Більшість збудників хвороб рослин озимої пшениці відносно легко контролювати впродовж вегетації сучасними засобами захисту рослин. Найпроблемнішими на сьогодні, особливо в умовах Заходу України, є фітопатогени, що спричиняють фузаріоз колоса. Нові дослідження з пошуків схем ефективного захисту від фузаріозу дають надію, але потребують зміни усталених підходів до застосування фунгіцидів

Зернові культури уражують близько 20 видів фузарієвих грибів, але пильну увагу приділяють Fusarium graminearum, F. culmorum, F. sporotrichioides, F. avenaceum, F. poae, F. sam­bucinum. Джерелами інфекції можуть бути уражені рослинні рештки та заражене насіння.

Патогенний комплекс збудників фузаріозу залежить від різних чинників: зони вирощування, попередника, метеорологічних умов року, фізіологічного стану рослин, стійкості сорту тощо. Симптоми хвороби проявляються впродовж усього періоду вегетації:

 починаючи від фази сходів у вигляді фузаріозної кореневої гнилі;
 далі за сприятливих умов може відбуватись випрівання озимих хлібів у вигляді снігової (або фузаріозної) плісняви;
 фузаріоз листкових пластинок, піхви листків, вузлів, інколи основи стебел;
 фузаріоз колоса і зерна.

Інфекція проникає в колос із краплями дощу чи роси. Найпоширенішим є ураження пшениці фузаріозом під час цвітіння через випнуті пиляки, що може бути пов’язано з наявністю в них стимуляторів росту гриба. Характерною ознакою є дострокове визрівання окремих колосків, які вирізняються білим кольором на тлі зеленого недозрілого колосся. У вологу погоду на уражених колосках помітна рожева або помаранчева спорова маса.

Типовим симптомом ураження грибом F. graminearum є добре помітний голим оком рожевий наліт на колосі. Такий самий наліт на колоскових лусочках утворюється за ураження F. culmorum i F. avenaceum. Проте більшість видів фузарієвих грибів не викликає видимих змін зерна і типових симптомів захворювання на колоскових лусочках. Навіть за умови штучного ураження рослин грибами F. sporotrichoides і F. Poае на колосках утворюється малопомітний порошистий наліт спороношення, а найчастіше — нетипові симптоми (потемніння колоскових лусочок, штрихуватість, очкова плямистість). За візуального огляду колосків ці симптоми можна легко сплутати із симптомами, що спричиняють інші гриби (Cladosporium, Alternaria, Helminthosporium та ін.).

Гриби роду Fusarium найкраще розвиваються в умовах достатнього зволоження та теплого клімату; розвитку фузаріозу колоса і зерна сприяє поєднання високої відносної вологості повітря (понад 71%) і температури (понад 15 °С) у період від цвітіння до збирання врожаю.

Шкідливість збудників фузаріозу значною мірою залежить від фази розвитку рослин пшениці, у які відбувається ураження:

1. Найнебезпечнішою є глибинна інфекція, коли збудник проникає до зародка зернівки внаслідок ураження колосся на ранніх фазах розвитку, під час цвітіння та після нього до молочної стиглості зернаУ цьому разі грибниця повністю пронизує зерно, насіння втрачає схожість. У колоссі, ураженому в цей період, формується щупле білувато-рожеве зерно переважно з видимим нальотом грибниці на поверхні всієї зернівки. Таке насіння має дуже малу масу і за сортування відвіюється, воно майже не здатне проростати.

2. За ураження колоса через 15–20 діб після цвітіння спостерігається щуплість зерна, схожість якого є низькою. Таке зерно крім зменшення маси містить приховану фузаріозну інфекцію до 10–15%, через це його схожість знижується на 13–17%.

3. За пізніших строків зараження (перед збиранням урожаю) уражені зернівки зовні не відрізняються від здорових, але мають приховану інфекцію. Таке зерно лишається в партії товарного зерна і становить найбільшу загрозу, бо є джерелом інфекції для здорового насіння під час зберігання.

За шкідливістю фузаріоз посідає перше місце серед хвороб зернових культур. В Україні це захворювання проявляється сильно й стабільно за роками. Ураження фузаріозом усього колоса знижує врожай зерна на 87%, половини — на 76%, третини колоса — на 44%.

За сучасного фітосанітарного стану посівів, особливо за умов відносно теплої зими та затяжної весни, проблему захисту озимої пшениці від хвороб не завжди усуває дворазове, а від фузаріозу колоса — навіть триразове внесення фунгіцидів. На прогнозовано високоврожайних (60–80 ц/га) посівах за триразового внесення фунгіцидних препаратів рослини добре захищені, листки, стебла довго лишаються зеленими. Проте за проведення останнього (третього) обприскування у фазу цвітіння тривалість фунгіцидного захисту недостатня, і перед фізіологічним відмиранням колос масово уражують збудники фузаріозу!!!

Треба зазначити, що є два проблемних періоди у вегетації озимої пшениці щодо захисту рослин від хвороб (табл. 1). Перший — це фаза осіннього і весняного кущіння. За ранніх термінів сівби за потреби можна вносити фунгіцид восени. Навесні можна корегувати строки першого внесення. Другий період — пізні фази розвитку. Тривалість вегетації від фази цвітіння до фази фізіологічного відмирання рослини становить 55–60 днів. Жоден із фунгіцидів, унесений у фазу цвітіння, не характеризується такою тривалістю захисної дії.

Таблиця 1. Тривалість фаз вегетації та можливість захисту від хвороб

Неможливість повноцінно захистити колос від фузаріозу примушує вносити корективи в стратегію застосування фунгіцидів. Можливо не зовсім правильними були рекомендації щодо проведення останнього обприскування у фазу цвітіння. Чому власне тільки у фазу цвітіння і не інакше? Адже фаза цвітіння дуже коротка (триває 4–7 днів). А якщо в цей період дощовита погода, сильний вітер і неможливо провести обприскування? За обробки фунгіцидом за 7–10 днів до цвітіння препарат системної дії буде добре працювати у фазу цвітіння.

Ми пропонуємо для ефективного захисту від фузаріозу колоса обприскувати посіви орієнтовно за 7–10 днів до цвітіння і через 7–10 днів після цвітіння. До речі, це не лише наша думка — на потребу захисту від збудників фузаріозу колоса у фазу колосіння або після виколошування (до цвітіння!) вказує також M. Korbas.

Як уже ми зазначали, упродовж вегетації на рослинах озимої пшениці розвивається низка фузаріозних грибів, таких як Fusarium nivale (Microdochium nivale), F. culmorum, F. avenaceum, F. graminearum, F. Sporotrichoides, F. poae, які спричиняють різноманітні симптоми прояву хвороби: фузаріозна коренева гниль, пліснявіння насіння, снігова пліснява, фузаріоз листя, фузаріоз колоса.

Поглинання Протіоконазолу у якісній формуляції в суміші з Спіроксаміном збільшується на 36%

Основними симптомами кореневої гнилі є побуріння первинних і вторинних коренів, підземного міжвузля і основи стебла, яке звичайно виявляють на початку цвітіння і яку значно збільшується до збирання врожаю. У вологу погоду в місцях ураження з’являється рожевий наліт, результат — втрата стеблостою, утворення недорозвиненого колоса зі щуплим зерном та пустоколосиця. Плямистість листків проявляється у вигляді великих некротичних плям. Фузаріоз колоса і зерна — проявляється в другій половині вегетації. Хворий колос спочатку блідо-рожевий (здорові рослини — зелені), потім на лусочках колосків формуються блідо-рожеві, оран­­жево-червоні або червонуваті подушечки, які зливаються й утворюють наліт, що може вкривати весь колос. Інколи наліт може бути й на зерні, міцелій проникає і в середину нього. Збудники можуть розвиватися на зерні та під час зимового його зберігання.

Чи можна захистити рослини від цих проявів фузаріозу у фазу цвітіння? Потрібна система внесення фунгіцидів, які захищають від фузаріозу, починаючи з протруювання насіння!

Для встановлення ефективності захисту рослин озимої пшениці від ураження хворобами на дослідному полі Львівського національного університету природокористування вивчали такі фунгіциди компанії «Байєр»:

 Солігор® (протіоконазол, 53 г/л + тебуконазол, 148 г/л + спіроксамін, 224 г/л);

 Аскра® Xpro (протіоконазол 130,0 г/л + біксафен 65,0 г/л + флуопірам 65,0 г/л);

 Медісон® (протіоконазол, 175 г/л + трифлоксістробін, 88 г/л);

 Інпут® (протіоконазол, 160 г/л + спіроксамін, 300 г/л);

 Тілмор® (тебуконазол, 160 г/л + протіоконазол, 80 г/л);

 Фолікур® (тебуконазол, 250 г/л).

Строки внесення фунгіцидів на дослідному полі 2023 року: ВВСН 30 —20 квітня, ВВСН 41 — 26 травня, ВВСН 65 — 9 червня, ВВСН 75 — 20 червня.

Через 24 години після краплинного нанесення суміш протіоконазол + спіроксамін продемонструвала на 36 % більше покриття листової пластинки ніж протіоконазол у соло

Слід зазначити, що сума опадів упродовж періоду вегетації рослин озимої пшениці була значно меншою від середньобагаторічних показників. Так, у травні випало 23,6 мм за норми 77 мм (–53,4 мм). У червні та липні сума опадів була близькою до норми. Загалом за період вересень 2022-го — липень 2023 року випало на 212,9 мм менше опадів, порівнюючи із середньобагаторічними даними. Середньомісячна температура повітря в травні, червні та липні була вищою від норми відповідно на 0,6 ºС, 0,6 ºС та 2,3 ºС. Тобто сезон характеризувався високими температурами й достатнім забезпеченням вологою, за винятком травня. У фазу цвітіння озимої пшениці опадів не було, але одразу ж після цвітіння випало 25 мм. Погодні умови були сприятливими для розвитку мікозів на рослинах озимої пшениці, зокрема фузаріозу колоса.

Контроль розвитку Fusarium graminearum тебуконазолом та протіоконазолом

Висівали сорт озимої пшениці Актор після попередника гречка. Строк сівби — 11 жовтня 2022 року.

Для першого обприскування озимої пшениці у фазі ВВСН 30 на всіх варіантах застосовували препарат Солігор® (0,8 л/га). У цей період на рослинах спостерігали симптоми септоріозу листя (5–10%), а застосування вказаного препарату істотно обмежувало розвиток хвороби, як порівняти з контролем.

Для другого обприскування озимої пшениці у фазу ВВСН 41 на всіх варіантах застосовували препарат Аскра® Xpro (1,25 л/га). Застосування вказаного фунгіцидного препарату дозволило запобігти подальшому інтенсивному розвитку септоріозу на рослинах і забезпечило високу ефективність захисту прапорцевого листка від ураження (90,0–92,0%). Ефективність фунгіциду Аскра® Xpro (Т2) проти септоріозу через 14 днів після обробки становила 75,0–78,0%.

Ефективність Аскра® Xpro на пшениці

На період Т3 внесення фунгіцидів у варіантах із фунгіцидами спостерігалося послаблення розвитку септоріозу, на верхніх ярусах листя рослин спостерігалися поодинокі симптоми хвороби. Однак у цей період було помічено розвиток фузаріозу. На контролі розвиток фузаріозу досягав 65,6%, поширення захворювання становило 50,7%. На варіанті з дворазовим унесенням фунгіцидів розвиток фузаріозу був також високим і становив 10,0%, поширення — 9,0%. Ефективність застосування препарату Тілмор® (1,5 л/га) для третього обприскування через 14 днів після внесення становила 75,0–77,0%. Додаткове четверте обприскування рослин у період Т4 забезпечило підвищення ефективності внесення фунгіцидних препаратів проти фузаріозу колоса до 86,0–92,0%. Найвищу ефективність дії (92,0%) отримано за внесення в період Т3 препарату Тілмор® (1,25 л/га) і Солігор® (0,9 л/га) у період Т4. Високу ефективність дії (89%) отримано також за внесення у період Т4 препарату Інпут® (1,0 л/га). Попередні висновки можуть свідчити про посилення фунгіцидної дії протіоконазолу з тебуконазолом за додавання спіроксаміну та протіоконазолу за додавання спіроксаміну.

Найменша врожайність озимої пшениці була на контролі 60,9 ц/га. За дворазового внесення фунгіцидів урожайність зросла до 67,6 ц/га. Триразове внесення фунгіцидів забезпечило збільшення врожайності до 70,9 ц/га. За чотириразового обприскування фунгіцидами врожайність, залежно від препарату, зросла до 72,1–77,0 ц/га. Найвищу врожайність забезпечило внесення у фазі ВВСН 75 (середня молочна стиглість) фунгіциду Солігор® — 70,9 ц/га (табл. 2). Майже на такому самому рівні лишалась урожайність і на варіанті з унесенням препарату Інпут® — 76,1 ц/га. Значно нижчою вона виявилась за застосування фунгіциду Медісон® (73,5 ц/га) та Фолікур® (72,1).

Таблиця 2. Вплив четвертого (Т4) внесення фунгіцидів на врожайність озимої пшениці

Висновки

1. Навіть за значно менших сум опадів від середньобагаторічних показників погодні умови впродовж періоду вегетації рослин озимої пшениці були сприятливими для розвитку мікозів, зокрема, спостерігався інтенсивний розвиток септоріозу листя та фузаріозу колоса.

2. Фунгіциди Cолігор® (Т1) та Аскра® Xpro (Т2) забезпечили високу ефективність фунгіцидної дії проти септоріозу
листя.

3. Найвищі показники ефективності дії проти фузаріозу колоса спостерігали на ділянках за чотириразового застосування продуктів.

4. Найкращі результати фунгіцидної ефективності проти фузаріозу та найвищої врожайності озимої пшениці отримано на ділянках, де у фазу BBCH 75 застосовували препарати Інпут® 1,0 л/га та Солігор® 0,9 л/га відповідно. Відмічено прибавку врожаю до 24,9–26,4% проти контролю.

5. Проявів фітотоксичності за чотириразового застосування продуктів не виявлено на жодному з варіантів.

6. Доцільним є подальше вивчення ефективності внесення фунгіцидів (Т4).

 

В. ЛИХОЧВОРд-р с.-г. наук, професор, член-кореспондент НААН,
завідувач кафедри технологій у рослинництві Львівського
національного університету природокористування
Г. КОСИЛОВИЧканд. біол. наук, доцент кафедри генетики,
селекції та захисту рослин Львівського національного
університету природокористування
О. КУЗЬМІНСЬКИЙкерівник відділу продуктового та дистрибуційного
маркетингу, менеджер з маркетингу зернових культур та ріпаку

Труднощі захисту дерев в інтенсивних садах від...

Застосування в системі захисту плодових насаджень фунгіцидів різних хімічних груп — обов’язкова...

Дмитро Шацман: «Вирощування класичних гібридів...

У перший рік війни українська насіннєва компанія «Євросем» не зменшила посіви насіння соняшнику, а...

Кіноа здатна зайняти одну із ніш на сучасному...

Цими днями вчені кафедри агротехнологій і ґрунтознавства Сумського національного аграрного...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

36608
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

26031
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

13438
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.