Як зібрати ріпак із мінімальними втратами
- Деталі
- Олійні
- 1552
За недотримання вимог збирання ріпаку втрати врожаю можуть сягати 30%.
Останніми роками озимий ріпак вважають однією з найскладніших для вирощування сільгоспкультур. Висівати насіння майже завжди доводиться у сухий ґрунт, що разом з аномальними зимовими та весняними погодними умовами істотно ускладнює завдання агронома. Зокрема, тому в сезоні 2020-го в Україні очікується найнижчий валовий збір насіння ріпаку за багато років. Щоправда, це дає підстави сподіватися, що ріпак буде в ціні. Саме тому особливо важливо повністю зібрати його з поля.
Це доволі непросто, адже ріпак здебільшого має розтягнутий у часі період цвітіння, коли рослини розвиваються нерівномірно, – до 20–25 днів. Відповідно, дозріває насіння також неоднаково як на різних рослинах, так і на верхніх та нижніх ярусах однієї рослини. Визначити оптимальний період збирання врожаю доволі непросто.
У жодному разі не можна орієнтуватися на дозрівання винятково верхніх стручків – такий підхід є хибним. Лише коли стручки дозрівають по всій висоті рослини, настає час збирати врожай. Тоді насінини набувають цілковито чорного забарвлення, а не коричнюватого. У разі дотику до рослин стручки шелестять, а насінини неможливо без зусиль розчавити просто пальцями.
Читайте також: Збирання і збереження врожаю озимих культур
Оптимальна збиральна вологість насіння цієї культури дорівнює 12–13%.
Якщо стан посівів на полі відповідає описаним критеріям, можна негайно розпочинати збирати врожай. Адже після дозрівання ріпаку зібрати його треба дуже швидко. Запізнення хоча б на день призводить до значного осипання насіння. Річ у тім, що, досягнувши повної стиглості, стручки цієї культури стають надзвичайно «ніжними» й одразу лускають у разі дотику до них.
До того ж висота рослин ріпаку може сягати 250 см. Відповідно, якщо збирати його звичайною зерновою жниваркою чи пристосуванням для ріпаку недосконалої конструкції, стебла буквально відкидатиме від шнека, і втрати насіння будуть значні. Це зумовлює підвищені вимоги до налаштування висоти зрізу жниварки – не нижче ніж 2–3 см від розташування нижнього ярусу стручків. Слід також зважати на те, що насіння ріпаку на середніх і нижніх ярусах рослин більш виповнене та якісне, тому неправильне налаштування жниварки спричинить надзвичайно високі втрати врожаю.
Гнучкі, а надто вологі стебла ріпаку можуть постійно забивати шнек так званої універсальної жниварки. Вологі частини стебел істотно знижують пропускну здатність комбайна, прилипають до молотильного апарата і засмічують зібране насіння, в тому числі підвищуючи його вологість. Це зумовлює зростання витрат на логістику і післязбиральну доробку насіння. Тому збиральна конструкція має передбачати якісне миттєве подрібнення стебел.
Завчасно розпочавши збирати ріпак, не дочекавшись повної стиглості стручків, можна втратити до 5 ц/га насіння. При цьому вміст олії в ньому може бути відчутно нижчим. До того ж, як вже зазначалося, занадто раннє збирання ускладнює обмолочування маси. Слід згадати й про те, що, на відміну від зернових культур, ріпак добре обмолочується і вночі, що дає змогу збирати цю культуру практично цілодобово.
Тож звичайні зернові жниварки не дають змоги ефективно збирати врожай ріпаку. Їх конструкція зазвичай передбачає встановлення пасивних бічних розподілювачів і короткий лоток столу, що негативно впливає на кількість зібраного ріпаку. Мотовила стандартних або універсальних жниварок не можна відрегулювати так, щоб не пошкоджувати стручки ріпаку з насінням. Через це скошена маса струшується по кілька разів, що негативно впливає на обсяг зібраного насіння, адже багато його просто струшується на землю.
Саме тому найбільш раціонально застосовувати спеціальні пристрої для ріпаку із подовженим різальним апаратом – так званий ріпаковий стіл. При цьому подовження може сягати до 100 см і більше. Додаткове оснащення жниварки передбачає встановлення розподілювача або бічних ножів. У такому разі насінини, вилітаючи зі стручків, потрапляють не на землю, а до жниварки.
Вертикальні ножі розподіляють стебла ріпаку на смужки, які потім зрізують горизонтальні ножі. Відповідно, стебла розподіляються на фрагменти приблизно однакового розміру. Далі мотовило пересуває стебла до шнека, який подає їх до бітера і молотарки комбайна.
На жаль, далеко не всі господарства використовують пристосування для збирання ріпаку, навіть за наявності негативного досвіду в цьому плані. Це, до речі, стосується і соняшнику, який також потрібно збирати за допомогою спеціальних жниварок.
Читайте також: Збираємо ріпак!
Дехто із фермерів не бажає витрачати додаткові кошти на спеціальне пристосування для збирання цієї культури, вважаючи ріпакові столи зайвиною. Таке твердження, м’яко кажучи, не відповідає дійсності. Це не трактор, не комбайн, і не сівалка – вартість ріпакових столів цілком демократична завдяки присутності на ринку вітчизняних виробників. І вони, і західні бренди пропонують дуже достойне за якістю обладнання.
Елементарне порівняння збирання ріпаку звичайною жниваркою та обладнаною ріпаковим столом дає вельми промовисті результати – до 30% додатково зібраного насіння. Притому, що й 10–15% – нормальний показник. За розрахунками різних виробників ріпакових столів, ці пристрої окуповуються буквально на 50–100 гектарах зібраних площ.
У всякому разі ріпакові жнива – справа занадто відповідальна, щоб робити її абияк. Цю культуру щороку дедалі складніше вирощувати. Натомість насіння ріпаку користується стабільним попитом і має доволі високу ціну. До того ж покупці радо пропонують форвардні угоди на врожай ріпаку й охоче розраховуються за нього живими грошима, які так потрібні фермерам на літньо-осінню посівну. Відповідно, кожна додатково отримана тонна насіння цієї культури буде особливо доречною для фінансового становища господарства.
Ігор Коваленко