«Інструмент» застосування гербіцидів на кукурудзі

Практичні результати використання пестицидів на кукурудзі дають змогу правильно зорієнтувати господарство у виборі оптимальних систем захисту посівів.

Гербіцидний захист таких культур, як кукурудза, соя, соняшник, — завжди головний біль агронома. Які засоби захисту рослин (ЗЗР) обрати, коли, у якій нормі й послідовності застосувати? І щоб імовірність помилки була мінімальною. Саме тому багато агровиробників закладають чисельні досліди, щоби вивчити біологічну ефективність засобів захисту і систем їх застосування (до того ж зразки препаратів для цього компанії-виробники надають безкоштовно!). Можливо, результати цих досліджень багато в чому суперечливі. Адже захист рослин в Україні — дуже суб’єктивна річ. Утім, результати дослідів застосування гербіцидів на кукурудзі, що їх ми пропонуємо до вашої уваги, варто вивчити хоча б задля того, щоб не повторювати помилок і вигравати за будь-якої ситуації у полі.

У межах науково-дослідної програми однієї з українських компаній на Київщині заклали досліди з традиційної системи захисту кукурудзи. Схема передбачала застосування ґрунтових гербіцидів, страхових, а також їх поєднання. У дослідженні випробовували лише оригінальні продукти відомих світових виробників.

Умови досліду

Унікальність досліду полягає в тому, що фахівці цієї компанії взяли для досліджень найширше застосовувані гербіциди. В умовах 2017 року вони показали ефективність як за окремого використання, так і в комбінаціях один з одним, а також зручність застосування, селективність щодо контролю однодольних і дводольних однорічних бур’янів. Провели також фенологічні спостереження за культурою, визначили врожайність і — на завершення — підрахували економічну ефективність випробуваних продуктів. Дослідження проводили тричі. Вносили шість досходових продуктів і 13 післясходових. Загалом це 65 варіантів трикратно.

У прохолодну весну 2017 року доволі незвично розвивалися бур’яни, що дало змогу проаналізувати деякі помилки у застосуванні гербіцидів. Тож без зайвої деталізації ознайомимо вас із основними результатами цих досліджень.

Дослідження проводили в зоні Центрального Лісостепу (Київська обл.) на чорноземі типовому легкосуглинковому зі вмістом гумусу 2,9%. За агрохімічним складом ґрунту вміст легкогідролізованого азоту — 123 мг/кг, рухомого фосфору — 128 та обмінного калію — 125 мг/кг, що свідчить про досить-таки багатий на мінеральні компоненти склад ґрунту, а показник рН — 6,1–6,5 — про його підкислення.

Культуру вирощували за такою технологією.

Попередником кукурудзи була озима пшениця. Після її збирання провели зяблеву оранку на глибину 20–23 см, рано навесні проборонували, щоб закрити вологу. Під передпосівну культивацію застосували КАС-32 у нормі 200 кг/га, а під час сівби внесли мінеральні добрива NPK (16 кг д. р.). Міжряддя — 70 см, глибина загортання насіння — 5–7 см. Посіяли культуру 27 квітня, забезпечивши кінцеву густоту посіву 70 тис. рослин на гектар.

Проте через несприятливі погодні умови весни 2017 року (11 травня температура на поверхні ґрунту знизилася до мінус 4,5 °C) із посіву випало до 45% рослин. Кукурудзу не пересівали, позаяк дослідження вже стартували і були внесені ґрунтові препарати. Тож густота посіву, в середньому за варіантами, становила 40 тис. росл./га. Там, де посіви виявилися густішими, провели нівелювання, щоб умови у досліді були однакові.

Розвиток бур’янів

Через те що попередником була озима пшениця, на полі сформувався переважно злаковий однорічний тип забур’яненості. Із однорічних дводольних переважала лобода біла. Тож в одних варіантах переважали однорічні злакові бур’яни (мишій сизий), в інших — змішаний тип.

Читайте також: Захист кукурудзи від бур'янів

Під час дослідження спостерігали доволі цікаву річ. У першій декаді серпня чимало агровиробників цікавилися результатами таких досліджень. Вони приїздили на поле, щоб здобути нові знання й зміцнити старі. Прибувши на дослідне поле, дивувалися з побаченої польової картини. Як сталося, що на варіантах із застосуванням ґрунтової системи захисту кукурудзи у поєднанні зі страховою рослини були достатньо розвинені, качани добре сформовані, тоді як водночас ділянки були достатньо забур’янені? Висота бур’янів на різних варіантах перевищувала навіть 50 см за кількості до 20 шт./м². Тож про їх масу можна легко здогадатися…

Чому так сталося

Цю ситуацію детально пояснив провідний агроном компанії, кандидат с.-г. наук Олександр Корецький:

— Упродовж досліджень ми вивчали топологію розвитку бур’янів, тобто відстежували появу небажаної рослинності у безперервному циклі. Проаналізувавши такий розвиток, з’ясували, що в умовах весни 2017 року період між першою хвилею бур’янів і піком розвитку другої (коли вже час застосовувати післясходову систему захисту) не був оптимальним.

Зокрема, у травні, коли виникли приморозки до мінус 4 °C, кукурудза пригальмувала в рості й певний період перебувала у фазі трьох-чотирьох листків. Після підвищення температури культура знову пішла в ріст. Не менш важливу роль відіграла наявність вологи: від моменту висівання ефективних опадів не випадало впродовж близько 60 днів. Тобто не було сприятливого чинника, який міг спровокувати вчасну появу другої хвилі бур’янів. Адже запасів продуктивної вологи у поверхневому шарі ґрунту не було, він пересихав, і це стримало проростання другої хвилі бур’янів (див. рис.). Коли агрономи застосовують післясходові гербіциди, вони завжди узгоджують строки внесення із фазою розвитку культури. Тож страхові продукти у дослідах внесли у фазі три-п’ять листків у культури. Надалі, коли випало до 8 мм опадів, друга хвиля бур’янів активізувалася, і коли досягла піку проростання сегетальних рослин, кукурудза вже перебувала у фазі викидання волоті — початку цвітіння. У цій фазі культура зазвичай уже спроможна конкурувати з бур’янами за поживні речовини, і така боротьба вже значно менше позначається на її врожайності.

Топологія появи і розвитку бур’янів у посівах кукурудзи (2017 рік, Київщина)

Посходовий захист: коли саме

— Зазвичай екран післясходового захисту накладається на екран досходового. Таку схему внесення гербіцидів на кукурудзі застосовує більшість агровиробників. Проте слід зважати, що певний час разом із післясходовим захистом діє досходовий, який, своєю чергою, сповільнює проростання другої хвилі бур’янів. Тож, застосовуючи післясходовий захист, ви знищуєте лише наявні на той час на полі бур’яни, що вегетують, — продовжує наш співрозмовник.

Якщо ситуація погодних умов 2017 року повториться, страхові гербіциди, внесення яких «прив’язують» до фази розвитку культури, знищуватимуть лише другу хвилю бур’янів і лише на 40%, не досягнувши її піку (появи конкурентних рослин). Решта інтенсивності другої хвилі може проявитися пізніше залежно від погодних умов.

Читайте також: Формуємо продуктивність кукурудзи

Більшість виробників ЗЗР також рекомендує застосовувати свої післясходові продукти, прив’язуючись не лише до фази розвитку культури, а й до фази вегетації бур’янів. Наприклад, для берізки польової оптимальна висота становить 10–15 см, для злакових — 2–4 листки, для маренових — 5–6 кілець. Якщо фаза бур’янів не збігається з фазою розвитку культури і водночас друга хвиля бур’янів не досягла піку свого розвитку, то слід надавати перевагу захисту культури, адже кукурудзу потрібно максимально захистити до того, як вона сформує 10 листків. Якщо передпосівний обробіток ґрунту провели неякісно, ґрунтовий захист був неефективним (або ним узагалі знехтували) чи з якихось ще причин друга хвиля забур’яненості наростає швидкими темпами, тоді, звісно, не можна чекати останньої фази розвитку культури — слід орієнтуватися на раннє внесення післясходових продуктів.

Отже, за результатами гербіцидних випробувань майже всі застосовані препарати показали високу ефективність як окремо, так і за комплексного внесення (досходові + післясходові). Проте серед них виявили і найефективніші, що забезпечили високу врожайність кукурудзи (табл.).

Таблиця 1. Урожайність кукурудзи залежно від варіантів захисту, т/га

* Застосовувати препарати можна як до сходів, так за післясходового внесення.

Тож із табличних даних бачимо, що найефективнішого контролю забур’яненості (понад 80%) у дослідженнях 2017 року досягли за використання таких комбінацій: форамсульфурон, 31,5 г/л + йодосульфурон-метил натрію, 1 г/л + тієнкарбазон-метил, 10 г/л + ципросульфамід, 15 г/л — 0,15 кг/га у тандемі з S-метолахлором, 375 г/л + тербутилазин, 125 г/л + мезотріон, 37,5 г/л — 3,5 л/га або диметенамід-П, 280 г/л + тербутилазин, 250 г/л — 2,5 л/га. Кращий захист показали такі схеми: ацетохлор, 900 г/л — 2,0 л/га із S-метолахлором, 375 г/л + тербутилазин, 125 г/л + мезотріон, 37,5 г/л — 3,5 л/га за післясходового внесення; S-метолахлор, 312,5 г/л + тербутилазин, 187,5 г/л — 4,5 л/га та нікосульфурон, 40 г/л — 1,0 л/га.

Найкращий вплив на показники врожайності кукурудзи відзначили за таких гербіцидних схем із досходовим захистом:

• 9,98 т/га — ацетохлор, 900 г/л — 2,0 л/га та форамсульфурон, 31,5 г/л + йодосульфурон-метил натрію, 1 г/л + тієнкарбазон-метил, 10 г/л + ципросульфамід, 15 г/л — 0,15 кг/га;
• 7,89 т/га — форамсульфурон, 31,5 г/л + йодосульфурон-метил натрію, 1 г/л + тієнкарбазон-метил, 10 г/л + ципросульфамід, 15 г/л — 0,15 кг/га (самостійний захист);
• 7,84 т/га — S-метолахлор, 312,5 г/л + тербутилазин, 187,5 г/л — 4,5 л/га та S-метолахлор, 375 г/л + тербутилазин, 125 г/л + мезотріон, 37,5 г/л в нормі 3,5 л/га — за післясходового застосування.

Степан ЛОЗЕНКО, спеціально для Агрономії Сьогодні