Як підвищити рентабельність в сівозміні «кукурудза-соя»

В Україні поступово набуває популярності американська технологія вирощування кукурудзи у сівозміні із соєю. Її суть полягає у чергуванні обох культур на полі через рік.

Такий підхід забезпечує певні переваги для агровиробників. Зокрема, кукурудза гарантовано отримує додатковий доступний азот із грунту, котрим її забезпечує соя в симбіозі із бульбочковими бактеріями. Також у кукурудзи та сої фактично немає спільних захворювань та шкідників.

Окрім цього, висів на одному й тому ж полі двох просапних культур, дає змогу фермерові обійтися однією сівалкою із уніфікованими міжряддями, найчастіше в діапазоні 45-50 см.

Читайте також: Ідеальні умови для вирощування гречки

Звісно, що в Україні ця технологія навряд чи може бути сприйнята беззаперечно, оскільки в переважній більшості випадків кукурудза в господарствах займає в рази більші площі у порівнянні із соєю. На жаль, остання культура за наших умов не завжди радує фермерів позитивними результатами.

Тим не менш, із певними змінами вона може бути сприйнята тими агровиробниками, котрі тяжіють до вирощування кукурудзи в монокультурі.

Тим часом, нещодавні дослідження в США, свідчать про те, що до сівозміни «кукурудза-соя» варто було б періодично включати пшеницю, оптимально – 1 раз на 4 роки. В такому разі, врожайність кукурудзи є вищою.

Під час цих досліджень науковці вирощували озиму пшеницю один раз в три або чотири роки разом з кукурудзою і соєю. Вони виявили, що довгострокові сівозміни кукурудзи і сої, що містять озиму пшеницю, можуть бути більш врожайними. Причому було пораховано рентабельність 4-5 річної сівозміни і вона виявилася вищою, аніж при вирощуванні лише кукурудзи із соєю.

Така сівозміна має також інші переваги. Ґрунти, як правило, стають більш здоровими і мають кращу структуру, коли сівозміна включає в себе дрібне зерно або фураж на додаток до кукурудзи і сої.