ТОВ «Дрім Тім Компані»: чому сучасний агробізнес — це мистецтво адаптації

Сьогодні український агробізнес живе короткими горизонтами планування — від сезону до сезону. Війна змусила аграріїв швидко вчитися гнучкості, працювати в умовах постійного ризику й одночасно тримати відповідальність за людей, землю та майбутнє підприємства

ТОВ «Дрім Тім Компані» з Одещини — саме з таких господарств. Засноване як сімейна справа, сьогодні підприємство обробляє понад 1400 гектарів, нарощує власний парк сільськогосподарської техніки та продовжує інвестувати у виробництво навіть у воєнних умовах. Директор компанії Валерій Стоянов говорить про аграрний бізнес чесно й без зайвого пафосу: тут неможливо поставити все на паузу, тому доводиться постійно адаптуватися й рухатися вперед.

Валерій Стоянов, директор ТОВ «Дрім Тім Компані»

Там, де бізнес починається з родини

ТОВ «Дрім Тім Компані» засновано 2017 року. Назву для компанії Валерій вигадав сам. «Тоді це справді була “команда мрії” — я, брат-близнюк і батько. У нас сімейний бізнес у повному сенсі слова. Мама також працює разом із нами», — усміхається Валерій Стоянов.

Родинний формат роботи Валерій називає однією з головних переваг господарства. Попри різні характери й підходи, саме поєднання досвіду старшого покоління та енергії молодшого дозволило компанії вирости.

Загалом аграрний бізнес для родини Стоянових колись починався без великих амбіцій. «Тоді ми вже мали досвід у садівництві, оскільки розвивали сливовий сад. Спочатку все виглядало дуже просто: візьмемо сто гектарів — буде ще один напрям роботи. Та згодом прийшло розуміння: якщо не рухатися вперед, можна втратити все. І тоді це затягує», — згадує Валерій Стоянов.

Автономність як умова виживання

Від початку ТОВ «Дрім Тім Компані» розвивалося у двох напрямах — рослинництві та послугах зі збирання врожаю. Разом із першими полями родина одразу зробила ставку і на власну зернозбиральну техніку.

На старті господарство придбало два комбайни, а згодом цей напрям переріс у повноцінний сервісний бізнес. Сьогодні у компанії вже сім зернозбиральних машин, які працюють як на власних площах, так і для інших агровиробників. За словами Валерія Стоянова, саме цей напрям колись буквально допоміг вистояти.

За кілька років господарство виросло з 80 гектарів до майже 1,5 тис. га в обробітку. Водночас у компанії свідомо не женуться за надто різким масштабуванням. «У бізнесі або розвиваєшся, або зупиняєшся. Але ми намагаємося рости поступово й без хаосу», — пояснює Валерій Стоянов.

Основу виробництва сьогодні складають пшениця, ячмінь, ріпак, горох, сочевиця, гірчиця та кондитерський соняшник, який у господарстві називають головною культурою.

Втім, у ТОВ «Дрім Тім Компані» не приховують: аграрний бізнес — це історія не про один сезон і не про швидкі результати. Саме тому в компанії багато уваги приділяють сівозміні та технологіям. Тут переконані: у рослинництві недостатньо просто виростити врожай — його ще потрібно вчасно і якісно зібрати. «Можна виростити чудовий урожай, але втратити його через запізніле збирання. А “вікно” для цього — іноді лише 7–10 днів. Тому власна техніка — це про автономність і контроль», — говорить керівник господарства.

Війна, яка змінила правила гри

Після початку повномасштабної війни ТОВ «ДрімТім Компані», як і весь аграрний сектор, зіткнулося з викликами, до яких неможливо було підготуватися заздалегідь. Одним із найболючіших моментів для господарства стало закриття портів у перший рік великої війни.

«Коли почався сезон збирання і порти були закриті — це був справжній стрес. Варіантів було два: або продавати продукцію нижче собівартості на внутрішньому ринку, або виходити в експорт. Ми обрали експорт, хоча досвіду тоді практично не мали», — згадує Валерій Стоянов. За його словами, довелося буквально з нуля освоювати зовнішньоекономічну діяльність, логістику та складну систему документів.

Ще одним гострим викликом став кадровий дефіцит. Якщо раніше на одну одиницю техніки працював повний екіпаж, то сьогодні часто доводиться працювати фактично вдвох або навіть поодинці. «Бувають ситуації, коли техніка простоює не через поломку, а через нестачу людей. Але й випадкову людину за кермо такої техніки не посадиш — це великі ризики», — каже директор.

Війна суттєво змінила і саму економіку агровиробництва. Паливо, добрива, логістика, зарплати — практично всі складові собівартості різко зросли, тоді як біологічні можливості культур залишилися тими самими. «Якщо раніше умовна собівартість могла дорівнювати двом тоннам пшениці, то сьогодні — вже чотирьом. А врожайність у нашій зоні не стала вдвічі більшою. Тобто, ризики значно зросли», — пояснює Валерій Стоянов.

Додаткових труднощів додають і технічні нюанси воєнного часу. Через проблеми з навігацією сучасна техніка не завжди може повноцінно працювати вночі, що безпосередньо впливає на продуктивність.

Попри все це, у компанії намагаються не втрачати головного — людей. «Моя маленька мрія — щоб люди в господарстві мали можливість розвиватися та підвищувати якість життя. Ми дуже стараємося це втримати навіть зараз», — говорить Валерій Стоянов.

Фінансування як можливість рухатися вперед

У ТОВ «Дрім Тім Компані» не приховують: у сучасному агробізнесі доступ до фінансування давно перестав бути просто «додатковою опцією». Особливо в умовах війни це вже питання не лише розвитку, а й здатності господарства втримувати стабільність, працювати на перспективу та швидко реагувати на нові виклики.

Саме тому співпрацю з ПриватБанком у компанії сприймають значно ширше, ніж звичайне кредитування.

«Ми обрали ПриватБанк через конкурентні умови, якість сервісу та нормальну комунікацію. Для нас це дуже важливо. А ще банк дисциплінує в хорошому сенсі — коли ти працюєш із фінансовими інструментами, то змушений систематизувати процеси, тримати порядок у звітності, більш структуровано підходити до управління бізнесом. І це, зрештою, відкриває нові можливості для розвитку», — розповідає директор ТОВ «Дрім Тім Компані» Валерій Стоянов.

Співпраця з банком розпочалася ще до повномасштабної війни. За словами Валерія Стоянова, спочатку господарству потрібно було вибудувати внутрішню фінансову систему та впорядкувати звітність. Однак після цього компанія змогла повноцінно користуватися кредитними програмами й фінансовими інструментами для розвитку бізнесу.

І саме тут, каже директор, аграрна специфіка проявляється особливо гостро. Адже сільське господарство — це постійна потреба в ресурсах, де навіть після великих інвестицій витрати не зменшуються.

«У цьому бізнесі постійно чогось бракує. Ти можеш знайти можливість придбати техніку, але потім виникає інше питання — як її забезпечити всім необхідним для роботи. Насіння, добрива, засоби захисту рослин, пальне, логістика — це безперервний процес. Аграрний бізнес дуже динамічний: змінюються технології, ринок, підходи, і ти мусиш постійно відповідати цим змінам», — пояснює він.

Саме тому найбільшу роль для господарства відіграють обігові кошти. У компанії підкреслюють: можливість своєчасно фінансувати сезонні потреби напряму впливає і на технологію вирощування, і на кінцевий результат.

Окремо Валерій Стоянов відзначає державну програму «5-7-9», яка, за його словами, стала для багатьох аграріїв реально працюючим інструментом підтримки.

«Програма реально працює. Разом із компенсаціями від міжнародних партнерів та виробників техніки вона дала можливість оновлювати технічний парк на значно доступніших умовах. Якщо раніше ми переважно дивилися на вторинний ринок, то зараз економіка часто показує, що нова техніка вигідніша — вона ефективніша, надійніша, має вищу залишкову вартість», — говорить директор господарства.

За його словами, для аграріїв особливо важливо, що фінансування доступне саме у гривні. Це дозволяє уникати додаткових валютних ризиків і більш прогнозовано планувати витрати навіть у нестабільних економічних умовах.

«У нинішніх реаліях прогнозованість — це вже велика перевага. Коли ти працюєш з гривнею й розумієш свої фінансові навантаження, це дає бізнесу більше впевненості», — зазначає Валерій Стоянов.

Водночас у господарстві визнають: аграрний сектор живе у дуже швидкому темпі, де рішення часто потрібно ухвалювати буквально в межах кількох днів. Тому швидкість погоджень і фінансових процедур для сезонного бізнесу має особливе значення.

«Агробізнес дуже динамічний. Якщо ти не реагуєш швидко — можеш втратити час, а разом із ним і результат. Ми позитивно оцінюємо досвід співпраці з ПриватБанком, тому що доступ до фінансування сьогодні реально дає можливість не просто виживати, а рухатися вперед», — підсумовує директор ТОВ «Дрім Тім Компані».

У компанії додають: саме поєднання власної гнучкості, постійної адаптації та доступу до фінансових інструментів сьогодні дозволяє господарству не зупиняти розвиток навіть у надзвичайно складних умовах.

Реалізм і вміння тримати курс

Попри всі труднощі останніх років, у ТОВ «Дрім Тім Компані» намагаються дивитися на ситуацію тверезо й без зайвих ілюзій. Валерій Стоянов говорить про це чесно: сьогодні аграрний бізнес — це не лише про розвиток, а й про щоденну відповідальність та постійну адаптацію.

«Мене мотивують дві речі. Перше — це добробут сім’ї та близьких людей. Друге — розуміння, що дороги назад уже немає. У тебе є команда, є люди, які від тебе залежать. Тому ти просто вчишся працювати в нових умовах», — говорить директор господарства.

За його словами, сучасне агровиробництво потребує великої гнучкості й готовності швидко реагувати на зміни.

«Іноді доводиться шукати зовсім неочевидні рішення. Але сьогодні це частина роботи — постійно підлаштовуватися під реальність», — каже Валерій Стоянов.

У компанії намагаються концентруватися насамперед на тому, на що можуть реально впливати: розвитку господарства, підтримці команди та стабільній роботі навіть у складні періоди.

«Коли я говорю про сім’ю, то маю на увазі не лише рідних, а й нашу команду. Колектив у нас невеликий, і за ці роки ми справді стали дуже близькими людьми», — зазначає він.

Довгострокові прогнози в умовах війни тут роблять обережно, тому працюють переважно від сезону до сезону, зберігаючи гнучкість і фокус на ефективності.

«Головне — не зупинятися й рухатися вперед. А якщо вже не про бізнес, то найбільша мрія сьогодні — просто видихнути й мати більше часу для життя та рідних», — говорить Валерій Стоянов.

Текст — Марина Остащенко