Шкідники сої — загроза посівам
- Деталі
- Олійні
- 2988
В останні роки спостерігається тенденція до збільшення кількості шкідників у посівах сої. Рослини сої пошкоджуються протягом усього вегетаційного періоду. Найуразливіші фази — періоди закладання генеративних органів і наливання-достигання зерна.
Найнебезпечнішим шкідником сої слід уважати акацієву (бобову) вогнівку, яка пошкоджує тільки зерно. Також дуже шкідливими в деякі роки бувають клопи (щитники, сліпняки). Клопи є переносниками вірусних і бактеріальних хвороб, що підсилює їх шкідливість. З листогризучих комах шкодять совки: люцернова, бавовникова, гамма, лучний метелик. Проросле насіння в ґрунті та сходи в травні пошкоджують личинки паросткової мухи.
Ушкодження шкідниками негативно впливає на кількість і якість продукції сої. У сприятливі для свого розвитку роки шкідники здатні знищити до 90% урожаю, середні втрати становлять 15–20%. Це потребує цілеспрямованих заходів із захисту посівів сої.
ПАРОСТКОВА МУХА
(Delia platura Mg.)
Шкодочинна стадія — личинка безнога, завдовжки до 7 мм, брудно-біла, звужена спереду й навскісно усічена ззаду. Шкодить у травні-червні.
Характер пошкодження, шкодочинність — личинки вгризаються у зерно, що проростає, поблизу виходу паростка й сам паросток. Пошкоджують сім’ядолі, точку росту, стебло. Прогризають ходи під шкіркою стебла, від чого молоді рослини викривляються, а іноді в’януть. Пошкодження призводять до проникнення та розвитку грибних хвороб. Посіви зріджуються, продуктивність пошкоджених рослин знижується.
Паросткова муха
Поріг шкодочинності — 2–3 личинки на рослину.
Заходи захисту. Застосування інсектицидних протруйників й одного з інсектицидів — Децис f-Люкс (0,3 л/га), Вантекс (0,1 л/га), Данадим Мікс (0,8–1,5 л/га), Колібріс (0,2–0,3 л/га) й ін.
КЛОПИ ЩИТНИКИ
Люцерновий щитник (Piezodorus lituratus F.), ягідний щитник (Dolycoris baccarum L.), чорношипий щитник (Carpocoris fuscispinus Bop.).
Шкодочинна стадія — імаго, личинка. Шкодять у червні-вересні в період сходи — початок достигання бобів.
Люцерновий щитник
Характер пошкодження, шкодочинність — висмоктують сік із молодих листків, стебел, бруньок, квітів, бобів і зерна. На місцях уколів з’являються безбарвні плями, за сильного пошкодження частини рослин можуть в’янути й обпадати. Крім того, клопи є потенційними переносниками вірусних і бактеріальних хвороб, що підсилює їх шкідливість.
Поріг шкодочинності — 2 особини імаго, личинок старшого віку на 1 м рядка в період початку формування й до початку побуріння бобів.
Заходи захисту. За ЕПШ обприскують одним з інсектицидів, рекомендованих проти паросткової мухи.
КЛОПИ СЛІПНЯКИ
Перелітають на посіви сої з багаторічних бобових культур і цукрових буряків. Найчисленнішими видами є сліпняк лучний (Lygus pratensis L.) і сліпняк люцерновий звичайний (Adelphocoris lineolatus Goeze).
Шкодочинна стадія — імаго, личинка. Шкодять у червні-серпні (від сходів до достигання насіння).
Сліпняк лучний
Характер пошкодження, шкодочинність — висмоктують сік із молодих, не загрубілих верхівок, стебел і гілок, листя, квіток, молодих бобів. Рослини пригнічуються, відстають у рості, деформуються, за сильного пошкодження гинуть. Поширюють збудників різних хвороб.
Поріг шкодочинності — 40–50 особин імаго та личинок старшого віку на 50 поодиноких помахів ентомологічного сачка в період від бутонізації до повного наливання бобів (облік до світанку).
Заходи захисту. За ЕПШ проводять обприскування одним з інсектицидів рекомендованих проти паросткової мухи.
ЛУСКОКРИЛІ
(Lepidoptera spp.)
Совки, п’ядуни, лучний метелик.
Найрозповсюдженіший на листі сої багатоїдний шкідник гусениця совки-гами (Autographa gamma L.). Гусениця має лише три пари черевних ніг, чим різко відрізняється від гусениць інших метеликів, що мають їх по п’ять пар. Довжина гусениці до 32 мм. Кількість поколінь за сезон — 2–3.
Шкодочинна стадія — гусениця. Шкодить у червні-липні.
Совка-гама
Характер пошкодження, шкодочинність — гусениці пошкоджують трійчасті листки — проїдають наскрізь або грубо об’їдають (часто залишаються тільки жилки). Гусениці живляться відкрито на поверхні листя.
Поріг шкодочинності — 1–3 гусениці на 1 м².
Заходи захисту. За ЕПШ проводять обприскування одним з інсектицидів рекомендованих проти паросткової мухи.
АКАЦІЄВА ВОГНІВКА
(Etiella zinkenella Tr.)
Шкодочинна стадія — гусениця. Шкодить у липні-жовтні в період формування та розвитку бобів.
Шкодить гусінь другого та третього поколінь. Перше покоління шкідника розвивається на жовтій і білій акації. В Україні цей вид поширений повсюдно, але численніший у Степу та на півдні Лісостепу, де завдає значної шкоди. Гусениці завдовжки до 22 мм, з мінливим забарвленням — від брудно-червоного до брудно-зеленого.
Характер пошкодження, шкодочинність — на пошкоджених бобах помітні невеликі отвори діаметром не більше як 2 мм, відкриті або злегка затягнуті ледь помітною павутинкою. Всередині бобу насіння частково або цілком виїдене, характерною ознакою є наявність екскрементів. За період розвитку одна гусениця може пошкодити один-два боби. Пошкоджене зерно втрачає насіннєві якості, особливо середньо- й пізньостиглих сортів. Пошкодження гусеницями зерна сприяє проникненню в нього збудників бактеріальних і грибних хвороб сої.
Поріг шкодочинності — 2–3 яйця на рослину в період після цвітіння та формування й наливу бобів, або 5% заселеності рослин шкідником.
Чисельність вогнівки та її шкодочинність збільшується в посушливі роки. Більшому заселенню бобів сприяє близькість посівів сої до посадок жовтої та білої акації.
Заходи захисту. Зменшенню втрат від акацієвої вогнівки та люцернової совки сприятимуть такі заходи, як вирощування ранньостиглих сортів, збирання врожаю в оптимальні строки і швидке його обмолочування, глибока зяблева оранка полів після бобових культур, подрібнення рослинних решток, правильний вибір сівозмін (не слід розміщувати сою після соняшнику та бобових культур), а також ближче 500 м від насаджень акації.
Таким чином, для боротьби зі шкідниками вирощування сої передбачає застосування агротехнічних, а також на основі проведення фітосанітарного моніторингу хімічних заходів.
Тетяна Мостіпан, старший науковий співробітник
лабораторії землеробства ІСГС НААН,
експерт-дорадник з питань інтегрованого захисту рослин
Олег Гайденко, вчений секретар, завідувач відділу
маркетингу та наукового забезпечення трансферу
інновацій ІСГС НААН, канд. техн. наук, ст. наук. співроб.,
дорадник з питань механізації сільського господарства
та економіки сільськогосподарського виробництва