Інтенсивні технології вирощування садів

Більш як два десятиліття тому рішенням Президії Національної академії аграрних наук України на території села Малий Самбір Конотопського району створено Сумську дослідну станцію садівництва Інституту садівництва НААНУ. Північно-Східний регіон України, до якого належить Сумщина, хоч і не вважається особливо сприятливим для розвитку садівництва, все ж непогано забезпечується плодово-ягідною продукцією, в тому числі власного виробництва. Цьому сприяє наявність наукового закладу, колектив якого став надійним професійним помічником виробничників у вирощуванні різноманітних плодів та ягід.

Про діяльність науковців і тісну співпрацю із садівниками-аграріями розповідає заступник директора станції з наукової роботи кандидат сільськогосподарських наук Сергій ЧУХІЛЬ.

Сергій Чухіль (ліворуч) та В’ячеслав Фільов

? Сергію Миколайовичу, чим зумовлене створення такої станції в регіоні?

– Насамперед необхідністю прискорення закладки сучасних виробничих плодових і ягідних насаджень інтенсивного типу, розширення на присадибних ділянках їх асортименту, аби місцеві мешканці мали можливість вирощувати й споживати місцеві свіжі плоди і ягоди.

? Деталізуйте, будь ласка, її напрямки і, за можливості, результати.

Напрямки – створення та вивчення сортів плодових, ягідних, декоративних культур, в тому числі інтродукованих; вдосконалення наявних та розробка нових елементів інтенсивних, ресурсозберігаючих, економічно-безпечних технологій виробництва фруктів, ягід, посадкового матеріалу плодових, ягідних, декоративних та рідкісних культур; надання практичної та методичної допомоги державним, колективним, селянським, фермерським та іншим господарствам для широкого запровадження на практиці досягнень вітчизняної та світової науки.

Як результат, за 21 рік зібрали більш як півтори сотні кращих перспективних сортів яблуні, з-поміж яких найурожайніші Ліберті, Мліївчанка осіння, Радогость, Флоріна.

Закладаємо дослідні сади для сортовивчення яблуні, інтенсивні – на низькорослих та середньорослих підщепах, ведемо технологічні досліди в садах, в тому числі по добору оптимальних конструкцій інтенсивних насаджень та її клонових підщеп у маточнику, використання середньорослих, напівкарликових, карликових підщеп та інтеркаляру (проміжної низькорослої вставки).

Закладено 12 дослідів з сортовивчення та вдосконалення технологій вирощування плодових та ягідних культур, у тому числі з механізованого збирання чорної смородини. За результатами досліджень плодових та ягідних культур розроблені елементи регіональних технологій, відібрані придатні для них перспективні сорти. Ці розробки впроваджені в багатьох господарствах Сумської та Чернігівської областей.

? З якими господарствами співпрацюєте особливо тісно?

До прикладу «Обрій-Сад, «Мир», «Весна-Агро», «Ромни-Фрут» Сумської, «Хлібний лан» Чернігівської областей, маємо партнерів і підтримуємо зв’язки з виробничниками Полтавщини, Харківщини.

? А чи досліджуєте інші плоди?

Неодмінно. Наприклад, виростили понад 20 сортів груші, а також суниці. Загалом вивчили майже 200 сортів суниці, закладені маточно-черенкові сади яблуні, груші, кісточкових: вишні, черешні, сливи, аличі, абрикосів. Створені промислові та колекційні маточники клонових підщеп. В колекційному маточнику вегетативно розмножуваних підщеп яблуні вивчалось більше 80 форм Української селекції, в тому числі власної – понад 40.

? Сучасне виробництво плодів яблуні базується на використанні високоінтенсивних технологій вирощування, які забезпечують зниження собівартості продукції з одночасним покращенням її якості.

Саме так. Загальна тенденція інтенсифікації культури яблуні в світі передбачає, перш за все, використання сорто-підщепних комбінувань на більш слаборослих підщепах, які дозволяють підвищувати продуктивність насаджень з одиниці площі в 2-2,5 рази та створювати насадження зручні для догляду, до того ж, такий захід практично не потребує значних додаткових капіталовкладень.

Донедавна для північно-східного регіону України майже не було вибору підщеп, адаптованих до умов вирощування для інтенсивних насаджень. Саме тому науковці Сумської ДСС надавали значної уваги розв’язанню цієї проблеми. Як результат – створено нові вегетативно розмножувані підщепи для цього регіону, з яких сім занесені до «Реєстру сортів рослин України». На них отримані патенти та свідоцтва на право інтелектуальної власності. Маємо патенти також на продукти споживання, які виготовляються із плодів і ягід, вирощених на території дослідної станції.

Так, підщепа Батуринська напівкарликова, морозостійкість її кореневої системи висока (витримує -12…-14°С). Посухостійка, легко вкорінюється. Ступінь обкорінення 5 балів, період його в маточнику дуже короткий (17 днів), коренева система потужна навіть в умовах без зрошення.

Підщепа Надія за силою росту на 15 – 20 % переважає контроль 62-396. Виведена шляхом схрещування ІС 1-9 (ПП-1 х 57-146) х ІС 2-7(57-146 х ПП-1). Кущі в маточнику прямостоячі. Пагони прямі, середні за висотою й товщиною, майже не галузяться. Відзначається високою морозостійкістю кореневої системи (-14…-16°С) і посухостійкістю, легко вкорінюється. Ступінь обкорінення 5 балів, період його в маточнику короткий (16 днів), коренева система потужна навіть в умовах без зрошення. Майже не пошкоджується шкідниками та хворобами. Для обох характерні: у розсаднику забезпечують високий вихід стандартних саджанців. Сумісність з сортами добра. Дерева на підщепі вступають у плодоношення на другий – третій рік після садіння. Поросль в саду не утворюється.

Насадження на цих формах підщеп випробувані на колекційних дослідних ділянках і впроваджуються в господарствах регіону, зокрема, «Обрій сад», «Мир» Конотопського району Сумської області та інші.

Олександр Вертіль