Висіваємо менше — збираємо більше

Вадим Дробітько, керівник ФГ «Аркадія», землі якого розташовані на Миколаївщині, є чи не одним із найбільших українських практиків-експериментаторів із норм висіву різних культур.

Нині аграрії переживають не найкращі часи, тож під час вирощування культур доводиться заощаджувати на багатьох елементах технології. Як правило, на роботі ґрунтообробних і посівних комплексів, які за один прохід виконують кілька операцій. Чимала кількість практиків намагаються оптимізувати систему живлення, заощаджуючи на добривах, а хтось застосовує дешевші засоби захисту рослин. Проте переважна більшість упевнена, що на насінні заощаджувати не можна і неможливо. А що, коли ми скажемо, що ви помиляєтесь і заощаджувати на ньому насправді можна, до того ж без зменшення показників урожайності.

Знайти оптимум

«Ми досить давно думали щодо зменшення норми висіву культур. Перші такі ідеї виникли ще на початку 2000-х, коли комунікативні засоби, такі як інтернет, були досить сильно обмежені та непопулярні. Першою культурою, над якою ми експериментували, була соя», — розповідає господар.

У середньому за рік у регіоні випадає 330 мм опадів. У господарстві вже тривалий час вирощують культури за технологією no-till. «Для нашого посушливого регіону соя є специфічною культурою, — розповідає керівник, хоча скільки часу ми господарюємо, стільки й вирощуємо її. Кожна культура має свій критичний період щодо вологоспоживання. Так, найбільший коефіцієнт споживання у сої припадає саме на фазу цвітіння та наливання бобів. За календарним строками — це липень-серпень. Мабуть, усім практикам відомо, яка кількість вологи у ґрунті саме в цей період. По суті, це найкритичніші періоди щодо температури й вологозабезпечення. Ще понад 15 років тому під час вирощування сої ми помітили, що в місцях зрідження рослини були більш розвиненими та краще витримували аномалії проти тих ділянок, на яких сходи були повноцінними.

Крім того, на зріджених рослинах зерно формувалося більш виповненим. Черпати на той час будь-яку інформацію щодо густоти висіву сої чи інших культур практично можна було тільки в бібліотеках. Відвідуючи такий заклад, мені вдалося знайти наукове видання (назви не пам’ятаю) середини минулого століття, надруковане Вінницьким інститутом кормів. У розділі «Соя» щодо норм висіву було написано всього кілька речень, зокрема те, що зменшення норми висіву сої вп’ятеро у сприятливий за вологозабезпеченістю рік призведе до зниження врожаю не більше ніж 10%, а у несприятливий, посушливий — втрати взагалі не буде (порівнюючи до рекомендованих норм). У дослідах вивчали зниження норми висіву, починаючи від 500 тис. рослин/га із періодичним зниженням до 90 тис. рослин/га. Для мене така інформація була другим поштовхом того, що я йду правильним шляхом, — згадує агроном.

Читайте також: Сучасні можливості контролю

— Коли, наприклад, в умовах Вінниччини три роки поспіль погодно-кліматичні умови сприятливі, а один рік несприятливий, то в умовах Миколаївщини — навпаки. І тут постало питання: чому б не спробувати таку технологію у своїх кліматичних умовах? Тож ми висіваємо зріджені посіви для нашого регіону порівняно до науково рекомендованих. На початкових етапах росту рослини сої почуваються досить комфортно, також доволі раціонально відбувається вологоспоживання. Далі рослина, розуміючи, що води й поживи в достатній кількості, починає інтенсивно гілкуватися, закладати додаткові боби. Таким чином, вона не витрачає ресурси на формування вегетативної маси.

За зріджених посівів співвідношення врожаю до соломи становить 1 : 1,5, коли за звичайного способу сівби — 1 : 3. Відтак ми маємо суттєву економію на насінні й найголовніше — щороку отримуємо стабільні врожаї. Я сам спостерігав картину, коли на початку вегетації випадають опади, завдяки удобренню та підживленню агрономи нарощують вегетативну масу в сої, далі настає період підвищених температур, посуха і, зрештою — отримують мінімальний урожай із великою кількістю соломи. Взагалі це неправильний підхід. Потенціал сої надзвичайно великий. Так, американському фермеру Типу Столлеру вдалося отримати на зрошенні урожай сої у 153,3 ц/га. З тим, що американські фермери висівають на 70% менше насіння проти наших рекомендованих норм. Якщо точніше, то українські рекомендовані норми висіву сої в середньому — 500–600 тис./га, тоді як американці висівають 250 тис./га — різниця відчутна.

З власної практики помітив, що незалежно від детермінантності та стиглості сорту 95% із них досить позитивно реагують на зріджені посіви та мають чудову компенсаторну здатність. Оптимальною для умов нашого господарства є густота сої на момент збирання — 150–170 тис. рослин/га. Таким чином, ми втричі знизили посівну норму, втричі заощадили на насінні, втричі менше використали протруйників, місця у складських приміщеннях, витрати на логістику, тож маємо суттєву економію. Зазвичай на зріджених посівах, які на початкових етапах росту мали доволі «сумний» вигляд, ми отримували навіть кращий урожай, як порівняти до загущених норм у наших умовах. Я вважаю, що наш досвід зі зменшеними посівними нормами сої цілком можна перенести й в інші, сприятливіші умови вирощування. Тобто норму спокійно можна зменшувати до 250 тис. рослин без втрати урожайності.

Особисто я знайомий з агрономом одного холдингу, у якому донедавна висівали сою в кількості до 1 млн рослин/га. Дізнавшись про наш практичний досвід, він із власної ініціативи запропонував керівництву зменшити норму втричі — до 250 тис. Звісно, керівництво було занепокоєне такими виробничими дослідженнями, проте на певних умовах погодилося. У кінці сезону у філії холдингу зібрали 2,8–3,2 т/га сої, і це було на 8 ц/га більше проти відпрацьованої норми висіву. Тобто, уникнувши внутрішньовидової конкуренції та завдяки чистоті посівів, їм вдалося отримати середню прибавку 8 ц/га», — розповідає Вадим Дробітько

Соя для керівника ФГ «Аркадія» стала основоположною культурою, щоб і надалі експериментувати зі заниженими нормами висіву й на інших культурах.

Пшениця

Щодо озимої пшениці, у господарстві закінчили експерименти з нормами, які тривали не один рік, і вже вирішили щодо оптимальної густоти. Нині тут висівають від 1,2 до 1,5 млн штук схожих насінин/га, або 40–60 кг проти рекомендованої норми — 250 кг/га (залежно від маси 1000 насінин). Причому, що стосується пшениці, як поділився думкою практик, це не має бути насіння еліти чи першої репродукції. Так, у господарстві висівають деякі місцеві сорти без назви та ще і 3-ї, і 4-ї, і вищої репродукцій. Як розповів пан Вадим, коефіцієнт кущення пшениці напряму залежить від живлення та можливостей поля. Він може становити і 2, і 5, і 16. Щодо вказаної вище норми висіву, то аграрій фактично дає можливість культурі зробити саморегуляцію. Тож за відпрацьованої технології з живлення та захисту, але зі заниженими нормами, тут отримують урожай, ідентичний нормі висіву 5 млн/га. У межах поля це 43–65 ц/га, утім, велике значення мають його умови.

Соняшник

Щодо густоти висівання цієї культури, то в умовах господарства ФГ «Аркадія» — 30–50 тис. рослин/га на момент збирання без втрати урожаю (рекомендована густота — від 45 до 65 тис.) Утім, усе залежить від гібрида. Якщо ж норму зменшити до 20–25 тис./га або ж збільшити до 60–70 тис./га, то, за словами керівника, буде відчутний недобір урожаю.

Кукурудза

Дослідження щодо оптимальної норми висіву кукурудзи в господарстві ще триватимуть два-три роки. Акцентував керівник на тому, що останніми роками у виробничих експериментах не вдається повністю відійти від рекомендованих норм. Тут потрібно вже вивчати індивідуальні характеристики гібрида щодо зменшених норм, зокрема, чи має він компенсаторну здатність до закладання більшої кількості рядів і більшої кількості зерен у ряді. Загалом гібриди із ФАО 300–360 висівають із густотою 40–50 тис./га. Також не всі гібриди добре відгукуються на зріджені посіви. Наприклад, один гібрид може закласти кількість рядів у межах 14–21 за різних норм висіву й родючості ґрунтів. Тож щодо норм висіву кукурудзи, залежно від регіону вирощування, керівник радить дотримуватися рекомендованої густоти.

Попри те, що господарство ФГ «Аркадія» вже довгий час впроваджує на своїх полях систему no-till, все ж занижені норми таких культур, як соя та пшениця, можна практикувати і за мінімальних чи традиційних технологій.

Практика закордонного фермера

Густаво Тиссен — аргентинський агроном, який також полюбляє експериментувати з різними нормами висіву культур. До речі, із самим практиком ми познайомилися на щорічній практичній конференції «Лабораторія ноу-тілл», організатором якої є фермер-ноутіллер, Михайло Драганчук.

Сам фермер радить постійно проводити на своїх полях експерименти з вирощуванням культур, і вже потім ухвалювати правильні рішення конкретно до своїх умов вирощування. Господарство Густаво Тиссена розташоване на півдні від Буенос-Айреса. Ситуація щодо вологозабезпечення щороку є різною. Як поділився інформацією агроном, за рік випадає невелика кількість опадів, і що найгірше — їх ніколи не можна спрогнозувати. Господарство обробляє 16 тис. гектарів, поля розташовані в межах від 3 до 60 км від побережжя океану. Як відомо, в Аргентині під no-till понад 90% площ.

Читайте також: Обробіток ґрунту під озимі культури в посушливих умовах Степу

За словами практика, отриманий у кінцевому результаті врожай залежить від багатьох чинників, а саме: вибору покривної культури, гібридів, дати висівання. Також не менш вагомим чинником для формування врожаю є товщина шару ґрунту, адже що вона більша, то більше вологи може акумулювати ґрунт. Коливаються такі показники в межах 20–50 см, глибше — скеляста порода.

Неабияке значення для аргентинців у технології вирощування має покривна культура, адже в пік сезону температура на поверхні «чистого» ґрунту може становити +77 °С. Покривна культура зменшує її до +40 °С.

Гібриди кукурудзи в Аргентині ділять на одно- та багатокачанні (2 і більше качанів). Окрім сої, пшениці, які висівають у господарстві Густаво Тиссена зі заниженими нормами, тут також досягли зменшення норм висіву кукурудзи (таблиці 1–3).

Як наголосив пан Густаво, це найулюбленіше його дослідження, адже на ньому будується фундаментальне пізнання гібридів. Так, за висівання гібридів Nidera за різних норм висіву було отримано несуттєву різницю у врожайності, це свідчить про те, що кількість висіяних насінин на цей гібрид не впливає. Тому важливо знати, як поводиться конкретний гібрид саме у ваших умовах. Буває й так, що не завжди врожай залежить від густоти.

Тож, як бачите, приклад закордонних та українських практиків щодо зменшення норм висіву й економії на насінні цілком підтверджується. Для того, щоб переконатися у цьому, варто спробувати самому.

 

Таблиця 1. Реакція на норми висіву різних гібридів кукурудзи у 2015–2016 рр. (сприятливий щодо вологості рік). Попередник — ячмінь, дата висіву — 26.11, з основного удобрення вносили карбамід (150 кг/га)

Таблиця 2. Реакція на норми висіву різних гібридів кукурудзи
у 2016–2017 рр. (типовий рік). Попередник — соя другого висіву

Таблиця 3. Реакція на норми висіву різних гібридів кукурудзи у 2016–2017 рр. (типовий рік). Попередник — соя першого висіву (16 000 рослин/га),
висівання — 11.12. Попередник — соя другого висіву (24 000–32 000 рослин/га), сівбу проводили 16.12