Застосування під передпосівний та основний обробіток ґрунту рідких видів хімічних і органічних добрив може відчутно оптимізувати економічну складову технології вирощування. Ціна мінеральних добрив сьогодні, порівнюючи з минулим роком, зросла практично вдвічі, і схоже, що це, на жаль, ще не межа. Такі ціни нині є непосильними для бюджетів більшості аграрних господарств України, враховуючи майже повну відсутність експорту зерна. Відповідно, чимало фермерів наразі серйозно розмірковують над тим, щоб скоротити площі під ярими культурами наступного сезону чи взагалі нічого не сіяти

І це, до речі, не якісь «страшилки», а цілком реальний стан речей. Якщо озимі зернові так чи інакше посіють усі, хто має фізичну можливість це зробити, то кукурудза, соняшник і соя на наступний рік — під великим питанням. Гроші закінчуються майже в усіх, і без гарантованої перспективи експорту зерна сіяти ярі культури не буде особливого сенсу.

Однак український фермер — це хлібороб із діда-прадіда, і тому прагнутиме скористатися щонайменшою нагодою, щоб віднайти резерви та таки посіяти зерно, нехай навіть за суперекономною технологією — з мінімальною кількістю добрив чи взагалі без них. У цьому сенсі важливо розглянути ймовірні варіанти для цього. Поготів, що ми не знаємо, коли закінчиться війна й рашисти виснажать свої сили. Навіть якщо ми розблокуємо порти й почнемо, як і колись, вільно продавати зерно за кордон, економічна ситуація ще довгий час лишатиметься непевною.

Читайте також: Смуговий обробіток ґрунту

Це безпосередньо стосується проблеми мінерального живлення рослин, і очевидно, постійно доведеться щось вигадувати, аби не лишати посіви на голодному пайку та водночас не розоритися на добривах. Цілком робочим варіантом може бути застосування рідких хімічних та органічних добрив.

Перша перевага рідких добрив — їх вища доступність для рослин, порівнюючи з гранулами, особливо ж за умов дефіциту вологи. Відповідно, більше діючої речовини засвоюється кореневою системою рослин, що зумовлює зниження обсягів унесення. Ясна річ, що це питання в окремих випадках може бути дискусійним, однак назагал так воно і є.

Друга перевага — їх гарантовано точне дозування під час унесення. Є помпа, є вимірювальне обладнання, і якщо ми плануємо дати по 100 кг/га КАС чи аміачної води на гектар, то дамо саме стільки. Додатковою перевагою є абсолютний захист від розкрадання міндобрив власним персоналом, бо заливати КАС у відра чи бочки ніхто не буде.

Третя перевага рідких добрив — можливість приготування оптимальних за складом сумішей під різні культури. Звісно, що краще на базі власного господарства, але можна замовляти такі послуги й стороннім. Тобто, наприклад, під ріпак можна давати субстанцію на основі азотного добрива з додаванням сірки. Під кукурудзу — азот, фосфор, цинк і сірку й т. ін. Відповідно, правильно визначивши пропорції та додавши гостро необхідні для конкретної культури елементи живлення (чи дефіцитні для ґрунту в цьому регіоні), знову ж таки можна посилити агрономічний ефект і знизити норми внесення добрив.

Звісно ж окрім переваг тут можуть бути й деякі недоліки. Так, рідкі добрива під культивацію слід уносити з певними застереженнями, щоб не допустити їх токсичного впливу на сходи рослин. Також їх потрібно десь зберігати з дотриманням вимог безпеки. Ну, і звичайно ж, треба переобладнати ґрунтообробні агрегати під унесення рідких добрив.

Загалом такому переобладнанню піддається майже кожна модель культиватора. За сучасними вимогами для цього потрібно придбати спеціальний комп’ютер, обладнання для подачі, розподілення і внесення робочого розчину, бак для рідких добрив, а також різноманітні перехідники, фільтри та датчики.

Причому такі роботи з дооснащення культиватора можна виконати як безпосередньо в самому господарстві, так і замовити його сторонній компанії. Якщо у вас немає досвіду в цій справі, то краще, звісно ж, обрати інший варіант.

Також зрозуміло, що передпосівна культивація чи основний обробіток ґрунту із застосуванням рідких добрив потребує серйозних працевитрат у плані логістики. Адже потрібно великі обсяги рідини доставляти на поля, регулярно заповнювати місткості тощо, що, своєю чергою, висуває вимоги й до техніки безпеки, і до технічних знань працівників. Адже, наприклад, пошкодження робочого органа, оснащеного култерами для внесення рідини в ґрунт, вимагатиме спеціалізованого ремонту.

З усім тим це справа за нинішніх умов дуже і дуже перспективна, бо дозволяє відчутно покращити економічну й агрономічну складові технології вирощування сільгоспкультур.

Окремо слід поговорити про рідкі органічні добрива, тобто гноївку. Її вносять зазвичай або господарства, які розвивають свинарство, або ж їхні сусіди, розташовані неподалік. Далеко не завжди цей безумовно цінний ресурс використовують як слід, і трапляється, що його намагаються позбутися, причому не в найбільш екологічний спосіб. Натомість слід розуміти, що гноївка — це надзвичайно цінне добриво, яке містить елементи живлення та ще й справляє потужний ефект розвитку біоти в ґрунті.

Але гноївку вносять не по 100–200 л/га, а по 30–50 т/га, особливо ж під кукурудзу. Річ у тім, що вміст мікроелементів у ній досить незначний. Наприклад, азоту в рідкій органіці всього 4–5 кг/т, ще менше там фосфору і калію. Однак, якщо дати хоча б 20 т/га цієї пахучої субстанції, то це означатиме, що посіяні тут рослини отримають основні елементи живлення у найдоступніших формах. Окрім того, вони ще отримають практично повний набір необхідних для розвитку мікроелементів. До того ж рідка органіка сприятиме розвитку корисної біоти в ґрунті.

Читайте також: Як обійтися без міндобрив

З іншого боку, «розважатися» з гноївкою доведеться на повну. Почнімо з того, що вона має різкий специфічний запах, який не дуже полюбляють мешканці навколишніх населених пунктів. Тому її потрібно вносити тільки всередину ґрунту й підгадувати погодні умови та інші чинники, відмовляючись від застосування її ближче до міст чи сіл.

Також за роботи з гноївкою для культиватора потрібен уже не окремий бак, а ціла цистерна, яку чіпляють за агрегатом. А отже, потрібен потужний трактор, краще якщо гусеничний. Тобто клопотів тут не бракуватиме.

Утім, якщо в господарстві під цю технологію створено вже інфраструктуру, то можна працювати набагато зручніше за допомогою спеціального довжелезного шланга, що подає гноївку зі стаціонарного резервуара до культиватора. У деяких господарствах взагалі підводять спеціальні трубки до країв поля, якими подається рідка органіка.

Також доводиться чути, що з рідкою органікою ефективніше поводитися іншим способом, не вносячи її під культивацію, а заливаючи нею, складовану у ямі солому. Таким чином, за певний проміжок часу можна отримати якісний перегній, що буде значно ціннішим добривом.

Ігор Коваленко

Труднощі захисту дерев в інтенсивних садах від...

Застосування в системі захисту плодових насаджень фунгіцидів різних хімічних груп — обов’язкова...

Дмитро Шацман: «Вирощування класичних гібридів...

У перший рік війни українська насіннєва компанія «Євросем» не зменшила посіви насіння соняшнику, а...

Кіноа здатна зайняти одну із ніш на сучасному...

Цими днями вчені кафедри агротехнологій і ґрунтознавства Сумського національного аграрного...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

36610
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

26034
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

13440
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.