Селекційні роботи з виведення ремонтантної малини почалися у 70-х роках минулого століття, і відтоді з’явилося безліч надійних сортів, що вже встигли стати популярними.

Малина любить легкий, але вологий ґрунт. Ґрунтові води повинні залягати на ділянці з малиною на глибині не вище 1 м. Вимоглива ремонтантна малина до освітлення, родючості ґрунту, вологозабезпечення та тепла. Ділянка має бути захищеною від вітру, дуже добре освітленою, оскільки в затінку терміни плодоношення відсуваються, і врожай може вийти не таким рясним, як ви очікуєте. Оптимальний ґрунт для малини ремонтантних сортів — поживний суглинок із водневим показником pH 5,8–6,7. Кислі ґрунти доведеться вапнувати. Бажано, щоб ділянка до посадки малини перебувала під чорним паром або під такими сидеральними культурами, як гірчиця, жито, люпин, які за півтори місяці до посадки потрібно зорати в землю. Використання чорного пару має ряд переваг — рослини малини не конкурують з іншою рослинністю за елементи живлення та вологу, регулярні міжрядні обробітки сприяють покращенню аерації ґрунту і мінералізації органічної речовини, значно нижчим є фітопатогенний тиск та полегшується захист від шкідників.

Не варто висаджувати ремонтантну малину в тому місці, де до неї росли перець, картопля, томати або малина, оскільки ці культури можуть викликати ґрунтовтому — зубожіння ґрунту на мікроелементи і мінеральні речовини.

При посадці ремонтантної малини навесні необхідно готувати ділянку під неї з осені: очистити від бур’янів, скопати ґрунт на глибину штика лопати з одночасним внесенням на кожен м² по 2–3 відра верхового торфу або перегною і по склянці суперфосфату.

Читайте також: Як підготувати малину до зими

Навесні викопати ями розміром 40х40х40 на відстані 70 см одна від одної, залишаючи міжряддя завширшки щонайменше 1,5 м. У саджанця, який висаджують у ґрунт, має бути добре розвинена коренева система, діаметр пагона біля основи — не менше 5 мм, а його довжина — близько 20 см. Щоб переконатися, що саджанець придатний для вирощування, перш ніж придбати — треба зрізати з нього одну бруньку і підтягнути на пагоні кору: кора з боку, що прилягає до деревини, має бути зеленою, а брунька не повинна бути сухою. Якщо у саджанця коренева система дещо підсохла, треба потримати її для набубнявіння перед посадкою упродовж 1–2 діб у воді зі стимулятором коренеутворення.

Саджанці ремонтантної малини опускають у яму і засипають родючим ґрунтом таким чином, щоб коренева шийка опинилася чітко врівень із поверхнею ділянки. На піщаних ґрунтах допустиме занурення шийки в ґрунт на 4 см. Після посадки саджанець поливають, а коли вода вбереться, ділянку землі навколо куща мульчують.

Догляд за ремонтантною малиною починається навесні, на початку березня по ще мерзлому ґрунті. Ремонтантна малина навесні потребує позакореневого підживлення повним мінеральним добривом із додаванням стимулятора росту. В кінці травня проводять обробку від шкідників біологічним інсектицидом. Необхідно щотижня поливати ділянку, розпушувати на ній ґрунт і виполювати бур’яни — малина не зносить бур’яну й ущільнення ґрунту. Перше розпушування ділянки здійснюють на початку весни, до початку розпускання бруньок: міжряддя розпушують на глибину 10–15 см, а ґрунт навколо кущів — на 5–8 см. Якщо з якоїсь причини ґрунт не замульчували у малиннику, то упродовж сезону потрібно здійснити від 4 до 6 розпушувань.

 

Переваги ремонтантних сортів малини:

• характерний однорічний цикл росту надземної частини;

• плодоносна частина пагона виростає за один рік;

• урожай формується вже у перший рік після посадки;

• вища стійкість до різних захворювань і шкідників;

• плоди володіють також високою стійкістю до різних хвороб. На пагоні практично неможливо знайти червивої або гнилої ягоди;

• відсутня необхідність у хімічній обробці рослини, що дозволяє заощадити не тільки грошові кошти, а й час;

• у зв’язку з дуже високою стійкістю до хвороб і шкідників, а також відсутністю необхідності проведення дезінфекції, ці сорти дають екологічно чистий урожай.

 

У квітні проводять санітарне обрізування малини. Вкорочують до першої здорової бруньки підмерзлі або всохлі за зиму пагони. Якщо ознак грибка не виявлено, першу профілактичну обробку ремонтантної малини фунгіцидами виконують у перший тиждень травня.

При траншейній посадці малинових кущів за 20–30 днів до посадки ґрунт звільняють від бур’яну, сухих гілок і сміття. Міжряддя бажано застелити плівкою або іншим водонепроникним матеріалом. Це значно зменшить кількість бур’янів у подальшому.

Далі розмічається ділянка під посадку малини. Для цього можна вставляти кілочки, натягувати на них мотузку. Таким чином, вийде рівна траншея. Ширина її не повинна перевищувати 60 см, глибина — 40–45 см. На дно підготовленої траншеї викладається шар поживної суміші товщиною близько 10 см. Таким способом часто садять сорти Геракл і Кумберленд.

Траншейна посадка більш трудомістка, ніж посадка малини в ями, але забезпечення кожного куща окремо поживними речовинами відбувається краще. За 20–30 днів до посадки чагарнику в траншеї їх необхідно заготовити.

Плантація звичайних сортів малини складається із дворічних плодоносних стебел та однорічних пагонів, що плодоноситимуть у наступному сезоні. При цьому вони взаємозатінюються і конкурують між собою за вологу, елементи живлення, а особливо за світло. Як результат, загальна продуктивність насадження падає, а якість отриманої продукції погіршується через надмірний розвиток хвороб у листковій масі, що погано провітрюється. До того ж ускладнюється збір врожаю, що призводить до необхідності залучення більшої кількості трудових ресурсів та підвищення собівартості продукції.

Шпалера ж покращує світловий режим насадження, полегшує збір продукції, сприяє зменшенню хвороб через покращене вентилювання насадження та підвищує ефективність обприскування плантації пестицидами. В результаті поліпшується якість продукції. При фіксації плодоносних пагонів загальна урожайність збільшується у порівнянні з пагонами, що розміщуються вільно.

Найпростішою конструкцією, що забезпечує розміщення пагонів у вертикальному стані, є стовпчики, які через 10–12 м у ряду закопують на глибину 0,5 м, залишаючи над поверхнею ґрунту 1,40–1,50 м. Натягують 2 ряди дроту на висоті 1 і 1,5 м. Стебла підв’язують до дроту ранньою весною, а нові однорічні пагони — коли вони досягли відповідної висоти. Проте такий тип шпалери недостатньо ефективний, тому що не вирішується проблема конкурування молодих та плодоносних пагонів, частина листового апарату знаходиться у затінку, і ряди погано провітрюються. Тому останнім часом виробники переходять до використання більш ефективних типів шпалер.

Широко використовується при вирощуванні сильнорослих ремонтантних сортів малини дещо складніша в конструкції. Стовпчики встановлюють через кожні 8–10 м та закріпляють на них поперечні балки шириною 0,5–1,0 м (залежно від ширини плодоносного ряду). Дріт натягується між краями поперечних балок, і однорічні плодоносні пагони можуть бути підв’язані до нього чи рости вільно в проміжку між ними. На ремонтантних сортах така шпалера встановлюється тимчасово, а після збору врожаю вона знімається для суцільного скошування пагонів.

Читайте також: Як розпізнати нестачу живлення на плантації малини

Стовпчики V-подібної шпалери встановлюють у центрі плодоносної смуги з нахилом 20–30 0, натягується 2 ряди дроту з кожного боку. В ранньовесняний період плодоносні пагони фіксують по обидва боки шпалери, а молоді однорічні розміщують по центру ряду. При цьому зникає конкуренція між одно- та дворічними пагонами та значно полегшується збір врожаю. Молоді пагони не пошкоджуються працівниками при зборі врожаю і утворюють коротші міжвузля. V-подібна шпалера також покращує світловий режим насадження, що підвищує фотосинтетичну активність рослин та підвищує врожай.

Цей тип є найскладнішим у виготовлені, проте дозволяє змінювати положення пагонів протягом сезону. Плодоносні пагони закріплюються на декількох рядах дроту рухомої частини шпалери, що в період цвітіння знаходиться у горизонтальному положенні, а в період дозрівання врожаю (10–14 днів після цвітіння) переміщується на 110–1200 для полегшення збору ягід. Коли плодоносні стебла розміщені у горизонтальному положенні, латеральні плодоносні гілочки ростуть у вертикальному напрямку, витягуючись до сонця, при переміщенні шпалери вони звисають донизу, що полегшує збір врожаю, та потрапляють у частковий затінок, що перешкоджає появі опіку ягід.

Ольга Власова, канд. с.-г. наук
Інститут захисту рослин НААН

Конструкції комбінованих ґрунтообробних агрегатів

Під час виконання технологічних операцій агрегати не повинні погіршувати структуру ґрунту й...

Послуги для сироварів: щоб було легше...

Сироваріння відіграє важливу роль в економіці багатьох країн світу. В Україні ця галузь...

Захист дерев від патогенів

У системних фунгіцидів, як і у фунгіцидів контактної дії, виділяють препарати, ефективні проти...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

40818
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

28764
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

15461
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.