств, у яких застосовують бодай найпростіші підходи до диференційованого висіву підтверджує його високу ефективність. За неформального спілкування про переваги застосування змінних норм під час сівби розповідають приблизно так.

Раніше, коли сіяли кукурудзу чи соняшник, то ніколи не вписувалися в заплановану кількість насіння. Доводилося довозити і перевитрачати бюджет. Тепер, якщо ми порахували, що потрібно посіяти 92 мішки, то це таки 92 мішки, а не 102!

Втім, різниця у витраті посівного матеріалу може сягати і значно вищих показників. Нещодавно довелося побувати в господарстві, де на одному полі було заощаджено понад 20 посівних одиниць із 130 з гаком попередніх.

В цілому можна говорити, що диференційована сівба дає змогу заощаджувати в середньому 5–6% відсотків посівного матеріалу, а в окремих випадках по 8–10%. Найбільш показово це виглядає на посівах кукурудзи з її високим потенціалом врожайності. В межах одного поля норми висіву можуть бути налаштовані в діапазоні від 62 до 80 тисяч насінин на 1 гектар. Себто, на полях площею понад 100 гектарів на, так би мовити, «рівному місці» відбивається по декілька сотень євро на одному лише посівному матеріалі.

Понад те, як свідчить досвід підвищення норм густоти висіву на ударних ділянках поля дає змогу додатково збирати врожай на 10–12% вищий. За умовної врожайності кукурудзи 10 т/га на полі площею понад 100 га — це додаткових декілька десятків тон зерна, і кожна з них вартує щонайменше 100 євро.

Така не вельми складна арифметика цілковито пояснює, чому ті власники господарств, які навчилися працювати зі змінними нормами висівання вкладають у цю технологію десятки тисяч доларів. Так, це недешево, однак, як бачимо, в багато разів може окупити свою вартість. До речі, сьогодні окремі виробники пропонують на ринку повністю обладнані для диференційованої сівби посівні комплекси. Тому можна, так би мовити, не платити двічі, а відразу взяти агрегат із потрібним технологічним оснащенням.

Однак для того, щоб отримати максимальний результат потрібно чітко і неухильно працювати з ґрунтами, накопичуючи дані про їх властивості та за можливості підвищуючи їхню родючість. Десь — додатково вносячи необхідні елементи живлення, а десь — змінюючи технологію обробітку ґрунту абощо. Адже мінімальна густота сівби у більшості випадків — це не вирок, а тимчасовий захід. Найменш родючі ділянки на полі можна і потрібно «лікувати», відповідно, підвищуючи їх потенціал врожайності.

Слід враховувати і той фактор, що застосування точного землеробства під час сівби автоматично означає отримання низки додаткових переваг. За руху загінкою з точністю 2–3 см суттєво зростає продуктивність здійснення робочих операцій. Оператор менше втомлюється і має змогу ретельніше слідкувати за тим, що відбувається в полі. Знижується час засівання площ, а отже, зростають шанси відсіятися в оптимальні агротехнічні строки. Сьогодні це одна з ключових переваг точного землеробства, яка набуває особливої ваги по мірі настання очевидних кліматичних змін.

Читайте також: Строки й особливості сівби сої

Так само вже не йтиметься про наявність просівів, двійників, забивань та інших негативних факторів, що ускладнюють отримання гідних фінальних результатів врожайності. Тому правильне впровадження точних технологій справляє комплексну позитивну дію.

Однак диференційований висів і все, що йому передує на початках виглядає далебі не найпростішим завданням. Адже необхідно правильно обрати обладнання, налагодити точне картування врожайності на різних ділянках поля, здійснити раціональний розподіл полів на зони родючості, врахувати чимало таких факторів як рівень Ph, рельєф та ущільнення ґрунту. Дуже не­зайвим буде отримання результатів аналізу ґрунтів на тих полях, де планується працювати зі змінними нормами.

Це означає, що для того, аби почати впроваджувати як диференційований висів, так і супутні елементи точного землеробства, необхідно відразу обрати тих виробників обладнання, сервісні компанії та надавачів послуг, співпраця з якими буде гарантовано ефективною. Ринок точних технологій впродовж останніх років зростає, розвивається, тому обрати надійних партнерів сьогодні можна. Головне — ознайомитися з тим, як ці технології працюють в господарствах, в яких змінні норми висіву практикують вже не перший рік.

Наголосимо і на тому, що не обов’язково відразу планувати охопити декілька тисяч гектарів оброблюваних площ. Достатньо буде почати із одного чи двох добре знайомих полів, де потрібно взяти проби ґрунту, картувати врожайність та розпочати «тренування» із нормами висіву, культурами і в тому числі — різними сортами та гібридами. Скажімо, окремі виробники насіння непрямо рекомендують, висіваючи на неоднорідних полях, наприклад, кукурудзу, іноді використовувати не один, а декілька гібридів. У цьому є сенс, якщо ми ведемо мову про поєднання в межах одного поля ділянок, родючість яких кардинально відрізняється внаслідок фактору доступності вологи.

Василь Черкас