На томатах зареєстровано близько 20 видів бактеріальних хвороб. В Україні найпоширенішими й найшкідливішими є чорна бактеріальна плямистість, бактеріальний рак і бактеріальна крапчастість. Розглянемо нижче діагностичні ознаки проявлення кожної хвороби та біоекологічні особливості їх збудників

Чорна бактеріальна плямистість (бородавчастість)

Хвороба поширена повсюдно, але особливу шкоду завдає в південних регіонах України. Можна побачити у відкритому й закритому ґрунті. Хвороба проявляється на листках, стеблах, черешках і плодах упродовж вегетації рослин. На листках (переважно по краях пластинки) з’являються дрібні водянисті, округлої або неправильної форми плями, що поступово розростаються, досягаючи в діаметрі 1–2 мм. Центр плями стає чорним, тканина навколо них жовтіє. Пізніше тканина таких плям відмирає і випадає, утворюючи наскрізні отвори в пластинці, листя жовтіє й засихає. На стеблах і черешках плями видовжені, темні. Уражені рослини повільно розвиваються й мають пригнічений вигляд. Інтенсивне ураження квітконіжок спричиняє масове опадання квіток.

Частіше уражуються плоди. На зелених плодах хвороба спочатку нагадує паршу — проявляється у вигляді чорних випуклих крапок, які мають водянисту облямівку. Пізніше плями збільшуються в розмірах до 6–8 мм, набувають вигляду бородавок, особливо близько плодоніжок. З подальшим розвитком хвороби центр плями западає і тоді ураження набуває вигляду чорних виразок. Водяниста облямівка навколо них зникає або стає світло-зеленою.

_____________________

Шкідливість хвороби виявляється у відставанні в рості й розвитку, випаданні хворих рослин

_____________________

Збудником хвороби є бактерії Xanthomonas vesicatoria (Doidge) Vauterin et al — монотрихальна, капсулоутворювана паличка. Капсули, у яких є палички, захищають їх від висихання та низьких температур, аероби. Патоген ділиться на три патотипи: томатний, перцевий і змішаний. Крім томата бактерії уражують перець, баклажан, рідше — картоплю, дурман, фізаліс, паслін чорний.

Оптимальна температура для розвитку хвороби становить +35…+30 °С. За такої температури інкубаційний період хвороби становить 4–5 днів.

Збудник є стійким до посухи та низьких температур, але гине за підвищення температури понад +56 °С. Тому хвороба розвивається в прохолодних і вологих умовах, а суха спекотна погода обмежує розвиток. Небезпечним періодом розвитку хвороби є період інтенсивного росту плодів.

Основне джерело інфекції — неперегнилі уражені рештки й заражене насіння. В сухих рештках бактерії зберігають життєздатність до двох років.

Шкідливість хвороби виявляється у відставанні в рості й розвитку, випаданні хворих рослин. Випади розсади, посадженої в інфікований ґрунт, досягають 80–100%. Суттєво знижується продуктивність і якість плодів, близько 70–80% плодів втрачають товарні й харчові якості.

Бактеріальний рак

Проявляється хвороба у вигляді дифузного і місцевого ураження. За дифузного ураження спостерігається в’янення і відмирання молодих рослин, а на доросліших рослинах — однобічне в’янення: спочатку окремих часток, а потім усього листка або в’янення окремих листків і гілочок. Хворі листки жовтіють по периферії, трохи закручуються вверх, згодом буріють і засихають від країв до центральної жилки. На поперечному зрізі стебла видно почорніння судинно-волокнистих пучків. На уражених стеблах формуються смуги, потім тканини розриваються і з тріщин виступає жовтуватий ексудат, що містить бактерії, які стають джерелом інфекції. З розвитком хвороби серцевина стебла жовтіє, розтріскується, відмирає і в ній утворюються порожнини.
У разі раннього системного ураження плоди набувають потворної форми.

За місцевого ураження на листках, черешках, стеблах, плодоніжках з’являються дрібні бурі плями, які пізніше заглиблюються і набувають форми рижуватих виразок. На плодах утворюються білі або буро-коричневі дрібні плями з чорною крапкою в центрі й оточені світлою облямівкою. Такий прояв хвороби на плодах називається «пташиним оком». Консистенція і смакові якості плоду змінюються.

_____________________

Масовому розвитку бактеріального раку на томатах сприяє спекотна погода в поєднанні з рясними дощами

_____________________

Збудником хвороби є бактерії Clavibacter michiganensis subsp. michganensis (Smith) Davis et al. Це нерухомі короткі палички, грампозитивні, аероби, спор не утворюють. Бактерії спричиняють закорковування провідних судин, відмирання клітин і, як наслідок, в’янення і загибель рослин. У рослину бактерії проникають в основному через механічні пошкодження, а також коріння. З коренів переміщуються по флоемі й заселяють надземну частину рослини. Вони по судинах можуть проникати в плоди й заражати насіння.

Окрім томату патоген уражує перець. Оптимальна температура для розвитку хвороби становить +25…+27 °С, вологість повітря — 80–85%. Полив рослин способом дощування спричиняє масовому зараженню рослин бактеріальним раком. Масовому розвитку хвороби сприяє спекотна погода в поєднанні з рясними дощами. Джерело інфекції — неперегнилі уражені рештки, ґрунт і заражене насіння. Насіння, отримане від уражених плодів, містить інфекцію, яка може зберігатися на ньому до трьох років. Дослідженнями встановлено, що бактерії в ґрунті через 30–40 днів втрачають життєздатність, але можуть вісім місяців зберігатися в сухому ґрунті, субстраті або в рослинних рештках, зокрема й у мерзлому ґрунті. У полі бактеріальний рак поширюється поливною та дощовою водою, вітром та іншим механічним шляхом.

Шкідливість хвороби полягає у в’яненні й відмиранні частини або всієї рослини, зниженні продуктивності рослин і якості плодів. Недобір урожаю, залежно від ступеня ураження рослин, сягає 20–90%.

Бактеріальна крапчастість

Хвороба проявляється на всіх надземних органах рослин. На краях листків спочатку з’являються дрібні (до 1–3 мм в діаметрі) чорні маслянисті плями, які оточені яскравою бурою облямівкою. За високої вологості плями швидко розростаються, зливаються й охоплюють усю пластинку, листок засихає й відмирає. На стеблах, черешках і квітконіжках плями видовжені зі слабою світлою облямівкою. На молодих зелених плодах з’являються дрібні випуклі чорні крапки (діаметром до 1 мм), навколо яких спостерігається зелено-біла облямівка, потім плями збільшуються до 6–8 мм, утворюючи виразки.

Збудником хвороби є бактерії Pseudomonas syringae pv. tomato (Okabe) Young et al., що являють собою рухливі грамнегативні палички з одним-трьома полярними джгутиками, спор не утворюють.

_____________________

Шкідливість хвороби виявляється в зменшенні асиміляційної поверхні рослин, зниженні якості плодів

_____________________

Від хворої до здорової рослини бактерії передаються механічно. Збудник хвороби — поліфаг, уражує картоплю і деякі види бур’янів, серед них — щирицю, пирій повзучий, мишій та ін.

Сприяє розвитку хвороби підвищена вологість і низькі нічні температури повітря (+12…+15 °С). Достатньо одного дня зволоженого стану листків і зниження температури, щоб хвороба проявилася.

Шкідливість хвороби виявляється в зменшенні асиміляційної поверхні рослин, зниженні якості плодів. Плоди втрачають товарність, тому що на них формуються темні плями зі світлою водянистою облямівкою. Плями постійно збільшуються й потім зливаються. Залежно від погодних умов і ступеня ураження рослин недобір і втрати врожаю сягають 10–50%. Джерелом інфекції є неперегнилі уражені рештки рослин, заражене насіння томату, насіннєві бульби картоплі.

Захисні заходи

Найбільш радикальним, економічно вигідним та екологічно безпечним методом захисту томату від бактеріальних хвороб є вирощування стійких сортів. Підвищену стійкість до чорної бактеріальної плямистості виявляють гібриди — Едвайзор F1, Камі F1, Морелія F1, Пінк Клер F1, Пінквін F1, Ред Флеш F1, Руфус F1, Сакура F1, Татамі F1; до бактеріального раку — Арома F1, Арон F1, Галілея F1, Імпакт F1, Продезо F1, Філовіта F1, Ямамото F1, Янтарний богатир (с); до бактеріальної крапчастості — Бінго F1, Браун Кой F1,Златава F1, Максін F1, Страбена F1, Умекс F1.

Ретельне знищення рослинних решток, глибока оранка або перекопування земельної ділянки, дотримання сівозміни у відкритому ґрунті є найефективнішим заходом захисту томату від хвороб, зокрема від бактеріальних. Знищення рослинних решток здійснюється шляхом глибокої оранки поля або перекопування ділянки.

Найкращими попередниками томатів є люцерна, капуста, цибуля, огірок. У змішаних сівозмінах — озима пшениця, горох, кукурудза. Повертати томат й інші пасльонові культури на попереднє поле не раніше, ніж за 3–4 роки.

Слід дотримуватись просторової ізоляції між посадками томатів та інших пасльонових культур не менше як 500 м. Не слід відводити поля під томати поточного року по сусідству з полями, де томати вирощували минулого року.

Унесення підвищених доз калійних добрив, що підвищують стійкість рослин томату до бактеріальних та інших хвороб.

Відбирати насіння томату для сівби рекомендується тільки зі здорових плодів. Для сівби відбирають кондиційне насіння. Проти поверхневої бактеріальної інфекції проводять завчасне (за 3–4 місяці до сівби) або перед сівбою знезараження насіння 1%-м розчином марганцевокислого калію (KMnO4) або 20%-м розчином соляної кислоти (HCl). Для знезараження насіння можна взяти один із біопрепаратів: Псевдобактерін-2, в. р. (0,1 л/кг), Фітохелп, р. (2,5 мл/кг), Мікосан «Н», 3% в. р. к. (7м л/кг).

За відсутності протруйників можна застосовувати термічну дезінфекцію насіння. Насіння витримують у сушильній шафі (термостаті) за температури +52…+53 °С протягом 25–30 хв. Висока температура вбиває зовнішню та внутрішню інфекції, проте не знижує схожості насіння.

Уникати надмірного внесення азотних добрив, особливо амонію, бо це збільшує потребу рослин у кальції та зменшує наявність у ґрунті кальцію в доступній для томату формі.

Упродовж вегетації з метою підвищення стійкості рослин до бактеріальних хвороб, підвищення їх продуктивності слід проводити не менше як два підживлення рослин. Перше — після 12–15 діб після посадки розсади в ґрунт, друге — на початку зав’язування плодів. За виявлення перших хворих рослин у теплиці чи відкритому ґрунті треба відмовитися від позакореневих обробок рослин, щоб уникнути їх перезарядження збудником чорної бактеріальної плямистості.

Позакореневі підживлення проводять макро- та мікроелементами у збалансованих співвідношеннях на підставі результатів агрохімічного аналізу ґрунту й рослин.

За розпушування міжрядь, підгортання рослин слід уникати механічних пошкоджень коренів, бо це посилює розвиток бактеріальних хвороб.

За появи перших ознак чорної бактеріальної плямистості, бактеріального раку, бактеріальної крапчастості або через 1–2 тижні після появи сходів і до масового утворення плодів слід обприскувати рослини одним із фунгіцидів на основі міді:

• Альфа-Мідь, зп (2,6–3,0 кг/га), до 3-х раз обприскувань;
• Блю Стар, зп (2–3 кг/га), до 3-х раз;
• Бордо МК, вп (0,9–1,0 кг/га), до 2-х раз;
• Гарт, зп (3,0 кг/га), до 3-х раз;
• Ескада 488, кс (1,5–1,75 кг/га), до 4-х раз;
• Косайд 2000, вг (2,5 кг/га), до 4-х раз;
• Купроксат, кс (3,0–5,0 л/га), до 3–4 раз;
• Купроксил, кс (4,0–6,0 л/га), до 3-х раз;
• Медян Екстра 350 SC, кс (2,0–2,5 л/га), до 4-х раз;
• Метеор, ке (3,0 л/га), до 4-х раз.

Проти чорної бактеріальної плямистості й інших бактеріальних і грибних хвороб застосовують такі дозволені біопрепарати:

• Фітохелп, р. 0,25–0,5 мл/л води, обробка до 4-х раз;
• Мікосан «В», 3% в. р. к., (10–12 л/га), до 4-х раз;
• Казумін 2Л, рк, (1,5 л/га) до 3-х раз;
• Кренел Соілфіт, р. (4–12 л/га) до 2-х раз;
• Мікохелп, п., (0,1–0,5 кг/га) до 3-4-х раз;
• Планориз ВЛ, в. с., (2–5 л/га) до 4-6 раз;
• Престоп, з. п., (2–3 кг/га) до 3-х раз;
• Псевдобактерін-2 (Респекта), в. р. (1,0 л/га) до 4–6 раз;
• Серенада АСО SC, кс (4–6 л/га) до 4-х раз;
• Трихоплант, кс. р., (2–5 л/га) до 6 раз;
• ФІтоцид, р., (0,25–0,5 мл/100 л води ) до 4-х раз;
• Фітохелп, р., ( 0,25–0,5 мл/л води), до 4-х раз;
• Фітофлавін, рк (2,0 л/га), до 4-х раз;
• Фітоплазмін, рк, (3–4 л/га); перша обробка на початку цвітіння, наступні — інтервалом 10–14 днів, витрата робочої рідини 300–600 л/га до 1–3-х раз.

У разі дефіциту кальцію рекомендується обприскувати рослини 1%-м розчином кальцієвої селітри або 0,3–0,4%-м розчином хлористого кальцію. Особливо ці обробки потрібно проводити в період інтенсивного росту плодів (не менше к 1–2 рази на тиждень). Для листкових підживлень можна застосовувати також нітрат кальцію.

Дезінфекція теплиць після культурообігу або заміни субстрату, промивання поливної системи розчином гіпохлориту або іншим засобом.

Іван Марков, канд. біол. наук, професор
Національний університет біоресурсів
і природокористування України

Труднощі захисту дерев в інтенсивних садах від...

Застосування в системі захисту плодових насаджень фунгіцидів різних хімічних груп — обов’язкова...

Дмитро Шацман: «Вирощування класичних гібридів...

У перший рік війни українська насіннєва компанія «Євросем» не зменшила посіви насіння соняшнику, а...

Кіноа здатна зайняти одну із ніш на сучасному...

Цими днями вчені кафедри агротехнологій і ґрунтознавства Сумського національного аграрного...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

36609
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

26033
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

13439
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.