Завдяки комплексному підходу господарство може істотно зменшити негативний вплив хвороб на посіви олійних культур. Практичні поради Івана Маркова, кандидата біологічних наук, професора Національного університету біоресурсів і природокористування України, можуть слугувати дієвим інструментом захисту посівів соняшнику.

Проти гнилей соняшнику найбільш екологічно безпечними, економічно вигідними і водночас радикальними заходами є створення і впровадження у виробництво високоврожайних стійких гібридів і сортів. За такої умови не доведеться застосовувати профілактичні обприскування рослин фунгіцидами. Завдяки використанню стійких гібридів і сортів можна не лише заощадити кошти на фунгіциди, а й уникнути забруднення токсичними речовинами як навколишнього середовища, так і вирощеної продукції.

Щоб запобігти епіфітотійному розвитку білої, сірої та інших гнилей, зменшити псування насіння під час його дозрівання і збирання врожаю, знизити напруженість на стадії збирання, у кожному господарстві варто вирощувати не менше ніж 2–3 гібриди соняшнику, що генетично відрізняються за стійкістю проти хвороб і вегетаційним періодом. За дотримання цих правил можливо і подовжити строки сортозаміни в результаті уповільнення утворення нових вірулентних рас патогенів у природі.

Агроном господарства має стежити за чистотою посівного матеріалу. Неприпустимо висівати соняшник із домішками склероціїв збудника білої та сірої гнилей. У роки після епіфітотій цих захворювань насіння для сівби соняшнику доцільно завозити з інших областей і районів, де цих хвороб не було або вони були поширені істотно менше.

На насінницьких посівах своєчасно вилучають рослини, інфіковані гнилями та іншими хворобами. Перше фітоочищення проводять на стадії 3–4 пар справжніх листків, друге — перед цвітінням, третє — перед збиранням урожаю. Суперелітне та елітне насіння за сортовими якостями має відповідати першій категорії, за посівними — першому класу.

Дуже важливим чинником, який стримує розвиток гнилей та інших хвороб, є суворе дотримання науково обґрунтованих сівозмін для кожної ґрунтово-кліматичної зони. Зернові, особливо озимі культури, які вирощують на чистих полях і після зайнятих парів, є найкращими попередниками для соняшнику. Якщо не бракує вологи, із цим завданням задовільно справляються кукурудза на силос і зерно, а також інші просапні культури. Усі перелічені попередники використовують вологу та поживні речовини не глибше як із метрового шару ґрунту. В тих зонах, де вологозабезпеченість недостатня, такі глибококореневі культури, як люцерна, суданська трава, цукрові буряки, споживають вологу із глибших шарів, тому не бажано їх використовувати як попередники для соняшнику. Після цих культур соняшник доцільно висівати не раніше, ніж за 2–3 роки.

Слід уникати попередників, які уражуються білою, сірою та попелястою гнилями: баштанні, бобові, гарбузові та прядивні культури, а також гречка, мак і ріпак. Та найефективнішим заходом, що значно обмежує шкідливий вплив гнилей на соняшник, — повернення його на попереднє поле не раніше, ніж за 8–10 років.

Читайте також: Як підстрахувати соняшник у посуху

Для господарств, які одночасно вирощують соняшник і ріпак, найбільш ефективним фітосанітарним заходом проти гнилей є розміщення кожної культури в окремій спеціалізованій сівозміні. Якщо ж соняшник і ріпак вирощують в одній сівозміні, повертати їх на попереднє поле можна не раніше, ніж за 4–5 років.

Щоб обмежити поширення інфекції білої, сірої та попелистої гнилей повітряними течіями, необхідно дотримувати просторової ізоляції — не менше ніж 1 км між товарними і насіннєвими посівами, між полями, де соняшник вирощували минулого і поточного року.

Виробництво соняшнику з високою продуктивністю і високою якістю врожаю насіння, з мінімальними витратами праці і коштів потребує науково обґрунтованої системи агротехнічних заходів. Вона містить такі головні процеси: основний і передпосівний обробіток ґрунту, удобрення, сівба та догляд за посівами.

Основний обробіток ґрунту проводять одразу після того, як зібрали культуру-попередник. Дискувати чи лущити поле, вирішують залежно від ступеня вологості, стану забур’яненості і видового складу бур’янів. Глибина зябу під соняшник має сягати 27–30 см, а краще — 32 см, що дає можливість удвічі-втричі зменшити засміченість поля однорічними і багаторічними бур’янами. Разом із рослинними рештками переважна більшість склероціїв збудників білої, сірої та попелястої гнилей загортаються на значну глибину, де вони розкладаються під дією мікроорганізмів-антагоністів.

Основний обробіток ґрунту має відповідати вимогам зональних систем землеробства, забезпечувати максимальне накопичення у ґрунті вологи та поживних речовин, швидку мінералізацію рослинних решток, знищення бур’янів, більшість яких містить спільні збудники захворювань, що сприяє поширенню інфекції. Позаяк коренева система соняшнику проникає у ґрунт на глибину до 2,5–3,0 м і більше, дуже важливо, щоб цей шар ґрунту містив достатньо продуктивної вологи.

Щоби визначити дозу і співвідношення елементів мінерального живлення соняшнику, проводять ґрунтові аналізи. Визначаючи схему удобрення, варто зважати, що одностороннє внесення високих доз азоту спричинює інтенсивне ураження рослин гнилями. Коли ґрунт містить багато доступного калію, особливо ефективну дію справляє азотно-фосфорне добриво, гр. (45–60 кг/га), селітра вапняково-аміачна, гр. (60–120 кг/га по азоту). Органічні, калійні та фосфорні добрива вносять під оранку, а азотні — навесні під культивацію.

Передпосівний обробіток ґрунту має на меті знищення сходів ранніх бур’янів як резерваторів інфекції збудників різних хвороб соняшнику, зокрема, білої, сірої та попелистої гнилей. Він також покликаний зберегти достатню кількість вологи у ґрунті, забезпечити оптимальні умови для проростання насіння й отримання дружних та рівномірних сходів, що посилює їх стійкість до інфекційних захворювань. Для передпосівного обробітку ґрунту проводять культивацію на глибину 5–6 см, а за дефіциту вологи — 4–5 см. Вносять також гербіциди. У період весняної засухи ефективність ґрунтових гербіцидів доволі низька, тому після першої культивації поле варто закоткувати кільчастими котками. Це сприяє більш інтенсивному проростанню насіння бур’янів, які потім легко знищити наступною культивацією.

Підвищенню стійкості рослин соняшнику до гнилей, як і до низки інших, найпоширеніших захворювань сприяє припосівне внесення малих доз суперфосфату (Р15–20), завдяки чому ощадливо використовуються цінні добрива, підвищуються врожайність і якість продукції.

Важливим фітосанітарним заходом для захисту від насіннєвої поверхневої та внутрішньої інфекції збудників хвороб має зволожене протруєння або інкрустація насіння одним із протруйників, дозволених для застосування на соняшнику, на основі діючих речовин: клотіанідин + флуопіколід + флуоксастобін, тн; карбендазим, в. с.; карбендазим, к. с.; металаксил-М, т. к. с.; тирам, в. с. к.; тирам, к. с.; тирам + діабендазол + металаксил; флудіоксоніл, тн; флудиоксоніл + металаксил-М, т. к. с.; флутриафол + тіабендазол, к. Проти насіннєвої поверхневої і внутрішньої інфекції збудника попелястої гнилі, за даними досліджень деяких авторів (Черняєва, Азарков, 2014), високоефективним є протруйник із діючою речовиною металаксил-м, тирам, тіабендазол. Тривалість захисної дії препарату зберігається протягом 30–40 діб, до фази 4–6 листків соняшнику.

Якщо соняшник вирощують на бідних ґрунтах, тобто там, де органічних добрив не вносили, до робочої рідини для протруєння насіння варто додавати комплексне добриво. Це значно підвищує стійкість молодих рослин до захворювань, а також сприяє істотному зростанню врожайності.

Якщо сіяти соняшник у холодний ґрунт, насіння і проростки уражуються білою та сірою гнилями, пліснявінням. Як результат, посіви зріджуються, їх продуктивність падає. Ось чому сівбу соняшнику варто розпочинати, коли 10-сантиметровий шар ґрунту прогріється до 10–12 °C.

Окрім того, залежно від біологічних особливостей того чи іншого гібрида або сорту і ґрунтово-кліматичної зони, потрібно дотримувати оптимальної норми висіву насіння. У загущених посівах під рослинами навіть за спекотної погоди впродовж тривалого часу утримується висока вологість повітря, тобто створюються сприятливі умови для поширення і розвинення гнилей та інших захворювань. Натомість завдяки рівномірному розподілу сходів у рядку забезпечується вкрай необхідне посівам соняшнику провітрювання, обмежується тривале збереження краплинної вологи на рослинах, що унеможливлює швидке проростання спор, отже захищає рослини від інтенсивного зараження їх фітопатогенами.

Читайте також: Для чого соняшнику бор

Глибина висівання насіннєвого матеріалу соняшнику для сортів має бути в межах 6–8 см, а для гібридів — 5–6 см. Важливою складовою догляду за рослинами є своєчасне підживлення мікроелементами, особливо бором. Рослини мають підвищену чутливість до дефіциту цього мікроелемента у ґрунті. Нестача бору знижує стійкість соняшнику до ураження інфекційними захворюваннями, а також негативно впливає на цвітіння і наповненість кошика насінням. Тому за потреби слід позакоренево підживлювати рослини на стадії 5–7 справжніх листків комплексними добривами. У разі азотного голодування рослини підживлюють рідкими азотними добривами (КАС) у дозі 50–80 л/га. За потреби позакореневе підживлення рослин можна повторювати кілька разів упродовж вегетації.

Міжрядна культивація має на меті збереження вологи та елементів живлення. Її рекомендується проводити на глибину 8–10 см, але не раніше ніж за 6–7 тижнів після висівання, а також якщо сформувалася ґрунтова кірка після сильних опадів. Міжрядна культивація знищує бур’яни, розпушує ґрунт, зменшує уразливість рослин інфекційними хворобами, в тому числі кореневою та прикореневою формами білої і сірої гнилей.

Якщо прогнози свідчать про ймовірність розвитку хвороб на посівах соняшнику, варто з метою профілактики обприскати рослини одним із дозволених фунгіцидів на основі діючих речовин: карбендазим, к. с.; дімоксістробін + боскалід, к. с.; протіоконазол + флуопірам, с. е.; тебуконазол + трифлоксістробін, к. с.; тіофанат-метил, к. с.; фенамідон + пропамокарб гідрохлорида, к. с.; ципродиніл, в. г.; цимоксаніл + фамоксадон, в. г. Вибирають фунгіцид і строки обприскування на підставі даних спектра захисної дії препарату і результатів моніторингу фітосанітарного стану посівів.

У зонах високої шкідливості білої, сірої гнилей та несправжньої борошнистої роси, фомозу, фомопсису, альтернаріозу ефективним заходом проти них є проведення двох профілактичних обприскувань посівів соняшнику фунгіцидами: перше — у фазу 4–6 листків або за висоти рослин 60–80 см, друге — на початку бутонізації.

Обробку рослин фунгіцидами слід поєднувати з позакореневим підживленням добривами.

Коли прогнозується епіфітотійний розвиток білої і сірої гнилей, щоб обмежити інфекцію в осередках виявлених хвороб і запобігти їх подальшому поширенню, на початку цвітіння посіви соняшнику слід обробити одним із рекомендованих фунгіцидів. За потреби за два тижні обприскування посівів фунгіцидами повторюють.

Варто своєчасно знищувати падалицю соняшнику, яка слугує резерватором інфекції білої, сірої, вугільної, бурої сухої гнилей та інших хвороб. Аби підвищити стійкість рослин до інфекцій, до робочих суспензій фунгіцидів необхідно додавати один із рекомендованих регуляторів росту рослин.

Щоб прискорити достигання насіння, зменшити його вологість, унеможливити ураження кошиків і насіння попелястою, білою, сірою та бактеріальною гнилями, пліснявінням, посіви десикують у фазі біологічної стиглості (початок побуріння кошиків, якщо вологість насіння становить 25–35%). Також слід враховувати, що на тих полях, де рослини соняшнику заражені гнилями, оброблення слід починати дещо раніше за ті ділянки, де гнилей немає. Збирати врожай соняшнику рекомендується розпочинати за 5–14 днів після завершення десикації, за умови побуріння 75–85% кошиків і досягнення вологості насіння 12–15%.

Своєчасне і швидке збирання врожаю відіграє неабияку роль для зменшення ураженості кошиків і насіння білою, сірою та бурою сухою гнилями. За підвищеної вологості збудники гнилей спроможні продовжувати свій шкідливий розвиток на насінні під час його зберігання, знижуючи його посівні й товарні якості. Тому зібране насіння необхідно ретельно очистити, відокремлюючи від решток, насіння бур’янів, склероціїв збудників білої та сірої гнилей, і просушити, доводячи рівень вологості посівного матеріалу до позначки 7%, а товарного — до 12%. На полях, де виявили попелясту й інші гнилі, фомопсис, збирати врожай потрібно із низьким зрізом стебла. Щоб зменшити резервації збудників захворювань соняшнику в ґрунті, післязбиральні рештки культури обов’язково подрібнюють і заорюють. Рекомендується додавати до цих решток незначні дози азотних добрив, які пришвидшуватимуть їх розкладання. У місцях обмолочування і доробки насіння післязбиральні рештки врожаю потрібно видаляти і знищувати.

Köckerling у Ганновері: інновації, помножені на...

Як провідному німецькому виробникові сільгосптехніки вдалося вкотре приємно здивувати гостей...

CASE IH у Ганновері: парад інновацій!

Провідний світовий виробник сільгоспмашин представив унікальні рішення в сегменті тракторів,...

Як уникнути помилок під час будівництва...

Чи можна вийти на швидку окупність початкових витрат, бувши впевненими в багаторічній надійній...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

33567
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

23681
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

11835
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

СУПЕРЦІНА на AXION 930

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.