Під час вирощування ячменю особливо важливо створити оптимальні умови живлення для формування високого врожаю зерна відповідної якості. Збільшення врожайності й покращання якості зерна належить мінеральному живленню внаслідок збільшення в ґрунті доступних елементів. Добрива сприяють формуванню більшої площі та ефективності функціонування асиміляційного апарату, зростанню й нагромадженню сухої речовини, збільшенню продуктивності фотосинтезу та підвищенню врожайності.

Найінтенсивніше надходження основних елементів живлення в рослин ячменю ярого відбувається за досить короткий час — від фази кущіння до колосіння (26–28 діб). За цей період рослини споживають 42–46% азоту, 61–64 — фосфору і 64–74% — калію. У фазу колосіння практично завершується поглинання калію, фосфору споживається 90%, азоту — 80% загального винесення їх урожаєм. Проте це залежить від біологічних особливостей сортів, наявних запасів поживних речовин у ґрунті, попередників тощо. На формування 1 т зерна й відповідної кількості побічної продукції ячмінь ярий виносить із ґрунту 14–27 кг азоту, 11–15 — фосфору та 13–24 кг калію. Найбільшу потребу в поживних елементах рослини відчувають від фази кущіння до наливання зерна. Оптимальний уміст елементів мінерального живлення в наземній масі, що дає змогу отримати високу врожайність, становить: у фазу кущіння 4,7–5,3% — азоту, 0,55–0,65 — фосфору, 4,2–4,2% — калію. За збільшення доз удобрення підвищується й уміст цих елементів у рослині.

Умови азотного живлення суттєво впливають на ріст і розвиток рослин ячменю ярого. Особливо сильно позначається брак азоту на розвитку листя (формується дрібне, має світло-зелене забарвлення, передчасно жовтіє) й стебел (формуються тонкими). Це, своєю чергою, негативно впливає на формування й розвиток репродуктивних органів і наливання зерна. Надлишкове азотне живлення впродовж вегетації затримує дозрівання рослин: вони утворюють велику вегетативну масу, що призводить до раннього вилягання посівів. Залежно від забезпечення азотом визначається інтенсивність синтезу білка й інших азотистих сполук, що безпосередньо впливає на урожайність. У складі сухої речовини рослин ячменю азоту міститься 1–3%, у білках — 16–18%.

Читайте також: Стартовий захист ярих культур

Фосфор відіграє важливу роль у житті рослин, він є складовою нуклеїнових кислот і вважається енергоносієм клітини, входячи до складу молекули АТФ, яка є носієм і постачальником енергії в багатьох процесах життєдіяльності рослинного організму. Основну кількість фосфору рослини засвоюють на перших етапах життя, створюючи його запас, який потім реутилізується.

Калій відіграє головну роль у фізіологічних і біохімічних процесах. Основна його частина (80%) міститься в клітинному сокові й вивільняється водою, інша — в колоїдах і протоплазмі. Максимальна потреба рослин у калії — перший період вегетації. Він сприяє регулюванню водного й азотного обміну, підвищує пружність тканин і стійкість до вилягання, пришвидшує наливання зерна. Калій сприяє утриманню та збільшенню вмісту води в колоїдах і протоплазмі, завдяки чому рослина краще витримує короткочасні посухи.

Дуже важливо забезпечити поживними речовинами рослини ячменю до фази кущіння, коли формуються колоски. Добрива, внесені після кущіння, на кількість продуктивних колосків не впливають, а позначаються тільки на величині колоса, зерна й інших органів. Максимально високий і стабільний урожай одержують у разі внесення комплексного мінерального добрива.

Ячмінь ярий характеризується високою пластичністю до навколишнього середовища, але має недостатньо розвинену кореневу систему й короткий період вегетації, у зв’язку з цим зростає роль сортової агротехніки, до якої належить вибір кращого попередника. Після кращих попередників можливо одержати насіння з добрими посівними та врожайними якостями. Ротація культур за дотримання елементів технології вирощування позитивно впливає на водний і поживний режими, мікробіологічні процеси в ґрунті, фітосанітарний стан посівів, унаслідок чого врожайність підвищується на 35–50%.

Згідно з даними науково-дослідних установ, унесення мінеральних добрив сприяє збільшенню врожайності зерна ячменю на 0,7–1,0 т/га, а особливо за сприятливих умов — на 1,4 т/га. Сучасні сорти ячменю ярого мають високу адаптивність не лише до екологічних чинників, а й до певних агрозаходів і здатні забезпечувати стабільний рівень високої врожайності за оптимальних витрат. Ефективність вирощування сільськогосподарських культур загалом, ячменю ярого зокрема, значною мірою залежить від попередника, який впливає на агрохімічні, агрофізичні й біологічні властивості ґрунту, а також на ріст і розвиток рослин. Ячмінь ярий серед зернових є найвимогливішим до попередників. На фоні природної родючості врожайність сортів ячменю ярого після сої становила 3,72 т/га, за сівби після озимої пшениці, соняшнику й кукурудзи на зерно був значний недобір — 0,51 т/га (13,7%); 0,42 т/га (11,3%) та 0,60 т/га (16,1%) відповідно. Підживлення мінеральними добривами дозою N10P10K10 після сої сприяло підвищенню врожаю, як порівняти з варіантами природної родючості (3,72 т/га), на
0,31 т/га (8,3%), після пшениці озимої (3,21 т/га) — 0,43 т/га (13,4%), соняшнику (3,30 т/га) — 0,30 т/га (9,1%), кукурудзи на зерно (3,12 т/га) — 0,27 т/га (8,7%). Вищий рівень урожаю (4,51; 4,15; 3,99; 3,68 т/га) формувався на фоні мінерального живлення N40P40K40, і приріст проти контролю становив 0,79 т/га (21,2%); 0,94 т/га (29,3%); 0,69 т/га (20,9%) та 0,57 т/га (18,3%) відповідно після попередників соя, зернові культури, соняшник і кукурудза на зерно.

На природному фоні родючості після сої вищу врожайність ячменю ярого 3,94–4,16 т/га забезпечили плівчасті сорти Святомихайлівський і Крок, після пшениці — 3,48–3,54 т/га Вікінг і Самородок, соняшнику — Статок (3,55 т/га), кукурудзи на зерно — Святомихайлівський (3,37 т/га). Голозерні сорти ячменю ярого Кардинал й Ахілес після сої формували врожайність на рівні 3,41–3,27 т/га, зернових культура — 2,97–2,91 т/га, соняшнику — 3,11–2,89 т/га та кукурудзи на зерно — 2,79–2,66 т/га (таб­лиця).

За удлбрення мінеральниит добривами дозою N10P10K10 на посівах ячменю ярого плівчасті сорти після сої забезпечували врожайність від 3,95 т/га (Самородок) до 4,50 т/га (Крок), зернових культурах — від 3,61–3,63 т/га (Крок) до 3,83 т/га (Вікінг, Святомихайлівський), соняшнику — від 3,69 т/га (Вікінг) до 3,87 т/га (Крок), кукурудзи на зерно — від 3,37 т/га (Самородок) до 3,65 т/га (Святомихайлівський). Голозерні сорти Кардинал та Ахілес після сої формували врожайність 3,53–3,39 т/га, зернових культурах — 3,36–3,46 т/га, соняшнику — 3,20–3,08 т/га, кукурудзи на зерно — 3,11–3,08 т/га.

Читайте також: Висіваємо менше — збираємо більше

Підвищення фону мінерального живлення до N40P40K40 забезпечило формування вищого рівня врожаю. По сої більшу врожайність ячменю ярого 4,78 т/га забезпечили плівчасті сорти Крок і Самородок, по зернових культурах — 4,42 т/га (Крок і Самородок), соняшнику — 4,48–4,28 т/га Вікінг і Дорідний, кукурудзі на зерно — Дорідний (4,01 т/га). Голозерні сорти ячменю ярого Кардинал й Ахілес по сої формували врожайність на рівні 4,00–3,70 т/га, зернових культурах — 3,68–3,93 т/га, соняшнику — 3,58–3,48 т/га та кукурудзі на зерно — 3,14–3,28 т/га.

Отже, вищий рівень урожаю незалежно від фону мінерального живлення (4,09 т/га) ячмінь ярий забезпечував після сої. За сівби після стерньового попередника недобір становив 0,42 т/га (10,3%), соняшнику — 0,46 т/га (11,2%), кукурудзи на зерно — 0,69 т/га (16,9%) і вона становила 3,67 т/га; 3,63 і 3,40 т/га.

Галина Козелець, завідувач лабораторії науково-інноваційного впровадження,
первинного та елітного насінництва ІСГС НААН, к. с.-г. н.;
експерт-дорадник з питань рослинництва;
Віталій Іщенко, заступник директора з наукової роботи, завідувач лабораторії
селекції зернових і технічних культур ІСГС НААН, к. с.-г. н.; експерт-дорадник з питань рослинництва;
Олег Гайденко, вчений секретар, завідувач відділу маркетингу та наукового
забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН, к. т. н., с. н. с., дорадник з питань
механізації сільського господарства та економіки сільськогосподарського виробництва.

Товарний кредит для аграріїв — стратегія...

Українському агровиробникові розслаблятися немає коли: кожен новий сезон приносить нові виклики,...

Глибокорозпушувач — важливий інструмент

За останнє десятиліття в Україні спостерігалося доволі значне зацікавлення аграріїв...

MASCHIO GASPARDO: оптимізувати всі процеси для...

Провідний італійський виробник сільгоспмашин представив на Дні поля УКАБ — 2024 низку справді...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

44356
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

30671
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

17044
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.