Андрій Богданець: «Корупційні годівнички треба руйнувати»

Нещодавно поспілкувалися з народним депутатом України Андрієм Богданцем, членом фракції «Слуга народу». Він входить у парламентський комітет з питань аграрної та земельної політики. Учасник Революції гідності, у складі батальйону «Січ» брав участь в АТО. Обрався у парламент з посади заступника директора Тернопільської птахофабрики.

- Ви доклали зусиль до впровадження ринку землі, який працює вже понад півроку. Як оцінюєте зроблене вами?

- Впевнений, що ринок має бути більш ліберальним. Наша задача як народних депутатів була - насамперед убезпечити права громадян, які мали земельні наділи і не могли ними розпоряджатися повною мірою. Зараз можуть скуповувати землю тільки наші українські аграрії, й не більше 100 га в одні руки. Ми знаємо, як великі господарства намагаються обійти це положення: скуповують землю через співробітників, родичів, фізичних осіб. Ми це все розуміємо. Але я за ліберальний ринок, і теж чекаю 2024 року, коли у ньому зможуть взяти участь юрособи. 

- Ви входили у групу з приватизації спиртової галузі. У власності держави були 83 спиртзаводи, які приносили збитки державі. Як справи нині?

- Сьогодні 55% потужностей концерну «Укрспирт» вже перейшли до приватних власників. Це добре. Держпідприємство не може витримувати конкуренцію з приватними – скажімо, купуючи сировину. Тому що приватні структури вертикально інтегровані: зазвичай, вони самі вирощують пшеницю або картоплю, з якої женуть спирт. Державні ж у процесі закупівлі сировини будуть програвати. Бо є регламентовані складні процедури, тендери тощо. А ринок міняється чи не щодня. Теоретично держава могла б вигравати за рахунок значних об'ємів виробництва. Але це можливо хіба що в умовах монополії. Держава на спирті не мала зиску. Й галузь була як валіза без ручки. Годівничка для корумпованих структур. Значить, це треба зруйнувати і дати можливість працювати приватному бізнесу - в білу. Й унеможливити сірий і чорний ринки - вони у спиртовій сфері є значними. Готую законопроект, щоб унеможливити зловживання при заході спирту на будь-яке підприємство. Для держави алкоголь - одне із джерел наповнення бюджету. Нам зараз потрібні кошти на багато що, зокрема, на оборону.

- Ви, пане Андрію, закінчили факультет комп'ютерних технологій Тернопільського економічного університету. Що скажете про поєднання ІТ-технологій та агро?

- Ми бачимо за кордоном, як аграрії збирають зразки ґрунту по кожній малій ділянці. Створюють ґрунтотеку... Впроваджують точне землеробство, диференційований обробіток кожного клаптика землі, щоб він давав якнайбільший урожай. Я це спостерігав у США - у штаті Огайо, наприклад. А точна обробка посівів дронами хімічного захисту задля економії ресурсів? Це ті самі ІТ-технології. Це все вельми перспективо.

- Ви - родом з містечка Рокитного. Там нещодавно відкрився завод з виробництва біогазу – мабуть, бачили? Дехто вважає, що нам слід виготовляти біометан і через українську газотранспортну систему експортувати його в Європу.

- Я з Рокитного, що на Рівненщині. А завод у іншому Рокитному – яке у Київській області. Я його ще не бачив. Моя думка, що у газотранспортну систему біогаз навряд чи ближчим часом ми будемо закачувати. Але для особистих потреб господарств, щоб замістити якийсь відсоток природного газу - чому ні? Це так само, як поставити сонячну панель на свій будинок. Може, все енергоспоживання вашого господарства вона і не забезпечить, але якусь частину – напевно. Аграрії, що виробляють біогаз для себе, зменшують кінцеву собівартість своєї продукції, і це дуже правильно. Це буде також допомогою всій Україні, бо ми можемо зекономити імпортний газ. 

- Ви входите у групи з міжпарламентських зв’язків з Іраком, Єгиптом, Саудівською Аравією. Від трейдерів я чув, ніби ми непогано розвиваємо торгівлю з тими країнами?

- Країни арабського світу дуже полюбляють нашу продукцію. Але є певні логістичні проблеми з її поставками туди. Ми транспортуємо через кілька транзитних країн. Деякі з них переслідують свої інтереси і встановлюють нам перешкоди. Є низка бюрократичних перепон... Роботи багато, куди не подивись. Ми хочемо нарощувати додану вартість української продукції, збільшити прихід в Україну валюти. Але стикаємося з нюансами і перепонами у законодавстві, які не розглядалися з моменту прийняття незалежності України. 

- Так це ж ваша депутатська робота – «розрулювати» подібні проблеми?

- Власне… Тож і будемо працювати у цьому напрямі. Усуваємо надмірні адміністративні навантаження. На жаль, зараз така ситуація тривожна на наших кордонах, і нам треба вирішувати багато питань першочергово, відкладаючи якісь бізнесові законопроекти. Крім того, пандемія і карантин заважали нам… Намагатимемося, щоб усе позитивне було проголосовано у Верховній Раді якнайшвидше. *

Розмовляв Ігор Петренко

*Скорочено. Повністю матеріал буде надруковано у паперовій версії «Агробізнесу Сьогодні» - невдовзі.