Стрімке подорожчання мінеральних добрив сьогодні створює серйозні проблеми більшості вітчизняних господарств. 20 тонн гранульованих фосфорно-калійних добрив, яких вистачить за розкидного способу внесення на 100, щонайбільше 200 гектарів, коштує цілий мільйон гривень

Щоб сяк-так підживити тисячу гектарів, потрібно 5 млн гривень, а внести більш-менш пристойну норму добрив — вже 10 млн. Щиро кажучи, якщо в когось і є такі гроші, то навряд чи він побіжить їх закопувати в полі — поточних виплат і боргів не бракує у жодного аграрія. А от грошей катма через відомі проблеми з продажем зерна.

Саме тому чимало фермерів спробує цієї осені обійтися взагалі без міндобрив чи принаймні істотно заощадити на цій статті витрат. Щодо останнього, то тут, звісно, можливі варіанти, зокрема, продумане застосування рідких добрив.

Ясна річ, що рідкі добрива також не безплатні, і якщо говорити про абсолютні цифри, то коштуватимуть ще дорожче, ніж гранульовані. Але з тим різноманітні РКД та КАСи дають можливість зманеврувати, замістивши кількість якістю.

Так, відомою перевагою рідких добрив є їх вища доступність для рослин, як порівняти з гранульованими добривами, особливо ж за умов дефіциту вологи. Відповідно, більше діючої речовини засвоюється кореневою системою рослин, що зумовлює зниження обсягів унесення.

Ми ж зазначимо, що з кожним роком дедалі більше господарств замовляють посівні комплекси, оснащені функцією припосівного внесення рідких мінеральних добрив. Такі агрегати мають спеціальні култери для внесення рідини у ґрунт, сполучені системою трубопроводів із місткістю, розміщеною на рамі сівалки чи зчепленою за нею.

Читайте також: Чи можна обійтися без мінеральних добрив

У більшості випадків посівний комплекс у такому оснащенні коштуватиме дорожче проти традиційних модифікацій. Так само доведеться доплатити за переоснащення для внесення рідких добрив уже наявної в господарстві сівалки.

Проте, за нашими спостереженнями, ті аграрії, що почали працювати за технологією стартового внесення рідких добрив, не бажають вже повертатися до гранул чи мікрогранул. Річ у тім, що вони отримують відразу кілька переваг.

По-перше, рідкі добрива апріорі засвоюватимуться кореневою системою рослин краще, ніж сухе. Це важливо як за умов достатньої кількості вологи в ґрунті, так і в справжню посуху. Звісно, що чудес не буває, і якщо вологи в ґрунті немає від слова зовсім, то і рідкі добрива не порятують. Проте, скажімо, якщо їх уносити припосівним способом, огортаючи насінину своєрідною поживною «хмаркою», то все одно певний ефект буде.

По-друге, рідкі добрива швидше засвоюються й розчиняються. Це важливо за тих умов, коли особливості ґрунту, наприклад, підвищена кислотність істотно знижують ефективність мінерального живлення. Найчастіше це стосується фосфору, що може дуже швидко переходити в не засвоювані та складно засвоювані сполуки. Подавши його рослинам рідким, ми виграємо час, щоб вони встигли спожити внесене добриво.

Також варто наголосити, що з економічного боку контроль витрати рідини відбувається набагато простіше і точніше — завдяки наявності дозатора. Ми можемо бути твердо впевнені в тому, що внесли 50, 100 чи 150 л/га. З гранульованими міндобривами ця справа є набагато складнішою: дозування там може бути доволі неточним унаслідок низки причин, ну і гранули значно легше, даруйте, поцупити. Натомість злити у щось досить токсичне рідке добриво майже нереально.

У нашому ж випадку керівник господарства будь-якої миті може простежити реальну витрату рідини й внести відповідні корективи.

До того ж уважається, що вартість діючої речовини у складі рідких добрив часто є найнижчою, а її ефективність — дуже високою. Тому, замовивши якісні рідкі добрива за помірною ціною (чи навіть налагодивши) їх виробництво безпосередньо у господарстві, можна заощадити чималі кошти. Останнє, до речі, набуває дедалі більшого поширення в українському агросекторі. Насправді змішати карбамід і селітру та «зварити» КАС технічно посильно майже для кожного господарства. Відповідне обладнання на ринку є. Так само можна «набовтати» поживних сумішей на основі гуматів і приготувати непоганий «коктейль» для припосівного внесення.

Читайте також: Знизити норму внесення міндобрив на 25% і покращити структуру ґрунту

Утім, сьогодні чимало агровиробників застосовують рідкі мінеральні й органічні добрива для внесення під час обробітку ґрунту. Для цієї мети підходить фактично будь-який більш-менш сучасний ґрунтообробний агрегат, до якого можна вчепити бочку — безпосередньо на рамі чи за ним. До того ж рідкі добрива вносять за допомогою спеціальних култерів, якими поєднуються з робочими органами агрегата. Це все обладнання сполучається з бочкою за допомогою трубопроводів, туди додається помпа і дозатор, також можна використовувати штатний монітор. Ось і все — якщо такі конструкції ще років 5–6 тому вважалися чимось екзотичним, то сьогодні їх монтують уже десятки й сотні вітчизняних агровиробників.

Тут важливо розуміти, чого саме ми прагнемо досягти завдяки цій технологічній операції, і з яким агрегатом найкраще працювати. Якщо йдеться про передпосівний обробіток ґрунту, то на яку глибину і яке саме добриво ми будемо вносити. І розрахувати, наприклад, чи буде ефективним унесення рідких фосфоровмісних добрив восени, залежно від особливостей ґрунтів і наявності вологи на полях господарства.

Якщо ж ми плануємо вносити рідкі органічні добрива, то саме ґрунтовий спосіб є найефективнішим, бо прибирає такий важливий мінус, як жахливий запах гноївки, а також це запобігає випаровуванню. З іншого боку, з гноївкою простіше в тому плані, що майже завжди вона рекомендована для внесення саме з осені.

У принципі, освоївши тему з рідкими мінеральними добривами, їх можна застосовувати для реалізації практично всіх польових завдань із мінерального живлення рослин: передпосівного внесення, ранньовесняного підживлення, припосівного внесення та міжрядного підживлення. І в кожному разі саме цей підхід буде найефективнішим і пріоритетним.

Якщо у штаті господарства немає працівників із необхідними технічними навичками, є сенс звернутися по допомогу в переобладнанні представників компанії, що здійснює сервісне обслуговування конкретного агрегата. Зазвичай у дилерів є досвід такого до оснащення агрегатів, і вони можуть порадити щось корисне. Також, якщо дозволяють фінанси, можна замовити готове рішення у вигляді культиватора, оснащеного всім потрібним для якісного внесення рідких добрив.

Василь Черкас

Труднощі захисту дерев в інтенсивних садах від...

Застосування в системі захисту плодових насаджень фунгіцидів різних хімічних груп — обов’язкова...

Дмитро Шацман: «Вирощування класичних гібридів...

У перший рік війни українська насіннєва компанія «Євросем» не зменшила посіви насіння соняшнику, а...

Кіноа здатна зайняти одну із ніш на сучасному...

Цими днями вчені кафедри агротехнологій і ґрунтознавства Сумського національного аграрного...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

36609
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

26032
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

13439
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.